Дідич Валентин Володимирович

Народний депутат України (УКРОП), голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України
Вік: 62 роки

Профіль в Соц. мережах

Освіта:

1980 р. — закінчив Уманський сільськогосподарський інститут.

2008 р. — закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президенті України.

Служив у Збройних силах СРСР.

Кар'єра:

Працював головним виноробом Консерввинпрому.

Був техніком-виноробом навчально-виноробного цеху.

Працював директором підприємства консерввинпром «Дар».

Обіймав посаду генерального директора «Дар», після цього був приватним підприємцем. 

1994-2010 рр. — голова Криничанської районної державної адміністрації.

2006-2009 рр. — член політичної партії «Наша Україна».

2011 р. — член політичної партії «УДАР».

27 листопада 2014 р. — народний депутат (УКРОП) від округу №40, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України.

Результати його парламентської роботи: за 8-му сесію можна подивитися тут, а включно з 7-ю подано в аналітичній інфографіці далі.   

Декларації:

Погляди: 

Про АПК

1 млн га сільськогосподарської землі засіяно технічними культурами: соняшник, ріпак, соя. Ці культури швидко виснажують землю, а за умов порушення сівозміни ми втрачаємо родючість землі й ґрунту. Згідно зі статистикою, із 2000 року вміст гумусу в українських ґрунтах впав на 3,36% – до 3,14%. Вважається, що землі з вмістом гумусу нижче від 2,5% – це вже не чорнозем.

Про ринок землі

Як житель сільської території, депутат-мажоритарник і аграрій я розумію, що в наших умовах найближчі три роки не можна відкривати ринок землі. Поки немає Закону «Про обіг сільськогосподарських земель», де будуть чітко прописані запобіжники, це дуже ризикована справа. Хто  скупить  цю землю? На яких умовах? Ще одне: в українських селах зараз нараховується 6,9 млн пайовиків, які не можуть розпоряджатися власною землею. 1,6 млн із них – люди, яким виповнилося 70 років. Чи зможуть вони захистити себе після відкриття ринку землі? Чи зможуть вигідно продати землю? Відповідь на ці питання потрібно знайти в першу чергу, і до відкриття ринку.

Насамперед потрібно прийняти закон про консолідацію земельних масивів для товаровиробників. Без нього буде хаос на ринку. Також варто подбати про те, щоб великі агрохолдинги, які сьогодні орендують землю, не змогли після відкриття ринку, скупити землю. Потрібні обмеження: від 200 до 500 га землі в одні руки, недопуск до купівлі землі юридичних осіб та іноземних громадян. Купувати та продавати землю варто дозволити лише фізичним особам.

Створити Державний земельний банк, який видаватиме фермерам кредити на придбання землі. Але не просто видавати й забувати про його існування. За діяльністю фермера потрібно слідкувати. Адже він може здати її в оренду комусь іншому й отримувати «дармові» гроші.

Потрібно провести інвентаризацію земель та відновити роботу ґрунтової інспекції, яка раніше слідкувала за роботою аграріїв. Не знаю, з якої причини її закрили. Адже якщо ми не навчимося дбати про землю, то за якийсь час Україні доведеться завозити землю із сусідніх країн.

Про розвиток садівництва

Потрібно повернути систему, коли від акцизного збору алкоголю і тютюну (близько 5 млрд грн на рік) виділявся 1% на підтримку виноградарства та садівництва. Завдяки йому існував загальнодержавний фонд, який постійно наповнювався живими коштами. Підприємства й організації отримували компенсацію, яку пускали на зрошення ділянок, придбання інструментів для садівництва, виноградарства, горіхівництва. Однак 2014 року його відмінили, нарікаючи, що ці кошти сприяли розвитку корупції. Цілком можливо, але сьогодні це вже не така й велика проблема. Можна скласти електронні реєстри отримувачів таких дотацій, а за допомогою супутників перерахувати кількість дерев і визначити розмір цвіту яблунь, не виїжджаючи за межі Києва.

Про про реформу медицини

Якби реформа була направлена, наприклад, на створення страхової медицини (позиція Ольги Богомолець), я б її підтримав. А те, що пропонує Уляна Супрун, не має нічого спільного з реформою. Вона просто запропонувала змінити систему фінансування охорони здоров’я.

У цій реформі взагалі не передбачається існування фельдшерсько-акушерських пунктів. Хоча зараз на них тримається село. Люди, які там живуть, не мають змоги їздити до міста за першої потреби. Тож виходить, що після реформування медичної галузі їм просто буде ніде зробити укол.  Тому моя думка щодо цієї ситуації така: треба проводити ті реформи, які потрібні людям. А якщо ви не вмієте робити їх, то краще не робіть.

Цікава інформація: 

Підтримав 12 грудня 2017 р. законопроект, яким скасовувалося експортне ПДВ для виробників соняшнику, сої та ріпаку і завдавало збитків аграріям. Більше про історію соєво-ріпакових правок у парламенті читайте тут

У серпні 2018 р. — опинився серед 16 аграрних депутатів, які отримали компенсацію вартості оренди житла або найму готельного номера. Ні він особисто, ні члени родини не реєстрували нерухому власність у межах Києві чи області.

26 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції. 

Законопроекти

0856 | Проект Закону про сільськогосподарську кооперацію
9311-1 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності
2666-VIII | Внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»
9162 | Проект Закону про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку
8634 | Про внесення змін до закону України «Про дорожній рух» щодо особливостей участі у дорожньому русі комбайнів зернозбиральних та тракторів з сільськогосподарським навісним або причіпним обладнанням
6527-Д | Проект Закону про сільськогосподарську кооперацію
6527-Д/П | Проект Постанови про ухвалення за основу проекту Закону України про сільськогосподарську кооперацію
8505 | Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів та кузовів до них, зазначених у товарних позиціях 8702, 8703, 8704, 8707, 8711, 8716 УКТ ЗЕД
8506 | Проект Закону про внесення змін до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів

До теми

4 лютого 2019
Шість аграрних законів 2018 — аналіз і що зміниться для ринку
AgroPolit.com проаналізував роботу парламенту за 2018 рік, відібравши аграрні ініціативи, які стали законами. З’ясувалося, що за рік було...
12 вересня 2018
Коаліційна безпорадність Кабміну, Ради та Президента – угода в частині АПК виконана лише на 30%
Ще рік лишився чинному парламенту до перевиборів, а виконання Коаліційної угоди в аграрній частині «зависло» в повітрі. Скільки аграрних...
16 травня 2018
Аграрна 30-ка — результати діяльності депутатів аграрного комітету за 7-му та 8-му сесію
Чим займаються депутати аграрного комітету в стінах Ради? AgroPolit.com проаналізував діяльність депутатів за 7-му та 8-му сесію (включно до...

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
14 жовтня 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...