Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею
Коронавірус 2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес з гривнею

У період карантину через загрозу та поширення коронавірусу, як в Україні, так і у світі постало питання продовольчої безпеки. В умовах зміни політики експорту на сполох першими забили міжнародні організації. Налякані світлинами із порожніми полицями у маркетах українці також почали запитувати про можливості забезпечення необхідним у майбутньому. AgroPolit.com розбирався, якою є ситуація з продовольчою безпекою на сьогодні, та що очікує бізнес у нових умовах.

ФАО, ВООЗ і СОТ нагадують про необхідність продовольчої безпеки

ФАО, ВООЗ та СОТ у спільній заяві наголосили, що в умовах запровадження карантинних заходів країни мають дбати про продовольчу безпеку.

Генеральні директори ФАО, ВООЗ та СОТ Цюй Дун'юй, Тедрос Адхан Гебреєсус і Роберту Азеведу нагадали, що від міжнародної торгівлі залежить продовольча безпека та наявність засобів для існування мільйонів людей.

У міру того, як країни вживють заходів, спрямованих на припинення пандемії COVID-19, котра набирає темпів, слід діяти вкрай оборежно та мінімізувати потенційний вплив на постачання продовольством і неочікувані наслідки для глобальної торгівлі та продовольчої безпеки. Діючи задля захисту здоров’я та добробуту своїх громадян, країни мають пильнувати, щоби жодні торгівельні заходи не порушували роботу мережі поставок продовольства», – заявили лідери міжнародних організацій.

Основні проблеми, які можуть виникати або виникають під час карантинних заходів – це обмеження для переміщення робітників для праці у сільському господарстві та харчовій галузі, збільшення затримок контейнерів із продовольством на кордоні, що призводить до псування товарів, надмірний контроль якості харчів, що може призвести до затримки поставок та залишити без необхідних продуктів населення, викликати різке підвищення цін.

Невизначеність у питанні наявності продовольства може викликати хвилю експортних обмежень, створюючи дефіцит на глобальному ринку… Із попередніх криз ми знаємо, що такі заходи особливо шкодять країнам із низьким рівнем доходів і дефіцитом продовольства, а також зусиллям організації гуманітарної допомоги у закупівлям продовольства для тих, хто вкрай його потребує», – зазначають у заяві.

Читайте до теми: Надзвичайна ситуація в Україні та перспективи для АПК

Відтак, міжнародні екперти закликають до більшої співпраці між країнами та створення умов для вільного доступу споживачів до продовольства. Серед заходів – пропонують вільний доступ до інформації про ціни та запаси продовольства у режимі реального часу для попередження панічних закупівель товарів першої необхідності.

Водночас, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) попередила, що світ наражається на небезпеку продовольчої кризи у квітні-травні 2020 року, якщо не передбачить необхідних запобіжників для можливостей вирощувати та збувати с/г продукцію. Їхній прогноз – можливе підвищення цін на м'ясо та продукти, які швидко псуються.

Ми вже бачимо логістичні проблеми, які містять обмеження на транспортування продуктів харчування (нездатність переміщення продуктів із пункту А до пункту Б) та вплив пандемії на сектор тваринництва через обмежений доступ до корму для тварин та бійням», – йдеться у повідомленні FAО. 

У FAО водночас зазначають, що зараз збої є мінімальними завдяки достатнім запасам продовольства.

У Fitch Solutions побачили небезпеку в тому, що низка країн «може вдатись до торгових обмежень або агресивного накопичування задля продовольчої безпеки, що може підвищити ціни на зерно та олійні культури».

«Виробництво зерна на розвинутих ринках, яке здійснюється зазвичай на великих фермах у районах із невеликою щільністю населення, менш схильне до зараження, однак трудомісткі галузі, такі, як плантації (пальмова олія) й обробна промисловість (переробка м'яса), піддаються більшому ризику зараження працівників, тому йдеться про тимчасові обмеження», – вказано у повідомленні Fitch Solutions.

