Прихильники і противники зняття земельного мораторію та вільного ринку землі — 2019
Прихильники і противники зняття земельного мораторію та вільного ринку землі — 2019

Земельне питання набирає обертів. На кінець серпня влада хоче привести до чорнового спільного знаменника закон про обіг с/г землі та побачити його ключові точки. Яку земельну реформу сьогодні готують, можна прочитати у нашому матеріалі. Як писав раніше AgroPolit.com, наступного тижня мала відбутися зустріч Володимира Зеленського із агробізнесом та президентом ЄІБ. Але після широкого розголосу цього анонсу та великої кількості охочих потрапити на неї, її проведення наразі під питанням. Доки в Офісі президента думають, проводити чи ні, AgroPolit.com пропонує вам ще раз пригадати 4 варіанти земельного закону, які вже припадають пилом у стінах парламенту, а також згадати, хто з публічних осіб виступає за зняття/продовження мораторію та вільний ринок землі. 

Читати до теми: Без права на ринок: прихильники і противники зняття земельного мораторію

Володимир Зеленський президент України

Я — за (вільний ринок землі — прим). Хочемо це зробити цього року у вересні після формування уряду. Ми вже зустрічалися з міжнародними інвесторами… Наше населення треба інформаційно підготувати — це проблема номер один. Людям слід зрозуміти, що після зняття мораторію землю не заберуть. Вони мають розуміти, яким був вплив окремих агрохолдингів, щоби не знімали мораторій. Іще одна проблема: на один земельний акт є кілька власників. Це також треба вирішити

Цьогоріч ми обов'язково проведемо земельну реформу, що вже в наступному році дозволить створити ринок землі на 40 млн га, яка є найкращою в світі

 Андрій Богдан голова Офісу президента

До першого вересня Верховна Рада не встигне розпочати свою роботу, відповідно і закон про ринок землі не буде поданий до цього часу. Але ми активно працюємо в законодавчому руслі і всі обіцянки будуть виконані.

Дмитро Разумков голова партії «Слуга народу»

 Ринок землі потрібно відкривати. Слід розробити законодавчу базу, аби не було утискування прав власників землі, та не стримувати інвесторів в Україну. Мораторій — це утиск прав власників, які не можуть повноцінно розпоряджатися своєю власністю, але перед відкриттям земельного ринку потрібно ретельно підготувати законодавчу базу.

На мою думку, протягом багатьох попередніх років не було зроблено необхідних кроків, щоби відкрити земельний ринок. Варто пам'ятати, що відкриття земельного ринку потребує чіткої законодавчої бази, щоб задовольнити усіх: починаючи з власників землі й закінчуючи державою і представниками іноземного бізнесу, які готові інвестувати в Україну. Також потрібно ретельно продумати кроки, які забезпечать ефективний захист інтересів країни.

Святослав Вакарчук лідер партії «Голос»

Земельний ринок — це символічне питання про старих політиків. З 2000-х років депутати перед Новим роком бездумно натискають на кнопку та продовжують цей ганебний мораторій на продаж землі. Внаслідок чого в Україні досі ніяк не врегульоване це питання... Малі фермери не можуть розвивати свої господарства — купувати техніку, обробляти землю і вкладати гроші в розвиток села, бо це чужа земля, яку завтра можуть здати в оренду іншій людині.

Тому партія «Голос» виступає за чітке врегулювання питання ринку землі в Україні. Сьогодні посівних площ в Україні, за даними аерозйомки, на 2 млн га більше, ніж є в реєстрі українських земель. Це означає, що кожен рік хтось у тіні засіває 2 млн га землі та наживається на цьому, не сплачуючи нічого в бюджет. Виграти від скасування мораторію повинні українські фермери. Для цього має бути обмежена кількість землі, яку можна буде зібрати в одних руках, а доступ до землі мають отримати тільки громадяни України.

Після багатьох років свідомого саботування цієї реформи ми розуміємо, що в цьому питанні нам необхідна виважена послідовна політика. Якщо ми бездумно зробимо вільний продаж землі так, як наші політики на початку 90-х зробили з промисловістю, просто отримаємо нових олігархів — земельних.

