Віктор Шишкін: Конституційний Суд не може зняти мораторій, бо це політичне рішення
Віктор Шишкін, заслужений юрист України, депутат І-ІІІ скликань, суддя Конституційного Суду України (з 4 серпня 2006 р. до 21 липня 2015 р.)

Конституційний Суд України (КСУ) хочуть зробити крайнім у питанні скасування земельного мораторію. За останні два роки стіни саме цього суду кілька разів «штормили» депутатськими поданнями на земельну тему, ініціатор – нардеп Олексій Мушак із групою депутатів однодумців. Втім, поки що вони завершувалися безрезультатно. Рішення за черговим «земельним запитом» у КСУ очікується у листопаді 2018 року, кажуть депутати-ініціатори.  На їхню думку, «земельний мораторій – час істини для Конституційного Суду», і вони сподіваються, що Велика палата КСУ (входять усі 18 суддів КСУ) поставить у цьому питанні крапку, бо «палата з трьох суддів очікувано відмовилася відкривати конституційне провадження щодо земельного мораторія». Побачимо!

Нагадаю, вперше мораторій запровадили у січні 2001 року з ініціативи нардепа Анатолія Матвієнка. Головна умова зняття мораторію — ухвалення закону про обіг земель с/г призначення або відповідної норми в Земельному кодексі. Пізніше, в тому ж 2001 році, парламент ухвалив Земельний кодекс, однак у ньому не йшлося про скасування мораторію, навпаки – закон продовжив його дію до кінця 2005 року. Після цього дію мораторію продовжували ще 8 разів: 2004, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015, 2016 та 2017 року — до 1 січня 2019 року.

Чому мовчить КСУ у такому важливому питанні, та чи може він взагалі бути останнім арбітром у цій справі? Думки в суспільстві різняться. AgroPolit.com розібрався і з’ясував, що КСУ міг поставити земельну крапку ще 2009 року, у відповідь на подання президента України Віктора Ющенка! Але схоже, що підготовлені тоді юридичні висновки здивували і не сподобалися тоді багатьом «у верхах». Не сподобались аж так, що провадження з питання мораторію закрили в КСУ. AgroPolit.com розшукав суддю КСУ, який у 2008-2009 роках вивчав конституційні основи для скасування мораторію і поговорив з ним на тему землі.

Яку роль відіграв Віктор Ющенко у «буксуванні» земельної реформи України? Чому КСУ так і не зміг відповісти Президенту з питання мораторію? Та чи можна сьогодні скасовувати мораторій? Про це та інше читайте в ексклюзивному інтерв’ю заслуженого юриста України, депутата І-ІІІ скликань, судді Конституційного Суду України (з 4 серпня 2006 р. до 21 липня 2015 р.) Віктора Шишкіна:

Читати до теми: Противники та прихильники скасування земельного мораторію

AgroPolit.com: В Україні наразі активно обговорюється питання зняття земельного мораторію. Навіть створили Коаліцію за скасування мораторію. Ще раніше президент Віктор Ющенко звертався до КСУ з поданням на відповідність Конституції положення пункту 12 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 року №639–VI. Ви — один із тих людей, які в КСУ займалися цим земельним питанням (готували висновки), і у Вас є чітке законодавче бачення, як це можна зробити. Розкажіть, як у рамках чинного Закону правильно вчинити із с/г землею?

Віктор Шишкін: Земельне питання обговорюється ще з 2000-х років. Важливе запитання: чи є розуміння у суспільстві цього процесу? Немає. Не говоритиму про суперечності, скажу лише з погляду конституційності. Хто читав Конституцію України? Ніхто, бо якби читали, то такого безладу із землею, який сьогодні, не було б. Можливо, хтось і читав, але не вчитувався. Передусім її не читали депутати та президенти. Я спеціально взяв на зустріч німецьку та італійську Конституції. Так от у Конституції Землі Гессен чітко написано про ліквідацію земельних латифундій: Ст. 42 «Згідно зі спецзаконами, великі землеволодіння, котрі, як показав історичний досвід, породжують політичні зловживання, потрібно заборонити..». А нам у межах земельної реформи розповідають казки — що ніде у світі немає такого, щоб земля не продавалась.

