Посівна в Україні опинилася у заручниках війни в Ірані: що буде з врожаєм, собівартістю і цінами

Посівна кампанія в Україні стикнулася з додатковими викликами через війну в Ірані. Конфлікт на Близькому Сході викликав стрибок цін на пальне та ускладнив логістику. Навіть в таких умовах аграріям наразі вдалося засіяти 1,2 млн гектарів ярих зернових.

Вартість дизельного пального зросла на 30 – 40% і AgroPolit.com з’ясував, як це вплинуло на витрати аграріїв на посівну кампанію, якість і кількість врожаю. Також ми окреслили інші ключові проблеми аграріїв у поточному сезоні підготували прогноз щодо собівартості продукції і майбутніх цін в магазинах.

Нестабільність на паливному ринку

Директор «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн в коментарі для AgroPolit.com підкреслив, що весь світ опинився в заручниках війни, що розгорілася на Близькому Сході і в таких умовах неможливо передбачити, коли ситуація на паливному ринку стабілізується.

Наразі ціна на пальне впала, але невизначеність на ринку залишається. Як довго вона триватиме ніхто не знає, тому що це залежить від того, коли закінчиться війна на Близькому Сході. Мабуть, навіть Трамп не знає, коли вона закінчиться. Поки буде там штормити ситуація залишиться невизначеною. Незрозуміло, наскільки сильно буде штормити – тихенько, як зараз, чи буде нове загострення. Всі опинилися у полоні цієї ситуації і щось важко прогнозувати», – зазначив Куюн.

Президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко в коментарі для AgroPolit.com зазначив, що особливо паливна криза зачепить малих і середніх фермерів.

Великою проблемою є пальне. Вартість пального – це катастрофа, особливо для малих і середніх фермерів. Саме головне, що пальне є, але проблема в його вартості і доступі аграріїв до фінансових ресурсів», – наголосив президент УАК.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев раніше повідомляв, що наявного у аграріїв пального вистачить на проведення посівної.

Ми знаємо, що на посівну і дизелем, і пальним аграрії забезпечені. Ми спілкувались з ринком – від 3 до 6 тижнів є запаси, цього достатньо», – сказав Соболев.

Скільки грошей в цьому сезоні втратили аграрії

Леонід Козаченко повідомив, що посівна кампанія в поточному сезоні подорожчала на 20%, хоча точні втрати аграріїв наразі підрахувати важко.

Якщо говорити про втрати, то їх підрахувати наразі важко, але можна сказати про здорожчення, яке склало понад 20%. Цей показник залежить від напрямку і використання пального чи електроенергії. Ціни на все це зростають. Також дорожчають мінеральні добрива. В таких умовах можна передбачити, що зернові культури можуть виявитися взагалі безприбутковими, або принесуть аграріям значні витрати», – зазначив Козаченко.

Серед додаткових проблем, через які аграрії втрачають гроші Козаченко назвав ускладнення логістичних шляхів і часткове перекриття доступу до ринку ЄС.

У порівнянні з мирними часами, в нас залишаються високі витрати на логістику, тому що ми рухаємося не в тому напрямку, в якому хотілося. Виникають затримки в логістичних центрах, що змушує експортерів платити величезні штрафи. Європа закрила доступ до свого ринку в повному обсязі, як це було на початку війни. Всі описані фактори негативно впливають на собівартість посівної та прибутковість бізнесу. Ситуація надзвичайно складна», – зазначив Козаченко.

Сергій Куюн оцінює ситуацію з втратами аграріїв більш оптимістично, і допускає, що фермери, які своєчасно зробили запаси пального могли опинитися у більш вигідній ситуації.

Втрати аграріїв неможливо підрахувати, а частина з них могла навіть підзаробити, оскільки восени, після продажу врожаю, вони частину коштів спрямовують на закупівлю пального. Це дуже розумний підхід. Під кінець року ціна зазвичай низька і тоді вона була близько 45 грн, а наразі – близька до 90 грн. Оскільки Україна експортує продукцію на глобальний ринок, вітчизняні фермери могли опинитися у більш виграшному положенні, ніж їхні конкуренти, оскільки європейські аграрії були змушені купувати пальне по високим цінам», – зазначив Куюн.

Експерт висловив впевненість в наявності запасів пального у значної частини аграріїв.

Я знаю, що частина аграріїв створюють запаси пального і навіть підкуповували його навесні. Економіка цього процесу складна, але є ймовірність, що українські аграрії пройшли кризу набагато легше, ніж їх закордонні колеги, оскільки мали хоч якість запаси. А запаси безумовно були», – наголосив аналітик паливного ринку.

Врожай буде, але меншим і гіршим

Леонід Козаченко вважає, що через нестачу добрив та високі ціни на них, аграрії змушені їх менше вносити, що призведе до зменшення кількості і якості врожаю.

Ми повинні посіяти близько шести мільйонів ярих культур. Озимі посіяні і вони сходять непогано. Щодо ярих культур є питання, оскільки ми їх сіємо із великим порушенням технологій вирощування, оскільки на третину, а то й на половину менше вносимо мінеральних добрив. Їх вартість суттєво зросла, майже в два рази. Ще гірше те, що навіть для аграріїв, які мають доступ до фінансових ресурсів – це проблема, оскільки потрібні добрива відсутні на ринку. Особливо це азотні добрива, які використовують навесні», – повідомив фахівець.

За його словами, в умовах кризи прибутковість певних культур падає, що призводить до того, що фермери від них відмовляються.

