Досьє

Результат відсутний
А
Айварас Абромавичус
Айварас Абромавичус
Андронов Владислав
Андронов Владислав Євгенович
Арахамія Давид
Арахамія Давид Георгійович
Арістов Юрій
Арістов Юрій Юрійович
Ахіджанов Баграт
Ахіджанов Баграт Рафікович
Б
Бабак Альона
Бабак Альона Валеріївна
Бабак Дмитро
Бабак Дмитро Анатолійович
Бабенко Микола
Бабенко Микола Вікторович
Бакуменко Олександр
Бакуменко Олександр Борисович
Банчук Богдан
Банчук Богдан Миколайович
Барабаш Микита
Барабаш Микита Олександрович

Кар'єра:

2014 р. — Міністерство інфраструктури України

2015р. — Міністерство юстиції України

2020р. — Призначений на посаду т.в.о. голови Державного агентства резерву України

До призначення на посаду заступника голови Державного агентства резерву України Микита Барабаш був заступником директора департаменту державних закупівель, договірної роботи та взаємовідносин з державними підприємствами Міністерства юстиції та відповідав за планову фінансову та господарську діяльність державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства юстиції.

Баришев Іван
Баришев Іван Григорович
Башлик Денис
Башлик Денис Олександрович
Березкін Станіслав
Березкін Станіслав Семенович
Біловол Олександр
Біловол Олександр Миколайович
Білозір Андрій
Білозір Андрій Ігорович
Білозір Лариса
Білозір Лариса Миколаївна
Блескун Сергій
Блескун Сергій Валерійович
Бобицький Назар
Бобицький Назар Ярославович
Бобов Геннадій
Бобов Геннадій Борисович
Богдан Андрій
Богдан Андрій Йосипович
Богдан Торохтій
Богдан Торохтій Григорович

Народний депутат 9-го скликання, партія «Слуга народу»

Закінчив Київський національний університет внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство».

Закінчив магістратуру Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».

2007—2008 — ТОВ «Арт-Вега», юрист

2008—2009 — Управління державної служби Головного управління державної служби України (від 18 липня 2011 року — Національне агентство України з питань державної служби) в Кіровоградській області, юрисконсульт

2009—2010 — Управління державної служби Головного управління державної служби України (від 18 липня 2011 року — Національне агентство України з питань державної служби) в Кіровоградській області

2011—2011 — ТОВ «ДПЗКУ-МТС», менеджер з питань регіонального розвитку

2012—2012 — Державна інспекція сільського господарства України в Кіровоградській області, провідний юрисконсульт

2012—2015 — Державна інспекція сільського господарства України в Кіровоградській області, завідувач юридичним сектором

2017—2019 — Філія ПАТ «Державної продовольчо-зернової корпорація України» «Одеський зерновий термінал», юрисконсульт

З 08.2019 — Верховна Рада України, народний депутат України. Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

Виховує двох доньок: Торохтій Олександру Богданівну, 2014 р.н. та Торохтій Катерину Богданівну, 2020 р.н.

Богданець Андрій
Богданець Андрій Володимирович
Богданов Андрій
Богданов Андрій Петрович
Боговін Віталій
Боговін Віталій Вікторович
Бодров Єгор
Бодров Єгор Євгенович
Бойко Юрій
Бойко Юрій Анатолійович
Бойчук Павло
Бойчук Павло Михайлович
Бондаренко Олег
Бондаренко Олег Володимирович
Бортич Лілія
Бортич Лілія Іванівна
Бриченко Ігор
Бриченко Ігор Віталійович
Бунін Сергій
Бунін Сергій Валерійович
В
Вадатурський Андрій
Вадатурський Андрій Олексійович
Вакарчук Святослав
Вакарчук Святослав Іванович
Варшаломідзе Леван
Варшаломідзе Леван
Васильченко Галина
Васильченко Галина Іванівна
Ватрас Володимир
Ватрас Володимир Антонович
Вацак Геннадій
Вацак Геннадій Анатолійович
Вержиховський Олександр
Вержиховський Олександр Мар’янович
Верланов Сергій
Верланов Сергій Олексійович
Вецкаганс Райвіс
Вецкаганс Райвіс
Видолоб Дмитро
Видолоб Дмитро Вікторович
Висоцький Тарас
Висоцький Тарас Миколайович
Вишньов Віктор
Вишньов Віктор Михайлович
Вілкул Олександр
Вілкул Олександр Юрійович
Вітко Артем
Вітко Артем Леонідович
Власенко Сергій
Власенко Сергій Володимирович
Власенко Сергій
Власенко Сергій Геннадійович
Власенко Андрій
Власенко Андрій Володимирович
Воронько Олег
Воронько Олег Євгенійович
Г
Гадзовський Геннадій
Гадзовський Геннадій Леонардович
Гайдай Сергій
Гайдай Сергій Миколайович
Гайду Олександр
Гайду Олександр Васильович
Гапчич Дмитро
Гапчич Дмитро Миколайович

Вік: 44 роки

Народився у смт Машівка Полтавської області.

1998 р. — закінчив Полтавський державний аграрний коледж управління та права (аграрний менеджмент).

2002 р. — закінчив Харківський державний економічний університет (економіст, кандидат економічних наук).

2008 р. — закінчив програму професійного розвитку Відкритого університету Великобританії (корпоративний менеджер).

Працював у центрі «Автоінформ».

2004-2012 рр. — працював в агрохолдингу «Кернел Груп».

2012 р. — очолив «Цукровий союз Укррос» (дочірній актив «Кернел Груп»).

2023 р. — голова правління «ДПЗКУ».

Депутат Полтавської обласної ради VI скликання, обраний у багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії «Совість України», перебуває в однойменній фракції.

Сім'я: одружений, двоє дітей.