У Франції є спеціальні суди з питань оренди сільськогосподарських земель, а от у нас кричать, що не може бути спеціальних судів. Вони успішно діють у світі й мають право бути, а у нас — табу

Є дві категорії земель. Перша — сільськогосподарського призначення, на якій вирощують все, що ми їмо та продаємо. Друга — не с/г призначення (використовують під промислове будівництво, дороги тощо). Ресурсне призначення землі дуже обмежене. От, наприклад, взуття, кофтинки і таке інше ви можете виробляти скільки завгодно, адже будь-які матеріальні цінності — фактично невичерпні. А от земля як ресурс — обмежена. В інтересах життєздатності, життєзабезпечення, життєзбереження людства на планеті не можна поводитися із землею так, як, наприклад, із власним автомобілем, кофтинкою чи сукнею. Це різні речі. Саме тому у світі дуже ретельно саме у сфері законодавства регулюють питання розпорядження землями, зокрема, право приватної власності на землю. Саме тому і в Україні, коли ухвалювали мораторій, передбачалося розробити у перспективі земельну доктрину та законодавство, які регулюватимуть різні аспекти поводження та користування землею, яка буде у приватній власності, оренді тощо. За ці 20 років кардинального нічого не зроблено. Є окремі позитивні зрушення, наприклад, ст. 90-92 Земельного Кодексу України говорять про зобов’язання осіб, які володіють землею, але ж немає ані відповідальності, ані наслідків, ані контрольного органу за дотриманням цього. Ви, наприклад, знаєте, що у Франції є спеціальні суди з питань оренди сільськогосподарських земель, а от у нас кричать, що не може бути спеціальних судів. Вони успішно діють у світі й мають право бути, а у нас — табу.

Читати до теми: Богдан Балагура: Жодна з місцевих рад не підтримала ідею зняття земельного мораторію в Україні

Ми бачимо 20 років злочинної бездіяльності у питаннях землі… Комусь у владі дуже кортить зробити одну з двох речей. Перша так звана глобальна політична складова — зменшити кількість українського населення і таким чином звільнити площі під когось, наприклад, китайців, арабів тощо, які б із дешевою робочою силою тут працювали, бо українець вже не хоче гнути спину за копійки, як це було в колгоспному господарстві. Друга — продати, збагатитися і поїхати на Мальдіви.

У законодавстві розвинутих країн навіть встановлено певні зобов’язання для власників приватної землі за такими показниками: як, скільки та коли можна вирощувати культури, як зберігати родючість ґрунтів тощо.

Можливо, щось і було зроблено позитивне для земельної реформи на рівні інститутів НААН, але в практичну площину це не пустили. Загалом у держави немає чітко розробленої державної доктрини, політичної волі та системного підходу. Всі лише думають про землю як про об’єкт купівлі-продажу та хочуть отримати гроші за це. Схоже на те, що комусь у владі дуже кортить зробити одну з двох речей. Перша так звана глобальна політична складова — зменшити кількість українського населення і таким чином звільнити площі під когось, наприклад, китайців, арабів тощо, які б із дешевою робочою силою тут працювали, бо українець вже не хоче вже гнути спину за копійки, як це було в колгоспному господарстві. Друга — продати, збагатитися і поїхати на Мальдіви. Ані першого, ані другого сценарію допустити не можна. Особливої уваги потребують землі сільськогосподарського призначення.

Читати до теми: ТОП-10 моделей земельного ринку: США, Польща, Румунія, Нідерланди, Німечиина, Швейцарія, Литва, Велика Британія, Росія, Таджикистан 

AgroPolit.com: 1994 року було ухвалено закон «Про невідкладні заходи зі створення земельної реформи у сфері сільськогосподарського призначення», яким фактично було започатковано запуск мораторію. Минуло 20 років, тож як Ви оцінюєте ефект від проведення земельної реформи в Україні: що зроблено чи не зроблено?

Віктор Шишкін: Ми бачимо 20 років злочинної бездіяльності у питаннях землі. Так, було ухвалено Земельний кодекс, ще якісь фрагменти для запуску земельної реформи, але комплексного системного підходу я не бачу. Інакше як свідомою шкодою я не можу це назвати.

