Продан Оксана Петрівна

Народний депутат України VII, VIII скликань
Вік: 50 років

Профіль в Соц. мережах

Освіта:

1996 р. — закінчила Чернівецький державний університет, спеціальність — Міжнародна економіка.

2000 р. — закінчила Інститут статистики, обліку та аудиту, спеціальність — Аудитор, отримала сертифікат «А» аудитора.

2002 р. — закінчила Чернівецький національний університет, спеціальність — Правознавство.

Кар'єра:

Кар’єру розпочала з посади економіста компанії «Укртранс-Чернівці».

2003 р. — очолила компанію «СП Транс».

2004-2008 рр. — заступник директора «Укртранс-Чернівці».

З 2008 р. – веде адвокатську діяльність. 

З березня 2005 р. — член Громадської ради при Державній митній службі України.

Громадська діяльність:

2007-2012 рр. — суддя Третейського суду Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців в аграрній сфері «Третейська ініціатива».

Політична діяльність:

2005 р. — секретар Ради імпортерів при Кабінеті Міністрів України.

2005-2006 рр. — заступник голови Ради з питань зовнішньоекономічної діяльності при Кабінеті Міністрів України.

2008-2010 рр. — голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

За час керівництва Оксани Продан було змінено механізм формування складу Ради. До складу Ради введено не лише представників всеукраїнських об'єднань, але й представників громадських рад при центральних органах виконавчої влади та регіональних галузевих рад підприємців. В цей період свою діяльність Рада зосереджувала на питаннях дерегуляції, створення умов для ведення підприємництва, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу.

2010-2011 рр. — голова Комітету захисту підприємців при Опозиційному Уряді.

2012 р. — вперше балотувалася в парламент. Ввійшла у першу п’ятірку виборчого списку партії «УДАР». 

У Верховній Раді України VII скликання Оксана Продан увійшла в склад Комітету з питань податкової та митної політики, займала посаду першого заступника.

За час роботи в парламенті Оксана Продан стала автором і співавтором 44 законопроектів, а також 525 поправок до законопроектів.

За її участі було ліквідовано пільги народним депутатам, скасовано утилізаційний збір та акциз за переобладнання автомобілів, введено персональну фінансову відповідальність за чиновників за нанесення ним збитків, прийнято європейські правила виробництва харчової продукції, які захищають селян від чиновників, забезпечують якість продукції та створюють можливості для експорту в ЄС.

2014 р. — повторно обрана народним депутатом на позачергових парламентських виборах. Балотувалася за списком Блоку Петра Порошенка.  

У Верховній Раді України VIII скликання увійшла в склад Комітету з питань податкової та митної політики, де продовжила опікуватися питаннями законодавчого забезпечення економічних реформ. Виступала ініціатором 45 законопроектів, 10 з яких було прийнято.

У Верховній Раді України VIII скликання Оксана Продан ініціювала та очолила міжфракційне депутатське об’єднання «Буковина».

У 2019 р. очолила партію «УДАР». 

Декларації:

2015 р.

2016 р.

2017 р.

2018 р. 

Погляди: 

Про волонтерів: 

«Треба визнати: єдиної політики щодо тих, хто постраждав у результаті бойових дій і потребує допомоги з боку держави, поки що нема. Кілька законопроектів досі чекають розгляду у парламенті. Уряд досі не прийняв порядок виплати компенсацій середнього заробітку мобілізованим на військову службу. Масштаби проблеми та її можливі наслідки не допускають пошуку виправдань. Держава давно в боргу перед волонтерами, і не лише перед ними. Саме тому уряд повинен зробити все, щоб не збільшувати цей борг».

Про податкову систему:

«Чому ми досі живемо із старою азарівською податковою системою? Тому що донедавна всі ці три фактори були відсутні. Не було ні політичної волі, ні достатньої кількості голосів у Верховній раді. Уряд розробив два проекти податкової реформи. Один з них жорстко розкритикували спеціалісти, від другого Кабмін фактично відмовився сам, хоча цей документ міг стати основою для реформаторського рішення. Після негативної реакції суспільства і бізнесу уряд, посилаючись на недієздатність парламенту, припинив роботу над новою економічною конституцією. Верховна рада сьомого скликання не була реформаторською. Левову частку своєї каденції більшість депутатів обслуговували режим Януковича, тому очікувати від них якихось кардинальних змін та підтримки наших реформ було важко. Цей мікс з об'єктивних і суб'єктивних причин призвів до втрати часу. Весь 2014 рік уряд латав дірки в економіці. З кожним місяцем робити це стає дедалі важче. На порозі 2015 рік. Потрібно приймати новий бюджет, і якщо він буде підготовлений на старій податковій базі, шансів швидко подолати економічну кризу не буде. Ми зобов'язані у стислі терміни перейти на нову податкову систему, яка буде стимулювати бізнес і людей працювати легально. Щоб пришвидшити зміни, готується детальна Коаліційна угода. Над нею працює сім робочих груп за різними сферами. Одна з них займається змінами до податкової системи».

«Спрощена система оподаткування працює в Україні з 1999 року. Весь цей час вона виконує не лише фіскальну функцію, але й соціальну. Що мається на увазі? В умовах відсутності нормальної системи оподаткування, гарантій права приватної власності, можливостей отримати кредити під невисокі відсотки та при тотальній корупції влада за часів Леоніда Кучми створила один-єдиний механізм для розвитку малого підприємництва. Це — єдиний податок. Нічого іншого зроблено не було, але й цього виявилося достатньо, щоб величезна кількість людей знайшла собі роботу. Так був створений економічний кластер, малий і середній бізнес, у якому в 2013 році було задіяно більше 7 млн осіб. Це близько трьох чвертей усіх офіційно працюючих в Україні».

Законопроекти

10359 | Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...