Кучер Микола Іванович

Народний депутат України, член депутатської групи «Довіра». Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики
Вік: 64 роки

Профіль в Соц. мережах

Народився в с. Гордіївка, Вінницької області.

Освіта:

Вища.

Кандидат сільськогосподарських наук.

Кар’єра:

1981 р. — головний агроном колгоспу ім. Петровського в с. Тростянчик Тростянецького району.

1985-1989 рр. — заступник голови правління, секретар парткому колгоспу «Перемога» с. Летківка Тростянецького району.

1989-1992 рр. — голова Тростянецького районного агропромислового об'єднання.

1992-1994 рр. — начальник управління сільського господарства і продовольства Тростянецької райдержадміністрації.

1994-1995 рр. — заступник начальника управління сільського господарства і продовольства Вінницького облвиконкому.

1995-1999 р. — начальник управління агропромислового комплексу Вінницької облдержадміністрації.

1999-2000 рр. — директор Департаменту агропромислового комплексу, заступник голови правління Державної акціонерної компанії «Хліб України».

2000-2002 рр. — перший заступник голови правління ДАК «Хліб України».

2002-2004 рр. — голова правління ДАК «Хліб України».

З січня до серпня 2004 р. — заступник гендиректора ТОВ «Торгово-транспортна компанія», Київ.

Серпень 2004 року- березень 2013 року — директор ЗАТ «Зернопродукт МХП».

З 2005 року — член Української народної партії (Юрій Костенко).

2010-2014 рр. — депутат Вінницької обласної ради від Української народної партії, член постійної комісії обласної ради з адміністративно-територіального устрою та взаємодії з органами місцевого самоврядування.

2012 р. — на парламентських виборах балотувався на мажоритарному окрузі №17 як самовисуванець, однак програв, набравши 38,71 %.

Березень 2013 року-27 листопада 2014 рр.  — директор Департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

27 листопада 2014 р. — народний депутат (БПП) , обраний по мажоритарному округу № 17.Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

2016 — був претендентом на посаду Міністра аграрної політики.

Результати його парламентської роботи: за 8-му сесію можна подивитися тут, а включно з 7-ю подано в аналітичній інфографіці далі.  

Декларації:

Цікава інформація:

7 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції.

Погляди:

Про АПК 

Хіба агросектор не платить податки? Платить. Від запропонованих урядом кроків додаткові надходження, за оцінками представників НБУ, можуть становити 1-2 млрд доларів. Але необережними діями з деофшоризації уряд може спровокувати бізнес-міграцію з України.

Академії потрібно допомогти повернути борги, а частину земель, можливо розпаювати і створити нормальну систему оподаткування державних підприємств. Сьогодні ми повинні об’єднатись для того, щоб створити перспективний аграрний інститут.

Про земельный ринок

Спочатку потрібно розібратися у тому, що відбувається: де ми знаходимося в питанні землі, що потрібно та можна зробити… Якщо суд погодить і зніме мораторій, то це призведе до хаосу, соціального «бунту». За моїми підрахунками, люди будуть готові до відкриття ринку землі за два роки. Лише тоді більшість хотітиме продати свій пай.

Про децентралізацію

Українська концепція реформи децентралізації за формою дуже схожа з польською. Базовою одиницею там є гміна – місто, містечко чи кілька сіл, аналогом нашого району є повіт. Великі міста, такі, як Варшава, прирівнюються у правах до повіту, й окремі райони в таких містах є окремими гмінами. Повіти об’єднано у воєводства.

Мені разом з групою інших народних депутатів вдалося минулого року відстояти єдиний податок четвертої групи. Я особисто наполіг, навіть шляхом ультиматумів, на тому, щоб ганебна несправедливість по відношенню до простих людей була усунена з документів, оскільки це значно вплине на життєдіяльність села. Для села єдиний податок четвертої групи є фундаментальним, бюджетоутворюючим. Тоді наші пропозиції врахували. Крім того, нам вдалося збільшити цей податок в 36 разів у порівнянні з 2014 роком. Наприклад, в 2014 році він у середньому складав 7 грн/га, в 2015 ― 130 грн/га, в цьому році ― 240-250 грн/га. Важливо те, що кошти з цього податку стовідсотково залишаються в розпорядженні місцевих громад

Про податки і офщори

Міністерство відстоює інтереси сектору й спецрежим, але зараз це повинно бути вже агресивно. Але Кабмін хоче, щоб це не називалося спецрежимом. Зараз розглядається 7% ПДВ на продукцію для всіх, знижена ставка, — пояснює нардеп. — Зокрема, принципове питання для тваринництва: відвоювати їм спецрежим або прямі дотації з бюджету. Як депутати ми готові йому в цьому допомагати.

Потрібно правильно ставити завдання з її вирішення. За кілька тижнів у головах людей створили думку, що офшори — дуже погано. А проблема не в них, а в правильності сплати податків.

Бізнесмени повинні розуміти, навіщо вони платять і куди ці гроші діваються. Яскравий приклад зниження ставки ЄСВ: знизити знизили, але хто не платив, так і не платить по сьогоднішній день.

Чимало українських компаній від самого початку зареєстровані в офшорах. Зараз є шанс змінити ситуацію: створено робочу групу з підготовки законодавства, яке б врегулювало офшорне питання.

Про випробування отрутохімікатів та ЗЗР

Інноваційні експериментальні препарати можуть не мати реєстрації в країні, де вони виробляються. Тому, що виробники засобів захисту рослин і агрохімікатів, зазвичай, виготовляють на одному із заводів велику кількість різних препаратів, які призначені для ринків різних країн. Водночас, через відсутність у країні виробництва такого препарату, де він призначений чи для хвороб, чи як інсектицид, реєстрація в країні виробництва компаніями не проводиться у зв’язку із фактичною неможливістю польових досліджень у цій країні

Цікава інформація:

У складі аграрного комітету відноситься до групи птахівників.  Наближений до власника МХП Юрія Косюка. На його підприємствах Кучер працював багато років. Токож його з бізнесменом пов'язує багаторічна дружба.

12 грудня 2017 р. — проголосував за законопроект, яким скасовувалося експортне ПДВ для виробників соняшнику, сої та ріпаку і завдавало збитків аграріям. Більше про історію соєво-ріпакових правок у парламенті читайте тут. 

26 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції. 
 

Нагороди:

Заслужений працівник сільського господарства України, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Законопроекти

3586-IX | Електронні аграрні розписки
8178-1 | Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок

До теми

12 вересня 2018
Коаліційна безпорадність Кабміну, Ради та Президента – угода в частині АПК виконана лише на 30%
Ще рік лишився чинному парламенту до перевиборів, а виконання Коаліційної угоди в аграрній частині «зависло» в повітрі. Скільки аграрних...
16 травня 2018
Аграрна 30-ка — результати діяльності депутатів аграрного комітету за 7-му та 8-му сесію
Чим займаються депутати аграрного комітету в стінах Ради? AgroPolit.com проаналізував діяльність депутатів за 7-му та 8-му сесію (включно до...
27 квітня 2018
«Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті
«Блок Петра Порошенка» й АПК – чи допомогла ця політсила аграріям міцніше стати на ноги? AgroPolit.com продовжує цикл публікацій з...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...