Ситуація в Україні

Аграрна Україна, де споживачі та бізнес мають досвід як ажіотажних розпродажів продукції, так і криз, пов’язаних із нестачею ринків для реалізації продовольства, перший місяць карантину пережили без порожніх полиць у магазинах і страху перед голодом. Зростання попиту на продукти харчування спричинило до підвищення роздрібних цін на продукти на 1-4%, натомість бізнес змушений був відвойовувати ринки збуту – як в Україні, так і закордоном. Першими та найбільш відчутного впливу зазнали зерновики, бо отримали обмеження експорту, яке призвело до скорочення продажу за кордон на 70%. У плодоовочевому бізнесі та тваринництві найбільше клопотів завдало закриття всередині країни місцевих базарів, де реалізовували більшість продуктів у регіонах.

Читайте до теми: Аграрні погляди Ігора Петрашка – нового міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Забезпечення зерновими й обмеження експорту

Питання перегляду об’ємів експорту зернових постало після звернення до уряду мукомелів та переробників, які заявили про побоювання, що через підвищений попит та зміни умов роботи у період карантину почали зростати ціни. 27 березня Союз «Мукомелів України» та Всеукраїнська асоціація пекарів направили листа до Президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашко з проханням тимчасово обмежити експорт продовольчого зерна. Зазначали, що попит на хліб та хлібобулочні вироби у роздрібі зріс на 30-40%.

За останні 10 днів (станом на 27 березня) середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн/т. Таке подорожання вже у найближчому майбутньому призведе до збільшення ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно у собівартості хліба становить більш як 40%, то підвищення цін на товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом», – написали мукомели та пекарі.

Наступним кроком з боку уряду було підписання Меморандуму про взаєморозуміння між урядом та експортерами, які представляють 99% ринку.

Читайте до теми: Агростратегія-2030: як Україні за 10 років стати світовим супермаркетом харчової продукції та органічним хабом

Як розповіли у МЕРТ, документ погодив обсяги так званих незнижувальних залишків зерна пшениці. Відповідно до нього, станом на липень 2020 року, перед збіжжям нового врожаю, залишки будуть вдвічі перевищувати торішні показники. 

Україна, як великий експортер аграрної продукції, не має втратити довіру партнерів і ринки збуту. Нинішня криза  є нагодою застосувати нові інструменти для розширення аграрного експорту, що принесе додаткові інвестиції в українську економіку та допоможе створити робочі місця. Тому одним із напрямів роботи міністерства є підтримка та розвиток аграрного сектору», – заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко

Згодом, заступник міністра розповів, що запасів зернових вистачить, щоб забезпечити українців.

«У 2019 році урожай зернових був вкотре рекордним, було зібрано близько 75 млн тон. Щодо олійних та інших показників, продукції в Україні більш ніж достатньо. У квітні-червні у нас немає підстав для хвилювання стосовно забезпечення продовольчої безпеки. Єдине обмеження – щодо експорту пшениці. Бо минулого тижня підписали меморандум між основними експортерами, борошномелами та МЕРТ, а тож зафіксували об’єм у 20 млн 200 тис тонн до 1 липня 2020 року. Цього буде достатньо, щоб задовільнити внутрішній ринок », – сказав Тарас Висоцький.

Читайте до теми: Надзвичайна ситуація в Україні та перспективи для АПК

Статистика МЕРТу про рівень експорту зернових свідчить про різке зменшення, а саме втричі.

Як свідчить інфографіка МЕРТ, у березні середньодобове відвантаження зернових складало 44 тис. т, тоді як у перші дні квітня цей показник становив 14 тис. т.

«Виробництво становить 28,3 млн т. Внутрішнє споживання – 8,2 млн т. Експорт пшениці на 6 квітня 2020 р. склав 17,9 млн т, доступно – 2,3 млн т», – зазначили у МЕРТ.

Слід враховувати, що такі кроки вкрай невигідні для бюджету країни. Адже аграрний експорт щороку приносить близько 40% усіх валютних надходжень у країну. У 2019 році за рахунок експорту зернових бюджет отримав близько $9,6 млрд. Тож уряду належить оцінити, як довго готова країна платити настільки велику ціну у змаганні за продовольчу безпеку.

Президент Володимир Зеленський заявив, що нестачі продтоварів не буде, тому поки потреби у додаткових обмеженнях експорту немає. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль інформував, що уряд мав перемовини з власниками та керівниками заправних станцій щодо необґрунтованого підвищення цін на пальне. Від його вартості, як відомо, залежить собівартість посівної для аграріїв. Для організації посівної запланували створення ради з продовольчої безпеки з робочою назвою «Урожай 2020». До координаційної ради мають увійти представник Офісу президента, представники міністерства економіки та міністр економіки, представники РНБО та експерти профільних асоціацій.

