Степан Чернявський: Держпідтримка АПК на 2026 рік має бути близько 5 мільярдів гривень

Уряд визначає основі цифри бюджету на 2026 рік. Скільки коштів держпідтримки отримає агросектор? Чи збережеться у бюджеті на наступний рік держпідтримка фермерів та кредитування аграріїв? Що закладуть для агровиробників прифронтових територій? Чи поновлять фінансування для малокомплектних шкіл? А також – як вирішується питання компенсації збитків від посухи та що з реформою водоканалів? Про це та інші гарячі питання агросектору AgroPolit.com говорив у ексклюзивному інтерв’ю з заступником голови аграрного комітету, народним депутатом Степаном Чернявським:

AgroPolit.com: Український агросектор знову залишився без міністерства. Чи налагодили ви вже діалог із аграрними заступниками?

Степан Чернявський: Діалог триває постійно, він ніколи не зупинявся. Після ліквідації окремого аграрного міністерства ключові питання галузі курують профільні заступники, які добре знають проблематику. Ми вже працювали з Тарасом Висоцьким та Денисом Башликом, тож діалог вибудувано.

Сьогодні важливо, щоб наші напрацювання не загубилися у процесі змін урядової структури. Для фермерів критично, аби питання зрошення, логістики та доступу до фінансування залишалися у фокусі державної аграрної політики.

Посуха і компенсація збитків аграріям

AgroPolit.com: Питання посухи сьогодні дуже б’є по аграріях. Чи компенсуватиме держава втрати аграріям за загиблі посіви?

Степан Чернявський: Найбільше від посухи постраждали аграрії Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської та Херсонської областей. За оперативними даними ОВА (станом на 24 липня 2025 року), площа втрачених посівів (засіяних/засаджених під урожай) становить 386 030,76 га. Орієнтовний обсяг допомоги за втрачений урожай у перерахунку на 1 га складає 4 700 грн. Тож цього року аграрії потребують на компенсацію від посухи за втрату врожаю 1,8 млрд грн.

Наразі визначаються механізми та джерела фінансування для покриття аграріям збитків, завданих посухою.

Реформа передачі майна водоканалам від Держводагентства

AgroPolit.com: Ви систематично працювали над передачею від Держводагентства державних водоканалів в управління об’єднанням водокористувачів (ОВК) і ставили дедлайн до 1 серпня. Що з цим наразі?

Степан Чернявський: Процес передачі майна водоканалам від Держводагентства рухається в правильному напрямку. У 14 областях України вже діє 67 ОВК: 56 — на зрошуваних землях, 11 — на осушуваних. При цьому 22 ОВК зареєстрували свої об’єкти меліоративної інфраструктури в Державному земельному кадастрі.

Щодо передачі майна: гідромеліоративне майно від Держводагентства вже отримали 4 об’єднання водокористувачів — 3 із них в Одеській області та одне в Полтавській. Ще 15 ОВК подали заяви на отримання у власність державного меліоративного майна.

Про ліквідацію Державного агентства водних ресурсів

AgroPolit.com: Як ви ставитеся до того, що депутати екологічного комітету Ради не підтримали ініціативу КМУ щодо ліквідації Державного агентства водних ресурсів України та передачі його функцій і майна Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм?

Степан Чернявський: Я підтримую ініціативу КМУ про ліквідацію Державного агентства водних ресурсів України та передачу його функцій Держагентству з розвитку меліорації, адже це одна з вимог євроінтеграції України. Це логічний і необхідний крок. У Держводагентстві наразі працює 13 тисяч працівників, які, по суті, значною мірою дублюють функції й завдання працівників Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Це нелогічно й неефективно з точки зору використання бюджетних коштів.

Аналіз: як виконувалась цьогорічна аграрна частина бюджету 

AgroPolit.com: Чи розглянув уже комітет виконання аграрної частини за цей рік, за яку відповідало керівництво ліквідованого Мінагрополітики?

Степан Чернявський: Так, нещодавно на засіданні аграрного комітету ми заслухали виконання аграрної частини бюджету. Що ми побачили?