Гвоздович Юлія
Гвоздович Юлія Орестівна
Герасимов Артур
Герасимов Артур Володимирович
Герега Олександр
Герега Олександр Володимирович
Герман Денис
Герман Денис Вадимович
Герус Андрій
Герус Андрій Михайлович
Гетманцев Данило
Гетманцев Данило Олександрович
Гладуняк Роман
Гладуняк Роман Миколайович
Глотов В'ячеслав
Глотов В'ячеслав Олександрович
Глущенко Сергій
Глущенко Сергій Миколайович
Головко Михайло
Головко Михайло Йосифович
Головня Віталій
Головня Віталій Олександрович
Голуб Владислав
Голуб Владислав Володимирович
Голубицька Крістіна
Голубицька Крістіна Ігоревна
Гончаренко Олексій
Гончаренко Олексій Олексійович
Гончарук Олексій
Гончарук Олексій Валерійович
Гриб Вікторія
Гриб Вікторія Олександрівна
Гринишин Вадим
Гринишин Вадим Євгенійович
Гринюк Володимир
Гринюк Володимир Олексійович
Гриценко Анатолій
Гриценко Анатолій Степанович
Грищенко Тетяна
Грищенко Тетяна Миколаївна
Гройсман Володимир
Гройсман Володимир Борисович
Гронь Микола
Гронь Микола Анатолійович
Гузенко Максим
Гузенко Максим Васильович
Гузь Ігор
Гузь Ігор Володимирович
Гусак Володимир
Гусак Володимир Георгійович
Гусєв Юрій
Гусєв Юрій Веніамінович
Д
Давиденко Валерій
Давиденко Валерій Миколайович
Данилюк Олександр
Данилюк Олександр Олександрович
Дем'янович Андрій
Дем'янович Андрій
Демчак Руслан
Демчак Руслан Євгенійович
Деркач Андрій
Деркач Андрій Леонідович
Дзьоба Тарас
Дзьоба Тарас Ігорович
Дідич Валентин
Дідич Валентин Володимирович
Дмитрасевич Маркіян
Дмитрасевич Маркіян
Дмитренко Олег
Дмитренко Олег Миколайович
Добкін Дмитро
Добкін Дмитро Маркович
Долженков Олександр
Долженков Олександр Валерійович
Драган Юрій
Драган Юрій Вікторович
Дубілет Дмитро
Дубілет Дмитро Олександрович
Дубіль Валерій
Дубіль Валерій Олександрович
Дубневич Ярослав
Дубневич Ярослав Васильович
Дубовик Віктор
Дубовик Віктор Вікторович
Дядюра Ігор
Дядюра Ігор Григорович
Є
Євлахов Анатолій
Євлахов Анатолій Сергійович
Єдаков Ярослав
Єдаков Ярослав Юрійович
Ємець Ілля
Ємець Ілля Миколайович
Ємець Петро
Ємець Петро Володимирович
Єрмак Андрій
Єрмак Андрій Борисович
Ж
Жмак Володимир
Жмак Володимир

З 1997 по 2010 рік Жмак був членом ради директорів компанії «Київстар».

Потім обійняв посаду радника президента цієї ж компанії.

У 2011 році жмаки запропонували посаду виконавчого директора акціонерного товариства «ТНК-ВР Коммерс», пізніше він очолював цю компанію.

Жук Андрій
Жук Андрій Олександрович
Жуковський Роман
Жуковський Роман Сергійович

Жуковський Роман Сергійович, біографія

З
Заблоцький Мар'ян
Заблоцький Мар'ян Богданович
Заболотний Григорій
Заболотний Григорій Михайлович
Завадський Сергій
Завадський Сергій Олександрович
Завадський Сергій
Завадський Сергій Олександрович
Задорожній Микола
Задорожній Микола Миколайович
Замідра Сергій
Замідра Сергій Володимирович


 

Зеленський Володимир
Зеленський Володимир Олександрович
Зеркаль Олена
Зеркаль Олена Володимирівна
Зубець Михайло
Зубець Михайло Васильович
Зубко Геннадій
Зубко Геннадій Григорович
І
Іванісов Роман
Іванісов Роман Валерійович

Голова підкомітету з питань антикорупційної політики в економічній сфері

Іванов Володимир
Іванов Володимир Ілліч
Іванчук Андрій
Іванчук Андрій Володимирович
Івахів Степан
Івахів Степан Петрович
Іващук Сергій
Іващук Сергій Петрович
Івченко Вадим
Івченко Вадим Євгенович
К
Кава Олександр
Кава Олександр
Кавецький Андрій
Кавецький Андрій Володимирович
Кавецький Орест
Кавецький Орест Юрійович
Казаська Лідія
Казаська Лідія Валентинівна
Канцурак Віктор
Канцурак Віктор Васильович
Каплін Сергій
Каплін Сергій Миколайович
Кириленко В'ячеслав
Кириленко В'ячеслав Анатолійович
Кириленко Іван
Кириленко Іван Григорович
Кириченко Олексій
Кириченко Олексій Миколайович
Кириченко Микола
Кириченко Микола Олександрович
Кіссе Антон
Кіссе Антон Іванович
Кіт Андрій
Кіт Андрій Богданович
Клименко Геннадій
Клименко Геннадій Володимирович
Клименко Юлія
Клименко Юлія Леонідівна
Клопотенко Євген
Клопотенко Євген
Клочко Андрій
Клочко Андрій Андрійович
Княжицький Микола
Княжицький Микола
Князевич Руслан
Князевич Руслан Петрович

Український політик та юрист. Народний депутат України Верховної Ради VIII скликання, кандидат юридичних наук (з 2003). Ввійшов до списку Блоку Петра Порошенка під номером 12.

З 1991 до 1996 року навчався в Київському університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю юрист-міжнародник, референт-перекладач з англійської мови.

Кандидатська дисертація «Конституційно-правові засади виборів Президента України: проблеми теорії і практики» (Одеська національна юридична академія, 2002).

У 2009 році присвоєне вчене звання доцента в галузі загальноправових наук.

Кар'єра

Жовтень 1996 — грудень 1997 — аспірант Інституту держави і права імені Володимира Михайловича Корецького НАН України.
Жовтень 1996 — грудень 1997 — помічник-консультант народного депутата України Михайла Рябця.
Грудень 1997 — липень 2000 — помічник Голови, липень 2000 — липень 2002 — керівник служби, перший помічник Голови, з липня 2002 — керівник секретаріату Центральної виборчої комісії.

