Фермерство можуть ліквідувати – спроба №2: як новий Цивільний кодекс може залишити фермерів поза законом

Проект нового Цивільного кодексу до другого читання слід переписати і повернути в нього юридичне поняття «фермерські господарства», якщо Україна хоче зберегти і розвинути свій аграрний потенціал. Інакше фермерство зникне як вид. Це вже друга спроба «ліквідувати» юридичний статус фермерства в Україні. Перша була в рамках законопроекту №6013, але вона провалилась. Тепер про нову ініціативу.

Громадська організація «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» (АФЗУ) звернулася 11 травня 2026 року з листом на ім’я голови аграрного комітету Олександра Гайду і закликала депутатів комітету та парламент врахувати інтереси фермерських господарств в рамках підготовки до другого читання Цивільного кодексу. Даний лист є у розпорядженні AgroPolit.com.

У листі-зверненні сказано:

Особливе занепокоєння фермерської спільноти викликають положення статті 93 та статей 467–468 проекту Цивільного кодексу України.  

Раніше Асоціацією вже надавалися зауваження до статті 93 проекту ЦК України, зокрема, стаття 93 проекту ЦК України передбачає, що юридичну особу приватного права створюють виключно у формі товариства або установи. Водночас така редакція не враховує існування фермерського господарства як окремої організаційно-правової форми, визначеної Законом України «Про фермерське господарство», Господарським кодексом України та Земельним кодексом України.

Як відомо, фермерське господарство має особливу правову природу, засновану на поєднанні сімейної праці, земельних правовідносин та підприємницької діяльності, а тому не може бути повністю ототожнене ані з господарським товариством, ані з установою.

Крім того, статті 467–468 проекту ЦК України запроваджують режим спільної часткової власності членів фермерського господарства на все майно господарства».

У Асоціації підкреслюють, що зазначені положення:

• суперечать положенням Земельного кодексу України щодо спільної сумісної власності на земельні ділянки фермерського господарства;
• не відповідають Закону України «Про фермерське господарство», яким передбачено визначення порядку володіння, користування та розпорядження майном відповідно до статуту фермерського господарства;
• створюють ризики численних корпоративних та спадкових спорів;
• ускладнюють кредитування фермерських господарств та використання майна як предмета застави;
•  можуть призвести до дестабілізації діяльності фермерських господарств як цілісних майнових комплексів.

«Особливо небезпечним є положення про автоматичну рівність часток членів фермерського господарства без урахування, зокрема, внесків засновника, інвестицій, трудової участі, джерел формування майна, багаторічної діяльності з розвитку господарства та інших чинників», – сказано у листі.

Також проект не враховує, що відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» порядок визначення часток членів господарства, а також порядок компенсації у разі виходу члена господарства або його ліквідації визначаються статутом фермерського господарства.

Вихід із цієї ситуації у АФЗУ бачать в тому, що парламентарям слід повернути до другого читання у текст проекту Цивільного кодексу норму про «фермерське господарство як окрему організаційно-правову форму юридичної особи приватного права».

Нагадаємо, що в нинішньому правовому полі є значно ширший перелік  організаційно правових форм:

• фермерські господарства
• кооперативи
• приватні підприємства та інші. 

Читати до теми: Законопроект 2020 року про стимулювання діяльності фермерських господарств – основні положення

Пропозиції АФЗУ до нового Цивільного кодексу дивіться далі на фото. 

AgroPolit.com попросив почесного президента АФЗУ, голову союзу Українського селянства Івана Томича пояснити важливість внесення таких змін у проект Цивільного кодексу до другого читання і що буде, якщо їх не врахують:

Зазначені статті проекту Цивільного Кодексу фактично ліквідовують таку форму господарювання, як «фермерське господарство».

Там перераховуються основні форми господарювання у АПК, але «фермерське господарство» – відсутнє. Тобто якщо прийняти у такому форматі Цивільний кодекс, тоді всі фермерські господарства опиняться поза законом і вони мають переформовуватися, наприклад, у ТОВ. А це викличне серію проблем у фермерів.

Як мінімум частина господарство не зможе цього зробити, бо в них є земля  у постійному користуванні, яку вони не оформили. Якщо скасують «фермерське господарство», то в статусі тієї ТОВ вони вже юридично цього не зможуть зробити. Крім того, фермерство – це традиція аграрного господарювання і зміна форми власності руйнує цю традицію.

