Лапа Володимир Іванович

Освіта:

1994 р. — закінчив Дніпропетровський державний університет за спеціальністю — «Системний інженер», кафедра обчислювальної техніки, систем і мереж. 

2010 р. — отримав ступінь магістра адміністративного управління в Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Кар'єра:

1997-2002 рр. — заступник генерального директора Інформаційно-аналітичного агентства «АПК-Інформ» (м. Дніпропетровськ).   

2002-2004 рр. — заступник генерального директора компанії Українська зернова асоціація (м. Київ).

2005-2007 рр. — керівник аналітичного департаменту Української аграрної конфедерації (м. Київ). 

2007-2014 рр. — генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (м. Київ).

24 грудня 2014 р. — призначений заступником міністра аграрної політики і продовольства України;

2 грудня 2015 р. — призначений першим заступником Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів України.

24 лютого 2016 р. — призначений керівником Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужби).

23 жовня 2019 р. — звільнений з посали керівника Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужби).

Декларації:

2014 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

2018 р.

Бізнес:

Є бенефіціаром таких підприємств:

«Агро-Планета» — 50% власності. 

«Український клуб аграрного бізнесу» — 50% власності.

«АПК-зерно» — 20% власності.

«АПК-інформ» — 20% власності. 

Погляди:

Про міжнародні ринки

До речі, між компетентними органами України та іноземних країн у період із 2016 року по березень 2019 року погоджено 53 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України до до 24 країн світу (Аргентина, Азербайджан, Албанія, Ангола, Бразилія, Боснія та Герцоговина, Гана, Гонконг, Єгипет, Ірак, Йорданія, Македонія, Марокко, Молдова, ОАЕ, КСА, Сербія, Сінгапур, Таджикистан, Туніс, Туреччина, Чехія, Чорногорія, Японія).

До країн ЄС наразі мають право експорту 310 українських підприємства, зокрема 130 виробників харчових продуктівзокрема м’яса птиці, риби, меду, яєць. 180  підприємств – виробники нехарчової продукції. Ми надіслали запит до ЄС щодо картоплі. Окремо варто відзначити поглиблену співпрацю з просування українських товарів та продуктів на ринки КНР, Сінгапур та КСА.

Про НАССР

НАСCР не для всіх операторів ринку вже зараз обов'язковий – лише для середніх і великих операторів. А 80-90% операторів ринку – це дрібні, для них він стане обов'язковим лише з вересня.

Про якість продукції

В Україні зареєстровано 251 508 виробництв та закладів оптово-роздрібної торгівлі, але це далеко не всі оператори ринку, які наразі фактично функціонують. Сьогодні дозвільна система в нашій країні максимально лібералізована: для більшості підприємств, які працюють з харчовою продукцією, процедура реєстрації зводиться до заповнення одного аркушу формату А-4. Через 10 днів після подання заявки оператор ринку автоматично вноситься до реєстру.

До нас протягом 2018 року звернулися зі скаргами 430 осіб (це скарги фізичних осіб на якість продукції). Ми розглянули ці звернення, було проведено 276 інспекцій за результатами розгляду скарг. Загалом 2018 році у сфері безпечності та окремих окремих показників якості харчових продуктів було оформлено 7219 приписів.  341 суб’єкта господарювання у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів піддано штрафу на суму 7 503292 грн.

Через мораторій на перевірки, який діяв 4 роки до цього. У нас були такі приклади (не буду озвучувати назву), коли підприємство відкривали європейські інспектори, тобто на момент відкриття воно на 100% відповідало європейським нормам. А минулого року вийшли на перевірку– критичні зауваження. Ось що означає 4 роки без перевірок. Для нормального виробництва виявилося недостатньо організаційних зусиль; кадрового потенціалу, який опікувався безпечністю продукції; недостатньо інвестицій. І за 4 роки підприємство скотилося до умов, коли не те щоб виникли певні зауваження – критичні! І тут питання навіть не 4 років. Достатньо два роки не приділяти цьому належної уваги, і все, картина кардинально змінюється.

Декілька років у нас був не те що негативний, але не дуже позитивний тренд. Ми звикли обливати себе брудом, але коли приїжджають іноземці і харчуються українською продукцією, у них, в переважній більшості, ні до безпечності, ні до якості, ні до смакових властивостей немає претензій. Але тенденції були не дуже позитивні. Ми це бачимо по випадках масових отруєнь, що частково пов’язані не безпосередньо із харчами, а з питанням захворюваності серед колективу, або в дошкільних чи шкільних закладах – тобто це більш комплексне питання. Але зараз ситуація стабілізувалася і через проведення перевірок я думаю, що ми змінимо цей тренд на позитивний.

Про закон про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів

Повертаючись до філософії європейського законодавства: відповідальність бізнесу і держави – безпечність. Якість продукції – це питання взаємовідносин між виробником і споживачем. Ти можеш виробляти більш якісні товари і пропонувати їх дорожче споживачеві, можеш виробляти менш якісні і відповідно ціна має бути нижча. Але ключовий елемент у цій парадигмі – коректне інформування споживачів. Споживач повинен розуміти: якщо це масло – то це масло, якщо це спред – то це спред.

Пропонується європейська норма – маркування повинно бути у фізичній вазі або у відсотках. Має бути зазначено, що маса нетто – 100 грам, а безпосередня вага продукту – 60 грам. Тоді споживач може порівняти не просто пакетик з чимось, а скільки продукції він купує. Багато інших деталей на перший погляд можуть видатися дріб’язковими, але це культура поважного ставлення до споживача, яка роками напрацьовувалася у ЄС. Наприклад, механізми розрахунку калорійності тощо.

