100 днів роботи уряду та Мінекономіки: що отримав агросектор — на раз упав, на два віджався
100 днів роботи уряду та Мінекономіки: що отримав агросектор — на раз упав, на два віджався

6 грудня минає 100 днів від початку роботи уряду Олексія Гончарука та парламенту імені «Слуг народу» на чолі з Дмитром Разумковим. Сказано та обіцяно на старті було багато. Що зроблено по факту і куди далі?

Про роботу парламенту та окремо аграрного комітету на благо агросектору за перших 100 днів читайте у матеріалі моїх колег за посиланням.

Я ж розкладу вам по поличках роботу уряду та Мінекономрозвитку, яке успадкувало аграрну політику.

По-перше, прийнято урядову програму на 5 років. Добре, що Кабмін її вчасно «народив», хоч, звісно, є питання до її якості та реалістичності виконання! Погано, що вона не стала страховкою для уряду та парламенту на рік. Наразі у президента Володимира Зеленського немає підстав до розпуску ні КМУ, ні Ради. Але вони можуть з’явитися, якщо депутати, Кабмін і президент «дадуть у штангу», мінімум у двох питаннях: Нормандська зустріч з Володимиром Путіним 9 грудня/план повернення Донбасу та земельна реформа.

По-друге, роботу з аграрною галуззю почали не з того, тож реальні зміни затримуються і під питанням – низка гарячих тем. Ліквідація Мінагрополітики та перетворення її на кілька підрозділів МЕРТу подавалося під соусом «сильний стратегічний крок», але на практиці це поки що має вигляд даремної трати часу. Чому? МЕРТ, як свідчить стрічка зробленого міністерством, наполовину лишається аграрним відомством! Хто сумнівається, хай порахує аграрні пости на сайті відомства, а для повної певності може зайти ще на ФБ нашого міністра економіки Тимофія Милованова, який, у силу об’єктивних обставин (ринок землі, приватизація тощо), все більше перетворюється на повноцінного аграрного міністра. Чи хоче він цього? Навряд чи, але доводиться. Аграрії тим часом, закотивши губу за цих всіх експериментів, і далі тягнуть валютну лямку для країни. Затягування кадрово-відомчих ігор може боляче вдарити по галузі знову. Як? Детонуватиме низка відкритих і дуже проблемних питань, як-от китайський кредит ДПЗКУ, який мертвим валютним вузлом зв’язав держкомпанію і уряд. Рвонути це питання може коли завгодно, і мало не буде нікому. Є й інші проблеми.

Читати до теми: 10 негренят – у МЕРТ визначилися з кількістю аграрних департаментів

Не до кінця зрозуміла і нова структура МЕРТу.  AgroPolit.com публікував оновлену структуру Мінекономіки і вона, м’яко кажучи, із багатьма невідомими. Самі робіть висновки. Із 10-ти аграрних департаментів два — «масло масляне»: у відомстві мовчать, чим займатиметься, наприклад, «Департамент аграрної політики» і «Департамент розвитку аграрного сектору»? І навіщо було створювати аж 10 департаментів для обслуговування агросектору? Щоби змінити таблички і по новій кадрову колоду розкинути? Питання, де економія? Можливо, я помиляюся. Хотілося б уже побачити і зрозуміти нормальну логіку роботи МЕРТу, а поки ясність проглядається в іншому: доки у новоствореному відомстві розставляють стільці по-новому, агросектор вже втратив — депутати обрізали законодавчу норму на 5 років, яка гарантувала агросектору не менш ніж 1% аграрного ВВП на держпідтримку. Тож у бюджеті замість 8,4 млрд грн на 2020 рік заклали 4,3 млрд грн. Перемога, я так розумію, Мінфіну. Де тут здоровий глузд — важко сказати: галузь, яка сплачує майже 50 млрд грн податків, отримала на розвиток копійки.

Читати до теми: Вільний ринок землі від «А» до «Я» — енциклопедія реформи

По-третє, позитивно, що з місця зрушила земельна реформа і поки що зависла над українським суспільством. Відсутня нормальна загальнодержавна медійна кампанія, яка пояснила б людям, що таке ця реформа, до чого вона призведе і яке місце у ній власникїв паїв та решти українців. Долю іноземців на ринку визначать на загальноукраїнському референдумі, а доти ринку землі не буде в країні. Хоч Рада і зніме мораторій та проголосує за запуск ринку для українців з жовтня 2020 року, але по факту ситуація лишиться в нинішньому вигляді. Певні групи все ж отримають вигоду — українські агрокомпанії та банки, бо для них приготували лазівку в законі, так званий інститут довірчого права власності. А решта буде чекати й надалі покращення. Ще один мінус такого сценарію — стагнація ринку, якої не уникнути (чому — читайте завтра на AgroPolit.com у блозі про землю). За яким сценарієм піде земельна реформа — дивіться вже сьогодні онлайн-трансляцію земельних слухань з парламенту. Саме там обговорюватиметься її доля.

Читати до теми: Ринок землі вже відкрито: через інститут довірчої власності депутати запустили продаж земель сільськогосподарського призначення

Пропоную вам проголосувати і поставити за п'ятибальною шкалою оцінки за сказане і зроблене аграрній частині уряду (Тимофій Милованов, Тарас Висоцький, Інна Мєтєлєва), а також потенційним учасникам «лави запасних», зважаючи, що прогнози на кадрові зміни в уряді цілком реальні (Ольга Трофімцева, Алекс Ліссітса, Андрій Дикун, Леонід Козаченко та Іван Мірошніченко

 На цьому я поставлю крапку в оцінках роботи Кабміну та МЕРТу за перші 100 днів. Не тому, що нічого сказати. Є: як зі знаком мінус, так і плюс.

