За перший рік роботи народні депутати парламенту імені Володимира Зеленського зареєстрували 95 законопроєктів, які стосуються роботи АПК. Із них 23 стали законами. 81 законопроєкт розробили та зареєстрували члени аграрного комітету (9 із них стали законами). З цих 95 законопроєктів: 17 законів депутатських та по 3 від президента Володимира Зеленського і голови уряду Олексія Гончарука.
Почавши працювати у досить інтенсивному темпі з серпня 2019 року, депутати аграрного комітету майже не зменшили швидкість на шляху до фінішної прямої (чергова робота третьої сесії Верховної Ради завершилася 17 липня 2020 року), навіть попри карантин. Варто зазначити, що відносно велика кількість законопроєктів не переросла у кількість прийнятих законів, лише одиничні розробки дійшли до стадії реалізації. Про це свідчить аналіз законодавчих ініціатив, проведений AgroPolit.com та зафіксований на сайті Верховної Ради.
0029 (581-IX) – Закон про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка Організації економічного співробітництва та розвитку (Зеленського)
2300 (318-IX) – Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (Зеленського)
2589 (436-IX) – Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік щодо Фонду розвитку підприємництва» (Зеленського)
2189 (348-ІХ) – Закон про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей) (Гончарука)
2370 (554-ІХ) – Про національну інфраструктуру геопросторових даних (Гончарука)
2144 (293-IX) – Закон про внесення змін до Бюджетного кодексу України). (Гончарука)
Серед прийнятих законів переважають такі теми:
2178-10 (552-ІХ) Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення
2280 (711-IX) Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель
0855 (296-ІХ) – Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок
0858 (340-ІХ) – Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству
Читайте до теми: Закон про вільний обіг сільськогосподарської землі – реакція аграрного ринку, експертів та чиновників
2000 (294-ІХ) – Про Державний бюджет України на 2020 рік
2317 (391-ІХ) – Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)
1210 (466-IX) – Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (варто зазначити, що завдяки правці, внесеній Олегом Тарасовим до цього закону, аграрії отримали довгоочікувану відміну соєво-ріпакових правок)
0856 – Про сільськогосподарську кооперацію (очікує на підпис президента)
1056-1 (159-IX) – Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності
Читати до теми: Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту
2653 (562-ІХ) – Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
3485 (805-ІХ) – Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства
Читайте до теми: Місцеві вибори-2020: зміна виборчого законодавства та децентралізація по-новому доб’є сільських жителів та закріпачить місцеву владу
0873 (249-ІХ) – Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)
2379 (643-ІХ) – Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів
Читайте до теми: Уряд затвердив правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення
3275 (540-ІХ) – Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).
3219 (530-IX) – Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
3398 (678-ІХ) – Про внесення змін до Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»
Читайте до теми: Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею
Серед важливих законопроєктів, зареєстрованих народними депутатами, які не входять до складу аграрного комітету, варто відзначити «Про управління відходами» №2207-1-д (пройшов перше читання), а також постанову ВР №188-IX – Програма діяльності Кабінету міністрів України.
Як ми вже повідомляли раніше, AgroPolit.com запустив онлайн-рейтинг аграрних депутатів і чиновників, дотичних до законотворчої діяльності та лобізму в АПК. У даному рейтингу ви зможете побачити закони та законопроєкти від Верховної Ради IX скликання та їхніх попередників.
Про перші 100 днів роботи парламенту та аграрного комітету ми звітували у матеріалі Справи аграрні – 100 днів роботи парламенту.
Перша сесія парламенту 9-го скликання була відносно спокійною. Але карантин сплутав депутатам карти, тож вони перейшли у віддалений режим роботи. Втім, це не завадило їм ефективно працювати. Окрім своїх законопроєктів, аграрний комітет працював над проєктами своїх колег з інших комітетів. Як повідомив секретар аграрного комітету Іван Чайківський, лише за третю сесію кількість законопроектів, які пройшли через комітет, становить понад півсотні документів.
Протягом третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання до Комітету надійшло 24 законопроекти, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 62 законопроекти, до яких Комітет має подати свої пропозиції», – повідомив секретар аграрного комітету Іван Чайківський.
За його словами, за цей час було розглянуто 54 питання, зокрема 16 законопроєктів з підготовки і попереднього розгляду яких комітет визначений головним.
Одне з ключових досягнень Верховної Ради 9 скликання – це прийняття законопроєкту №2178-10 (552-ІХ) про вільний ринок с/г землі. Адже незалежно від того, як цей закон буде реалізовано, сам факт його прийняття знімає багаторічні маніпуляції навколо цього питання. Нагадаємо, політичні пристрасті навколо земельного ринку ледь не призвели до зупинки в роботі аграрного комітету.
Варто зазначити, що для аграріїв бюджет 2020 був знаковим у питанні держпідтримки. Адже на 2020 рік замінили графу про обов’язкову держпідтримку з показника не менше 1% аграрного ПДВ на не більше 1% від аграрного ПДВ. Тобто, відповідно до букви закону, держпідтримку у 2020 році аграріям можна не давати взагалі.
Секретар аграрного комітету Іван Чайківський звернув увагу на цю дискримінаційну норму й розпочав активне лобіювання ініціативи про повернення держпідтримки АПК до показника – не менше 1% від аграрного ВВП країни.