Мораторій служить страховкою від «розбазарювання» земель на користь якоїсь окремої групи, бо сьогодні в Україні відсутнє комплексне законодавство й підхід до питань землі

AgroPolit.com: Останні два роки нардеп Олексій Мушак регулярно збирає близько 60-ти підписів своїх колег і звертається з поданням до КСУ про зняття мораторію. Суд постійно то переносить справу, то відмовляється приймати її на розгляд. У Вашій статті (прикріпленій на початку, яку Ви готували раніше) є ціла низка законодавчих аргументів, чому не можна було знімати мораторій у той час із погляду конституційних норм. Як Ви вважаєте, чому нині Конституційний Суд не може дати нормальну відповідь, що землю не можна продавати, маючи під рукою всі норми Конституції, які «грають» на користь цього?

Віктор Шишкін: Сьогодні Конституційний Суд не може зняти мораторій, бо це політичне рішення. Аналізувати політичне рішення він не може. Тому і знімати мораторій — не функція КСУ. Суд може дати трактування, що таке земля як національне багатство, або як об’єкт власності всього українського народу. Саме це я й намагався зробити 2009 року, але справу закрили в провадженні, коли побачили, що для окремих персон висновок був неприйнятним — не можна знімати мораторій. А хто оскаржував цей мораторій? Президент Віктор Ющенко. Тоді, 2006 року, саме він не зробив певних кроків як гарант конституційних прав всіх українців, щоб вирішити питання земельної реформи комплексно. Мораторій на с/г землю сьогодні має захисну форму для української землі. Мораторій служить страховкою від «розбазарювання» земель на користь якоїсь окремої групи, бо сьогодні в Україні відсутнє комплексне законодавство й підхід до питань землі. Знімемо мораторій — землю скуплять ті, у кого є гроші, а українець лишається без землі.

Читати до теми: Трансляція: як Рада знімала земельний мораторій

Ще одне: влада вчинила злочин, роздавши у 90-х паї людям. Для чого їх роздали? Якщо роздавати паї, то потрібно бути свідомим, що людина, яка отримала пай, працюватиме на цій землі, щоб вони були працездатними, мали доступ до кредитів, техніки, ЗЗР тощо. А якщо віддати землю «голому» й босому, то що він буде робити з нею? Йому потрібен сьогодні шматок хліба, тому свій пай він віддасть комусь і задарма, аби вижити. Так і сталося. Паї здали в оренду. Кому? Великим латифундистам. Тим, у кого були гроші.

КУЧМІВСЬКІ «ДЕКРЕТИ» Й ОСНОВИ ДЛЯ РОЗПАЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬ

AgroPolit.com: Тобто коли запускали розпаювання українських земель, по суті, це була спланована акція під вирощування латифундистів? Хто її спланував?

Віктор Шишкін: Саме так. Подивіться, у кого сьогодні понад 500 тис. га землі. Фактично Леонід Кучма, перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, заклав основи для цього. Як це сталося? Спочатку він домігся того, що ВРУ ухвалила так зване «право на декрет». Корупція і «прихватизація» почалися саме з часів «кучмівських» декретів. Вони прирівнювалися до закону України. Тобто їх неможливо було оскаржувати. Тоді це була форма Закону, яку ВРУ делегувала тодішньому уряду. Ось тоді все й почалося — роздача слонів. Одночасно була обеззброєна прокуратура. Якщо до того прокурор міг подати подання на постанову КМУ, на «кучмівський декрет» він такого права не мав. Вони «декретами» зробили корупційну схему спочатку розпилу держпідприємств — розбазарили державне майно, потім наступний злочинний крок — розпаювання земель. Кому? Біднякам. Можна було і біднякам брати цю землю, але мали б бути вище перераховані умови, а їх не було. Тобто, не було державницького підходу, або точніше був спеціально відсутній державницький підхід для розпорядження та управління державними с/г землями, щоб «по-хижацьки» розікрасти українську землю. Ця тенденція продовжується досі. Мораторій — це фактор захисту від обезземелення українців.

Віктор Ющенко, сам того не розуміючи, загальмував земельну реформу України на багато років і частково її «поховав»

AgroPolit.com: Маленьке уточнення щодо документа, який Ви готували: хто тоді поклопотався, щоб випущені вами висновки канули в Лету, а провадження із земельного питання закрили?

