Агросектор в очікуванні нового врожаю: що буде з експортом і цінами на зернові?

Торгівля агросектору з ЄС

Україна готова до нового зернового сезону в світлі скасування ЄС «торговельного безвізу» для українського АПК. У випадку невдалого завершення переговорів, доведеться експортувати на альтернативні ринки (Азія) за нижчими цінами. Очікуємо, що переговори завершаться в кінці липня й буде компромісне рішення. В України сильна, робоча позиція.

Читати до теми: Вивізне мито на сою та ріпак дасть 7,3 млрд грн у держбюджет

Соєво-ріпакова поправка

У випадку якщо «соєві правки» буде врешті підтримано парламентом в тій редакції, що ми бачили, то в невигідному становищі опиняться компанії-посередники, що закуповували за гривню й в подальшому здійснювали експорт. Такі компанії згортатимуть гривневу заготівлю й перейдуть до валютних закупівель. Таким чином, для виробника залишиться два варіанти реалізації: переробнику за гривні, й самостійний експорт. Варіант продажу посереднику за гривню можна відкинути (за виключенням обмежених обсягів реалізації тіньового виробництва за готівку), бо ціна в такому випадку буде нижчою принаймні на суму, еквівалентну експортному миту.

В подальшому відбудеться часткове обʼєднання дрібних та середніх виробників сої та ріпаку у кооперативи з метою подальшого безмитного експорту. Частково середні й дрібніші, не експортно-орієнтовані виробники зменшать виробництво сої та ріпаку на користь соняшнику, кукурудзи та нішевих культур.

Сезон 2025/2026 стане особливим через достатню забезпеченість аграріїв обіговими коштами. Виробник здатен пересиджувати тривалі періоди низьких цін. Можна очікувати обмежений період тиску жнив на ціну, коли з полів здійснюється доставка в порти.

Глобальна турбулентність (торгівельні й конвенційні війни, волатильність цін на енергоносії, інфляція) сильно погіршує оптику для прогнозування цін на майбутнє. При цьому залишатись з товаром виглядає як один з непоганих варіантів хеджування проти інфляції в умовах знецінення гривні й інших валют. Також варто зауважити, що найближчі 1.5-2 місяці ми знаходитимемось в погодному ринку. Врожай — не в полі, а в коморі. Якою буде погода в північній півкулі на стадії збору пшениці, запилення кукурудзи — все ще залишається відкритим питанням.

Читати до теми: Які аграрні реформи чекають сектор в рамках схваленої ЄС програми Ukraine Facility?
 

Новий урожай і ціни на зернові

По пшениці оцінюється в 22 млн т. Ціни будуть під тиском в перші місяці сезону, з січня – очікуємо ріст

Урожай ячменю — 4.6 млн т. Обмежена кількість його буде на експорт, сталий попит з Китаю, нейтральний ціновий тренд та короткий сезон.

Збір кукурудзи – 26 млн т. За відсутності погодних проблем у північній півкулі очікуємо на нейтральний/знижувальний ціновий тренд.

Урожай сої – 6,1 млн т. По цінах буде стабільний (нейтральний) тренд.

Ріпак – 2,9 млн т. Очікуємо меше виробництво і сталий попит з Європи. Буде  спекулятивний ринок продавця й міцні ціни.

Збір соняшнику оцінюється в 14,2 млн т. Відбудеться  збільшення виробництва й помірне зниження ціни.

Читати до теми: Поляки наступили на горло Єврокомісії: чим обернеться блокада зернового експорту з України?
 

 План Б для експорту зернових

Ринок – приватний. Україна нічого сама по собі не готує ніякого  «Плану Б». Надлишкова пропозиція має бути конкурентно привабливою за ціною для споживачів. Перехідні експортні залишки по зернових я оцінюю 2-3 млн, по олійних 1-1,5 млн т.

Ризик блокування кордону Угорщиною і Польщею для українських зернових

Такі вірогідність наразі низька. В Європі наше зерно більше потрібне Іспанії та Італії. А експорт його відбувається морем.

Читати до теми: Експортна стратегія України 2030 року: як не втратити аграрні ринки?
 

Аграрні акценти у новій «Експортній стратегії України 2030»

Сівозміна в Україні загалом своїй буде сталою. Нішовими культурами не засієш мільйони гектар українських земель. Потрібна державна політика для створення додаткового попиту на продукти переробки. Це. означає необхідність розробляти національні програми з експорту продуктів тваринництва (стимулює переробку та споживання шротів), створювати синтетичний попит на біо-дизель та етанол (стимулює попит на олії та внутрішню переробку).