Читати до теми: Противники та прихильники скасування земельного мораторію

Юлія Тимошенко лідер партії «Батьківщина»

Не може бути так, щоб до 10 людей в країні контролювало близько 70% сільськогосподарської землі. І якщо зараз не займатися розвитком невеликих сільськогосподарських і фермерських господарств, а відкрити ринок землі, то відбудеться монополізація. Ми не хочемо в Україні, ухвалюючи правильні рішення, приймати проблеми монополії на ресурси, ринки та інше.

Вирішенням цієї проблеми стане створення потужної стратегії розвитку фермерських господарств, малих і середніх сільгоспвиробників. Потрібно створити цим господарствам систему підтримки і сприяти розвитку. В Польщі нині понад 2 млн фермерських господарств, а землі менше, ніж в Україні. В нас же працює близько 20 тис. фермерських господарств. Сьогодні неправильна система аграрного укладу в державі, повинне розвиватися фермерство.

Микола Стрижак президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України 

Від президента ми хочемо почути, коли буде земельна реформа і яка її кінцева мета, який аграрний устрій буде у нас в Україні. На рабах демократичне суспільство не будується, будується на вільних селянах, які працюють на своїй землі. Ми хочемо, щоб президент сказав, що ми будуємо демократичне суспільство в Україні, не феодальне. Це означає, що основа демократичного устрою в Україні — середній клас, ставка на фермерів і це має бути закріплено у Конституції. Якщо скажуть, що фермерське господарство — основа аграрного устрою держави, то тоді повинен бути пріоритет розвитку саме фермерського господарства. Відповідно, буде фінансова підтримка, доступ до ринку збуту і доступ до техніки технологій.

Промислові підприємства: ті ж люди, говорили ті самі слова, давали ті ж обіцянки. В результаті 30 сімей мають всі підприємства і ніякого збільшення робочих місць, забезпечення поліпшення немає. Ми гарантуємо, що те ж саме буде з землею — вона накопичиться у 10-15 чоловік. Запустити цивілізований ринок землі без концепції та стратегії аграрного розвитку України неможливо. Так, селян знищують агрохолдинги, і без державної підтримки українське село взагалі може припинити своє існування. Сьогодні існує загроза і скупки української землі власниками іноземного капіталу. Згадайте приклад Болгарії, де свого часу була відкрита вільна продаж землі, в результаті чого всі земельні ресурси виявилися в руках 22 осіб, серед яких ― жодного болгарина.

Ірина Паламар голова Асоціації тваринників України

Я часто буваю в різних регіонах України, спілкуюся із селянами, тому знаю напевне, що більшість добропорядних господарів дуже непокояться через можливість відміни мораторію. Вони розуміють, що в нинішніх умовах можуть позбавитися своєї землі в одну мить, і не маючи юридичного захисту та підтримки правоохоронних органів (адже всім відомо, що, на жаль, у  нас «правда» на боці того, у кого гроші) —  залишаться безпорадними. З іншого боку, особи з соціально неблагонадійних верств продадуть свої паї за копійки олігархам, і земля, в результаті, опиниться в руках кількох крупних магнатів, а дрібний та середній сільськогосподарський бізнес буде знищено назавжди... При вирішенні питання «за» чи «проти» ринку сільськогосподарської землі, потрібно враховувати інтереси не лише чинних власників землі (звісно, права людей мають бути гарантовані та захищені), але й національні державні інтереси і обов’язки інтереси майбутнього покоління.

Асоціація тваринників України виробила свою чітку позицію щодо передумов, які повинні бути створені для цивілізованого і прозорого (!) відкриття ринку землі, аби при цьому були захищені як інтереси її власників, так і державні.  

