Васильченко Галина Іванівна

Голова Львівської міської організації Української галицької партії
Вік: 35 років

Профіль в Соц. мережах

Освіта: 

Має 2 вищі освіти, закінчила навчання у «Premier London College», Львівській бізнес-школі,
Інституті лідерства та управління УКУ і Вищій політичній школі центру «Ейдос». За спеціальністю економіст, навчалася у Львівському національному університеті ім. І. Франка. 

Кар'єра: 

Очолює економічну експертну групу в Українській Галицькій Партії.

Громадсько-політична діяльність:

Є членом двох громадських організацій «Кращий Сихів” та «ІМЕД».

Авторка 2-х проектів-переможців Громадського бюджету 2016 та 2018 років.

Погляди: 

Про громадську діяльність: 

«Ніколи не могла бути осторонь важливих державних процесів. Ще зі старшої школи я завжди була громадсько активною і цікавилася політикою. На першому курсі, в 2001 році, брала участь в акції «Україна без Кучми», їздила на акції до Києва. Потім у 2004 році, вже будучи на 5-му курсі, разом з сестрою стали учасницями Помаранчевої революції. Після тривалого часу участі в демонстраціях в Києві, повернулися до Львова. Батьки вирішили нас змінити і самі поїхали на революцію. Нас же просили залишитися вдома і «стерегти хату». Але хіба ми могли просто сидіти вдома? Тихо від батьків, зідзвонилися з друзями і знову повернулися до Києва. Вже там пішли у кафе поїсти і в черзі я відчула, що хтось мене стукає по плечу. Повертаю голову, а то мій тато. Я дуже вдячна батькам, що вони ставилися до цих пригод з розумінням. Не злилися, лиш запитували, чи потрібні гроші, аби було за що поїсти. У 2014 році, під час Революції Гідності, я не могла поїхати до Києва, бо вже мала грудну дитини. Але просто спостерігати чи бути осторонь цих процесів також не могла. Багато моїх друзів і рідних постійно брали участь у подіях на Майдані. А я була тут, на львівському майдані: долучалися до різних волонтерських рухів, допомагала, чим могла, збирала кошти для «майданівців», купувала те, чого потребували. Майдан – це було щось таке, що взагалі не вкладалося у голову. Мені дуже важко згадувати про ті події».

Про книги: 

«Якщо є час відпочити, то варто не просто лежати, краще в цей момент почитати книжку. Але якщо вже читати книжку, то не яку-небудь, а щоб була корисна – про економіку, бізнес чи щось мотиваційне».

Про політику:

«Коли ти береш активну участь у громадському житті, спілкуєшся з різними людьми і проводиш багато часу у середовищі активних громадян, то починаєш розуміти: якщо хочеш творити якісні зміни, наступним кроком має бути політика. Говорять: політика – це брудна справа. Так, я відчула це на собі. Коли долучилася до політичної діяльності і ще особливо не встигла нічого зробити – ні доброго, ні поганого, а мене вже почали поливати брудом. До цього треба бути готовим. Звичайно, можна бути просто активним, мати якісь мрії і займатися лише громадською діяльністю. Але якщо ти направду хочеш щось змінити, мусиш йти в політику. Як любив говорити Бісмарк: «Якщо ви не займаєтеся політикою, то політика займеться вами». Хоча мушу відверто зізнатися, для цього потрібно мати дуже багато сил, здоров’я, терпіння і просто сміливості. Тому що політика – це багато відповідальності. Потрібно не боятися її брати на себе».

Про проблеми Львова: 

«За час передвиборчого періоду у мене утворився довжелезний список різних житлово-комунальних проблем: від перекриття дахів, ремонту будинків – до латання міжквартальних доріг та встановлення майданчиків. Ми готували листи від мешканців, збирали підписи, подавали колективні звернення. Я не пройшла до Львівської міської ради. Але в мене на руках залишилося біля 40 різних локальних потреб і проблем, які комусь потрібно було вирішити. Мене вже знали багато мешканців, які після виборів продовжували телефонувати і звертатися за допомогою. Я б не змогла цим людям знову подивитися у вічі, якби таки не спробувала вирішити ці проблеми. Залишати незавершені справи – це не про мене».

Про хобі: 

«Найбільше моє хобі – це подорожі. Вони додають нових сил і натхнення. В подорожах ти морально відпочиваєш. По-іншому починаєш сприймати світ, дивитися на все зі сторони. Інші країни, інші міста – це зовсім інші середовища та ментальності. Наразі вдалося відвідати 24 країни: Гонконг, Камбоджу, Макао, Кубу, Мексику, Єгипет, Туреччину та різні європейські країни. У планах ще дуже багато цікавих місцин».

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
14 жовтня 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...