17 лютого — 20 липня 2006 — член Центральної виборчої комісії.
З квітня 2007 до 20 травня 2009 був членом партії Народний союз «Наша Україна».
9 вересня 2011 вступив до партії «Фронт змін».
17 червня 2014 призначений Представником Президента України у Верховній Раді України VII скликання. Продовжив виконання своїх обов'язків у Верховній Раді України VІІI скликання.
15 лютого 2019 призначений керівником юридичного забезпечення виборчої кампанії кандидата в президенти України Петра Порошенка.

Дружина — Дарія Павленко, сестра екс-міністра сім'ї, молоді і спорту Юрія Павленка.

Коваленко Василь
Коваленко Василь
Коваленко Володимир
Коваленко Володимир Миколайович
Коваленко Ганна
Коваленко Ганна Миколаївна
Ковалів Юлія
Ковалів Юлія Ігорівна
Коваль Віталій
Коваль Віталій Станіславович
Ковальов Артем
Ковальов Артем Володимирович
Ковальов Олексій
Ковальов Олексій Іванович
Ковальова Олена
Ковальова Олена Вікторівна
Козак Володимир
Козак Володимир Васильович
Козаченко Леонід
Козаченко Леонід Петрович
Козир Борис
Козир Борис Юрійович
Колихаєв Ігор
Колихаєв Ігор Вікторович
Колотілін Олександр
Колотілін Олександр Костянтинович
Колтунович Олександр
Колтунович Олександр Сергійович
Колядін Ігор
Колядін Ігор Васильович
Коновалов Роман
Коновалов Роман Ігорович
Корбан Олег
Корбан Олег Борисович
Корнацький Аркадій
Корнацький Аркадій Олексійович
Корнієнко Олександр
Корнієнко Олександр Сергійович
Королевська Наталія
Королевська Наталія Юріївна
Костюк Дмитро
Костюк Дмитро Сергійович
Костюк Юрій
Костюк Юрій Юрійович
Кравцов Євген
Кравцов Євген Павлович
Кравчук Євгенія
Кравчук Євгенія Михайлівна
Краснолуцький Олександр
Краснолуцький Олександр Васильович
Кривда Яніна
Кривда Яніна Володимирівна
Кривенко Вадим
Кривенко Вадим Валерійович
Криволап Кирило
Криволап Кирило Костянтинович
Крулько Іван
Крулько Іван Іванович
Кубах Сергій
Кубах Сергій
Кубів Степан
Кубів Степан Іванович
Кубраков Олександр
Кубраков Олександр Миколайович
Кудін Денис
Кудін Денис Ігорович
Кузін Ігор
Кузін Ігор Володимирович
Кузьменко Анатолій
Кузьменко Анатолій Іванович
Кулеба Дмитро
Кулеба Дмитро Іванович
Кулініч Олег
Кулініч Олег Іванович
Кутовий Тарас
Кутовий Тарас Вікторович
Кухта Павло
Кухта Павло Андрійович
Кучер Микола
Кучер Микола Іванович
Кучер Олексій
Кучер Олексій Володимирович
Кучма Володимир
Кучма Володимир Володимирович
Л
Лабазюк Віолетта
Лабазюк Віолетта Олександрівна

 

Народилася 17 липня 1986 року в м. Волочиськ Хмельницької області

Закінчила Волочиську ЗОШ №1.

Вищу освіту здобула у Хмельницькому Національному університеті.

Навчалася у бізнес-школі МІМ у Києві.

Працює в благодійному фонді Сергія Лабазюка «Ми поруч»

З листопада 2020 року – у жіночому русі «За Майбутнє».

Разом із чоловіким Сергієм Лабазюком виховують двох доньок – Євангеліну та Єлизавету.

Згідно декларації Сергія Лабазюка, у Віолетти Лабазюк у власності з листопада 2015 року знаходиться будинок у селі Розсоша Хмельницького району площею 665,6 кв.м. . 

У грудні 2019 року Віолетта Лабазюк стала власницею ще одного житлового будинку у селі Розсоша Хмельницького району – площею 220,5 кв.м. 

У власності Віолетти Лабазюк також є чотири земельні ділянки у селі Розсоша Хмельницького району. 

 

Лабазюк Сергій
Лабазюк Сергій Петрович
Лавренюк Юрій
Лавренюк Юрій Федорович
Лавренюк Юрій
Лавренюк Юрій Федорович
Лаврик Микола
Лаврик Микола Іванович
Лавринчук Олександр
Лавринчук Олександр Володимирович
Лапа Володимир
Лапа Володимир Іванович
Леонов Роман
Леонов Роман Миколайович
Лещенко Роман
Лещенко Роман Миколайович
Ливч Дмитро
Ливч Дмитро Дмитрович
Литвиненко Сергій
Литвиненко Сергій Анатолійович
Літвінов Олександр
Літвінов Олександр Миколайович
Лозинський Роман
Лозинський Роман Михайлович
Лунченко Валерій
Лунченко Валерій Валерійович
Луцький Олександр
Луцький Олександр Юхимович
Лучечко Юрій
Лучечко Юрій Михайлович
Любченко Олексій
Любченко Олексій Миколайович

Екс-перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки України.

Український економіст, державний службовець. Колишній голова Державної податкової служби.

 

Народився:

21 вересня 1971 у с. Орловець, Городищенський район, Черкаська область.

Освіта: 

1988—1993 рр. — закінчив з відзнакою Київський економічний університет (спеціальність «Економічне і соціальне планування»).

Трудова діяльність:

1993—1994 рр. — експерт програми «Макроекономіка» Центру ринкових реформ у Києві. Повернувся до Сміли, де влаштувався на роботу до міської ради.

1994—1995 рр. — старший економіст міської ради.

1995—1997 рр. — завідувач відділу комунальної власності та підприємництва. Працював завідувачем відділу управління комунальною власністю Управління економіки та майна міста виконкому міськради.

На початку 1998 року призначений начальником управління економіки та майна. Обіймав посаду заступника міського голови з питань діяльності органів ради, був членом виконкому.

З вересня 1998 р.— заступник начальника управління з питань економіки Черкаської ОДА. Працював до лютого 1999 року. Перейшов на роботу до Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області.

З травня 1999 р. — перший заступник голови адміністрації.

Лютий 2003 р. — призначений головою Державної податкової адміністрації у Черкаській області.  Колишній заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації.

З вересня 2007 р. — докторант Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України.