Читайте до теми: Володимир Лапа: Уряд має ввімкнути режим максимально сприяння для аграрного експорту

Обмеження експорту зернових (якщо його запровадити) дасть про себе знати у перспективі життя після карантину. На цьому наголосив народний депутат VIII скликання, член парламентського комітету аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко.

Я проти заборони експорту продовольства. Якщо буде заборонено експорт пшениці та борошна, програє передовсім товаровиробник. Ми відсікаємо альтернативу зовнішніх ринків для формування ціни на внутрішньому ринку. Це неправильно», – зауважив Мірошніченко.

У економічних умовах, у яких зараз перебуває бізнес, йому й без урядових обмежень невигідно торгувати, розповів Іван Мірошніченко.

Продають аграрії погано. Курс виріс до 28 грн/$1, пшениця зросла приблизно на $7-$10 на тонні. Також спостерігаються зміни на зовнішніх ринках та біржах. На товарних ринках ростуть ціни у зв’язку з тим, що західним країнам було виділено $10,2 трлн як пом’якшуючі заходи, щоб не допустити падіння виробництва, економіки. Все це змусило аграрія-виробника сидіти на товарних залишках і продавати тільки те, що йому вкрай необхідно для його потреб. Це об’єктивна причина», – пояснив Мірошніченко.

Він також розповів, що запроваджувати обмеження буде сенс тоді, коли почне змінюватися картина експорту у світі: наприклад, якщо ринки закриє Росія й українське зерно буде у попиті. Це у перспективі часу, якщо таке дійсно станеться.

«Якщо Росія закриє експорт пшениці, а вона вже пробувала це робити, або закриє експорт борошна, то всі позиції, які мали йти з Росії на світовий експорт, переключаться на інші країни Чорноморського регіону, зокрема на Україну. Тоді в нас автоматично виростуть ціни, пшеницю будуть вигрібати з подвійною швидкістю. Експорт із Украини прискориться у 1,5-2 рази. Якщо це станеться, тоді ми ризикуємо отримати неякісне борошно. Не варто запроваджувати заборону. Слід дивитись, як поводитимуться інші країни. Якщо Росія закриє свій експорт, то українському уряду необхідно буде відповідно реагувати», – розповів Мірошніченко.

Читайте до теми: Коронавірус: вплив пандемії на агросектор

Продуктовий кошик: гречка

Шукали покупці у продуктових маркетах у перші дні карантину гречку. Каша, яка полюбилась українцям більше як макарони, які першими розбирали у країнах ЄС, як Німеччина та Чехія, і навіть більше як рис, якого через день після оголошення карантину забракло у магазинах Польщі, бо в Україні пішла «на ура» саме гречка. Запасу гречки на підприємствах нині складають 15 тис. т. Проте, з огляду на попит та зростання цін, вважають, що цього мало, аби нагодувати українців, які люблять таку кашу. Це вже не перший випадок дефіциту на пам’яті незалежної України. Дієтичний продукт зникає не лише через унікально великий попит, але і через те, що у країні вже не рік є проблеми із вирощуванням гречки – за останні роки об’єми її збору зменшились втричі.

Аби не залишити українців без полюбленого ними продукту, урядом було запроваджено заборону на експорт української гречки до 1 липня 2020 року. У МЕРТ пояснили, що на продуктових полицях в Україні раніше була окрім місцевої гречка з Білорусі, Росії та Казахстану. Проте ці країни припинили її експорт до України.

Обмеження ввели по гречці. Бо у нас історично останні роки дуже сильно скоротилися посіви площ гречки від 200 тис. га до 60 тис. га. Це втричі менше. Ми були імпортозалежними впродовж останніх 2-3 років по цій продукції. У зв’язку з обмеженням імпорту гречки з країн СНД, як Білорусь, РФ і Казахстан, щоб не відбувся реекспорт було запроваджено тимчасове обмеження. Але моніторинг показує, що на складах супермаркетів є запасів гречки на 35 днів і ще є у виробників», – сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Висоцький.

