Ковальова Олена Вікторівна

ЕКс-заступник міністра аграрної політики та продовольства України
Вік: 39 років

Профіль в Соц. мережах

Освіта: 

2004 р. — закінчила Таврійську державну агротехнічну академію за кваліфікацією економіст.

2008 р. — присвоєно науковий ступінь кандидата економічних наук за спеціальністю «Економіка та управління національним господарством».

2009 р. — присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.

Має понад 90 наукових публікацій в галузі економіки та управління розвитком аграрного сектору.

Кар'єра: 

Має 7-річний досвід роботи в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки». Працювала у Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України.

Березень-грудень 2015 р. — керівник Департаменту стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України.

2 грудня 2015 р. — заступник міністра аграрної політики та продовольства України. У 2019 р. міністерство АПК було ліквідовано. 

Декларації:

2014 р.

2015 р. 

2016 р.

2017 р.

2018 р.

Погляди:

Про АПК і земельний ринок

Обсяг інвестицій за дев'ять місяців 2018 року, за даними Держстату, в АПК в цілому, в сільське господарство і переробну промисловість, склав більш ніж 60 млрд грн.

Значна кількість людей не може достатньо забезпечити свою потребу у продуктах харчування, зокрема, молочних продуктах. За останній рік у середньому ціни на продукти харчування зросли на 10%.

За допомогою аграрних розписок 2018 року вже вдалося залучити 3,5 млрд грн. І якщо на початку впровадження цього інструменту виробники оформляли їх в основному під заставу майбутнього урожаю зернових та олійних культур, то завдяки міжнародним партнерам ми значно розширили аграрні розписки на сільськогосподарську продукцію, включаючи ягоди, фрукти, овочі та молоко.

Мораторій буде знято лише в тому випадку, коли буде прийнятий закон про обіг земель. Це, власне кажучи, визначає Земельний кодекс України. Коли ми говоримо про зняття мораторію на продаж або будь-які дії з с/г землями, ми скоріше говоримо про психологічний ефект. Повторюю, мораторій знятий не буде, поки не буде прийнято закон про обіг земель.

В Україні приблизно 27 тис. сіл, і на кожен населений пункт необхідно в середньому 1,5 приймальних пункту, загалом на всю країну їх потрібно 37 тис. Вартість обладнання одного доїльного пункту з молокопроводом, холодильною та фільтрувальною технікою становить близько 200 тис. грн. Отже, загальна необхідна сума — близько 7 млрд грн.

Про ОСГ та фермерів

В Україні працює 47 697 сільськогосподарських підприємств. Фермерства становлять 70,6%. Сьогодні це найбільш переважаюча організаційно-правова форма господарювання на селі.

Близько 80% фермерств обробляють земельні ділянки площею до 500 гектарів.

ОСГ зайняті у виробництві більш трудомістких та менш рентабельних галузей і забезпечують значну частку у виробництві окремих видів продукції. Це майже 97% — картоплі, 89% — овочів відкритого ґрунту, 63% — овочів закритого ґрунту, 90% – продовольчих баштанних культур, 84% — плодово-ягідних культур, 80% — молока, 75% — м’яса ВРХ, 59% — м’яса свиней, 94% — м’яса овець, 83% — вовни.

Про органіку 

Законопроект №5448 повною мірою враховує директиви й регламенти ЄС, які Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати під час підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Він адаптує внутрішню систему контролю якості органічної продукції та узгоджує українське законодавство з європейським. У результаті, повністю зникають експортні технічні бар’єри для наших виробників.З іншого боку, він створює кращі умови для споживачів: вони відчують, що продукція, яка є на полицях магазинів і маркована відповідним чином, справді є органічною. Органічною буде вважатися продукція, у якої сертифікований процес виробництва. Це — філософія органічного виробництва.

В Україні діє 17 органів сертифікації, з яких лише один — український. Вони здійснюють сертифікацію за європейськими, швейцарськими та іншими стандартами, про які згадувалось раніше.

Про держстандарт по зерну

Ми перебуваємо на фінальному етапі напрацювання нового стандарту на пшеницю. Метою коригування стандарту є оптимізація техніко-технологічних процесів виробництва зерна пшениці та гармонізації його нормування з міжнародними нормами, зокрема країн Європейського Союзу. Водночас обов’язковим залишається врахування інтересів вітчизняного виробника, а також сприяння умовам бізнесу і міжнародної торгівлі.

До теми

15 лютого 2018
Аналіз ринку органічної продукції в Україні
За останні десять років площа органічних земель в Україні збільшилася майже вдвічі — з 242 тис. га до 421 тис. га — це 11-й показник в...
8 серпня 2017
Олена Ковальова: Загальна сума підтримки фермерських господарств та кооперації у 2018 році складе 1 млрд грн
Уряд взяв курс на підтримку фермерства. Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що завершується розробка програми підтримки українського фермерства...
10 липня 2017
Олена Ковальова: Органічний сектор потребує прийняття нового закону
Виробництво органічної продукції — один із найбільш динамічних секторів в українському АПК. За даними Мінагрополітики, за останні 5 років...

Вибір редакції

5 травня 2021
Детектор аграрних законопроєктів: публічні декларації та реальні голосування депутатів аграрного комітету
Обіцянки аграрних депутатів – членів аграрного комітету підтримувати лінію партії та робити все від них залежне для втілення у життя земельної...
28 квітня 2021
Чи потрібен у селі інститут старост: Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4535
15 квітня 2021 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо...
26 квітня 2021
Меморандум на зернові та олію: аналіз впливу обмежень на експортну політику та внутрішній ринок України
Спроба уряду обмежити зростання цін на олію та приборкати експорт зернових за допомогою низки меморандумів про граничну кількість вивезеної продукції...