Вересень 2009 — червень 2011 рр. — заступник голови Державної податкової адміністрації.

До лютого 2012 р. — директор Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби.

З липня 2014 р. — помічник народного депутата Віктора Тимошенка.

2014—2015 рр. — радник голови Державної фіскальної служби.

Лютий 2012 — липень 2014 та з жовтня 2015 р. — перший віце-президент ПАО «Украгрохімхолдинг».

З 29 квітня 2020 — 20 травня 2021 р. — голова Державної податкової служби України.

20 травня — 3 дистопада 2021 р. — обіймав посаду першого віцепрем'єр-міністра – міністра економіки.

 

Цікава інформація:

Доктор економічних наук.

 Вільно володіє німецькою мовою.

Люшняк Микола
Люшняк Микола Володимирович
Ляшко Віктор
Ляшко Віктор Іванович
Ляшко Олег
Ляшко Олег Валерійович
Лященко Євген
Лященко Євген
М
Магера Сергій
Магера Сергій Васильович
Мазур Андрій
Мазур Андрій Миколайович
Малюська Денис
Малюська Денис Леонтійович
Маринченко Ігор
Маринченко Ігор Олексійович
Маркарова Оксана
Маркарова Оксана Сергіївна
Мартин Андрій
Мартин Андрій Геннадійович
Мартинюк Максим
Мартинюк Максим Петрович
Мартиняк Сергій
Мартиняк Сергій Васильович
Марченко Ірина
Марченко Ірина Олександрівна
Марченко Сергій
Марченко Сергій Михайлович

Народився в смт Макарів Київської області 24 січня 1981 року. 

Освіта:

Вищу освіту здобув у Академії державної податкової служби України, в 2002 році отримав ступінь магістра управління державними фінансами, був стипендіатом Президента України. Кандидат економічних наук. Автор наукових досліджень на базі Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України, в 2009 році захистив дисертацію на тему «Державні єврооблігаційні запозичення України на міжнародному ринку капіталу» та здобув ступінь кандидата економічних наук.

Кар'єра:

З 2002 року працював на різних посадах у Міністерстві фінансів України, Державній податковій адміністрації України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України.

З 2011 року працював у Координаційному центрі з упровадження реформ при Президентові України. Брав участь у розробці Бюджетного кодексу України, що був прийнятий у 2014 році. В подальшому працював експертом у «Bendukidze Free Market Center» і був академічним директором загальної програми KSE та GIZ 2015—2016 років «Лідерство в державних фінансах».

2016-2018 рр. — заступник Міністра фінансів України.

2018-2019 рр. — заступник Глави Адміністрації Президента України Ігоря Райніна.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради IX скликання під номером 7 у списку партії «Українська Стратегія Гройсмана», яка до парламенту не пройшла.

Марчук Денис
Марчук Денис Володимирович
Матвіїва Ольга
Матвіїва Ольга Миколаївна
Матківський Богдан
Матківський Богдан Миронович
Матусевич Олександр
Матусевич Олександр Борисович
Мейдич Олег
Мейдич Олег Леонідович
Мельник Вадим
Мельник Вадим
Мельник Юрій
Мельник Юрій Федорович
Мельничук Сергій
Мельничук Сергій Дмитрович
Мєтєлєва Інна
Мєтєлєва Інна Дмитрівна
Милованов Тимофій
Милованов Тимофій Сергійович
Михайлов Роман
Михайлов Роман Володимирович
Мінько Сергій
Мінько Сергій Анатолійович
Мірошниченко Анатолій
Мірошниченко Анатолій Миколайович
Мірошніченко Іван
Мірошніченко Іван Володимирович
Мічурін Дмитро
Мічурін Дмитро Олегович
Міщенко Валерій
Міщенко Валерій Петрович
Мовчан Олексій
Мовчан Олексій Васильович
Мокан Василь
Мокан Василь Іванович
Молоток Ігор
Молоток Ігор Федорович
Монастирський Денис
Монастирський Денис Анатолійович
Мороз Володимир
Мороз Володимир Вікторович
Мороз Юлія
Мороз Юлія Анатоліївна

Освіта:

У 2006 році закінчила Національний університет державної податкової служби України, спеціальність «Правознавство», кваліфікація магістр з права. Адвокат. Кандидат юридичних наук. Автор більше 20 наукових праць.

Кар'єра:

2003 р. – секретар-друкарка у Національному університеті державної податкової служби України.

2006-2010 рр. – спеціаліст у Юридичному управлінні Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва.

2010-2013 рр. – помічник судді у Окружному адміністративному суді міста Києва та помічник Голови Київського апеляційного адміністративного суду.

2013-2014 рр. – очолювала Управління комунікацій та забезпечення діяльності Голови Держземагентства.

2014-2015 рр. – начальник юридичного відділу Національного університету державної податкової служби України.

2015-2020 рр. – начальник юридичного відділу ТОВ «Юридичний центр Феміда-плюс», керівник ТОВ «Юридична компанія Еверест».

З 29 квітня 2020 р.  – перший заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

26 травня 2020 р. день її народження співпав з призначенням т.в.о. голови Держгеокадастру.

Мосійчук Вадим
Мосійчук Вадим Адамович
Москаленко Ярослав
Москаленко Ярослав Миколайович
Мотовиловець Андрій
Мотовиловець Андрій Вікторович
Мужель Олександр
Мужель Олександр
Музиченко Сергій
Музиченко Сергій Юрійович
Мушак Олексій
Мушак Олексій Петрович
Н
Нагаєвський Артем
Нагаєвський Артем Сергійович
Наталуха Дмитро
Наталуха Дмитро Андрійович
Негой Федір
Негой Федір Федорович
Негулевський Ігор
Негулевський Ігор Петрович
Нестеренко Вадим
Нестеренко Вадим Григорович
Нефьодов Максим
Нефьодов Максим Євгенович
Нечипоренко Оксана
Нечипоренко Оксана Юріївна
Нів’євський Олег
Нів’євський Олег
Нікітіна Марина
Нікітіна Марина Вікторівна
Ніколайчук Сергій
Ніколайчук Сергій Анатолійович
Новинський Вадим
Новинський Вадим Владиславович
Новікова Ірина
Новікова Ірина Юр'ївна

Освіта.

