Саакашвілі Міхеїл Ніколозович

Голова Виконавчого комітету Національної ради з питань реформ
Вік: 56 років

Профіль в Соц. мережах

Народився у місті Тбілісі. Оскільки в Грузії не традиційно називати імена по-батькові, Міхеіл Саакашвілі не представляється та не пропонує вживати Міхеіл Ніколозович у зверненні до себе. 

Його батько Ніколоз був лікарем, залишив родину коли Міхеіл був дитиною, тому ріс він з вітчимом Зурабо Кометіані. Кометіані був професором-психологом, головою наукової ради Інституту фізіології ім. Беріташвілі. Мати – Гіулі Аласанія, професор-історик. 

Освіта:

У 1992 р. з відзнакою закінчив факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ. Навчався разом з Петром Порошенком. У 1994 р. закінчив магістратуру юридичного факультету Колумбійського університету Нью-Йорка. У 1995 р. здобув докторський ступінь в Університеті Джорджа Вашингтона у Флорентійській академії права. У 1995 р. закінчив Гаазьку академію міжнародного права. 

Кар'єра:

З 1992 р. – працював у Державному комітеті Грузії із захисту прав людини.

Політична діяльність:

1995-1999 рр., 1999-2000 рр. – депутат парламенту Грузії, голова комітету з конституційних, юридичних питань і законност, голова парламентської фракції «Союзу громадян».

2000 р. – віце-президент ПАРЄ. Член Головної ради Союзу громадян Грузії.

2000-2001 рр. – міністр юстиції Грузії.

2001 р. – обраний депутатом парламенту Грузії за мажоритарною системою. Створив політичну організацію «Єдиний Національний Рух», обраний головою Тбіліського сакребуло (представницькі збори). Один із ініціаторів масових демонстрацій протесту проти Шеварднадзе з вимогами відставки уряду та проведення нових виборів. Акція протесту завершилася так званою «революцією троянд» (20-23 листопада 2003).

Після зміщення Шеварднадзе висунув свою кандидатуру на дострокових президентських виборах. Вибори відбулися 4 січня 2004 року й завершилися перемогою Саакашвілі, за якого проголосували 96,27% виборців. На посаді президента заявляв про наміри повернути під контроль Грузії Південну Осетію та Абхазію, Після його зустрічі в Брюсселі з президентом Єврокомісії Романо Проді Грузія була включена в число держав-претендентів на членство в ЄС. Саакашвілі заявив, що Грузія має вступити в Євросоюз не пізніше 2009 року.

2 листопада 2007 р. – перед будинком грузинського парламенту почався безстроковий мітинг опозиції, однією з вимог якої був перехід до парламентської республіки. 7 листопада грузинський спецназ, використовуючи водомети та сльозогінний газ, розігнав мітинг, опозиція висунула умову негайної відставки Саакашвілі. При розгоні мітингу опозиції постраждали близько 500 людей. Влада заборонила телеканали «Кавкасія» та «Імеді», а також опозиційну телекомпанію «Руставі-2».

25 листопада 2007 р. – пішов у відставку з посту Президента. 

20 січня 2008 р. – 17 листопада 2013 р. – президент Грузії. 

Кримінальні справи:

23 березня 2014 р. – Саакашвілі викликають для свідчення в головну прокуратуру Грузії, плануючи допитати його з приводу помилування ним 2008 р. чотирьох високопоставлених співробітників департаменту конституційної безпеки МВС Грузії – Ґії Аланія, Автанділа Апциаурі, Александра Гачави та Міхеїла Бібілурідзе, засуджених як фігурантів справи про вбивство 28 січня 2006 р. банківського службовця Сандро Ґірґвліані, а також за протиправні дії на адресу його знайомого Левана Бухаідзе.

28 липня 2014 р. – екс-президента звинувачено у перевищенні повноважень при розгоні опозиційної акції у листопаді 2007 року, розгромі телекомпанії «Імеді» та вилученні власності в засновника цієї телекомпанії Бадрі Патаркацишвілі. 

1 серпня 2014 р. – Тбіліський міський суд задовольнив вимогу головної прокуратури Грузії та заочно обрав попереднє ув'язнення для Саакашвілі як запобіжний захід; Саакашвілі назвав свій заочний арешт необґрунтованим.

13 серпня 2014 р. – Саакашвілі було висунуто звинувачення в розтраті бюджетних коштів. За даними грузинської прокуратури Саакашвілі витрачав державні кошти на кухарів, масажистів, готелі та оренди яхт. Зокрема, його звинувачують, що в період з 2009 по 2012 роки лише на косметичні процедури для себе та сім'ї він витратив близько 450 тисяч доларів. 14 серпня Головна прокуратура Грузії оголосила Саакашвілі у внутрішньодержавний розшук. Сам він назвав звинувачення проти себе цинічними та безпідставними.

У вересні 2014 року Головна прокуратура Грузії наклала арешт на майно екс-президента, його дружини та матері. Прокуратура Грузії висунула Саакашвілі звинувачування у справі побиття 14 липня 2005 року члена парламенту країни Валерія Гелашвілі.

На батьківщині проти Саакашвілі ведеться розслідування по чотирьох епізодах і якщо його вина буде доведена у суді, колишньому президенту Грузії загрожує 11 років позбавлення волі.

Саакашвілі та Україна:

2005 р. – під час Помаранчевої революції в Україні підтримав лідера «Нашої України» Ющенка. 1 січня 2005 року виступив зі сцени Майдану в Києві.

7 грудня 2013 р. – приїхав до Києва, де зустрівся з лідером партії «УДАР» Кличком та виступив зі сцени «Євромайдану». 

Грудень 2014 р. – отримав пропозицію отримати посаду першого віце-прем'єра України, але він відмовився через небажання змінювати громадянство Грузії.

13 лютого 2015 р. – Президент Порошенко створив Дорадчу міжнародну раду реформ та призначив її головою Саакашвілі, який обіцяв координувати питання постачання Україні західної зброї. Після чого 25 лютого був на переговорах у Конгресі США про надання Україні оборонної зброї.

У травні 2015 р. – Саакашвілі було прийнято до українського громадянства як особу, прийняття якої до громадянства становить державний інтерес України та призначено губернатором Одеської області. 

7 листопада 2016 р. – повідомив про відставку з посади голови Одеської обласної державної адміністрації після конфлікту з Петром Порошенком. 

28 лютого 2017 р. – Міністерство юстиції України офіційно зареєструвало партію Саакашвілі «Рух нових сил», яка стала 353-ю в Україні. Партія претендувала на місце у парламенті. однак не пройшла. 

8 травня 2020 р. – після тривалих перемовин з депутатами про обрання Саакашвілі на посаду віце-прем'єра з реформ, Володимир Зеленський обрав для нього інші посаду (через брак голосів за його призначення) – призначив Саакашвілі головою Виконавчого комітету Національної ради з питань реформ. 

До теми

6 грудня 2017
У НААН відхрестилися від будь-якої підтримки Саакашвілі та інших  політиків
Національна академія аграрних наук (НААН) спростовує розповсюджену інформацію  про підтримку президента Академії Ярослава Гадзала...
11 вересня 2017
Саакашвілі звинуватив міністра внутрішніх справ України у провокаціях — інформація оновлюється
До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом прориву кордону екс-президентом Грузії і екс-головою Одеської ОДА Міхеїлом...
11 грудня 2016
Саакашвілі створив «Аграрну платформу» для захисту селян
Екс-губернатор Одеської області і лідер нової політичної сили рух «Нових сил» Михайло Саакашвілі створює «Аграрну платформу»....

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...