Мірошніченко Іван Володимирович

Народний депутат («Об'єднання Самопоміч»), член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин
Вік: 46 років

Народився в с. Веселе, Кіровоградська область.

Освіта:

1987-1991 рр. —  закінчив індустріальний технікум у м. Олександрія, Кіровоградська обл. Закінчив з відзнакою.

1991-1996 рр. — Національний аграрний університет, Київ, Україна. Спеціальність — «Зовнішньоекономічна діяльність», Інститут аграрного менеджменту. Закінчив з відзнакою.

1994 р. — Школа бізнесу Університету Пурдью, Індіана, США.

1996-1997 рр. — комерційний менеджер, а згодом генеральний директор ЗАТ «Інтерагро».

Січень 1997-квітень 2008 рр. — віце-президент ЗАТ «AT Каргілл» (входить до складу Cargill Inc.).

2003-квітень 2008 рр. — генеральний директор ЗАТ «Баржова Компанія» (входить до складу Cargill Inc.).

2003-2008 рр. — представник ЗАТ «AT Каргілл» у Комітеті Президента України з питань іноземних інвестицій (FIAC), співголова підкомітету з питань аграрної та продовольчої політики.

2003-2005 рр. — співголова Комітету та постійний представник ЗАТ «AT Каргілл» та ТОВ «Нобл Ресорсіз Україні» в Аграрному комітеті Американської торгової палати.

2005 р. — віце-президент Української зернової асоціації.

2005-2007 рр. — член Комітету з питань координації ринку зерна при Кабінеті Міністрів України.

2007-2009 рр. — член Робочої групи з аграрних ринків при Міністерстві агропромислової політики.

Квітень 2008-червень 2013 рр. — генеральний директор та директор по Чорноморському регіону «Нобл Групп»ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна».

2008-2009 рр. — член Консультативної ради при Президентові України з питань розвитку сільського господарства та сільських територій.

2008-2010 рр. — член Координаційної ради при ДПАУ.

2009-2013 рр. — радник Міністра аграрної політики України.

2010-2013 рр. — співголова Комітету та постійний представник ЗАТ «AT Каргілл» та ТОВ «Нобл Ресорсіз Україні» в Аграрному комітеті Американської торгової палати.

Листопад 2009-січень 2010 рр. — позаштатний радник Прем'єр-міністра України.

Голова Спостережної ради «Української ф'ючерсної біржі».

27 листопада 2014 р. — народний депутат («Об'єднання Самопоміч»), член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Результати його парламентської роботи: за 8-му сесію можна подивитися тут, а включно з 7-ю подано в аналітичній інфографіці далі.   

Івана Мірошніченка називають одним із «аграрних кардиналів» ринку, який працює  в АПК близько 20 років (починав із зернового бізнесу, був радником міністра аграрного політики та продовольства, позаштатним радником глави уряду). Він один із ключових гравців аграрного комітету та парламенту загалом. 

Парламентський портфель у Івана Мірошніченка виглядає так: він автор більш ніж 130 законопроектів, 46 з яких вже розглянув і підготовив до голосування в сесійній залі профільний комітет. 18 стали законами. 

Його запрошував на посаду віце-прем'єром, міністром аграрної політики  до складу свого Кабміну прем'єром Арсеній Яценюк. 

Декларації:

Стиль життя:

 Без Гриму: Іван Мірошніченко – аграрний «кардинал»

Погляди:

Виловлювання про політику

Я хочу мати такий же авторитет, таке ж визнання в політиці, які до цього мав в бізнесі.

Я працюю народним депутатом і моє головне завдання — захищати і допомагати тим, хто цього потребує.

Я не жалкую, що пішов у політику. Обертатися назад чи «посипати голову попелом» — це не моє…  Я завжди був поруч із політикою, керуючи компаніями Cargill, NobleAgri , був радником президентів, прем'єрів, міністрів

«Самопоміч» об'єднувалася з 4-х груп учасників: члени партії «Воля», представники та лідери батальйону «Донбас», «Самопоміч» та представники експертного середовища РПР. Це експертне середовище в різних галузях, до якого я також мав стосунок.

Виловлювання про «Бізнес-Варту»

Це був повний шок, коли я побачив масштаби рейдерства й тиску на бізнес у країні. Кількість відібраних підприємств та заводів — десятки!

Я планую розвивати «Бізнес-Варту» як широку платформу для людей одних цінностей, традицій та бажаючих боротися й працювати, навіть усупереч повній демотивацiï, яка створена владою. 

Після 18 років в успішному бізнесі, я зараз працюю в парламенті. Тому маю займатися служінням людям та державі, поки перебуваю на цій роботі. 

Виловлювання  про АПК і земельный ринок

Агросектор — цеважка штанга, яку не всіпіднімуть

Ми живемо в якомусь антилогічному задзеркаллі, яке самі ж створили для ринку, економіки та людей.

Нинішній стан справ у сільській місцевості змушує також замислитися над тим, хто залишиться у селах і чи буде там взагалі кому працювати, якщо й надалі консервувати ситуацію. 