  • Забезпечити на практиці захищеність права власності (на майно, землю, врожай, корпоративні права) за фізичними та юридичними особами.  Для цього потрібно удосконалювати законодавство, покращувати роботу правоохоронних органів, судової влади. На жаль, поки в Україні діють схеми із «віджимання» власності, ні про який ринок землі говорити не можна. Питання з рейдерством так і не вирішено, навіть не прийнятий відповідний законопроект.
  • Закінчити інвентаризацію земель, наповнення земельного кадастру, реєстрацію майнових прав на земельні ділянки, передачу земель за межами населених пунктів в ОТГ;
  •  Створити сприятливий режим оподаткування. Це і спрощення системи оподаткування, і вирішення питання з блокуванням податкових накладних. Нагадаємо, що замість скасованого спецрежиму ПДВ для аграріїв натомість держава нічого не запропонувала;
  • Запровадження доступного кредитування для малого аграрного бізнесу (низька відсоткова ставка);
  •  Створення реальних можливостей для реалізації виробленої продукції сільгоспвиробниками на внутрішньому та зовнішніх ринках. 
  • Що стосується запобіжників, які обов’язково повинні бути прийняті одночасно із запровадженням ринку землі, то вони наступні:  
  • Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають бути лише громадяни України, фермерські господарства, держава чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
  • Участь іноземного капіталу в придбанні земель сільськогосподарського призначення повинна бути виключена повністю, або обмежена певним часовим перехідним періодом (наприклад, заборона протягом 10 років);
  • Особа, яка має намір купити сільськогосподарську землю, повинна обов’язково мати належну кваліфікацію в галузі сільського господарства;
  • Особа, яка придбала сільськогосподарську землю, зобов’язана займатися на цій землі виключно сільськогосподарською діяльністю;
  • Обмежений граничний розмір земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що може бути у приватній власності однієї особи в цілому по Україні.
  • Будь-які куплені сільськогосподарські землі після відкриття ринку землі можуть бути продані лише після спливу певного, встановленого законом строку, з метою попередження спекуляції.  

Владислава Рутицька-Магалецька член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer і «AgroGeneration»

Чим більш реальними стають обриси механізму купівлі-продажу, тим активніше стають аферисти. Варто зайти на масову платформу OLX, щоб зрозуміти — ринок функціонує, правда, в стовідсотковій тіні. Більше тисячі оголошень по всій Україні. Справжніх же обсягів тіньового ринку землі не може оцінити ніхто, так як більшість угод укладається з місцевими агрофірмами просто за домовленістю.

При підписанні договору оренди на власників паїв часто чиниться тиск. Людей змушують підписувати «порожні» договори оренди, в яких заповнені тільки реквізити. Дехто прописує в договорах умови з формулюванням, що після зняття мораторію на купівлю-продаж земель договір вважається договором «купівлі-продажу». Є такі, що намагаються змусити власників підписати договір оренди на 49 років. Часто паї використовують зовсім без договорів оренди, не сплачуючи власникам ні копійки, або даючи мізерну орендну плату послугами.

Потрібно перестати «заговорювати» тему відкриття земельного ринку. Особливо зараз, коли український АПК активно розвивається і набирає обертів. Наше завдання — не зменшити темпів і дати йому певний поштовх.

Земельний ринок — це питання, від якого залежить майбутнє агросектора і допомога Україні з боку міжнародних організацій.

Іван Слободяник голова Агро-Продовольчої Ради

Ринок землі має бути. Але проблема полягає в тому що сьогоднішні лобісти запровадження ринку землі виходять виключно з інтересів певних олігархічних груп. Хіба притомний фермер чи сільгоспвиробник не хоче бути власником землі, яку обробляє, та ще й прикупити з гектарів десять-двадцять? Хоче! Запитаєте: а чому ж вони противляться цьому ринку ріллі? Та тому, що вони бояться що у разі його запровадження вони будуть неспроможні конкурувати з олігархічними статками та дешевими кредитами з-за кордону. Якби була клепка у керманичів, то ринок землі давно вже функціонував би.

Ключове, що потрібно зробити перед запровадженням ринку землі — забезпечити фінансову спроможність для купівлі землі найчисельніших групи виробників агропродукції, а це 40 тис. фермерів, майже 10 тис. агропідприємств. Вони повинні мати змогу купити ту землю, яку вони обробляють зараз, щоб не почалося рейдерського хаосу і знищення середнього виробника.

