Проект програми уряду на 5 років – аналіз аграрних позицій
Кабінет Міністрів України

Уряд презентував свою програму розвитку на наступні 5 років – законопроект №2186. Її проект зареєстрований на сайті парламенту. Програма складається із 17-ти розділів. AgroPolit.com проаналізував документ на предмет того, які положення стосуються у ньому агросектору та сільських територій. Такі положення містяться у чотирьох розділах: Мінфін, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» визначено ряд цілей, Мінінфраструктури та Міністерство розвитку громад та територій.

 

Розділ №6 — Міністерство фінансів

Ціль 6.4 — доступне кредитування.

  • Для окремих категорій малого та середнього бізнесу (зокрема малим сільськогосподарським товаровиробникам на придбання землі) ми запровадимо фонди часткового гарантування кредитів. Працюватимемо над підвищенням фінансової грамотності бізнесу та громадян, щоб підвищити їх спроможність отримати доступ до фінансових ресурсів.

Читати до теми: Наталія Буткова-Вітвіцька: урядова програма компенсації вартості техніки б’є рекорди популярності

Розділ №7 – Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства».

У ньому подано ряд цілей, які стосуються АПК.

Ціль 7.1 – про розпорядження майном, землею.

Через дію мораторію на продаж  с/г землі українці отримують на 40% меншу ціну за розпорядження своєю власністю, продуктивність та ефективність використання землі залишається низькою.

Що пропонується?

  1. Ми скасуємо мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення. Як результат, ефективність та продуктивність використання с/г земель зростатиме до 6% щороку за рахунок підвищення рівня економічної конкуренції. Земельний ринок запрацює з 1 жовтня 2020 року, що, зокрема, призведе до збільшення вартості оренди за 1 га в середньому по країні з 1700 грн у 2018 році до 4000 грн у 2024 році.
  2. Ми проведемо дерегуляцію з питань землеустрою, вирівняємо податки на землю, введемо запобіжники проти земельного рейдерства та запровадимо сучасну інфраструктуру просторових даних. 100% відомостей  про земельні ділянки буде внесено до Державного земельного кадастру до кінця 2020 року. Це зробить земельний ринок ефективним та прозорим для громадян та бізнесу.
  3. Ми надамо державну фінансову підтримку фермерам на купівлю землі сільськогосподарського призначення та розвиток свого бізнесу. Під час купівлі менше 500 га землі фермери матимуть можливість отримати дешевий кредитний ресурс за ставкою, що не перевищує рівня інфляції.

Читати до теми: 9 відтінків земельного законопроекту: можливості та ризики

Що це дасть?

Це дасть можливість українцю вільно розпоряджатися своєю власністю, включно із землею та капіталом, та отримувати за розпорядження нею справедливу вартість.

Ціль  7.2 – безпечність продуктів харчування.

Що пропонується?

  1. Ми будемо розвивати системи безпечності і контролю якості продукції та перезавантажимо державну політику у сфері захисту прав споживачів. З цією метою ми імплементуємо вимоги законодавства ЄС у відповідних сферах.
  2. Ми забезпечимо визнання в Україні застосовуваних у ЄС переліків харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, тверджень про користь для здоров’я та про споживчу цінність кормових добавок. У 2020 році буде запущено систему добровільної сертифікації продукції тваринного походження, що виробляється без використання антибіотиків. Протягом 2021 року системою простежуваності буде охоплено 100 % продукції тваринного походження, що перебуває в обігу в Україні.
  3. Ми посилимо заходи державного контролю за виробництвом та реалізацією товарів та послуг, а також відповідальність за порушення вимог законодавства та введення в оману споживача. Буде забезпечена можливість подання скарг на невідповідність продукції в електронному вигляді з наступним розглядом не пізніше 3-5 днів. Ми запровадимо моніторинг 100% постачальників харчової продукції до шкільних та дошкільних навчальних закладів з відкликанням такої продукції у разі невідповідності. Ми забезпечимо наявність та виконання вимог системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) на 100% великих і середніх підприємств-виробників продуктів через 3 роки та 100% малих підприємств-виробників продуктів через 5 років.

