Мужель Олександр

Інвестиційний банкір

Профіль в Соц. мережах

Освіта

2001-2005 рр. — Руанська школа бізнесу. Спеціалізація — «Бізнес», магістр.

2006-2008 рр. — Паризький університет 2 Пантеон-Асса. Спеціальність — «Підприємницьке право», магістр.

Вересень 2009 року — отримав сертифікат СAIA.

Кар'єра

Вересень 2003-червень 2005 рр. — помічник заверителя компанії KPMG.

Червень 2005-червень 2006 рр. — аналітик з кредитного дослідження EM компанії Dresdner Kleinwort (Лондон, Великобританія). Фокус на емітентів єврооблігацій CIS / Latam.

Червень 2006-вересень 2010 рр. — віце-президент з високоприбуткової і електромагнітної сумісності компанії ING (Лондон, Великобританія).

Червень 2006-вересень 2010 рр. — віце-президент з високоприбутковиї і електромагнітної сумісності компанії ING (Лондон, Великобританія).

2006-2007 рр. — аналітик компанії ING.

2008-2009 рр. — відповідальний за Україну по DCM і структурним продуктам компанії ING.

2010 року — віце-президент компанії ING, відповідав за покриття DCM в країнах СНД (крім Росії).

Вересень 2010-травень 2011 рр. — заступник директора, керівник українського DCM компанії VTB Capital (Лондон / Київ).

Травень 2011-жовтень 2014 рр. — директор, керівник департаменту міжнародного боргового фінансування регіону Росії / СНД компанії Merrill Lynch (Лондон, Великобританія).

З 2015 р — директор компанії Lionheart Capital Markets (Лондон, Великобританія). Засновник і директор компанії Lionheart Capital Markets (LCM) — компанії, уповноваженої і регульованої Управлінням з фінансового регулювання і нагляду.

З липня 2018 року — керуючий директор компанії Renedes Investment Management (Кіпр). Renedes — альтернативна інвестиційна компанія, що спеціалізується на нерухомості, а також на можливостях венчурного капіталу в IT-секторі (аутсорсинг і аутстаффінг). Фірма фокусується на бізнесі з позитивним вільним грошовим потоком, приділяючи основну увагу Україні і іншим країнам СНД. Станом на 1 вересня 2018 р в активі під управлінням (AuM) компанії Renedes знаходиться € 50 млн.

Досягнення

2004-2015 рр. — визнаний одним з кращих інвестиційних банкірів, що спеціалізуються на СНД.

Працюючи в компанії ING, ініціював найбільш престижні для банку угоди з облігаціями з регіону, включаючи Метінвест, ДТЕК, МХП і ін.

Погляди

Про ДПЗКУ:

У мене є чітке розуміння і план, як вивести ДПЗКУ з боргової ями.

Я перебуваю на такому етапі своєї кар’єри, коли мені цікавіші складні завдання. ДПЗКУ – типова компанія з великим проблемним борговим портфелем. Я не політик і не повязаний із жодними політичними особами. ДПЗКУ для мене – це непростий виклик, який, я впевнений, можу успішно прийняти та реанімувати компанію.

Потрібно зупинити всі схематози у виведення грошей в компанії. Я дивлюся на фінансові звіти ДПЗКУ і бачу, що там – не ринкові операції, тобто зерно не продається і не купується за ринковими цінами. Це одразу впадає у вічі. Є проблема із великою заборгованістю щодо повернення ПДВ. Вочевидь, там теж є схеми з його повернення. Тому слід закрити усі схеми, через які витікають гроші з ДПЗКУ.

Про борги компанії:

Щодо боргів – ситуація доволі проста. ДПЗКУ позичила $3 млрд у Ексімбанк Китаю, з яких уже отримала $1,5 млрд. За моїми даними, наразі залишок кредитних коштів становить близько $1 млрд доларів. Можна по-різному дивитися на фінансові показники компанії, але ключове тут одне: компанія не в змозі виплатити такий борг. Я думаю, що китайські партнери знайомі з реальною фінансовою ситуацією у ДПЗКУ, тому вони готові виробити спільно з урядом комплексне рішення.

Якщо говорити цифрами 2018 року: компанія ДПЗКУ генерувала нуль EBITDA, у 2019 році – трішки більше $1 млн. Якщо проявити дива управління, то показник компанії можна підняти до рівня $50 млн. За залишку кредиту в $1 млрд, боргове навантаження ДПЗКУ перевищуватиме його в 20 разів. Жодна компанія в світі не може вижити за таких показників. Це факт. Тут питання трішки в іншому. Запитання №1, яке варто ставити нашим китайським партнерам – про виконання поставок 5 млн т кукурудзи в рік, якщо їхній інтерес до цього зберігається. Якщо їм цікаво, тоді це інша справа.