Програма підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції: у бюджеті на неї передбачено 4,7 млрд грн. Станом на зараз за цією програмою виділено 1,88 млрд грн, з яких перераховано одержувачам 1,85 млрд грн за такими напрямами:

• 1,12 млрд грн — субсидія на 1 га аграріям;
• 418,4 млн грн — дотація на утримання ВРХ;
• 315,56 млн грн — дотація на утримання маточного поголів’я кіз та/або овець.

Очікуємо ще фінансування за двома програмами.

Перша — фінансова підтримка сільгосптоваровиробників — 1,2 млрд грн.
Нагадаю, що 205 млн грн на неї передбачено із загального фонду (193,3 млн грн — на меліорацію; 5 млн грн — доплата ЄСВ; 3 млн грн — на розведення, утримання, вирощування прісноводної риби на деокупованих та постраждалих від бойових дій територіях; 3,6 млн грн — доплата за 2024 рік на 1 га оброблюваних угідь).

Ще 1 млрд грн — зі спеціального фонду на тваринництво (накопичено 167,37 млн грн).

Друга — програма надання кредитів фермерським господарствам на суму 180 млн грн зі спецфонду.

Ми сподіваємося, що реорганізоване Мінекономіки успішно профінансує всі аграрні програми, закладені на 2025 рік, до кінця року. Їх дуже очікує агропромисловий комплекс (АПК).

Що потрібно закласти для агросектору на 2026 рік у бюджет?

AgroPolit.com: Уряд наразі готує проєкт бюджету на 2026 рік. Які пропозиції для АПК потрібно включити на наступний рік? Чи готує їх уже аграрний комітет?

Степан Чернявський: Звичайно, аграрний комітет подаватиме свої пропозиції до проєкту бюджету на 2026 рік. У 2026 році для АПК ключовими є три блоки:

• зрошення і меліорація (особливо для південних регіонів),
• доступ фермерів до дешевих кредитів і грантів,
• логістика та експортні маршрути, адже аграрний експорт залишається головним джерелом валютної виручки країни.

На мою думку, держпідтримка АПК на 2026 рік має становити близько 5 млрд грн, щоб зберегти темпи цьогорічних державних агропрограм. Нагадаю, цього року в бюджеті передбачено 4,7 млрд грн. Звісно, хотілося б, щоб ця сума була більшою — як колись, на рівні 1% ВВП. Але ми всі розуміємо обмеження державного бюджету в умовах війни, тому потрібно принаймні зберегти фінансування на нинішньому рівні. Якщо у процесі розгляду бюджету з’являться ресурси для додаткового фінансування, ініціюватимемо його збільшення для АПК на 10–30%.

Також важливо, щоб у бюджеті були передбачені ресурси на продовження програм компенсації відсоткових ставок, а також підтримку садівництва, тваринництва й насінництва. Це не просто підтримка фермерів — це гарантія продовольчої безпеки України.

Крім того, наскільки мені відомо, у 2026 році планується запровадити державну підтримку агрострахування на весь період вирощування (пшениця, жито, ячмінь) для забезпечення продовольчої безпеки та захисту агровиробників від ризиків загибелі посівів. Наразі Мінекономіки проводить зустрічі з представниками страхового ринку щодо запровадження страхування за участі держави — для посилення підтримки агровиробників, особливо у прифронтових регіонах.

На горизонті нова програма безповоротних грантів для будівництва овочесховищ

AgroPolit.com: На ринку говорять про те, що наступного року буде якась особлива грантова підтримка будівництва овочесховищ. Ви щось про це чули?

Степан Чернявський: Так, я чув про це. Мінекономіки наразі розробляє механізм запровадження з 2026 року нової програми безповоротної державної допомоги у формі грантів для будівництва овочесховищ — орієнтовно на суму 200 млн грн щороку.

Гранти надаватимуться в обсязі до 30% вартості проєкту, але не більше 20 млн грн за умови співфінансування з боку отримувача. Йдеться про будівництво нових овочесховищ місткістю від 3000 тонн, із такими умовами щодо працевлаштування:

• для потужностей 3000–6000 тонн — не менше 12 нових постійних робочих місць;
• для сховищ понад 6000 тонн — не менше 60 працюючих.

Термін реалізації проєкту має становити не менше 6 і не більше 18 місяців з моменту отримання гранту.