На мій погляд, наразі значно важливіше питання, чи розуміє влада, куди далі рухати сектор?

Ще з моменту початку роботи президента, уряду та парламенту ми разом з експертами накидали план першочергових дій для влади. Він тут — можете самі проглянути, що done, а що — ні.

Понад те, ми зробили зріз очікування самих українців від першочергових реформ у секторі АПК: починаючи від моделі земельного ринку і закінчуючи податковою системою. Десять питань і відповіді на них — шпаргалка тут.

Читати до теми: Аграрні онлайн-дебати – «Стратегія розвитку агросектору – як жити далі?»

Що додалося до цього за 100 днів роботи? Щоденно моніторячи очікування сектору, слухаючи їх у приватних розмовах, раджу уряду та Мінекономіки зосередити увагу на таких речах:

1) Визначити долю на ринку землі українських агрокомпаній з іноземним капіталом і публічних, частина акцій яких продається на міжнародних біржах, тобто щодня змінює власника акцій. Наразі вони всі, відповідно до законопроекту №2178-10, опинилися поза законом: не можуть нарощувати свій земельний банк і планувати інвестиційні стратегії/розвиток.

2) Призначити всеукраїнський референдум з питань допуску іноземців якнайшвидше. Це зніме інвестиційну напругу довкола сектору і дасть чіткий сигнал інвесторам, за якими земельними правилами далі гратимуть іноземці в Україні (лише право оренди, покупки чи змішана система). Сумарно агрокомпанії з іноземними інвестиціями обох груп (чисті іноземці та публічні компанії) сьогодні обробляють в Україні близько 3,5-4 млн га с/г землі.

3) Змінити систему оподаткування АПК: разом із запуском ринку землі оновити систему земельних податків. Загалом подумати над зміною базових принципів оподаткування агросектору.

Читати до теми: Нова модель оподаткування АПК — очікування бізнесу від нової влади 

4) Ухвалити три закони (про планування територій — №2280, про зміну функцій Держгеокадастру та передачу їх на місця — №2194 та про електронні аукціони — №2195) для завершення земельної децентралізації і визначити в їхніх межах запобіжники розбазарювання землі керівниками громад, які отримають державну землю у власність. З початку 2019 року громади не отримали ані гектара державної землі. Вся децентралізація завершилася на уряді Володимира Гройсмана, який віддав на місця 1,7 млн га із 10 млн га державної землі.

5) Завершити аудит держави, зокрема в частині використання державних земель та управління держпідприємствами. Навіщо? Щоби з’ясувати, хто розкрадав державне майно і хто має сісти. У випадку із держземлями, звісно, можна застосувати механізм земельної амністії. А що робити з ДП, через які просто дерибанили мільярди гривень. Країна має знати героїв в обличчя.  

Читати до теми: Сім схем використання держземель агрокомпаніями в умовах «тіньового» ринку землі

6) Прийняти нову експортну стратегію, бо попередню провалили. Розпочати перегляд умов у межах ЗВТ з ЄС, адже для країни відкрилося «вікно» на рік для зміни цих правил!

Читати до теми: Експортна стратегія АПК до 2026 року

7) Створити єдине інвестиційне вікно для агробізнесу в Україні, яке дозволить залучати в країну нових іноземних інвесторів, а також полегшить доступ вітчизняному бізнесу, особливо середньому, на зовнішні ринки. Такий собі інвестиційний портал.

Читати до теми: Перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС – нові можливості чи втрата позицій?

8) Запустити мережу торговельних аграрних аташе у основних країнах світу. Причому, саме аграрних, а не загалом економічних. Інакше ця ідея кане в Лету раніше, аніж з’явиться. Чому? МЗС тягтиме ковдру на себе, а МЕРТ — на себе. По факту буде нуль. Так уже було!

9) Створити біржу інвестиційних проектів, щоб кожен інвестор міг залишити свою заявку про цікавий для нього інвест-проект для спільного інвестування, а також переглянути вже наявні пропозиції для інвестування в різні напрями агросектору.

10) Ініціювати в Україні щорічний інвестиційний Аграрний Давос, куди з’їжджатимуться провідні інвестори світу й усі, хто хоче інвестувати в агро.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 жовтня 2019
Уряд запустив сайт щодо земельної реформи
В Україні запущено інформаційний ресурс, який дає відповіді на актуальні запитання щодо земельної реформи в Україні. Про це повідомляє...
30 вересня 2019
Уряд призначив трьох заступників Тимофію Милованову – двоє аграрних
Кабінет Міністрів України призначив двох аграрних заступників, одного з питань євроінтеграції та з питань регіональної політики. Про це...
30 липня 2019
З’явилася експортна стратегія агросектору до 2026 року
Уряд схвалив та оприлюднив «Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості...

Вибір редакції

4 грудня 2019
100 днів роботи уряду та Мінекономіки: що отримав агросектор — на раз упав, на два віджався
6 грудня минає 100 днів від початку роботи уряду Олексія Гончарука та парламенту імені «Слуг народу» на чолі з Дмитром Разумковим....
4 грудня 2019
Справи аграрні – 100 днів роботи парламенту: Держгеокадастр, ринок землі, бюджет
На календарях депутатів Верховної ради ІХ скликання – 100 днів з дня оголошення ними урочистої присяги на вірність українському народу. У...
29 листопада 2019
Саудівсько-український аграрний хаб: як арабський бізнес інвестуватиме в Україну після відкриття ринку землі?
Ринок землі, покупка сільськогосподарської землі та нових агрокомпаній, інвестиції в портову та елеваторну логістику — це ключові питання ІІ...