Окремий напрям, який потребує уваги, – це власники майнових паїв, які хотіли б обробляти землю. Частина – самостійно, частина поповнила б фермерські лави. Але необхідне фінансова допомога, щось купити землю, придбати техніку, насіння добрива і т.д.

Решта, безумовно, якщо захоче повинна безперешкодно мати можливість продати свій пай. Кому? Покупцеві, але з певними законодавчими обмеженнями у вигляді громадянства, фізособи/юрособи, обмеження концентрації сільгоспугідь, часові обмеження спекуляцій земельними ділянками тощо.

 Олександр Данилюк голова РНБО

Розмови про вільний ринок землі ведуться вже багато років. Занадто багато років. За цей час, певний земельний ринок вже існує і ви це дуже добре розумієте. Але такий ринок точно не допомагає аграріям. Тому, настав час дати відповідь на це питання. Я сподіваюся, що вже всі політичні сили дійшли згоди, що потрібно створювати ринок землі – це перша теза. Друга теза – яким він має бути? Адже ций ринок має бути таким, щоб аграрії через п’ять років не приходили до влади і не дивилися на представників держави, як на єдиного рятівника…

Аграрії мають бути самодостатніми. Ви маєте право володіти землею. Звичайно, ми будемо говорити про державну допомогу, але має працювати ринок. Держава має створити умови для того, щоб цей ринок працював, щоб аграрії могли прийти до будь-якого банку, який вам зручний і отримати кредит під мінімальні відсотки; щоб не було адміністративних механізмів, які б змусили думати аграріїв – чи не з’являться нові правила на наступних виборах? Має бути ринок…

 На першому етапі впровадження відкритого ринку, право купляти/продавати землю мають отримати виключно громадяни України. Другий етап: можливо, варто допустити на ринок юридичних осіб, але за умови, що засновником є громадянин України. Мені здається, зараз абсолютно передчасно говорити про право заходити на цей ринок інозецям. У нас немає зараз спільної позиції з цього питання і тому, знову розділяти країну через це питання – безвідповідально. Ми тоді не можемо зробити перший крок, адже намагаємося продумати дії на декілька кроків вперед…

Ми відкриваємо ринок землі з виключним правом купівлі/продажу землі українським громадянам, щоб вони могли вільно, вигідно, прозоро продавати землю один одному. Або використовувати цю землю у якості застави і отримувати нормальнв кредити. Для того, щоб почати – цього достатньо. Але є декілька відкритих питань. По-перше, сьогодні неможливо отримати кредити під нормальні відсотки. Це не робоча модель. Тому, навіть якщо запустити ринок землі і не врегулювати питання ризику для банків і для аграріїв – це призведе до втрат всіх переваг відкритого ринку. По-друге, потрібно вирішити питання рейдерства. Зробити це треба до відкриття ринку. І ці питання досить просто врегулювати, було б бажання. Ми віримо в ринок землі, ми віримо в те, що аграрії мають бути сильними, незалежними. Ці кроки мають бути зроблені після парламентських виборів на підставі відповідного закону…

Землею мають розпоряджатися ОТГ – це єдиний варіант. Аграрії на місцях краще розуміють, що з нею робити, ніж Київ. В Києві розуміють, як на цій землі заробити, і заробляють вже багато років. На жаль, заробляють гроші не для бюджету, а більше для власних кишень. І називається це все – корупція. Коли земля знаходиться у володінні громад, люди на місцях можуть самі вирішувати, що вони хочуть з цією землею робити – продавати чи здавати в оренду. Це буде ваше рішення і вам не потрібен для цього Київ.

 Леонід Корейба керівник організації «Центр розвитку земельних відносин в Україні»

Ринок землі — всі чекають його вже давно, навіть нинішній Президент Петро Порошенко між 1-м та 2-м туром виборів озвучив тезу, що продовження мораторію вигідно лише корупціонерам. Робимо висновки.

Єдине, що варто спуститися на землю. Звісно, я не очікую від Президента, що закон «Про обіг земель» буде прийнято за перші 100 днів до прикладу. Важливо, щоби нарешті розпочалася дискусія щодо проектів майбутнього ринку, його складових, важливих нюансів. Та завершити вже дискусію: відмінити/продовжити.