Гостро стає питання прибутковості певних культур. У нас невтішний прогноз по пшениці і кукурудзі. По гороху і вівсу – ситуація краща. Але всі названі культури не будуть прибутковими. Олійні культури – соя і соняшник, будуть давати прибуток, але треба дотримуватись вимог по сівозміні. Соняшник можна сіяти в одному полі не частіше, ніж раз на три роки. А щороку накривати всі наявні площі, що актуально для малих підприємств, неможна, оскільки ґрунти втрачають родючість, і щоб її відновити потрібні десятки років. Напрямок олійних культур міг би допомогти, але зазначені вище вимоги обмежують можливості аграріїв», – розповів Леонід Козаченко.

Також він повідомив про проблеми неочікувані проблеми в цукровій галузі і неможливість зібрати запланований врожай.

Цукрова галузь несподівано опинилася в такому становищі, коли прибутки, які виробники отримували рік тому, уже неможливі. Ми посіяли вже 150 тис. га і через тиждень – півтора будемо завершувати посівну. Але ми не посіємо те, що планувалось – максимум – 180 тис. га. Прогнози невтішні і нема впевненості в тому, що саме виробництво цукру буде прибутковим у цьому сезоні. Тут проблеми з експортом на першому місці, але решта – це мінеральні добрива та логістика», – пояснив фахівець.

Офіційні прогнози більш оптимістичні, оскільки за словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, весняна посівна стартувала пізніше, ніж зазвичай, через погоду. Він наголосив, що загальна площа посівів ярих культур очікується на рівні близько 16 млн гектарів, що суттєво не відрізняється від показників минулого року.

Читати до теми: Як впливає війна в Ірані на агросектор України

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький зазначав Delo.ua, що уряд розуміє важливість забезпечення аграріїв добривами і працює в логіці забезпечення ресурсами наступних виробничих циклів, зокрема осінньої посівної.

Ситуація з ресурсами вже впливала на виробництво, зокрема, дефіцит добрив є одним із факторів, який може стримувати врожайність і загальні обсяги виробництва. Тому питання доступності добрив, у фокусі державної політики», — заявив Висоцький.

На полі не вистачає людей

За словами президента Української аграрної конфедерації, через війну в Україні не вистачає трактористів та інших робітників, що збирають врожай.

Дуже серйозним питанням залишається дефіцит кадрів. В нас не вистачає трактористів та інших людей, які працюють на збиранні посівів. Весна і початок літа – це період, коли виникає найбільша потреба в кадрах», – зазначив експерт.

Підтримка від держави може виявитися недостатньою

Президент УАК зазначив, що банки кредитують аграріїв під великі відсотки, а держану підтримку можуть отримати не всі, через що фермерам не вистачає фінансових ресурсів.

Вартість оборотних коштів у нас занадто велика, а допомогу від держави за програмою «5 – 7 – 9%» не кожен може отримати через наявні обмеження. Банки, коли аналізують ситуацію, вони можуть визнати роботу аграрія безперспективною. Страхування ризиків для фермерів наразі немає, окрім безпекових, тому це позбавляє фермерів можливості отримати ресурси. Аграрії не можуть виконати свою роботу», – зазначив Козаченко.

В той же час Олексій Соболев повідомив, що в цьому сезоні уряд виділив 3 млрд грн на компенсацію витрат на пальне.

Загальний розмір ми зараз оцінюємо приблизно в 3 млрд грн. Вони перерозподіляються з коштів програм Мінекономіки всередині бюджету міністерства», – пояснив міністр.

Читати до теми: Аграрні шлюзи уряду прорвало: що додатково отримають аграрії від держави?

Слід зазначити, що уряд спрямував понад 400 млн грн на розвиток садівництва та теплиць. Також продовжує діяти програма розмінування сільгоспугідь та пільгове кредитування для аграріїв. Крім того, на 2026 рік у бюджеті закладено 1,8 млрд грн на програму компенсації вартості української сільгосптехніки.

Чого чекати від цін в магазинах

За словами Леоніда Козаченко, навіть в оптимістичному сценарії щодо посівної, ціни в магазинах можуть підскочити на 10 – 15%.

Якщо посівна подорожчає на 20%, нас може спасти Господь, як в минулому сезоні. Якщо вологи вистачить, то врожай буде, але його якість буде нижчою. Якщо вартість посівної зросте на 20 – 25%, на полицях магазинів такого не буде, там ціни максимум підскочать на 10 – 15%», – зазначив Леонід Козаченко.

Що у підсумку

Посівна кампанія в Україні ускладнилася через війну в Ірані, яка спричинила різке зростання цін на пальне та нестабільність логістики. Це напряму вдарило по витратах аграріїв. Собівартість посівної зросла більш ніж на 20%, а дизельне пальне подорожчало на 30–40%. Найбільше постраждали малі та середні фермери, які мають обмежений доступ до фінансування.

Врожай в Україні може бути меншим і гіршої якості, оскільки через дефіцит і високу ціну добрив аграрії вносять їх значно менше. Це може знизити врожайність зернових культур.Окрім пального, аграрії стикаються з дефіцитом працівників, зокрема трактористів і сезонних робітників, що також загрожує темпам посівної та збору врожаю. Ціни на продукти в магазинах можуть зрости на 10–15%.

Головний ризик сезону — невизначеність, оскільки подальший розвиток війни на Близькому Сході може ще сильніше вплинути на пальне, добрива та загальну економіку агросектору.