Зараз ситуація в ДПЗКУ непроста. З одного боку, в них є майже $400 млн депозиту в «Укрексімбанку». Для банку – це дуже добре, для компанії – ні, бо гроші не використовуються, а лише обслуговуються. З іншого обслуговування досить дорого китайського кредиту – 5% відсотки. Тож є дорогий валютний кредит від Китаю, залишок яких перебуває на депозиті під низькі ставки  в українському банку. Тож в компанії просто чекають, доки в компанії гроші закінчаться, щоб оголосити дефолт. Тоді з’явиться державна гарантія і якось держава вирішить це питання. Це неправильно. Потрібно його по-іншому розглядати.

За моїми підрахунками, щоби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, в України є 18 місяців. Якщо терміново не почати рятувати компанію, то через 1,5 року в ДПЗКУ не буде достатньо коштів, щоб заплатити Китаю. Що таке 18 місяців? Це вже завтра. Тому хто б не прийшов на посаду нового голови, його єдиною метою буде вирішення насамперед проблеми з китайським кредитом. 

Нам потрібно вирішувати, які в нас стратегічні цілі у співпраці з Китаєм. По-друге, нам потрібно вирішувати, що і як Україна хоче домогтися від цієї компанії. Якщо ми можемо показати китайським партнерам стратегію ДПЗКУ, то нам буде легше різні варіанти: реструктризація, списання кредиту, конвертація боргу в умовний капітал, або якісь інші варіанти. 

Про приватизацію компанії:

В даній ситуації приватизувати ДПЗКУ не можна, адже питання щодо кредиту не вирішено. Крім того, не бачу наразі одного інвестора, який зайде і візьме на себе цей ризик великої китайської позик.

Звісно, потрібно детально ознайомитися з контрактом, але із відкритих джерел сказано, якщо держава продає ДПЗКУ приватному інвестору, тоді Китай має право попросити достроково погасити цей кредит. Це незначна проблема. Тому єдиний пріоритет, щоб сьогодні розвивати компанію, — вирішити питання з китайським кредитом.

Про активи ДПЗКУ:

Слід спільно з МЕРТом подумати над тим, щоби консолідувати державні активи під ДПЗКУ. Це дозволить збільшити її прибутки, а потенційно на приватизацію. Компанія буде привабливішою. Як саме? Перетворити її на провідну компанію логістики. Якщо додати 1,5 млн потужностей, можливо збільшити EBITDA на $20 млн. Передати ДПЗКУ декілька додаткових елеваторів та держкомпанії, які працюють з продуктами харчування. Ці всі рішення, варто проговорювати з керівництвом МЕРТу та Державним фондом майна.

Я думаю, цю компанію з часом потрібно приватизувати, продавши як мінімум міноритарний пакет. Залучити регіональних трейдерів, які зацікавлені зайти на український ринок. Це можуть бути наші історичні партнери в азіатських країнах, Південній Африці чи на Близькому Сході.

Про експорт:

Україна загалом продає на зовнішні ринки 40 млн т зернових. Якби державна компанія ДПЗКУ взяла 5% від цього, хіба неможливо? Можна йти в обробіток державних земель. І нарощувати експорт за рахунок зібраного зерна. Для ДПЗКУ зайняти 5% експорту зернових з України – це не космічна ціль, а цілком реальна. Питання у бажанні та компетенції. Ці 5% в крайньому разі, дозволять наповнювати її бюджет щорічно на $50-60 млн. Тобто збиткова компанія перетвориться з дотаційної на прибуткову. Її привабливість для інвесторів зросте. 

Скажу одне: будь-яка пропозиція щодо китайських партнерів повинна включити керівництво Мінфіну, МЕРТу, «Укрексімбанку», МЗС. Адже на цих перемовинах підійматиметься питання: щорічних поставок в Китай 5 млн т кукурудзи, у разі дефолту ДПЗКУ – виплати держгарантій, відтоку депозитів з одного з найбільших державних банків та інші питання міждержавної співпраці з Китаєм.

Про операційну діяльність:

Боротьба з корупційними схемами в ДПЗКУ за 12 місяців може зекономити 2 млрд грн коштів. Це буде великий успіх. Треба бути реалістом. Тому я будую плани для ДПЗКУ на 1,5-2 роки, бо зі знаком питання в нас наразі китайський кредит.

 

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...