Я однозначно наполягатиму, щоб програма з держпідтримки вирощування бавнику була продовжена та розширена у бюджеті на 2026 рік

AgroPolit.com: Цього року вам вдалося пролобіювати для виробників бавовни держпідтримку. Чи будете наполягати на продовженні цієї програми у 2026 році?

Степан Чернявський: Так, ми домоглися того, щоб у 2025 році виробники бавовни вперше отримали державну підтримку. Це стратегічна культура — Україна може поступово зменшувати залежність від імпорту сировини для легкої промисловості.

Постанова КМУ від 11 серпня 2021 року №886 передбачає компенсацію у розмірі 10 тис. грн на 1 гектар для аграріїв з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Програма почала діяти, і це важливий крок.

Наразі подано 5 заявок із Одеської та Миколаївської областей.Так, це небагато, адже старт програми у 2025 році затягнувся через зволікання з боку Мінагрополітики, і частина фермерів втратила інтерес. Але я переконаний, що вчасне фінансування та закладення коштів у бюджеті на 2026 рік значно збільшить як площі посівів, так і кількість заявок.

Я однозначно наполягатиму, щоб програма з держпідтримки вирощування бавнику була продовжена та розширена у бюджеті на 2026 рік. Нам потрібно, щоб фермери бачили перспективу не лише на один рік, а на кілька сезонів уперед.

Читати до теми: Пів мільйона $ за вхід або чи вигідна нам українська бавовна
 

Технологічна переробка конопель — це нова перспектива для агросектору

AgroPolit.com: В Україні цього року також стартувала промислова переробка конопель. Ви бачите в цьому галузевий інтерес і можливості зростання?

Степан Чернявський: Так, дійсно. Із 10 березня 2025 року розпочав роботу Реєстр юридичних осіб, які здійснюють посів, вирощування та переробку промислових конопель. Станом на 19 вересня вже 33 суб’єкти задекларували посіви на площі 3072 гектари.

Це свідчить про значний інтерес аграріїв. На мою думку, технологічна переробка конопель — це нова перспектива для агросектору, особливо в умовах потреби в нових нішах для зростання.

Я вже готую пропозицію до бюджету на 2026 рік щодо відновлення фінансування малокомплектних сільських шкіл

AgroPolit.com: Ваші колеги-депутати з інших фракцій та комітетів просять уряд зберегти фінансування з бюджету для малокомплектних сільських шкіл, де навчається менше ніж 60 дітей. Ви підтримуєте цю ініціативу?

Степан Чернявський: Так, безумовно підтримую. Я сам депутат, обраний сільськими жителями, тому ця тема мені дуже близька та зрозуміла. Я виступаю за збереження малокомплектних сільських шкіл і вже готую відповідну пропозицію до бюджету на 2026 рік щодо відновлення їх фінансування. Як тільки документ буде готовий, я запропоную своїм колегам у Верховній Раді підтримати його. Ми спільно будемо відстоювати право дітей із села вчитися у своїй рідній школі, а не їздити за десятки кілометрів.

AgroPolit.com: Уряд презентував свою програму дій. Як ви її оцінюєте?

Степан Чернявський: Програма уряду містить важливі кроки для розвитку аграрного сектору: там і гранти для фермерів, і нові інструменти фінансування, цифровізація, підтримка прифронтових територій. Але головне питання — чи побачить це все реальний аграрій у полі, у теплиці чи біля тваринницької ферми.

Для Одещини першочерговим є зрошення та логістика, і я наполягатиму, щоб саме ці напрями були забезпечені фінансуванням у першу чергу. Інакше програма залишиться красивим документом, а не інструментом розвитку.

Ми повинні шукати нові експортні можливості в Азії, Африці, Латинській Америці

AgroPolit.com: Один із пунктів урядової програми — створення агрохабів для розширення експорту агропродукції. Чи реально це втілити і на які ринки потрібно робити ставку?

Степан Чернявський: На мою думку, створення агрохабів — це реально, але лише за умови чіткого планування, фінансування та координації з бізнесом. Вони можуть значно спростити логістику та нарощування експорту. Що стосується ринків, фокус то сьогодні ми робимо наголос на Європу та деякі країни Близького Сходу — це стабільні напрями для української агропродукції. Але одночасно це не дозволяє розширити експортні напрями та зменшити залежність від окремих ринків.