Про ветеринарні лабораторії

У Європі в деяких країнах лабораторні дослідження 100-відсотково державні, а в інших використовуються приватні лабораторії нарівні з державними. Ключова позиція у тому, що в будь-якому випадку держава повинна залишати за собою інструмент державного контролю. За наслідками результатів досліджень фітосанітарний або карантинний сертифікат видає державний інспектор і делегуючи повноваження потрібно залишати за собою інструменти контролю.

Бізнес апелював до того що треба зробити систему лабораторних досліджень більш гнучкою. Ми подивилися на досвід країн ЄС. По-перше, законодавство ЄС передбачає можливість уповноважувати лабораторії і навіть делегувати окремі інспекторські функції за певними критеріями. А, по-друге, деякі країни користуються цією можливістю, а деякі ні. Наприклад, у Нідерландах більшість таких робіт виконуються приватними лабораторіями, натомість у країнах Балтії лише державний контроль. Я не бачу пересторог, щоб зробити інструменти контролю більш зручними і гнучкими для бізнесу. Для нас, як для компетентного органу, важлива дієвість державного контролю. Ми побачимо як ця система запрацює, чи будуть нотифікації за результатами діяльності приватних лабораторій і якщо так, то будемо позбавляти їх повноваження. Так само будемо працювати і над тим, щоб до роботи державних лабораторій не виникало нарікань, тому що конкуренція – це шлях до підвищення якості.

Про домашнє молоко  і м'ясо

У минулому році зменшена кількість голів, які можуть забиватися на подвір’ях, а давайте говорити відверто, що у більшості випадків це не «подвір’я», а незареєстровані бійні, які не мають експлуатаційного дозволу. Якщо раніше можна було забивати 5 голів удень, то зараз 5 голів у тиждень. У 7 разів зменшені можливості з використання таких незареєстрованих пунктів забою. Що таке 5 голів у тиждень? Це 240 голів у рік. Складно собі уявити домогосподарство, яке буде вирощувати у себе 240 голів. Навіть ця норма – це більше, ніж достатньо. Але еволюційно слід і далі зменшувати норми. Максимум скільки може тримати домогосподарство, а не маленька товарна ферма, це – 10-15. Інакше це перетворюється на ферму. І варто було б зменшувати норми до 10-15 у рік, щоб люди, які дійсно самі вирощують не постраждали від обмежень. А хто займається бізнесом по забою, має ним займатися відповідно до закону: потрібно мати на руках експлуатаційний дозвіл і працювати у рамках чинного законодавства. Але поки що відповідних законодавчих пропозицій немає, «переварюємо» зменшення лімітів, які були запроваджені минулого року. Повторюся, жодних проблем із цим ми не відчуваємо. Це правила, які діють у всіх європейських країнах, тому до них потрібно іти.

З 1 липня молоко негатункове, в тому числі і II гатунку, буде прийматися молокопереробними підприємствами. Разом з цим, Держпродспоживслужба підтримує ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» в частині виключення молока II гатунку, що надасть можливість підвищити гігієнічні вимоги при доїнні, зберіганні та транспортуванні сирого молока та забезпечити його належну якість та безпечність.

Ми зараз працюємо над наказом Мінагрополітики щодо гігієнічних вимог до якості і безпечності молока, який регулюватиме вимоги щодо бактеріального забруднення, соматичних клітин тощо. Але він передбачає перехідний період до 2020-2022років, тому що ми хочемо еволюційно запроваджувати більш жорсткі вимоги. Логіка ще і в іншому. У цьому році запроваджено достатньо масштабні програми державної підтримки, тому з точки зору середньострокової перспективи тим, хто хоче займатися молочним бізнесом, варто об’єднуватися у кооперативи, за рахунок державної підтримки дооснащуватися, брати обладнання для доїння і охолодження та продавати молоко належної якості. Можливості такі є і багато хто міг би ними скористатися. Якщо заявки будуть відповідати формальним вимогам, то вони мають бути задоволені.

Про бджіл  і отрутохімікати 

Потрібно почати з того, що Інструкція щодо утримання бджіл (Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл прийнята у 2001 році) застаріла. У ній є норми щодо висоти паркану, кольору вуликів і багато інших які зараз навряд чи виглядають реалістичними Наші спеціалісти працюють над пропозиціями до інструкції і якщо не буде підтримки від експертів, ми самі зможемо вийти з пропозиціями щодо спрощення цього документу. Потрібно спростити процес отримання дозвільної документації. Зараз є реєстрація пасіки і отримання паспорту. Можна було б обмежитися реєстрацією і веденням реєстру, в якому відмічати дату ветеринарних оглядів. І тоді не треба цей папірець, а в публічному реєстрі усі зможуть бачити інформацію про пасіку.

Про задачі для Держпродспоживслужби

Моя позиція була і буде незмінною: і в той час, коли я працював в асоціації, потім в міністерстві, і зараз, коли я працюю в Госпродпотребслужбе. Сферу цінового регулювання потрібно звужувати. Я розумію мотивацію і складну соціально-економічну ситуацію в Україні, але, на моє переконання, тут питання в тому, що ефективність цінового регулювання досить низька. В умовах девальвації і продовольчої інфляції ніяке регулювання не допоможе. І ми відчули це на початку минулого року. Зараз процес інфляції істотно сповільнилося, тому що, з одного боку, немає валютної складової (девальвації), а з іншого — обмежена платоспроможність населення. І як не регулює, все одно є об'єктивні економічні реалії, і цим регулюванням можна зростання цін трохи стримати, але не зупинити».

Особисте життя:

Одружений, четверо дочок, є онучка.