Читайте до теми: Тарас Качка: У березні очікуємо візит китайської сторони на торгову підкомісію і продовжимо перемовини про ДПЗКУ

Імпортувати гречку МЕРТ уже почав, запрошуючи колишніх постачальників з-за кордону, розказав заступник міністра економрозвитку Тарас Качка.

Я вже розмовляв із колегами з Білорусі та Казахстану, ми будемо вести діалог щодо нормалізації торгівлі між нами. Тим часом заборона експорту – це сигнал для внутрішнього ринку – ми проходимо період збільшеного попиту, що може порушити нормальне функціонування ринку. В умовах заборони експорту переробники та мережі мають зрозуміти, що ринок формують лише вони, і вони мають всі можливості для нормального постачання гречки споживачам», – додав Качка.

Також в уряді планують обнулити мито на гречку до кінця маркетингового року – до 1 липня.

Ситуація з вирощуванням гречки в Україні дійсно воліла б бути кращою. Ще у 2017 року країна була серед світових лідерів за її виробництвом після Росії, яка мала урожай близько 1 млн т та Китаю, де збирали 0,4 млн т. Україна зібрала у 2017 році 0,17 млн т. Рейтинг країн мав такий вигляд:

За підсумками 2019 року Україна вибула з трійки лідерів за кількістю зібраної гречки та урожай склав 85 тис. т. Це дуже мало, якщо враховувати, що у 2000 р., коли було засіяно гречкою в Україні 0,6 млн га й урожай становив 480 тис. т. Маючи експортні потужності 2000 року українці могли б у період карантину випередити Китай та нагодувати гречкою увесь світ.

Перепрофілюванням частини виробництв на імпортозаміщення окремих груп товарів рекомендує секретар комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат із групи «За майбутнє» Іван Чайківський.

Зараз час зайнятися розвитком внутрішньої переробки агропродукції та перепрофілюванням частини виробництв на імпортозаміщення окремих груп товарів. Україна щороку збирає урожай близько 70 млн т зернових, плюс 20-25 млн т олійних культур. А споживаємо зернових всередині країни – 20 млн т та олійних 14,12 млн т, тобто сумарно 34,12 млн т. Тож решту 55-61 млн т щороку продаємо. Ось цю надлишкову сировину потрібно частково продавати, а іншу частину переробляти на додану вартість, що збільшить доходи виробників і зменшить залежність країни від імпорту», – наголосив він.

За даними депутата, в Україні у 2019 році зібрали: сої – 3,5 млн т, соняшника – 14,9 млн т і ріпака – 3,3 млн т, разом – 90-95 млн т., натомість переробили у 2019 році: сої 1,5 млн т, соняшника – 12,3 млн т, ріпаку – 0,32 млн т.

Читайте до теми: Шість програм держпідтримки АПК на 2020 рік від Мінекономрозвитку — умови отримання для агровиробників

На думку депутата аграрного комітету, країну врятує ставка на переробку та виробництво агропродукції з доданою вартістю у різних галузях АПК.

«Необхідно нарощувати переробку зернових, тобто комбікормів. Для тваринників основним завданням є взяти рослинні білки та перетворити їх на тваринні. Це про макуху, шрот, які йдуть на комбікорм, і все це у підсумку створює додану вартість. Для чого Україні експортувати зернові, а потім купувати продукцію тваринництва, якщо ми самі здатні робити все це у себе?», – резюмував він.

Продуктовий кошик: овочі, фрукти та ягоди

Овочів, фруктів та ягід на столах українців у новому сезоні вистачить більш ніж потрібно. Запевнили експерти профільних асоціацій. Продукція залишиться середині держави, бо експорт продукції обмежувати уряду потреби немає. Справа в тому, що у нових умовах він стає економічно невигідним із точки зору логістики. Таку проблему мають виробники не лише в Україні, розповів економіст департаменту технічного співробітництва FАО Андрій Ярмак.

Зростання вартості логістики робить невигідним експорт продукції у цьому сезоні… Транспортні компанії враховують ризики затримки на кордоні, неможливості їх перетину – все це відображається на вартості логістики. Відповідно, експорт ускладниться, особливо це буде стосуватись недорогих продуктів. Експорт дорогої продукції може знизитися з причини падіння попиту на неї. Це на такі продукти, як горіхи, свіжі ягоди, як лохина, жимолость, малина, ожина», — сказав він.