Читати до теми: Перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС – нові можливості чи втрата позицій?

Ціль 7.6 – експорт.

Що пропонується?

  1.      Збільшення експорту в 2 рази;
  2.       Скорочення витрат часу на оформлення експорту для експортерів з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році (у 2018 році в Україні – 66 годин, середнє значення по Європі та Центральній Азії – 24 години).

Читати до теми: Мінагро провалило агроекспортну стратегію для малого та середнього бізнесу. Причини й наслідки

Ціль 7.7 – протидія монополіям.  

  • Ми розробимо дієвий інструмент примусового розділення монополій. Суб’єкти 5-ти найбільших ринків будуть перевірені щодо наявності монопольних зловживань та у разі потреби будуть запущені процеси розділення.

Читати до теми: Аграрні олігополії


 Розділ № 8 — Міністерство інфраструктури

Ціль 8.1 – «Укрзалізниця»

  • Для підвищення якості залізничних послуг буде створено відкритий та конкурентний ринок залізничних перевезень. Буде забезпечено рівноправний доступ до залізничної інфраструктури та справедливу конкуренцію між залізничними перевізниками. Сьогоднішній монополіст АТ “Укрзалізниця” буде реформований та розділений на окремі суб’єкти господарювання — оператора інфраструктури, вантажного перевізника, пасажирського перевізника, а сама компанія стане публічною (буде здійснено первинне публічне розміщення акцій українських залізничних компаній на міжнародних біржах).

Читати до теми: У Раді зареєстрували важливі законопроекти про розвиток залізничного та водного транспорту

Ціль 8.3 – перевезення. 

Що пропонується?

  1. Зростання перевезень пасажирів водним транспортом не менш ніж у 2 рази (з 19,1 тис. до 38 тис.)
  2. Зростання обсягів перевезень вантажів: на 10% морем (з 135 млн. т. до 148,5 млн. т.), у 2 рази внутрішніми водними шляхами (з 10 млн. т. до 20 млн. т.)
  3. Основну увагу буде приділено створенню умов для ефективного функціонування підприємств морського та річкового транспорту та портового господарства (будівництво та модернізація щонайменше 15 глибоководних причалів із допустимою осадкою від 15 метрів (на сьогодні функціонують 5 таких причалів); капітальний ремонт шлюзів).
  4. Усе це стимулюватиме розвиток морського і річкового флоту, в тому числі побудованого українськими суднобудівниками, мінімум на 30 % (протягом 2017-2018 років на вітчизняних верфях побудовано 3 судна на експорт і 25 суден на внутрішній ринок).
  5. Буде удосконалено системи реагування на забруднення морських вод, забезпечено роботу національної системи невідкладної та ефективної боротьби з подіями, які призводять до забруднення моря або берегової смуги нафтою, іншими небезпечними і забруднюючими речовинами.
  6. У результаті ми очікуємо економію для вантажовласників від переорієнтації перевезень на внутрішніх водних шляхах більше ніж $50 млн за 5 років.

Розділ № 10 — Міністерство розвитку громад та територій

Ціль 10.1 — Українці живуть у комфортних містах та селах

  1. Зростання на 40 % рівня задоволеності населення якістю та безпекою життєвого простору в містах.
  2. Підвищення позиції міст України у міжнародному рейтингу Global Liveability Index видання The Economist.
  3. Усунення усіх грубих порушень у сфері містобудівної діяльності.

Ціль 10.2. Українці, що мешкають в “депресивних регіонах”, мають достатні можливості для розвитку

Зменшення показників міжрегіональної диференціації за основними соціально-економічними показниками (різниця між найвищим та найнижчим значенням):

  • за обсягом ВРП (на одну особу) – з 17 разів до 15.
  • за обсягом прямих іноземних інвестицій (на одну особу) з 187 разів до 100.
  • за обсягом капітальних інвестицій – з 30 разів до 15.
  • за рівнем безробіття – з 2,8 раза до 1,5.

