Перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС – нові можливості чи втрата позицій?

У 2020 році Україна матиме чергове вікно можливостей для посилення торгівлі з Європейським Союзом, і уряд України готовий як до перемовин з цього питання, так і до реалізації нових можливостей. Про це у липні 2019 року заявив колишній глава уряду Володимир Гройсман.

Сьогодні 43% експорту ми спрямовуємо на ринок ЄС. Маємо угоди про зону вільної торгівлі. 2018 року переглядали квоти (експортні) та збільшували їх. У 2020-му відкривається можливість переглянути умови торгівлі, тож ми працюємо над тим, аби ще розширити обсяг і горизонт торгівлі. Від цього виграє кожен громадянин», – сказав Володимир Гройсман.

Однак що саме може зробити Україна та чи дійсно ми готові відстоювати власні інтереси на ринках Європи, редакція AgroPolit.com з’ясовувала у відповідних міністерствах та гравців ринку.

Читайте до теми: Аграрні онлайн-дебати – «Стратегія розвитку агросектору – як жити далі?»

Коли розпочнеться перегляд?

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com повідомили наступне:

«Відповідно до положень статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС проведення консультацій буде можливим за взаємною домовленістю Сторін через 5 років після набрання Угодою чинності, тобто починаючи з 01.01.2021 року. Відповідний переговорний процес ґрунтуватиметься на директивах делегації України, які будуть затверджені Президентом України».

Та варто пам’ятати, що кожна сторона буде намагатися створити максимально вигідні умови для власних експортерів, і результати таких перемовин не завжди йдуть на користь Україні.

Текст угоди передбачає двостороннє сприяння взаємній торгівлі, що на практиці часто має на меті збільшення експорту ЄС в Україну», – прокоментував ситуацію голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Як повідомили AgroPolit.com в Міністерстві аграрної політики та продовольства України (до об'єднання з МЕРТом), плановий перегляд умов зони вільної торгівлі (ЗВТ), відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, має відбутися у 2021 р. Проте сторони можуть ініціювати такий перегляд раніше за певним напрямом. 

Строки розгляду взаємних пропозицій залежать від внутрішньодержавних процедур сторін і займатимуть щонайменше 1 рік. Мінагрополітики постійно включене до розгляду питань перегляду умов ЗВТ. Наша позиція відображає, як правило, потреби галузі, ринку та взаємні інтереси», – заявили у міністерстві. 

У 2019 році вже повністю використано 9 тарифних квот з 40

Фото взято з: news.dtkt.ua

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства засвідчили, що за час дії ЗВТ найбільший економічний ефект мали ті позиції товарів, за якими відбувалося 100% вичерпання квот (безмитна торгівля): зернові, соки, цукор, оброблені томати тощо.

А саме міністерство бере активну участь у процесі перемовин щодо ЗВТ.

Відповідно до Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 р. №459, міністерство забезпечує координацію міжвідомчої роботи з питань імплементації торговельно-економічних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», – заявили у прес-службі відомства. 

Нам повідомили, що з 2016 р. частка Європейського Союзу в загальній торгівлі України постійно зростає. Наразі ЄС є головним торговельним партнером України з часткою 41,5% від загального обсягу торгівлі товарами України. Водночас, експорт товарів у 2018 р. склав $20,2 млрд, а за 6 місяців 2019 р. – $10,3 млрд. Домінантами українського експорту до ЄС традиційно є продукція чорної металургії, зернові культури, електричні машини, руди, жири та олії, деревина й вироби з деревини, енергетичні матеріали.

Читайте до теми: Закон про національні органічні стандарти і органіку №2496-VIII: як зміняться правила роботи для виробників та ринку

Українські експортери активно використовують можливості безмитного експорту у межах тарифних квот ЄС. За інформацією від МЕРТ, цього року вже повністю вичерпано 9 квот.

Станом на 22.08.2019 р. використовуються можливості безмитного експорту 31 із 40 тарифних квот. Вже повністю використано 9 тарифних квот на кукурудзу, мед, виноградний та яблучний соки, цукор, оброблені томати, оброблений крохмаль, пшеницю м'яку, пшеничне борошно та гранули, ячмінну крупу й борошно, вершкове масло та молочні пасти», – повідомили у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

До того ж, майже повністю використано квоту на продукти переробки солоду та крохмалю (99,9%).

«Також використовуються тарифні квоти на ячмінь, ячмінне борошно та гранули (79,4%), м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (основна 75% й додаткова 44,1%), крохмаль (65,9%), оброблену продукцію із зернових (62,9%), солод та пшеничну клейковину (59,1%), яйця та альбуміни (основна 55,9% та додаткова 38,4%), висівки, відходи та залишки (53,6%), продукцію з обробленого молока (31,8%), сухе молоко (29,4%), часник (26,7%), овес (18,0%), молоко, вершки, згущене молоко та йогурти (14,7%), оброблену продукцію із цукру (10,2%), етанол (5,1%), інші цукрові продукти (4,6%), харчові продукти (2,6%), оброблену продукцію з молочних вершків (1,9%), цукрові сиропи (0,2%)», – повідомили у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Держпродспоживслужба доповнила дані, отримані від МЕРТу.

Право експорту в ЄС  мають 308 підприємства

Фото взято з: agroportal.ua

«Сьогодні право експорту своєї продукції на територію Євросоюзу мають 308 українських підприємств (128 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 – підприємств-виробників нехарчової продукції).