Вища юридична.

Кар'єра.

До призначення заступникомі міністра  очолювала Департамент інвестицій у міністерстві. Діяльність департаменту спрямована на формування та реалізацію державної інвестиційної політики, розвиток державно-приватного партнерства та індустріальних парків.

Останні 9 років працювала в Мінекономіки у сфері інвестиційної діяльності.

24 липня 2020 р. - призначено заступником міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. 

О
Омельянович Денис
Омельянович Денис Сергійович
Омелян Володимир
Омелян Володимир Володимирович
Острікова Тетяна
Острікова Тетяна Георгіївна
П
Павленко Олексій
Павленко Олексій Михайлович
Павленко Ростислав
Павленко Ростислав Миколайович
Паламар Ірина
Паламар Ірина Олександрівна
Панаіотіді Світлана
Панаіотіді Світлана Миколаївна
Панкевич Богдан
Панкевич Богдан Романович
Папієв Михайло
Папієв Михайло Миколайович
Перевезенцев Олесій
Перевезенцев Олесій Юрійович
Петрашко Ігор
Петрашко Ігор Ростиславович

Народився 6 жовтня 1975 року у м.Стрий Львівської області.

Освіта:

Закінчив Львівський національний політехнічний університет. і має ступінь бакалавра бізнес-адміністрування. У 1996 році отримав диплом бакалавра з відзнакою за спеціальністю «Менеджмент». У 1997 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціалізацією «Інженер-економіст». У 2001 році отримав диплом MBA бізнес-школи при університеті Вандербільта (США). У 2002 році отримав диплом з перепідготовки у Львівському національному університет ім. Івана Франка за спеціальністю «Юрист».

Кар'єра:

1996-1999 рр. – консультант з корпоративної реструктуризації в консорціумі компаній під егідою TACIS (Україна);

2001-2002 рр. – працював з продуктами і активами в енергетичній галузі в складі групи структурування угод компанії Enron;

2002-2004 рр. – старший консультант компанії GlobalSpec (США);

2004-2007 рр. – московське, а пізніше – київське представництво компанії Ernst & Young, де керував групою з надання консультаційних послуг із супроводу транзакцій і був партнером;

2007-2013 рр. – працював в інвестиційній компанії «Трійка Діалог Україна», де очолював інвестиційно-банківське управління і був керуючим директором, а потім став на чолі Департаменту корпоративного бізнесу в «СБЕРБАНК РОСІЇ»;

2013-2020 рр. – працював в агрохолдингу Ukrlandfarming, посада – заступник генерального директора;

З 17 березня 2020 року – міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

18 травня 2021 р. – Рада звільнила з посади міністра економіки.

Родина:

Дружина – Світлана Петрашко, син – Максим Петрашко.

Декларації:

2019 р.

Погляди:

Про пріоритетні завдання в економіці 

Пріоритетні завдання в економіці зараз — це два напрямки. Перше — підтримати і збалансувати українського виробника в ситуації, коли ринки будуть закриватися. Ринки Євросоюзу будуть вводити протекціоністські та інші заборони. Важливо зараз допомогти українському бізнесу зберегти виробництво, робочі місця, заробітну плату. Друге — створити фундаментальні умови для того, щоб український бізнес в Україні відчував себе добре. Якщо український бізнес в Україні буде відчувати себе добре, то буде і приплив іноземних інвестицій, і фінансування з-за кордону. Як він впорається з цим завданням, побачимо найближчим часом. 

Про розвиток АПК

Зараз стало розвивається тільки один сектор АПК – рослинництво, через те, що є чорноземи, хороша продуктивність і стабільний попит. Але всі інші суміжні галузі у нас стагнують. Зменшення поголів’я худоби продовжується. Виробництво свинини скорочується. Курятина і яйце – переважно внутрішні ринки. Потрібна активне лобіювання уряду, щоб ми виходили на зовнішні ринки. Україна відкрила свій ринок повністю, а нам не відкрили європейський ринок з різних причин.

Про ринки збуту

Україна на 70% — сировинна країна. На жаль, це насправді так. Посприяло цьому те, що Україна традиційно поставляла багато сировини, в першу чергу, продукцію чорної металургії, частково, зернові, навіть машинобудування було направлено на експорт в Росію, Китай, країни Близького Сходу тощо. З точки зору впливу на зовнішні ринки, це дуже важливо. Це можна конвертувати у інфраструктуру та інвестиції – ті самі контракти, які колись були підписані з Китаєм, правда, за старого режиму, передбачали суттєві інвестиції в аграрну інфраструктуру, натомість Україна зобов’язувалася гарантувати поставки агропродукції. Аналогічні домовленості можна досягнути і з іншими країнами, для яких важлива продовольча безпека. Тези Дональда Трампа, що необхідно переглянути торгівлю США та Китаю, теж можна використати як переговорний момент на свою користь.

Петьовка Василь
Петьовка Василь Васильович
Печко Володимир
Печко Володимир Сергійович
Пивоваров Євген
Пивоваров Євген Павлович
Підласа Роксолана
Підласа Роксолана Андріївна
Пінчук Олексій
Пінчук Олексій Ігорович
Піпа Наталія
Піпа Наталія Романівна
Піщанська Ольга
Піщанська Ольга Станіславівна

Освіта:

У 1997 році закінчила Криворізький технічний університет за спеціальністю промислове та цивільне будівництво, а в 2001 році здобула ступінь магістра економіки підприємництва у Київському національному економічному університеті. З 2010 року сертифікований проектній менеджер AFM. Діючий студент Единбурзької Бізнес-Школи (Heriot-Watt University), програми MBA (сертифікована по 8 предметам з 9).

Кар'єра:

З липня 1997 року по квітень 1999 року працювала інженером оператором персонального комп’ютера МПП «Техпроцес».
З травня 1999 року по березень 2004 року – інженер проектно-конструкторського бюро, далі – інженер I категорії Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
З березня 2004 року по грудень 2015 року працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у різних структурних підрозділах на посадах: начальника відділу зовнішнього проектування; менеджера по закупівлі послуг і менеджера по забезпеченню стратегічних та інвестиційних проектів.
З січня по квітень 2016 року – начальник відділу закупівель механічних матеріально-технічних ресурсів ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ».
З грудня 2016 року по серпень 2019 року – директор ТОВ «Закупівельні рішення».
З листопада 2017 по серпень 2019 року – комерційний директор ТОВ «СТЕМ Інжиніринг»

Указом Президента України від 2 вересня 2019 року №643/2019 призначена на посаду першого заступника Голови Антимонопольного комітету України – державного уповноваженого.