Читати до теми: Децентралізація на паузі: 7 викликів президентові Зеленському та його команді

Ціль 10.3. Українці мають реальну можливість впливати на організацію свого життєвого простору як мешканці спроможних громад

  • 100% жителів України проживають в спроможних громадах
  • Зменшення кількості громад, що потребують підтримки держави мінімум до 30%

Що пропонується?

  1. Передусім ми розробимо нову Генеральну схему планування території України та визначимо на законодавчому рівні вимоги щодо необхідності розроблення та актуалізації іншої містобудівної документації для прогнозування розвитку територій, визначення і раціонального взаємного розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів.
  2. Створити Містобудівний кадастр на державному рівні та інтегрувати його з іншими реєстрами та кадастрами для забезпечення відкритого та дистанційного доступу громадян, суб’єктів господарювання та потенційних інвесторів до актуальної містобудівної документації та іншої інформації у суміжних сферах, на які може впливати будівельна діяльність. Одночасно планується створити стимули для населених пунктів з планування розвитку своїх територій.
  3. Забезпечимо прозорість та ефективність системи державного архітектурно-будівельного контролю шляхом створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (включаючи електронний кабінет забудовника).
  4. Запровадимо параметричний метод нормування у будівництві, імплементуємо Регламент ЄС 305/2011 щодо визначення вимог до будівельних виробів та їх технічної апробації для того, щоб нові будівельні норми відповідали міжнародно визнаним принципам нормування у будівництві».
  5. Для збереження існуючого рівня озеленення територій населених пунктів, щорічного збільшення на 5% територій зеленого господарства, охоплених доглядом комунальними службами, та збільшення до 100 % вулиць і доріг населених пунктів, що обладнані зовнішнім освітленням із застосуванням енергоефективних технологій, програмою діяльності Кабміну передбачено контроль якості на державному рівні та забезпечення відповідальності органів місцевого самоврядування за порушення вимог у сфері благоустрою.
  6. Створення нової системи надання послуг в межах адміністративних, госпітальних, безпекових, судових, міжмуніципальних округів. Це буде реалізовано завдяки створенню трирівневої системи адміністративно-територіального устрою: громада (близько 1400); район (повіт) (близько 100); область (регіон). Для реалізації ефективної політики з надання публічних послуг, повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади будуть упорядковані, а органам місцевого самоврядування будуть передані  більшість повноважень у секторальних сферах, зокрема у питаннях соціально-економічного розвитку громад. Органи префектурного типу замінять місцеві державні адміністрації і їх  основним повноваженням буде забезпечення здійснення контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування. При цьому ми сплануємо розвиток та територіальну представленість важливих державних систем (охорони здоров’я, освіти, юстиції, безпеки та екстреної допомоги) таким чином, щоб для мешканця будь-якої громади гарантовано забезпечувався Стандарт доступності публічних сервісів та послуг (додається до Програми).
  7. Так само ми стимулюватимемо інструменти прямої демократії, такі як, наприклад, «бюджети участі», що дають можливість громадянам брати участь у визначенні пріоритетів та розподілі частки публічних коштів шляхом електронного голосування за обрані проекти для покращення соціально-економічного розвитку регіону/міста/ОТГ».

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 вересня 2019
Названо дату запуску в Україні ринку землі – Гончарук
Ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. Про це сьогодні на конференції, присвяченій земельній реформі, повідомив прем’єр-міністр...
15 вересня 2019
Гончарук: фермерам з бюджету 2020 компенсуватимуть відсоткову ставку за банківськими кредитами
У проекті 2020 року держпідтримка АПК  буде зосереджена на компенсації ставки банківських кредитів для придбання землі  фермерами. Про це...
3 вересня 2019
Як іноземці купуватимуть землю після відміни мораторію, – Гончарук
Після проведення земельної реформи і відміни мораторію на продаж землі, іноземці матимуть можливість купувати землі сільськогосподарського...

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
14 жовтня 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...