Фермери, які навесні вирощують ранні овочі та вже почали реалізовувати редьку, петрушку, зелень, огірки та томати, після початку карантинних заходів почали втрачати можливості збуту через закриття продовольчих базарів. Щоби отримати доступ до споживачів, фермери почали звертатись до уряду, після чого 30 березня було прийнято рішення відновити роботу базарів. Але після напливу відвідувачів та висновки про неналежні епідеміологічні умови більшість з торгових точок знову закрили. Тепер овочі, фрукти та ягоди продають виключно у маркетах, дещо дорожче, як на базарах. Разом зі свіжими овочами подорожчали лимон, імбир та часник. У ціну маркети заклали дорожчу вартість зберігання.

Щоби потрапити до покупців, деякі фермери почали активно використовувати електронні онлайн-майданчики. Як, наприклад, «УкрОпт» та EastFruit Trade Platform. Пропозиції можна знайти і в соцмережах.

Виробники ягід уже готуються до продажу суниці. Однак кажуть, що не певні, наскільки вдасться реалізувати всю вирощену продукцію вчасно. Про це розповіла президент Асоціації «Ягідництво України» та голова союзу «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна.

Сезон тільки починається. І для внутрішнього ринку продукції в будь-якому випадку буде достатньо. Усі працюють, критичних проблем немає. Але що буде з екпортом – побачимо трішки пізніше. Для тих компаній, які сфокусовані виключно на базарі, особливо для невеликих виробників півдня, для яких сезон вже почався або з дня на день почнеться, будуть певні труднощі. Перша суниця дорожча і найкраща, але не всі зможуть її продати, тому що не працюють ринки», – розповіла Кухтіна.

Ягідники, більшість сезонної продукції яких реалізовувалася на ринках, шкодують, що після відкриття базарів у перші дні квітня, ті не справилися з екологічними та епідеміологічними вимогами. Обмеження були такими, що між кожним покупцем мала бути відстань у 20 метрів, а між продавцями – 3 метри. Також на ринках повинні були продаватися запаковані продукти, що незвично для такого виду торгівлі.

Ринки відкрили, але зараз їх закривають, бо не витримують санітарно-епідеміологічних вимог. Люди приходять, усі працюють як хочуть. Через це їх закрили першого разу. Потім їх відкрили на бажання та прохання дрібних виробників, і зараз їх знову закривають. У кого налагоджені зв'язки і хто може співпрацювати з інтернет-продажами, мережами, доставками, ті зможуть працювати. Швидше за все, у нас карантинна полуниця буде тільки з півдня та Закарпаття», – сказала Кухтіна.

Попри незручності з реалізацією, працювати на полях, обробляти та збирати ягоду не припиняють.

«Є певні незручності, додаткові заходи, яких компанії вживають для того, щоб розподіляти людей під час доїзду на поля з населених пунктів, але, попри це, всі трудяться. Усі трішки фруструють на тему економічної кризи, але працюють», – підсумувала Кухтіна.

Читайте до теми: Рейтинг активності депутатів аграрного комітету за півроку

Продуктовий кошик: курятина та яйця

Реалізація м’яса птиці та яєць цілком задовольняє попит з боку українців, який зі стартом карантину зріс.

Один із найбільших виробників м’яса птиці в України – Група МХП – розповідає про зростання попиту на внутрішньому ринку та запевняє, що не має наміру підвищувати ціни на свою продукцію.

З моменту запровадження карантину в Україні попит на продукцію МХП зріс на 20% на внутрішньому ринку. МХП повністю його задовольняє», – розповіла речниця агрохолдингу МХП Ірина Ванникова.

Окрім внутрішнього ринку, МХП продовжує реалізовувати продукцію до 80 країн світу.

Епідемія коронавірусу не вплинула на експортні операції МХП. Ми розуміємо, що доступ громадян до якісних, безпечних та доступних продуктів харчування є складовою національної безпеки як України, так і багатьох інших країн. МХП працює на повну потужність, виконує всі міжнародні угоди у повному обсязі. На всіх підприємствах групи МХП запроваджено додаткові заходи безпеки, виробництва працюють на повну потужність, повністю забезпечуючи потреби українців у якісній, доступній і безпечній курятині», — зазначили у прес-службі МХП.

Виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко так окреслює перспективи забезпечення українців м’ясом птиці:

Для внутрішнього ринку немає проблем, пов’язаних із нестачею продукції. Ми на 100% будемо його забезпечувати. Через зміни каналів реалізації на внутрішньому ринку ціни знижуються. Невеликим птахофабрикам складно реалізовувати свою продукцію, оскільки її значна частина продавалася через продовольчі ринки. Внаслідок цього вони готові знижувати ціну тільки для того, щоб їхню продукцію забирали оптовики чи невеликі магазини. Через те що ринки закриті, більшими партіями відправляють продукцію на склади. Попит на курятину то є, то його немає, то виникає ажіотажний попит, що виника, коли не повинні були закриватися через карантин, зараз ажіотаж трошки спав. Ціни коливаються у межах 5-6% – то в плюс, то в мінус».

Не буде проблем і з забезпеченням яйцями, сказав голова асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

«Ринок яєць в Україні є профіцитним. Існуючі обсяги експорту не впливають на ціноутворення та не обмежують пропозицію на внутрішньому ринку, тим паче, експорт яєць за три місяці знизився порівняно з 2019 роком на 30%», – зауважив він.

Карпенко додав, що птахофабрики здійснюють реалізацію своєї продукції дешевше від собівартості. 

«Щодо цінової ситуації, то з початку року виробники яєць продають свою продукцію дешевше за рівень собівартості. Навіть напередодні Великодніх свят, оптово-відпускні ціни птахофабрик не покривали собівартість виробництва яєць. Вже з травня почне діяти сезонний фактор та збільшить пропозиція яєць від господарств населення, що завжди призводить до зниження цін промислових виробників. Тому, дефіциту яєць не прогнозується, а цінові пропозиції для споживачів будуть досить доступними як мінімум до вересня», – сказав Карпенко.

Читайте до теми: Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу для Володимира Зеленського

Продуктовий кошик: м'ясо та молоко

Про збільшення виробництва у молочній галузі та її безперебійну роботу заявляють тваринники. Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський розповів, що навесні традиційно зросла кількість молока, а підприємці почали знижувати ціни на сировину.

Щодо цін у магазинах на полицях – подорожчання не відбулось за останній місяць і підстав для підвищення цін немає», –  зазначив Чагаровський.

Попри зниження цін на молоко, про заробітки на експорті представники галузі не мріють, бо без держпідтримки мають ціни вищі, ніж у країнах ЄС.

Обмежень щодо експорту в Україні немає, але є біржові ціни. Україна не є прайс-мейкером на продукти, як і на основні товари. Світові ціни на масло, сухе молоко, знежирене молоко падають. Це невтішна ситуація для виробників, які орієнтуються на експорт. Тому що така ціна не влаштовує виробників сухого молока та масла. Ми повинні орієнтуватись на ціну, яка зараз у найближчих державах-сусідах, як Польща, Прибалтика та Білорусь. Щоб бути конкурентоспроможним, ціна на молочну сировину в Україні має бути хоча б на рівні, як у тих країнах, або нижча. Наприклад, у Польщі ціна на молочну сировину сьогодні становить 25 центів без ПДВ. Помножте на євро – це 7,50 грн без ПДВ. Якщо ми говоримо про Україну, то має бути на рівні 9 грн з ПДВ», – розповів Чагаровський.

За останні 5 років в Україні щороку відбувається зменшення об'ємів експорту харчових продуктів, розповідають у профільній асоціації. Передовсім через відстутність стратегічних можливостей для розвитку галузі.

«Ситуація з коронавірусом не впливає на галузь. У нас експорт був на 80% орієнтований на російський ринок. Але з 2013-2014 року ембарго на поставки до Росії встановив Євроазійсьий митний союз. Тому на російський ринок українські молочні продукти не постачаються. Українські молокопереробники через відсутність нафтових ресурсів не змогли переорієнтуватись на інші експортні ринки. Бо для того, щоб виробляти продукцію, яка потрібна для нових ринків необхідно інвестувати у модернізацію та технічні можливості. Останні 5 років ситуація могла б змінитись, якби діяли фінансові інститути, які могли б інвестувати чи давати кредитні ресурси для молочної галузі. Але Україна сьогодні інвестує тільки біржові товари. Масло, сухе незбиране молоко, сухе знежирене молоко і козеїн. Щодо країн ЄС – квоти, які нам дали, Україна не вибирає, бо ціна на сировину вища, як у ЄС – ми не можемо бути конкурентоспроможними з європейськими продуктами», – сказав Чагаровський.