Ми повинні шукати нові експортні можливості в Азії, Африці, Латинській Америці — скрізь, де є попит на продовольство і де Україна може стати надійним партнером.

Потрібна окрема цілісна стратегія розвитку прифронтових територій, АПК – одна з її складових

AgroPolit.com: Один із викликів для АПК — розвиток прифронтових територій. Чи вирішить цю проблему тільки система окремих кроків чи потрібна взагалі окрема стратегія розвитку агро у прифронтових територіях?

Степан Чернявський: Я нагадаю, що державна підтримка прифронтових територій у 2024 році стосувалася 2278 сільськогосподарським товаровиробникам і становила 1,5 млрд грн. У 2025 році закладена бюджетна дотація у сумі 1 000 грн на 1 гектар. За інформацією ОВА, у поточному році площа оброблюваних угідь становить 2201,693 тис. гектарів, а орієнтовна сума відшкодування становитиме 2,2 млрд грн. Що отримаємо на 2026 рік – наразі важко сказати, адже ідуть обговорення з урядом.

Крім того, у бюджеті на цей рік є 3 млн грн на підтримку виробників, що займаються прісноводним рибництвом на деокупованих та постраждалих від бойових дій територіях (компенсація 30% витрат на вирощування рибопосадкового матеріалу з ціллю його подальшої реалізації та витрат на придбання рибопосадкового матеріалу для зариблення водойм з ціллю виробництва товарної продукції (без ПДВ).

Нещодавно голова податкового комітету Данило Гетьманцев назвав ряд програм з підтримки прифронтових територій на цей рік:

• субсидії аграріям – 1000 грн на 1 га у зонах бойових дій;
• гранти до 400 тис. грн на 1 га з компенсацією 50-80% витрат на сади та теплиці (аграрії прифронтових територій зможуть подавати заявки на дотації «1000 грн за гектар» через Державний аграрний реєстр з 10 вересня, а прийом заявок на гранти для садів та теплиць із компенсацією до 80% витрат почнеться лише з 1 листопада).

Чи збережуться вони на 2026 рік? На мою думку, програми потрібно зберігати і розширювати. Чи буде це – побачимо, бо зараз триває дискусія по бюджету у парламенті та уряді. А загалом проблема розвитку АПК на прифронтових територіях не вирішується окремими кроками чи разовими програмами — потрібна окрема цілісна стратегія розвитку прифронтових територій, АПК – одна з її складових. Це має бути комплексний підхід: інфраструктура, фінансування, логістика, страхування та доступ до технологій. Лише тоді фермери зможуть працювати ефективно і відчувати стабільну підтримку держави.

Основні аграрні задачі для парламенту на найближчий час

AgroPolit.com: Президент підписав закон про замороження кредитів для аграріїв з окупованих територій. Які ще важливі законодавчі ініціативи знаходяться на розгляді парламенту чи які, на вашу думку, слід винести на розгляд найближчим часом?

Степан Чернявський: Так, президент підписав закон про замороження кредитів для аграріїв. Цей закон врятує сотні аграрних господарств на прифронтових та окупованих територіях, зберігаючи належне їм майно, землю й техніку та даючи змогу відновити роботу.

Парламент зараз розглядає ініціативи про модернізацію державної підтримки аграрного сектору, підвищення його ефективності та інтеграцію з європейськими стандартами.

Щодо інших ініціатив, то необхідно продовжити підтримку пріоритетних питань серед них — агрохабів, зменшення бюрократичних бар’єрів для малих та середніх фермерських господарств, нові фінансові інструменти та програми сталого розвитку.

Ці ініціативи можуть сприяти стабільному розвитку аграрного сектору, особливо в умовах війни та відновлення після бойових дій.

Аграрний сектор постійно стикається з викликами — від кліматичних умов до війни. Але саме завдяки спільній роботі парламенту, уряду, бізнесу та фермерів ми можемо забезпечити продовольчу безпеку й стати опорою економічного розвитку держави.

  AgroPolit.com: Дякуємо вам за розмову.