Відкривати ринок можна за умови рівних умов і конкуренції для всіх учасників ринку. Власники землі, а також ті, хто на ній працює, передусім повинні бути її конкурентоспроможними покупцями. Причому на першому етапі доступ до землі повинні отримати саме українці, а через 7-12 років перехідного періоду — поступово відкривати його для іноземців. За цей період українці зможуть скористатися своїм пріоритетним правом та зрівняються у можливостях роботи на землі та її придбанні.Я пропоную проводити земельну реформу, відштовхуючись від нинішньої соціально-економічної ситуації в країні. Тобто, вона враховує стан економіки і розвиток суспільства, наявні права й можливості розпоряджання землею власників, структуру виробництва в АПК тощо.

Люди повинні отримати право вибору – або працювати самостійно, або здавати в оренду, або продати землю. Лише надання реальної альтернативи продажу землі змусить зняти усі «страхи» перед ринком землі, які зараз панують серед населення.

Держава мусить дати людям іпотечний механізм, страхування викупу, інші інструменти, щоб потенційний покупець землі міг самостійно внести при купівлі землі 20-30% від вартості суми, а 70-80% взяти у кредит на 10-15 років під 3-5% річних. Це буде та ж величина оренди, яка сплачується сьогодні на рік — $100-120 за 1 га. Але платити будуть банку за купівлю землі для себе. Це вже зроблено в інших країнах, тож час запускати у нас.

Земельний банк за правильно виписаної моделі – це можливість залучити до $100 млрд інвестицій у галузь. Адже в Україні немає і найближчим часом не буде масштабнішого активу, аніж земля.

Про ДПЗКУ

Продавати — однозначно. І паралельно розв’язувати гордіїв вузол із кредитом у $1,5 млрд. Якщо правильно підійти до приватизації, забезпечити ефективний менеджмент і достатні капіталовкладення, можна наростити закупівлю зернових у 1,5 разу та збільшити прибутки компанії. Паралельно розвивати супутні бізнеси навколо активів ДПЗКУ. Зокрема, йдеться про сільське господарство, виробництво, дистрибуцію, переробку, логістику тощо.

Можливо, для отримання кращої ціни, потрібно роздробити компанію на кілька пакетів і продавати не одним об’єктом, а 2–3 лотами? Наприклад, борошномельні підприємства нецікаві інвесторами, які займаються експортом зернових. Логічніше було б їх вивести в одну структуру і так продавати. Або підв’язати окремі об’єкти ДПЗКУ під експортну структуру порту м. Миколаєва чи м. Одеси. Наприклад, якийсь стратегічний аграрний інвестор має порт у Миколаєві, але хотів би ще в Одесі, чи навпаки. Тому кінцевий варіант формату приватизації має будуватися на економічних розрахунках та різних стратегіях.

Економічна стратегія Китаю передбачає розвиток «шовкового шляху». Його основна ідея — забезпечити темпи економічного зростання країни у 5–7% річних протягом 5–10 років завдяки стратегічному партнерству з різними країнами. Наразі близько 56 держав підписали угоди та меморандуми про  участь у даному проекті Китаю. Україна має стати одним з його ключових партнерів. На жаль, поки що ми не є таким партнером. Хоча Україна цікава Китаю. Адже від  цього він отримає не просто доступ до внутрішнього ринку зерна чи іншої сільськогосподарської продукції, а й інвестуватиме в порти, елеватори, морську інфраструктуру, переробку, промисловість, що посилюватиме його геополітичну міць. Головне, щоб інвестиції та виробництво розміщувались в Україні. Тому придбання ДПЗКУ буде не лише взаємовигідним партнерством, а й, фактично, потенційним створенням мінідержрезерву Китаю в Україні.

Американці розглядатимуть купівлю даного активу як вкладення грошей,  відштовхуючись від принципу швидкої окупності інвестиції, не беручи до уваги довгострокову стратегію розвитку та виходу компанії на зовнішні ринки. Не братиметься до  уваги також  жодна національна стратегія розвитку. У них є декілька варіантів проведення оцінки вартості компанії. Згідно з першим — відштовхуватимуться від моделі очікуваної прибутковості бізнесу, дохідності та терміну окупності капіталу, супровідних ризиків. Другий варіант — скільки  коштуватиме збудувати таку компанію з нуля. Головна мета американської компанії — заробити кошти.

Виловлювання про особисте:

«Сірий кардинал» — багато людей заперечили б такий термін. Для мене це певне визнання репутації, можливостей, здатності впливати на процеси, приймати рішення. 

У мене багато прізвиськ — «Вчитель», «Майстер». «Командор» — це стосується моєї роботи з багатьма колегами, а це десятки успішних людей (керівники компаній, спеціалісти, трейдери). Всі ми в певний час працювали разом. У чомусь я був їхнім наставником або керівником, зараз із багатьма я спілкуюся дуже добре.

Маєш допомогти – допомагай. Не завжди треба згадувати ворога і мститися. Ці правила мені близькі. Свобода й воля — це основне, навіть, не обговорюється.