Читайте до теми: Ігор Гужва: Потрібно вводити обмеження за експорту сировини – спеціальний збір

Для того, щоб в умовах, коли у країнах ЄС полиці магазинів спорожніли, отримати надходження до українського бюджету та розвиток молочної галузі, тваринники рекомендують уряду подбати про відкриття нових ринків.

Необхідно визначити цільові ринки, Україна буде експортувати. Це завдання для влади. Це Близький Схід і Північна Африка. Це ринки, де існує нестача тваринного білка, де немає розвитку молочного скотарства. Тому ці ринки цікаві для українських переробників, на ці ринки можна постачати молочну продукцію. Але на цих ринках уже присутні європейські компанії. І ці ринки мають з Європою зону вільної торгівлі. Україна, нажаль, не зі всіма країнами має підписані угоди про зону вільної торгівлі. Допомога влади – підписати умову про зону вільної торгівлі з тими країнами, з якими ще немає договорів. Тому що її відсутність передбачає митні тарифні обмеження – це введення митних тарифів до української продукції на рівні 20%, 15%, після чого наша українська продукція стає одразу неконкурентоспроможною», –  повідомив Чагаровський.

Ринок молока від домогосподарств у час карантину для запобігання поширення коронавірусу продовжує працювати. Це молоко, яке закуповують за готівку невеликі підприємства.

«За готівку продають на локальних ринках – якщо не на базарах, то на локальних маленьких магазинчиках. Цей ринок буде працювати доти, поки у держави не буде боротьби з такою продукцією», – розповів голова ради директорів Спілки молочних підприємств України.

Кількість свинини у виробників називають достатньою Асоціації тваринників України. Про нерівний доступ до покупця у великих та малих підприємств під час карантину розповіла голова асоціації тваринників Ірина Паламар.

Торгівля продуктами харчування здійснюється лише через крупні торгові мережі, куди мають доступ тільки великі агровиробники. Дрібні залишилися за бортом. Через карантинні заходи найбільше постраждав дрібний фермер, внаслідок закриття продовольчих ринків, куди раніше збував свій товар. Це понесло для нього низку інших збитків: немає чим сіяти, чим сплачувати надвисокі податки та кредити», – відзначила Паламар.

Водночас, вона наголосила, що свинарі впродовж останніх років переживали не найкращі часи, тому згортати свою роботу чимало з них можуть почати після карантину та його наслідків.

«Наша сільськогосподарська галузь має всі можливості, аби забезпечити внутрішній ринок більшістю продуктів харчування. Хоча за деякими позиціями ми є імпортозалежними, як зі свининою, виробництво якої суттєво знизилося протягом останніх кількох років у зв'язку з ситуацією з африканською чумою свиней. Хоча пік АЧС припав на 2017-2018 рр., а в 2019 році ситуація дещо покращилася, проте проблема досі не подолана, тому свинарі не поспішають відновлювати чи розширювати виробництво. Але навіть у тих галузях, які вироблять достатню для внутрішнього споживача кількість продукції, може настати кризова ситуація через карантинні обмеження. Сьогодні багато фермерів, особливо дрібних і середніх, можуть не витримати такого навантаження, і просто закрити підприємства. І це насправді, призведе до продовольчої кризи!», — попередила Паламар.

Читайте до теми: ТОП-4 тези Юрія Мельника про розвиток агросектору і МХП

Аби підтримати аграрного виробника тваринники запропонували низку заходів, які має без зволікань здійснити держава.

Це ж зробити неважко: всього-на-всього купити людям доїльні пристрої, молокозбірні машини, чи маслобійні, саджанці малини, полуниць і подібні – тобто, забезпечити стартовими інструментами. І, звичайно, допомогти з ринками збуту… Саме підтримка кооперації дозволила б одразу «вбити двох зайців» – працевлаштувати селян та забезпечити продовольчу безпеку», – пояснила вона.

