Фурсенко Іван Миколайович

Радник Асоціації міст України
Вік: 38 років

Профіль в Соц. мережах

Освіта:

Закінчив Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана. Бакалавр «Менеджмент організацій, викладач економіки зі знанням англійської мови», магістр «Державного управління економікою», ННЦ «Інститут аграрної економіки» за спеціалізацією «Економіка і управління національним господарством».

Кар'єра: 

2005-2014 рр. — працював на керівних посадах в приватних підприємствах. 

2010-2012 рр. —  радник директора ДП «Держзовнішінформ».

2013 — 2016 рр. — радник Міністра аграрної політики та продовольства України.

З січня 2014—2021 рр. — перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Основний напрямок діяльності: Підвищення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в сільських територіях, підвищення обізнаності та навчання —  формування мережі лідерів органів місцевого самоврядування. Налагодження взаємодії з органами державної влади у процесі вирішення питань місцевого і регіонального розвитку з метою узгодження
загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів шляхом проведення консультацій, підготовки висновків та пропозицій до проектів нормативноправових актів із зазначених питань.

4 листопада 2021 р. — радник  Асоціації міст України.

Погляди: 

Про владу: 

«Найближчою до людей владою, як відомо, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні міські ради та їхні виконкоми. Отже саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність. Для цього в Україні власне й відбувається децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей — органам місцевого самоврядування».

Про інвентаризацію землі:

Договори оренди земельних ділянок, укладені органами Держгеокадастру, та документація з проведеної Держгеокадастром інвентаризації земель, що перейшла у комунальну власність, так і не передаються в громади. Поширеним явищем стали помилки при формуванні земельних ділянок, що потребує переробки документації і внесення змін до кадастру. До того, до громад передані були не всі землі, що мали бути передані, навіть з земель сільськогосподарського призначення. Найчастіше, господарські двори, які згідно із законом стали комунальною власністю, всупереч законодавству, органи Держгеокадастру продовжують притримувати у своєму розпорядженні.

Землі передаються частково і, коли громади проводять інвентаризацію своєї території самостійно, виявляються нові земельні масиви, про які раніше державний орган, ніби не знав. В окремих громадах захованих земель знаходиться більше 2000 га, причому — це як сільськогосподарські землі, так і ліси. 

До головних проблем необхідно віднести відсутність повноважень рад з управління землями в межах всієї території громади та невиконання з боку державних органів вимог законодавства з наповнення Державного земельного кадастру відомостями про всі земельні ділянки, зокрема, які містяться в архівних правовстановлюючих документах. Результати інвентаризації земель, проведеної Держгеокадастром за рахунок державного бюджету, тобто всіх платників податків, переконливо свідчить, що Держгеокадастр не здатний забезпечити наповнення кадастру якісними даними згідно з існуючими процедурами. Все частіше виконання землевпорядних робіт за державний кошт зводиться до формування закритих відомчих фондів документації, що гальмує проведення реформ. 

Про децентралізацію і завдання Президенту: 

«Найперше — призначити відповідального в АП за розвиток сільських територій і децентралізацію. Наразі такої особи немає. Хотілося б побачити подальші кроки у сфері місцевого самоврядування й адміністративно-територіального устрою. Зокрема: Закон «Про обіг земель», де окремий розділ про передачу державних земель ОТГ та про права передачі управління земельними ресурсами органам місцевого самоврядування. У 2018 році 655 громад отримали 1,5 млн га держземлі у своє розпорядження, а цього року передачі не було (винятком стали кілька громад з торішнього списку, які не встигли отримати землі). Адже постанова урядова не діє. Тобто, в 2019 році землі ОТГ не передаються. Новий закон про місцеве самоврядування. Чинний було прийнято у 90-х роках. До нього внесли більш ніж 800 правок, і за ним є понад 10 рішень Конституційного суду. Він дуже заплутаний, декілька статей суперечать одна одній. Він створює низку проблем: невизначеність призначення людей на посади на професійну службу в органах місцевого самоврядування, призначення голови і заступників, розподілення повноважень тощо. Закон про службу в органах місцевого самоврядування. Закріплення в Конституції обов’язкового проведення реформи децентралізації. Забезпечення нагляду за діяльністю органами місцевого самоврядування. Таким чином ми обмежимо незаконні дії. Це коли місцева рада оголошує імпічмент місцевому голові 2/3 голосів — і він йде у відставку. У нас на сьогодні 177 селищних і міських рад без голови. У Чернівцях, Полтаві депутати зняли голову і процес затягнувся в судах. Якщо буде чинний державний орган, який продивлятиметься дії місцевих рад, вони автоматично блокуватимуться. Це повинен бути підрозділ Міністерства регіонального розвитку. Державна політика в сфері кадрового забезпечення місцевого самоврядування. Аграрна стратегія розвитку сільських територій».

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...