Байк — це воля, свобода… Ще в школі та в технікумі я катався на мотоциклах, байках. Потімроків 16 на мотоцикл не сідав. Одного дня я їхав з Cargill — з роботи в Києві (про байк думав років 3 — 4). Бувтакийважкийнастрій, п'ятниця. Я проїжджав магазин «BMW», побачив байки на вітрині, зупинився, вибрав і купив. Мене не випускали з ним, бовінбувважкий — близько 400 кг. Я сказав — ні, абойого забираю зараз, абоніколи. Знявпіджак, краватку, поїхавдодому. Тоді я потрапиву затор на окружній. Додому приїхавмокрий. Поставив його, та ще 2 днібоявся на ньогосісти. Потім у понеділоксів та й поїхав.11 років я займаюсябайкерством.

Цікава інформація: 

За час керівництва агрокомпаніями побудував та реконструював більше 20-ти промислових підприємств, елеваторів, терміналів та заводів.

Саме першим помітив 12 грудня соєво-ріпакові правки у бюджетну ніч 2017 року і заявив про це публічно. За що отримав фітбек від лобістів цієї ініціативи: проти нього  у ЗМІ розпочалася чорна інформкомпанія, де його назиали агентом Кремля. Потім протягом кількох місяців саме Мірошніченко був одним із небагатьох депутатів, які допомагали аграріям відмотати назад крамольні правки й застрахувати їх від щорічних мільярдних збитків. Історію цього питання читайте у матеріалі тут

Саме він одним із перших аграрних депутатів Ради 2017 року допомагав нейтралізувати  конфлікт між ТОВ «Нива-2010», рейдерами та селянами. Пізніше було звернення від бізнесу зупинити хвилю рейдерства в Україні, яке Мірошніченко зачитав на Одеському форумі й пізніше передав керівництву держави. А згодом він  виступив одним із засновників громадської платформи по боротьбі  з рейдерством — «Бізнес-Варта» (перша назва — «Самооборона підприємців», яке сьогодні надає постраждалим підприємцям допомогу у боротьбі  з рейдерами, а також готує законодавчі ініціативи для закриття білих плям у законах (наприклад, №8121). При цьому Мірошніченко є постійним учасником та об’єктивним критиком Антирейдерської міжвідомчої урядової комісії, на яку подає виявлені ГО випадки рейдерства,  депутатські звернення на правоохоронні органи у різних справах силового захоплення бізнесу та презентує законодавчі ініціативи з цих питань. А також — організовує антирейдерські форуми.

Він є автором одного із 5-ти законопроектів про обіг земель с/г призначення, які наразі розроблені (порівняльний аналіз цих документів дивіться тут). Крім того він розробив власну концепцію розвитку земельного ринку України. 

26 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції. 

Сім'я:

Одружений.  Дружина — Наталія Мірошніченко. Троє дітей: два сини і донька. 

Законопроекти

10359 | Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»
10187 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель
10027-1 | Проект Закону про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур
10019-2 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання утримання та розведення сільськогосподарських тварин в Україні
9512 | Проект Закону про залізничний транспорт України
9311-4 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності та щодо посилення протидії рейдерству
9162 | Проект Закону про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку
9117 | Проект Закону про фортифікацію борошна
8634 | Про внесення змін до закону України «Про дорожній рух» щодо особливостей участі у дорожньому русі комбайнів зернозбиральних та тракторів з сільськогосподарським навісним або причіпним обладнанням
6527-Д | Проект Закону про сільськогосподарську кооперацію

До теми

25 січня 2019
Порівняльний аналіз 5-ти законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення
Розіграти чи розігріти українців із сільгоспземлями планують напередодні президентських та парламентських  виборів? Таке питання виникає, коли...
23 листопада 2018
Іван Мірошніченко: Рішення увійти у політраду «Самопомочі» я прийняв із декількох причин
Народний депутат України Іван Мірошніченко офіційно увійшов до керівного складу «Самопомочі». Як пояснив свій крок сам нардеп, це було...
22 листопада 2018
Іван Мірошніченко: В Україні є багато цікавих для Китаю агропроектів на суму $1-1,5 млрд
Україна та Китай наводять торгові мости. Після візиту української делегації та бізнесу на міжнародну виставку «China International Import...

Вибір редакції

9 липня 2019
Ринок м'яса та м'ясопродуктів в Україні за 2017-2019 роки
AgroPolit.com спільно з аналітиками Української аграрної асоціації (УАА) вивчив внутрішню структуру ринку м'яса і з'ясував, скільки ж кілограмів...
11 липня 2019
Продаж державних земель: чи варто починати відкриття земельного ринку саме з цього?
У контексті наближення парламентських виборів і заяви Володимира Зеленського й керівництва партії «Слуга народу» про намір відкрити в...
10 липня 2019
Іван Фурсенко: Дострокові місцеві вибори у 2019-му стануть помилкою, яка відкине країну назад
На шпагаті регіони та все місцеве самоврядування. Це основні 5-річні здобутки розпіареної децентралізації та зміни адміністративного-територіального...