Відкриття базарів – захист населення чи забивання цвяха у гробницю економіки?

Дозволити роботу ринків у невеликих населених пунктах, як райцентри та села міського типу закликав уряд перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

Такі ринки слід поновити у сільській місцевості, у райцентрах чи маленьких містах, щоби сільські жителі могли продавати та купувати агропродукцію. Я вас запевняю, що кількість захворювань там буде в тисячу разів меншою… Якщо говоримо про класичний агроринок – це відкриті площі, добре провітрювані території. А місцева влада може впорядкувати цей процес, щоб не було скупчення народу і покупці могли вільно заходити та купувати продукцію», – сказав Фурсенко.

Читайте до теми: Іван Фурсенко: Надзвичайний стан буде помилковим рішенням, бо ми вб’ємо українське село, малого та середнього аграрного виробника

Через обмежений доступ дрібних виробників до пунктів продажу Фурсенко попереджає про можливість витіснення їх з ринку постачальниками імпортної продукції, яку привозять у фасованому вигляді та більшими партіями.

Уся овочева продукція буде імпортована постачальниками, які комплектують продукцією всі супермаркети. Тож ціна на імпортну продукцію зросте, і переплатить українець зі своєї кишені. Адже він купуватиме її значно дорожче у супермаркетах, не маючи можливості поїхати на сільський ринок, де продукти свіжі, якісні, органічні. Тому фактично буде підтримуватися імпортер, а не вітчизняний виробник. Загалом, внаслідок закриття агропродовольчих ринків подорожчають овочі та м’ясо. Україна цього року є найбільшим імпортером російської свинини, і ця тенденція буде повторюватись. Адже сільські жителі не зможуть утримувати наявне поголів’я худоби, бо їх відрізають від споживчого ринку. Не всі агровиробники та виробники свинини зокрема, мають доступ до супермаркетів. Не всі реєструвалися у службі захисту, не всі мають відповідні сертифікати, але більшість одноосібників та фермерів мали можливість на ринках продати свою продукцію», – сказав Фурсенко.

Для того, щоб малі виробники мали доступ до своїх споживачів Фурсенко рекомендує створювати форми співпраці між сільськими виробниками та міськими жителями, і таким чином забезпечувати транспортування продукції «під під’їзди».

«Як мінімум, потрібно дозволити діяльність сільських аграрних ринків, де люди зможуть продавати. У такому випадку вони зможуть кооперуватися й організувати доставку до міст цієї продукції. Умовна співпраця за лінією «місто-село» можлива за схемою, коли село співпрацює з декількома багатоповерхівками у місті, забезпечуючи їх продуктами харчування. Зараз саме час таке робити, бо за інших умов це дуже важка процедура. Наступне – владі потрібно залучати місцеве самоврядування до роботи штабів із боротьби з коронавірусом, щоби розробляти безпечні та дієві способи, а не зупиняти весь процес», – розповів Фурсенко.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що продукти на полицях магазинів українці матимуть, загрози продовольчої безпеки вкрай мінімальні. Не виключено коливання цін на основні види продуктів на рівні 1-5%, як в плюс, так і в мінус. Також можна очікувати зменшення кількості ягід та свіжої зелені, якою раніше торгували на ринках. А у маркетах доведеться доплачувати за таку продукцію. Що стосується бізнесу, то його представникам доведеться ще повоювати як за ринки збуту та підтримку з боку держави, так і за можливість далі працювати та не згорнути свою діяльність, адже під удар потрапили представники малого та середнього бізнесу, які виробляють сільськогосподарську продукцію.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 травня 2020
Володимиру Зеленському запропонували ініціювати державну програму з розвитку фермерства та агросектору
Після перезапуску земельної реформи, зокрема, агросектор очікує від президента Володимира Зеленського ініціативи із запуску державної програми...
2 квітня 2020
Опубліковано антикризовий закон в умовах коронавірусу
Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з...
2 квітня 2020
Тарас Качка назвав 5 ключових стратегій уряду в умовах карантину проти коронавірусу
В умовах карантину 5 ключових стратегій уряду назвав торговий представник України, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського...

Вибір редакції

17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...
11 вересня 2020
Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
Ще навесні 2020 року у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України анонсували надання грошової компенсації...