З 16 липня 2020 року голова АМК України

Пономарьов Олександр
Пономарьов Олександр Сергійович
Поплавський Михайло
Поплавський Михайло Михайлович
Порошенко Петро
Порошенко Петро Олексійович
Припутень Дмитро
Припутень Дмитро Сергійович
Приходько Людмила
Приходько Людмила Олександрівна
Продан Оксана
Продан Оксана Петрівна
Пунь Віталій
Пунь Віталій Теодорович
Р
Рабінович Вадим
Рабінович Вадим Зіновійович
Радуцький Михайло
Радуцький Михайло Борисович
Радченко Андрій
Радченко Андрій Анатолійович
Разумков Дмитро
Разумков Дмитро Олександрович
Ріпенко Артем
Ріпенко Артем Ігорович
Романішин Олександр
Романішин Олександр Вікторович
Романовський Олександр
Романовський Олександр Володимирович
Романюк Роман
Романюк Роман Сергійович

Народний депутат України, VII та VIII скликань. Заслужений юрист України. Член фракції Блоку Порошенка.

1980 — 1982 — служив у Радянській армії.
1988 — закінчив юридичний факультет КНУ за спеціальністю «Правознавство».
1988 — розпочав трудову діяльність у органах державної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування м. Києва. Понад 10 років очолював Управління взаємодії з судами, правоохоронними органами та органами юстиції Київської міської державної адміністрації.
2004 — закінчив Національну Академію державного управління при Президенті України, за спеціальністю магістр державного управління.
2007 і — працював на посаді Голови правління БО «Фонд правоохоронних органів столиці».
2009—2010 —голова партії «Нова Країна».
2010 — член партії Удар[3].
2008—2012 — депутат VI скликання, Київської міської ради . Заступник голови постійної комісіі Київської міської ради з питань дотримання законності, правопорядку та запобіганню корупції
2012 — 2014 — народний депутат України VII скликання
2014 — на виборах до ВРУ вдруге обраний нардепом VIII скликання від Блок Порошенка (№ 25 у списку)
Член фракції Блоку Порошенка.
Голова підкомітету з питань правового статусу Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх членів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Одружений, виховує доньку.

 

Рубан Олег
Рубан Олег Миколайович
Русаков Роман
Русаков Роман
Русецький Анатолій
Русецький Анатолій Анатолійович
Рябошапка Руслан
Рябошапка Руслан Георгійович
Рязанцев Андрій
Рязанцев Андрій Вікторович
С
Саакашвілі Міхеїл
Саакашвілі Міхеїл Ніколозович

Народився у місті Тбілісі. Оскільки в Грузії не традиційно називати імена по-батькові, Міхеіл Саакашвілі не представляється та не пропонує вживати Міхеіл Ніколозович у зверненні до себе. 

Його батько Ніколоз був лікарем, залишив родину коли Міхеіл був дитиною, тому ріс він з вітчимом Зурабо Кометіані. Кометіані був професором-психологом, головою наукової ради Інституту фізіології ім. Беріташвілі. Мати – Гіулі Аласанія, професор-історик. 

Освіта:

У 1992 р. з відзнакою закінчив факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ. Навчався разом з Петром Порошенком. У 1994 р. закінчив магістратуру юридичного факультету Колумбійського університету Нью-Йорка. У 1995 р. здобув докторський ступінь в Університеті Джорджа Вашингтона у Флорентійській академії права. У 1995 р. закінчив Гаазьку академію міжнародного права. 

Кар'єра:

З 1992 р. – працював у Державному комітеті Грузії із захисту прав людини.

Політична діяльність:

1995-1999 рр., 1999-2000 рр. – депутат парламенту Грузії, голова комітету з конституційних, юридичних питань і законност, голова парламентської фракції «Союзу громадян».

2000 р. – віце-президент ПАРЄ. Член Головної ради Союзу громадян Грузії.

2000-2001 рр. – міністр юстиції Грузії.

2001 р. – обраний депутатом парламенту Грузії за мажоритарною системою. Створив політичну організацію «Єдиний Національний Рух», обраний головою Тбіліського сакребуло (представницькі збори). Один із ініціаторів масових демонстрацій протесту проти Шеварднадзе з вимогами відставки уряду та проведення нових виборів. Акція протесту завершилася так званою «революцією троянд» (20-23 листопада 2003).

Після зміщення Шеварднадзе висунув свою кандидатуру на дострокових президентських виборах. Вибори відбулися 4 січня 2004 року й завершилися перемогою Саакашвілі, за якого проголосували 96,27% виборців. На посаді президента заявляв про наміри повернути під контроль Грузії Південну Осетію та Абхазію, Після його зустрічі в Брюсселі з президентом Єврокомісії Романо Проді Грузія була включена в число держав-претендентів на членство в ЄС. Саакашвілі заявив, що Грузія має вступити в Євросоюз не пізніше 2009 року.

2 листопада 2007 р. – перед будинком грузинського парламенту почався безстроковий мітинг опозиції, однією з вимог якої був перехід до парламентської республіки. 7 листопада грузинський спецназ, використовуючи водомети та сльозогінний газ, розігнав мітинг, опозиція висунула умову негайної відставки Саакашвілі. При розгоні мітингу опозиції постраждали близько 500 людей. Влада заборонила телеканали «Кавкасія» та «Імеді», а також опозиційну телекомпанію «Руставі-2».

25 листопада 2007 р. – пішов у відставку з посту Президента. 

20 січня 2008 р. – 17 листопада 2013 р. – президент Грузії. 

Кримінальні справи:

23 березня 2014 р. – Саакашвілі викликають для свідчення в головну прокуратуру Грузії, плануючи допитати його з приводу помилування ним 2008 р. чотирьох високопоставлених співробітників департаменту конституційної безпеки МВС Грузії – Ґії Аланія, Автанділа Апциаурі, Александра Гачави та Міхеїла Бібілурідзе, засуджених як фігурантів справи про вбивство 28 січня 2006 р. банківського службовця Сандро Ґірґвліані, а також за протиправні дії на адресу його знайомого Левана Бухаідзе.