Філософія держпідтримки агросектору – виділення не менш як 1% ВВП на рік. Коли аграріїв переводили на загальну систему оподаткування, то їм це обіцяли. На той час це був баланс компромісів. Не можна сьогодні це все ламати. Фактично із пропонованими останнім часом змінами аграрії залишаються без нічого, розвитку ніякого немає.
Цьогоріч так склалося, що ми всі були менш досвідченими, нас не правильно проінформували про логіку цієї держпідтримки і не завжди ми розуміли, в чому суть. Зараз уже всі чітко розібралися, в чому необхідність такої підтримки для АПК. Нині у всіх членів аграрного комітету є розуміння, що аграрний сектор надто багато віддає в бюджет і робить для розвитку країни в цілому, тому його динаміку потрібно підтримувати. Тим більше, що у всьому світі аграрний сектор дотується. Зараз є чітке розуміння аграрного комітету, що не менше від 1% ВВП країни аграрний сектор має отримати держрпідтримки, тож ми чітко наполягатимемо на цьому. Ці гроші мають бути спрямовані суто на розвиток аграрного сектору, на створення доданої вартості в аграрному секторі», – заявив раніше Іван Чайківський.
Завдяки активному втручанню депутатів вдалося захистити сектор від ряду покращень з боку уряду. Так, досягнення попередників у вигляді соєво-ріпакових поправок ліквідувала поправка 2124 до закону №1210 авторства Олега Тарасова.
Не пройшла й ініціатива з ліцензування пального для агаріїв (замінили декларуванням), яку цей депутат зі своїми колегами по аграрному (Микола Сольский) та податковому (від нього лобіював Олексій Устенко) комітетах також відвоювали на користь агросектору.
А спроба МЕРТу залізти в кишеню агросектору на благо заводів Дмитра Фірташа провалилась. Нагадаємо, що 21 травня 2020 року МЕРТ запропонувало запровадити квоти на імпорт добрив. Після цього 11 депутатів парламенту на чолі з Олегом Тарасовим вступилися за представників аграрного сектору та звернулись з публічною заявою до президента, прем’єр-міністра України та міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з вимогою не вводити квотування. Пізніше до них долучилася решта членів аграрного комітету. Тож тільки злагоджена позиція аграрного комітету та учасників ринку і їх публічний виступив із закликом до президента, прем'єра та голови МЕРТу посприяв тому, що уряд не дав хід цій ініціативі.
Читайте до теми: Державна підтримка агросектору на 2020-2025 роки – стежте за руками законотворців
Посуха, недофінансування з бюджету та збитки компаній поставили ребром питання агрострахування. Спочатку уряд не надав цьому належного значення, але після того, як під ударом опинилися аграрії Бессарабії (отримали 6,5 млн грн збитків від посухи), котрі заявили, що не переживуть цей сезон, КМУ почав ворушитися. Депутатський корпус повівся активніше і взявся за написання законопроекту про агрострахування спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
«Найголовніше питання на сьогодні – агрострахування, адже це нові правила для українських сільгоспвиробників, які дозволять мати впевненість у завтрашньому дні та уникнути фінансових втрат від таких чинників, як погода, хвороби, тобто все те, де неможливо убезпечитися. На засіданні комітету МЕРТ запропонував розробити проєкт закону «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування», який буде представлено у липні. Повністю підтримую таку ініціативу і вважаю її дуже актуальною: бачимо, що через посуху загинули 385 тис. га посівів. МЕРТ пропонує сформувати таку ж систему агрострахування, як зараз працює система компенсації за банківськими відсотками. Суть наступна: фермер страхує, сплачує за договором страховий платіж, а держава компенсує частину цього платежу. За задумом міністерства, всі учасники ринку зможуть брати участь в агрострахуванні, щоб не було якоїсь певної монополії. Учасниками агрострахування зможуть стати фермери, сільгосптоваровиробники різних форм власності. Об’єктами страхування будуть посіви, насадження та урожай, а також тварини, риба, біоресурси, сім’ї бджіл», – заявив Іван Чайківський.
Читайте до теми: Озвучено механізм агрострахування під час посухи
За рік керівництво країни не спромоглося завершити реформування законодавства у сфері децентралізації. Правила не визначені. Тож напередодні місцевих виборів країна опинилася в незрозумілому форматі організації ОТГ, новий адмінтерустрій теж під питанням, однак вибори збираються провести за новою моделлю адміністративного терустрою.
AgroPolit.com проаналізував законотворчість нардепів аграрного комітету за рік роботи та порахував кількість аграрних законопроєктів, пов’язаних із роботою АПК.
Зважаючи на виключну важливість роботи аграрного комітету та пряму залежність майбутнього України від якісного законотворчого процесу, не можна не оминути увагою той факт, що за рік роботи аграрних депутатів серед членів комітету присутні два народних обранці, чия робота може бути оцінена як вкрай незадовільна. За рік вони не взяли участь у розробці жодного з 81 законопроєкту, дотичного до сфери АПК. Це Вадим Столар і Федір Христенко. Інші ж нардепи, у міру сил, долучилися до створення законодавчої бази, завдяки якій український АПК буде жити та розвиватися протягом наступних років.
Читайте до теми: Рада підтримала партизацію місцевих виборів в Україні