Петро Порошенко голова партії «Європейська солідарність», Президент України (2014-2019 роки)

Я вважаю, що українська держава та український народ стануть набагато багатшими, коли мораторій буде скасовано. Я вважаю, що мораторій на землю служить тим, хто намагається експлуатувати непрозорий ринок землі. Я вважаю, що продовження мораторію є прямим зв'язком з корупцією. Я не хочу з цим мати нічого спільного

Леонід Козаченко народний депутат БПП (Рада 8-го скликання 2014-2019 рр)

Для того, щоб підготувати необхідну нормативну базу для ринку сільськогосподарських земель, потрібно вирішити низку ключових питань: бути чи не бути мораторію на продаж землі іноземцям, максимальний розмір ділянки, яка може перебувати в руках однієї особи, як зробити землю предметом іпотеки, хто контролюватиме торгівлю землею — об’єднання фермерів (як у Німеччині), Держгеокадастр чи територіальні громади.

Іван Мірошніченко голова ради ГО «Бізнес – Варта», народний депутат «Об'єднання Самопоміч» (Рада 8-го скликання 2014-2019 рр)

Люди не розуміють, що далі за вивіскою «вільний ринок», тому й бояться його. Наприклад, фермери. Влада не працює з ними, в результаті теж маємо негатив: у фермерів є страхи, пов’язані з відкриттям ринку. Їх три: де взяти гроші, коли буде ринок, чи будуть однаковими для всіх конкурентні умови та як захистити свої права власності, щоб не «рейдернули». Відповіді є, але потрібно слід доносити людям. Так, гроші на кредити можна взяти у ЄБРР, Світового банку під заставу землі. Всі ці організації уже давали згоду на таке іпотечне кредитування. Слід також прийняти закон, який гарантує захист їхніх прав. Депутати цим займалися, але, на жаль, нам це поки що не вдалося. А щодо статистики, ви всі знаєте: понад мільйон власників землі вже померли. Кожного року вмирає близько 80 тис. людей, власників паїв, які так і не скористалися своїм правом розпоряджатися землею.

Перша із моїх ключових вимог — відкривати ринок можна за умови рівних умов і конкуренції для всіх учасників ринку. Власники землі, а також ті, хто на ній працює, передусім повинні бути її конкурентоспроможними покупцями. Причому на першому етапі доступ до землі повинні отримати саме українці, а через 7-12 років перехідного періоду — поступово відкривати його для іноземців. За цей період українці зможуть скористатися своїм пріоритетним правом та зрівняються у можливостях роботи на землі та її придбанні.

Друга — доступ до дешевих кредитів для українців (власників землі, фермерів, юридичних осіб-товаровиробників). Якщо це забезпечити, то і пайовик, і орендар знатимуть, що завтра можна піти до уповноваженого або комерційного банку та під земельну іпотеку одержати потрібні кошти за доступною вартістю. Тому вони спокійно сприймуть відкриття ринку. Всі учасники ринку повинні мати рівний і конкурентний доступ до фінансових ресурсів. Якщо це зробити, тоді відкривати ринок можна — українці не втратять землю.

Держава мусить дати людям іпотечний механізм, страхування викупу, інші інструменти, щоб потенційний покупець землі міг самостійно внести при купівлі землі 20-30% від вартості суми, а 70-80% взяти у кредит на 10-15 років під 3-5% річних. Це буде та ж величина оренди, яка сплачується сьогодні на рік — $100-120 за 1 га. Але платити будуть банку за купівлю землі для себе. Це вже зроблено в інших країнах, тож час запускати у нас.