28 липня 2014 р. – екс-президента звинувачено у перевищенні повноважень при розгоні опозиційної акції у листопаді 2007 року, розгромі телекомпанії «Імеді» та вилученні власності в засновника цієї телекомпанії Бадрі Патаркацишвілі. 

1 серпня 2014 р. – Тбіліський міський суд задовольнив вимогу головної прокуратури Грузії та заочно обрав попереднє ув'язнення для Саакашвілі як запобіжний захід; Саакашвілі назвав свій заочний арешт необґрунтованим.

13 серпня 2014 р. – Саакашвілі було висунуто звинувачення в розтраті бюджетних коштів. За даними грузинської прокуратури Саакашвілі витрачав державні кошти на кухарів, масажистів, готелі та оренди яхт. Зокрема, його звинувачують, що в період з 2009 по 2012 роки лише на косметичні процедури для себе та сім'ї він витратив близько 450 тисяч доларів. 14 серпня Головна прокуратура Грузії оголосила Саакашвілі у внутрішньодержавний розшук. Сам він назвав звинувачення проти себе цинічними та безпідставними.

У вересні 2014 року Головна прокуратура Грузії наклала арешт на майно екс-президента, його дружини та матері. Прокуратура Грузії висунула Саакашвілі звинувачування у справі побиття 14 липня 2005 року члена парламенту країни Валерія Гелашвілі.

На батьківщині проти Саакашвілі ведеться розслідування по чотирьох епізодах і якщо його вина буде доведена у суді, колишньому президенту Грузії загрожує 11 років позбавлення волі.

Саакашвілі та Україна:

2005 р. – під час Помаранчевої революції в Україні підтримав лідера «Нашої України» Ющенка. 1 січня 2005 року виступив зі сцени Майдану в Києві.

7 грудня 2013 р. – приїхав до Києва, де зустрівся з лідером партії «УДАР» Кличком та виступив зі сцени «Євромайдану». 

Грудень 2014 р. – отримав пропозицію отримати посаду першого віце-прем'єра України, але він відмовився через небажання змінювати громадянство Грузії.

13 лютого 2015 р. – Президент Порошенко створив Дорадчу міжнародну раду реформ та призначив її головою Саакашвілі, який обіцяв координувати питання постачання Україні західної зброї. Після чого 25 лютого був на переговорах у Конгресі США про надання Україні оборонної зброї.

У травні 2015 р. – Саакашвілі було прийнято до українського громадянства як особу, прийняття якої до громадянства становить державний інтерес України та призначено губернатором Одеської області. 

7 листопада 2016 р. – повідомив про відставку з посади голови Одеської обласної державної адміністрації після конфлікту з Петром Порошенком. 

28 лютого 2017 р. – Міністерство юстиції України офіційно зареєструвало партію Саакашвілі «Рух нових сил», яка стала 353-ю в Україні. Партія претендувала на місце у парламенті. однак не пройшла. 

8 травня 2020 р. – після тривалих перемовин з депутатами про обрання Саакашвілі на посаду віце-прем'єра з реформ, Володимир Зеленський обрав для нього інші посаду (через брак голосів за його призначення) – призначив Саакашвілі головою Виконавчого комітету Національної ради з питань реформ. 

Савчук Оксана
Савчук Оксана Василівна
Салійчук Олександр
Салійчук Олександр В’ячеславович
Свириденко Юлія
Свириденко Юлія Анатоліївна
Семерак Остап
Семерак Остап Михайлович
Семінський Олег
Семінський Олег Валерійович
Сенниченко Дмитро
Сенниченко Дмитро Володимирович
Ситник Артем
Ситник Артем Сергійович
Скічко Олександр
Скічко Олександр Олександрович
Слаута Віктор
Слаута Віктор Андрійович
Слободяник Іван
Слободяник Іван Леонідович
Соболєв Сергій
Соболєв Сергій Владиславович
Соловей Юрій
Соловей Юрій Ігорович
Соломчук Дмитро
Соломчук Дмитро Вікторович
Солонтай Олександр
Солонтай Олександр Гейзович
Сольський Микола
Сольський Микола Тарасович
Сотник Олена
Сотник Олена Сергіївна
Степанов Максим
Степанов Максим Володимирович

Народився 18 серпня 1975 року у Сковородіно в Амурській області Росії.

Освіта:

 у 1998 році закінчив Донецький державний медичний університет ім. Максима Горького.

Кар'єра:

1990-1992 рр. − санітар у лікарні.

1998-1999 рр. − був виконавчий директор АТЗТ Енергосервіс АТ.

1999-2001 рр. − заступник генерального директора ДК Торговий дім Газ України НАК Нафтогаз України.

2001-2003 рр. − заступник генерального директора ЗАТ Промислово-фінансова компанія Віче.

У 2003−2004 роках Степанов працював заступником голови Державної податкової адміністрації України.

У 2004 році Степанов отримав ще одну освіту — економічну, закінчивши Київський національний економічний університет за спеціальністю Міжнародна економіка.

2004−2008 рр., Степанов очолював раду директорів ТОВ Республіканський правовий союз. 

2008-2010 року він обіймав посаду першого заступника голови Одеської ОДА Миколи Сердюка. Після приходу до влади Віктора Януковича був з цієї посади звільнений.

2011 року та до грудня 2016 року був директором Поліграфічного комбінату Україна, який займається виготовленням паспортів громадян України, водійських прав та поштових марок.
У грудні 2016 року Максим Степанов виграв конкурс на посаду голови Одеської блдержадміністрації.

21 грудня 2016 року призначення Степанова на цю посаду підтримав Кабінет міністрів. Президент Порошенко представив його як нового голову Одеської ОДА 12 січня 2017 року.

 

Стернійчук Валерій
Стернійчук Валерій Олександрович

Народний депутат України 9-го скликання, заступник голови Національної ради громад політичної партії «Слуга Народу».

Закінчив географічний факультут Волинського університету ім. Лесі Українки та факультет фінансів Волинського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом імені В'ячеслава Липинського.