Будуть також  проблеми із погашення кредитних і боргових зобов’язань, які наразі є у господарств. Адже бралися вони у статусі фермерського господарства, а як бути з ним у новому статусі? Достроково погашати? Але ж це не всі зможуть, бо фінансове плече не у всіх міцне.

Це не перша спроба прибрати юридичний статус «фермерське господарство» в Україні.  Законопроєкт №6013 був зареєстрований у ВР ще у 2021 році, ухвалений у першому читанні у 2023 році і в ньому теж була норма про обов’язкову перереєстрацію фермерських господарств. Однак ця спроба провалилася завдяки громадськості. Як це було – читайте у спецпроекті  «В Україні хочуть ліквідувати фермерські господарства без згоди фермерів».

Чому так хочуть прибрати фермерство?

Як мінімум це значно спростить діалог тим, хто веде перемовини сьогодні з єврочиновниками про входження України в ЄС. Адже українське фермерство потребує фінансової підтримки в рамках САР, як це є для інших учасників ЄС. Але вже сьогодні ми чуємо, що дотаціями з ЄС можна пожертвувати, щоб не дражнити партнерів. Я вважаю це не правильно, навпаки, треба їх захищати і домагатися цих дотацій. Крім того, не забуваймо, що фінансування з держбюджету саме дрібних  і малих аграріїв сьогодні – це основний фокус держбюджету України, який  фінансується зі спецфонду бюджету, тобто фактично дають малі суми. Якщо не буде фермерів – відпаде необхідність у підтримці.

Сьогодні час захищати фермерство, а не обмежувати. Згідно наявних у мене даних Пенсійного фонду України, у 2025 році нараховувалося 13 тисяч фермерських господарств, де було хоча б одне робоче місце. Тобто господарство сплачувало пенсійні внески. А на початку війни було близько 48 тисяч таких господарств. Ми бачимо рекордне падіння фермерських господарств в Україні, тому потрібно спинити цей процес, надавши фермерам максимальну підтримку від держави, а не ліквідовувати підвалини законодавчі існування фермерства.

Фермерство слід зробити основою аграрного устрою України

Ще до початку війни, AgroPolit.com збирав думку учасників ринку про те, як реформувати фермерський рух. Ми консолідували думки аграріїв, бо на 2020 рік всі вже побачили ознаки «заходу» українського фермерства.

Нагадаємо перелік кроків, який від нової влади на чолі з Зеленським, тоді очікував сектор:

1. Прийняти зміни до 41 статті Конституції та зробити фермерів основою аграрного устрою країни.
2. Прийняти державну програму підтримки фермерів із гарантованим обсягом державної підтримки на наступні 5 років (закріпити це відповідним законом).
3. Прийняти закон про фермера, яким визначити, хто такий фермер, і всі інші дотичні питання.
4. Прийняти закон про агрострахування і закріпити державне фінансування на цю програму.
5. Прийняти закон про локального агровиробника, який гарантує закупівлі торговельними мережами певної частки продукції у місцевих виробників.
6. Налаштувати оптимальну систему закупівлі продукції у агровиробників до Держрезерву, у тому числі у фермерів. 
7. Запустити Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, запуск якого так вперто депутати намагаються поховати.
8. Програми земельної іпотеки.
9. Виробити систему оподаткування для фермерів спільно з ними.

P.S: Насправді фермери сьогодні стикаються з великою кількістю невирішених проблем.

Одна із них – подвійне оподаткування землі та мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), бо відсутнє чітке визначення платника податків, що потребує якнайшвидшого законодавчого врегулювання. Залишається неврегульованим питання, хто є платником МПЗ — фермерське господарство чи фізична особа, що також створює ризик подвійної сплати.

Окрема категорія зі знаком питання – підприємства у прифронтовій території чи які були окупованими.

Уряд на аграрному КМУ дав багато обіцянок в тому числі і фермерам. Але до чого вони всі, якщо у  Цивільному Кодексі не виправлять «помилку» і не повернуть юридичний статус «фермерське господарство»? Будемо слідкувати чи врахують депутати голос фермерів і дадуть їм право жити.