Третя — дати альтернативу, що можна робити із цією землею, окрім як продати. Власник паю повинен мати змогу започаткувати власний бізнес на такій землі. В селі сьогодні дуже мало жителів залишилося. Люди старіють, молодь виїжджає. Потрібен механізм створення мікрофермерських або сімейних господарств на цих землях із допомогою держави, щоб узяти в кредит на сім’ю чи групу родичів, близьких людей (4-8 осiб) у розмірі $150-200 тис. і зробити теплицю, овочеву або фруктову міні-ферму, виробництво органічної продукції, сімейну молочну ферму, об’єднатися в молочний кооператив тощо. Держава має надавати свою фінансову підтримку саме на це, на види діяльності, в яких громадяни можуть виробляти конкурентну продукцію. Їх слід спрямувати у сегменти, де вони не втратять кошти. Тому проекти мають бути в нішевих сферах, де сімейна ферма стане конкурентною, а проекти — типовими, розробленими іта прорахованими за участі держави

Іван Фурсенко перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад

Передувати ринку землі має завершення утворення об’єднаних громад по всій Україні. Наступний крок — передача прав органам місцевого самоврядування управління й володіння землями с/г, лісового та водного фонду. Тобто все, що за межами населених пунктів (по кордону громади), переходить у власність місцевих громад. І, звісно ж, має бути завершена інвентаризація і наповнення Держгеокадастру, створення перспективного плану розвитку територій (зазначено, коли та що вони хочуть зробить). І тільки тоді продаж. Це досить швидко можна зробити, встигнувши до 20 жовтня 2020 року..

Максим Нефьодов, голова Державної митної служби:

Ми категорично проти мораторію на продаж землі й водночас — за його зняття. Понад те, Мінекономрозвитку офіційно пропонувало Президентові ветувати останнє продовження мораторію, хоча ми й розуміємо, що саме по собі це не відкриває ринок землі. Та мені здається, це досить потужний моральний крок, який показує готовність до нормальних земельних відносин…

Звичайно мораторій на обіг землі — це повний абсурд. Тобто в мене перший аргумент не стільки з точки зору економіки, а з точки зору взагалі прав людини.У нас уже мораторій сприймається людьми так, ніби є якась державна власність, що зараз держава хоче її продати і для цього треба зняти мораторій. Що її вкрадуть або іноземці, або олігархи, тому давайте продовжимо заборону на продаж землі. Це ж не так. Переважна більшість землі знаходиться в приватній власності. Просто в якийсь момент народні депутати вирішили, що значну частину цієї землі, чомусь саме землю сільськогосподарського призначення, люди продавати не мають права.

Олексій Мушак народний депутат (Рада 8-го скликання – 2014-2019 рр, БПП)

1. 80% як приватної так і державної землі вже внесена в кадастр. Це не є перешкодою запровадженню ринку землі, бо поляки взагалі починали на примітивних паперових кадастрах і нічого. Зуміли побудувати хорошу аграрну галузь. В той час, коли Україна завдяки мораторію опустилася до вирощування в основному технічних культур.

2. Якщо треба дешеві кредити, то все необхідно робити навпаки. Бо обмеження кола покупців не дозволить створити повноцінні механізми фінансування аграріїв. Бо якщо не буде вільного ринку, то купівля продаж с/г землі буде кредитуватися по такому ж принципу як і земля під будівництво. Іншими словами дуже погано, бо коефіцієнт покриття складе лише 35%, а не 90%.

3. Обмеження в одні руки 200-300 га ― це дорога в нікуди. Бо економічно обґрунтована тваринницька ферма це 3000 голів. Під неї треба мінімум 3000 га. Відповідно малі клаптики не дозволять побудувати будь-яку ефективну модель аграрної галузі. Бо навіть для вирощування кукурудзи мінімальних земельний банк це 500 га. Якщо вже робити обмеження, то на пов’язаних осіб і у % на рівні ОТГ, району, області та країни.

4. Найбільш жахлива модель ринку це право купівлі лише фізособами. По-перше, це зниження ціни купівлі і 7 млн землевласників не отримують достойної суми за свою землю. По-друге, це викривлення ринку і створення земельних ФОПів. Ніхто з існуючих орендарів землі як агрохолдингів так і середніх фермерів не буде стояти осторонь ринку. Будуть купувати землю на своїх робітників, а у багатьох агрохолдингів їх по 10-20 тис. Роблячи останніх земельними ФОПами. І таким чином ми отримаємо квазі ринок з низькою ціною та великим схематозом.