Віктор Шишкін: Як з’явився цей документ у КСУ? Суд розглядав подання президента на предмет того, чи відповідає Конституції України положення пункту 12 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 року № 639–VI.  Цей пункт стосувався дії мораторію, і питання полягало у тому, що КСУ мав визначити його неконституційним, що скасовувало б і мораторій на с/г землю. У свої висновках (після ретельного вивчення норм Конституції) я фактично обґрунтував ще 2009 року,  що дія мораторію у тогочасних умовах є конституційною. Але я намагався піти далі й дати визначення глибше, що таке земля як національне багатство, як власність України й українського народу, яка перспектива пов’язана із землею як власністю українського народу. Саме цим і займаються КСУ у всьому світі — трактують норми Конституції.

Дивитися  до теми: AgroPolitДетектор: модель ринку землі від Івана Мірошніченка

Подивіться на американську Конституцію. З одного боку, це ніщо з погляду того розвитку конституційного права кінця ХХ — початку ХХІ ст. З іншого боку, що самі американці говорять: Конституція США — це не те, що написано в Конституції, а те, що розказав про неї Верховний суд США, який є вищим органом конституційної юрисдикції. А він розказав це щонайменше у 100 томах. Тож Конституційні Суди будь-якої країни, де вони є — і в європейських, і в пострадянських країнах — зобов’язані давати трактування положень і деяких словосполучень положень Конституції. Я це зробив у питанні землі, коли надійшло таке звернення від президента Ющенка. Звісно, може воно було й неідеальне, тому що це була «перша проба пера», але його ухвалення вже заклало б певне зерно.

У КСУ ще 2009 року була можливість рушити гігантськими кроками вперед — у розумінні положень конституційного земельного права. Він не скористався цим. Віктор Ющенко, сам того не розуміючи, загальмував земельну реформу України на багато років і частково її «поховав». Чому так сталося? Мабуть, коли в Адміністрації на Грушевського побачили зміст цього рішення (засідання КСУ були відкритими, і всі чули, що на ньому обговорювали 18 суддів), то зрозуміли, що в такому разі земельна «лавочка» закриється. Тому справу за цим конституційним провадженням закрили. Підставу знайшли формальну — порушення при відкритті.

Читати до теми: Кому «халявної» землі від КМУ, або Чи стали громади реальними власниками обіцяних Гройсманом сільгоспземель?

Сьогодні немає конституційних та економічних підстав відкривати ринок землі

AgroPolit.com: Як вважаєте, чи є підстави сьогодні дозволити відкрити ринок землі?

Віктор Шишкін: Сьогодні немає конституційних та економічних підстав відкривати ринок землі. Я стою на позиції, що земля — це багатство українського народу, і якби вона була приватною власністю, то тільки українців, і нікого більше. Але є питання: чи для всіх українців? Звичайно, ні. Лише для тих, які працюють на землі. Приватною вона може бути у разі, якщо власник — сільськогосподарський виробник. І продавати її комусь «лівому» він також не зможе (тільки державі), або ж передавати у спадок. Держава має створити земельний фонд і земельний банк і викуповувати в охочих продати цю землю та кредитувати власників під земельну іпотеку. Якщо людина не хоче працювати — продати державі, а вона або перепродасть іншому, або здасть у оренду. Важливий момент — як повинен працювати власник чи орендар на цій землі? В законах тієї ж Німеччини чи Франції написано, що кожного року стан земель перевіряє земельна комісія на предмет виснаження землі, тобто власник і орендар постійно мають підтримувати плодючість землі, вживати певних заходів. Просто виснажувати, як у нас це повсюдно, не можна. Слід дотримуватися сівозміни та інше.

AgroPolit.com: Як сьогодні бути із рішенням ЄСПЛ у справі двох українців – власників паїв, яке рекомендує Україні фактично зняти мораторій? Владу лякають тим, що вона заплатить мільярди гривень,  якщо лишить мораторій.

Віктор Шишкін: Справа в наступному: Страсбурзький суд не завжди послідовний у свої висновках і рішеннях. Вони не знають досконало національне законодавство. І самі ж про це говорять. Так, у статті своїй я вказав цікаве роз’яснення від самого ЄСПЛ: у пункті 46 справи «Джеймс та інші проти Об’єднаного Королівства» (1986 року) та у пункті 87 справи «Колишній король Греції та інші проти Греції» (2000 р.) цей суд сам зазначив, що він дотримується думки, що національні органи влади, з огляду на безпосереднє знання своїх суспільств та їхніх потреб, перебувають у кращому становищі, ніж міжнародні судді, для оцінки того, що становить «громадський інтерес». Вони в одному місці говорять так, а в іншому — так. Потрібно бути послідовними.