З 2001 року працював менеджером з продажів, а згодом, на керівних посадах в ТОВ «Фокстрот-Луцьк», «ПАККО Холдинг», ПАТ «Укртелеком», а також, артдиректором в ТОВ «Порт Сіті груп».

У 2016 році був керівником ТОВ «Кінозахід».

У жовтні 2013 року став співзасновником організації «Волинський актив молоді».

У 2018 році Валерій Стернійчук очолював студентську «Лігу сміху» у Волинській області.

Під час президентських та парламентських виборів 2019 року очолював команду Зеленського у Волинській області.

Бук членом комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики.

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Чорногорією, заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Соціалістичною Республікою В'єтнам. Член груп з міжпарламентських зв'язків з Китаєм, США, ОАЕ, Монако, Азербайджаном, Кіпром.

Голова Волинської обласної організації партії «Слуга народу». У 2020 році переобраний на другий термін.

Заступник голови ради громад партії «Слуга народу».

Стефанішина Ольга
Стефанішина Ольга Віталіївна
Стефанчук Руслан
Стефанчук Руслан Олексійович
Стефанчук Микола
Стефанчук Микола Олексійович
Столар Вадим
Столар Вадим Михайлович
Стрижак Микола
Стрижак Микола Іванович
Супіханов Борис
Супіханов Борис Карабайович
Супіханов Геннадій
Супіханов Геннадій Борисович
Т
Тарасов Олег
Тарасов Олег Сергійович
Тарута Сергій
Тарута Сергій Олексійович
Теленик Сергій
Теленик Сергій Сергійович
Терещенко Мішель
Терещенко Мішель Петрович
Тимофійчук Володимир
Тимофійчук Володимир Ярославович
Тимошенко Кирило
Тимошенко Кирило Владленович
Тимошенко Юлія
Тимошенко Юлія Володимирівна
Тищенко Микола
Тищенко Микола Миколайович
Тігіпко Сергій
Тігіпко Сергій Леонідович
Топчій Володимир
Топчій Володимир Миколайович
Торохтій Богдан
Торохтій Богдан Григорович
Трофімов Сергій
Трофімов Сергій Володимирович
Трофімцева Ольга
Трофімцева Ольга Василівна
Трухін Олександр
Трухін Олександр Миколайович
У
Улютін Денис
Улютін Денис Валерійович
Устенко Олексій
Устенко Олексій Олегович

Народився 7 квітня 1994 року.

Освіта:

Закінчив факультет міжнародної економіки та менеджменту Київського національного економічного університету. Закінчив навчання на факультеті міжнародної бізнес-економіки International business economics у City University London, де здобув ступінь магістра.

Кар'єра:

З 2016 обіймає посаду голови інвестиційного напрямку ТОВ «Агродженерейшн». Засновник низки великих аграрних підприємств. Координатор Гарвардського клубу в Україні.

Ф
Фріс Ігор
Фріс Ігор Павлович
Фурсенко Іван
Фурсенко Іван Миколайович
Х
Халімон Павло
Халімон Павло Віталійович
Хахулін Владислав
Хахулін Владислав Костянтинович
Хижняк Владислава
Хижняк Владислава Олександрівна
Хідірян Місак
Хідірян Місак Оганесович
Хлань Сергій
Хлань Сергій Володимирович
Хомідов Руслан
Хомідов Руслан Володимирович
Хорошковський Валерій
Хорошковський Валерій Іванович
Христенко Федір
Христенко Федір Володимирович
Ч
Чайківський Іван
Чайківський Іван Адамович
Чаплінський Юліан
Чаплінський Юліан Михайлович
Чекіта Геннадій
Чекіта Геннадій Леонідович
Черних Олександр
Черних Олександр Олександрович
Чернишов Олексій
Чернишов Олексій Михайлович
Чернявський Степан
Чернявський Степан Миколайович
Чорноморов Артем
Чорноморов Артем Олегович
Ш
Шахов Сергій
Шахов Сергій Володимирович
Швайка Ігор
Швайка Ігор Олександрович
Шевченко Кирило
Шевченко Кирило Євгенович
Шевченко Павло
Шевченко Павло Володимирович
Шемелинець Людмила
Шемелинець Людмила Миколаївна
Шемелинець Людмила
Шемелинець Людмила Миколаївна

Освіта:

З 1999 по 2005 рр. — навчалася у Національній академії державної податкової служби України, м. Ірпінь, Київська область.

Тркдова кар'єра: 

З 2002 по 2005 рр. — диспетчер деканату юридичного факультету Національної академії державної податкової служби України.

2005-2006 рр. — працювала державним податковим інспектором Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

2006-2007 рр. — юрисконсульт.

2007-2010 рр. — заступник директора Комунального підприємства «Київ благоустрій».

2011 р. — помічник-консультант народного депутата України.

2011-2012 роки працювала заступником директора Юридичного департаменту Держкомзему.

З 2011 по 2014 рр. — працювала у Держземагентстві на посадах заступника начальника юридичного відділу Головного управління Держземагентства у Житомирській області, начальника Юридичного управління Держземагентства України, директора Юридичного департаменту Держземагентства України.

2014 р. — директор Департаменту нормативно-правового забезпечення Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

16.10.2014 розпорядженням Кабінету Міністрів призначена на посаду першого заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Шеремета Віктор
Шеремета Віктор Васильович
Шефір  Сергій
Шефір  Сергій Нахманович
Шиба Олег
Шиба Олег Ярославович
Шимякін Денис
Шимякін Денис
Шипко Андрій
Шипко Андрій Федорович
Шмигаль Денис
Шмигаль Денис Анатолійович
Шол Маргарита
Шол Маргарита Віталіївна
Шпенов Дмитро
Шпенов Дмитро Юрійович
Шуляк Олена
Шуляк Олена Олексіївна
Шумський Анатолій
Шумський Анатолій Георгійович
Шуфрич Нестор
Шуфрич Нестор Іванович
Ю
Южаніна Ніна
Южаніна Ніна Петрівна
Юрчишин Петро
Юрчишин Петро Васильович
Я
Янченко Галина
Янченко Галина
Ярославський Ярослав
Ярославський Ярослав