Ну і нарешті про агрохолдинги та росіян. До мораторію не було жодного агрохолдингу. Вони народилися та зросли під час цього уродського обмеження. Тому вільних ринок землі скоріше вб’є агрохолдинги ніж зміцнить.

А щодо росіян, то ще недавно вони були добре представлені в Україні. Але за останній час всі вийшли звідси. Так в 2016 році російський олігарх Михайло Прохоров продав компанію з земельним банком в 200 тис. га . Якщо б у них були якісь плани на українську землю, то робили вони б навпаки.

Одним словом даєш вільний ринок, а не жахливе обмеження у вигляді мораторію.

 Оксана Сироїд, народний депутат «Самопоміч» (Рада 8 скликання – 2014-2019 рр)

«Тато хату продадуть, песиків накуплять, і тоді нас вже ніхто не вкраде!» Такими є сьогодні заяви влади про продаж/ринок землі.

Ринок землі потрібен.

Але продаж української землі і український ринок землі — це, як то кажуть, дві великі різниці.

  1. Щоб щось продати, треба знати, де воно є і скільки воно коштує. Велика частина українських земель досі не облікована і не оцінена. То що будемо продавати і за скільки?
  2. Продаж землі відбувається моментально. Якщо продаж дозволять з 00.00 якогось дня, то поки ми прокинемося уся земля, виставлена на продаж, буде куплена.
  3. Український фермер грошей багато не має. Швидкого, дешевого і великого кредиту йому ніхто не дасть. Тому, він зможе купити лише клаптик.
  4. Продаж землі великим агрохолдингам створить ще одну олігополію, а не ринок. 
  5. Мрієте про іноземних інвесторів? Фіни також мріяли, коли дали на продаж карельську землю. Тепер головні їхні «інвестори» ― особи пов’язані з ФСБ Росії. І це також наш головний потенційний інвестор.
  6. Тому, якщо ми не хочемо одного дня прокинутися у власності в кращому випадку офшорів, а в гіршому ФСБ, то українську землю категорично не можна продавати ані юридичними особам, ані іноземцям. Принаймні до повернення Криму...

А український ринок землі можливий лише, якщо:

  • Продавати землю виключно фізичним особам і виключно громадянам України;
  • Продавати землю невеликими ділянками 200-300 гектарів на особу без права перепродажу впродовж 5-15 років (щоб уникнути спекуляції);
  • Перед продажем дати фермерам доступ до дешевих кредитів;
  • Перед тим, як землю продавати її належним чином облікувати і оцінити.
  •  Велика загроза для нас усіх. І велике випробування для українських фермерів. Їхнє слово може стати вирішальним.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

10 квітня 2019
Концепція вільного ринку сільськогосподарських земель: 4 варіанти законопроектів від аграрного комітету
Аграрний комітет напрацював основні положення земельної концепції, яка ляже в основу законопроекту про обіг земель сільськогосподарського...
21 березня 2019
Ринок землі сільськогосподарського призначення від кандидатів у президенти 2019
Оптом, в роздріб, взагалі табу! Який варіант земельної реформи схвалить шостий президент України? На цю посаду наразі претендує 39 кандидатів. Хто з...
26 грудня 2018
Без права на ринок: прихильники і противники зняття земельного мораторію
Три місяці є в уряду, Мінагрополітики та депутатів, щоби презентувати законопроект «Про обіг земель». Таке роз’яснення надали у...

Вибір редакції

13 серпня 2019
Аграрний камікадЗе: про роль і план дій для нового міністра
Камікадзе — це коротко про головну роль і післясмак від дій нового міністра аграрної політики та продовольства України у новому Кабміні...
12 серпня 2019
Офіс президента заземляється — 7 деталей закону: референдум пайовиків, квоти на держземлі, інвентаризація...
Наступного тижня президент Володимир Зеленський проведе зустріч із представниками агросектору (бізнесом, експертами) та президентом ЄІБ (один з...
9 серпня 2019
Агростратегія-2030: як Україні за 10 років стати світовим супермаркетом харчової продукції та органічним хабом
За 10 років Україна має стати продовольчим супермаркетом світу та міжнародним хабом органічної продукції — таке завдання цілком під силу АПК!...