Читати до теми: Через відсутність ринку землі власники паїв втрачають 86 млрд грн, — експерт

Україні потрібно відстоювати інтереси власного народу й виконувати ст. 13 і ст. 14. Конституції. А рішення ЄСПЛ має рекомендаційний характер

AgroPolit.com: Тобто як бути Україні з цим рішенням?

Віктор Шишкін: Україні потрібно відстоювати інтереси власного народу й виконувати ст. 13 і ст. 14. Конституції. А рішення ЄСПЛ має рекомендаційний характер.

AgroPolit.com: Тобто змусити зняти мораторій ЄС не може?

Віктор Шишкін: Ні, не може. Я б європейським політикам сказав: «Підіть і повчіться, принаймні на своїх рішеннях того ж ЄСПЛ». Є так звана послідовність своїх рішень.

AgroPolit.com: МВФ тисне, міжнародні партнери наполягають і радять Гройсману та Порошенку: «Давайте, знімай мораторій». То як бути?

Віктор Шишкін: Вже звідси помітний міжнародний інтерес і мотиви… Про два сценарії я вже сказав вище. Це їхні інтересанти можуть бути також.

AgroPolit.com: Ваша порада українській владі сьогодні: як поводитися в питанні землі?

Віктор Шишкін: Поводитися як державники, з погляду конституційних положень, записаних у 13 і 14 КУ, і не прогинатися ні під чиї вмовляння. Мораторій сьогодні знімати не можна, потрібно шліфувати земельне законодавство та давати доступ людям до кредитів, техніки, ЗЗР та іншого.

AgroPolit.com: Дякую.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 жовтня 2018
У листопаді ймовірно відбудеться засідання КСУ щодо мораторію на землю, – Мушак
У листопаді 2018 року очікується  засідання КСУ щодо мораторію на землю. Про це повідомив на своїй сторінці у facebook народний депутат Олексій...
8 жовтня 2018
Мораторій на землю не знімуть, поки не з’явиться земельний банк і закон про обіг земель
Під час сьогоднішньої прес-конференції, присвяченій презентації «Моніторингу земельних відносин в Україні, 2016-2017: відкриті дані про...
6 вересня 2018
Депутати вдруге звернулися до Конституційного суду з проханням відмінити земельний мораторій
Депутати Верховної Ради вдруге подали звернення до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційним мораторій на продаж-купівлю...
4 липня 2018
У Раді знову збирають голоси для подання в КСУ за зняття мораторію на землю
У Верховній Раді України знову почали збирати підписи депутатів для депутатського подання в Конституційний Суд України (КСУ) щодо зняття мораторію в...
12 листопада 2018
Мораторій на продаж землі – рятує чи вбиває Україну?
Коли потрібно знімати мораторій на продаж землі? Чи потрібно взагалі його знімати та від чого це залежить? Саме на такі питання відповідали учасники...
23 липня 2018
Мораторій – селянам, землю – родичам? Аналіз дій Радикальної партії Олега Ляшка в аграрній сфері
Певно, немає в Україні політика (нехай уже вибачають очільники різних агропартій і рухів), який би так багато й палко говорив про землю, домашніх...
21 лютого 2017
Земля дійшла до Конституційного суду – 5 головних міфів про мораторій
Мораторій на землі сільськогосподарського призначення існує вже понад 16 років. Незважаючи на те, що запровадження ринку землі може змінити на краще...
29 липня 2016
Олексій Мушак: Якщо і далі продовжити мораторій, то ми просто підтримаємо холдинги у скупці українських земель задешево
Аграрне лобі у Верховній Раді – одне з найбільших. У парламенті зібралися представники найрізноманітніших напрямків, проте молодого покоління...
9 листопада 2018
Мораторій — наріжний камінь популістів
Днями я брав участь у дискусійному клубі на тему «Мораторій на продаж землі — рятує чи вбиває Україну?». Поділ на команди...
19 жовтня 2018
Земельний мораторій – 4 «за» і «проти»
Питання мораторію є найбільш актуальним і водночас заполітизованим. Неодноразово до мене, як голови спілки «Центр розвитку земельних...