Серед українських підприємств, котрі мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною:

• 22 виробники молока та молочної продукції;
• 4 виробники м’яса птиці;
• 1 виробник продуктів із м’яса птиці;
• 24 виробники риби;
• 4 виробники яєць та яєчної продукції;
• 66 виробників меду;
• 1 виробник харчового колагену;
• 1 виробник кишкової сировини;
• 5 виробників равликів та жаб’ячих лапок

Водночас усі виробники харчових продуктів із 28 країн-членів ЄС можуть експортувати в Україну без обмежень за виконання імпортних умов. Україна ж отримує для відкриття експорту в  ЄС має проходити оцінку системи державного контролю (з подальшою верифікацією) та отримувати дозволи на експорт», – повідомила у відповіді на запит AgroPolit.com Держпродспоживслужба.

У свою чергу Мінагро повідомляє, що переговори про збільшення квот на постачання таких продуктів, як українські зернові, не відбулися, хоча це одна з ключових товарних груп, які ми сьогодні експортуємо. Наразі діють додаткові автономні торговельні преференції на пшеницю у розмірі 65 тис. т.

Читайте до теми: Наввипередки з часом: як за 10 років втілити в життя аграрну стратегію

Які стандарти вже імплементовано?

«З-поміж усіх визначених завдань, зобов’язання України в аграрній сфері становлять 29%. Одним із найбільших є сфера санітарних і фітосанітарних заходів. Так, протягом 2017-2018 років було прийнято низку важливих законодавчих норм у сфері органічного виробництва, державного контролю, про безпечність та гігієну кормів, про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, а також розроблено декілька інших важливих норм, зокрема: проект закону щодо вимог до предметів та матеріалів, які контактують з харчовими продуктами; щодо відстеження і маркування генетично модифікованих організмів та інші. Відповідно до «Пульсу Угоди» у 2018 році відсоток виконання завдань розділу «Сільське господарство» становить 86%, а розділу «СФЗ» – 71%», – повідомила AgroPolit.com у коментарі раніше прес-служба Мінагрополітики (до об'єднання з Мінекономіки).

За даними міністерства, у 2019 році передбачено:

• законодавче забезпечення функціонування національної системи у сфері захисту географічних зазначень;
• приведення у відповідність вимог щодо відстеження, нагляду, контролю й маркування генетично модифікованих організмів;
• законодавче забезпечення функціонування ринку меду;
• приведення законодавства у сфері сортів рослин та насінництва;
• здоров'я та хвороби тварин;
• стандарти утримання та поводження з тваринами;
• контактуючі матеріали та вироби.

Протидія АЧС

Фото взято з: stav-ikc.ru

Варто зауважити, що значна кількість питань з безпеки міжнародної торгівлі залежить від відповідей на питання про протидію та боротьбу з АЧС.

Як прокоментували нам ситуацію у відомстві Володимира Лапи, у всіх областях України застосовуються єдині підходи до профілактики та ліквідації АЧС відповідно до чинної на сьогодні Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 №111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.03.2017 за №432/30300. Вказаний документ адаптований та відповідає європейським вимогам.

Питання визнання регіоналізації в країнах Європи розглядатиметься щодо кожної країни окремо після проведення Держпродспоживслужбою України аудиту стосовно заходів контролю та протидії захворюванням

Крім того, з метою мінімізації економічних втрат великотоварних господарств, в яких впроваджено систему біозахисту, прийнято наказ Мінагрополітики від 03.05.2019 №239 «Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного чи декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки», котрий зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.05.2019 за № 549/33520.

Вказаний статус має назву компартмент.

Даний наказ сприятиме удосконаленню вітчизняної нормативно-правової бази щодо вимог, направлених на здійснення оцінки ризику ймовірності виникнення особливо небезпечних хвороб, розробки планів біологічної безпеки господарств, їхньої реалізації та визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тварин, об’єднаних однією системою нагляду за їхнім здоров’ям і, як наслідок, збереження поголів’я тварин в Україні (навіть в умовах виявлення небезпечних хвороб і встановлення карантинних зон) та розширення експортних можливостей вітчизняних виробників тваринницької продукції.

До того ж, голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа заявив, що є питання харчової безпеки, які також розглядатимуть у межах ЗВТ, але цей процес відбудеться окремо:

«Питання визнання регіоналізації в країнах Європи буде розглядатися по кожній країні окремо після проведення Держпродспоживслужбою України аудиту стосовно заходів контролю та протидії захворюванням відповідними компетентними органами країн-членів ЄС», – заявив Володимир Лапа.

Як оцінює вигоду для АПК сам агросектор та чи готується до преегляду умов ЗВТ з ЄС? Про це AgroPolit.com розпитав учасників ринку.  

КОМЕНТАРІ

Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України:

Передусім має бути відкритим експортний ринок для української свинини.

В Україні, нарешті, затверджено Наказ про компартменти, згідно з яким господарство, що має відповідний статус із погляду біобезепеки, може вільно реалізовувати свою продукцію навіть в умовах наявності в країні африканської чуми свиней. Це було б справедливо, адже інші країні з АЧС, де існує компартменталізація, не позбавлені можливості експорту. 

Ми можемо виробляти й безпечне перероблене м'ясо. Так, сьогодні ми, як Асоціація тваринників, звертаємося до президента щодо внесення необхідних змін до Інструкції з боротьби з АЧС, щоби було впроваджено механізм переробки м'яса з постраждалих від африканської чуми господарств на тушонку – за прикладом Польщі. 

Ще одним напрямом, який ми хочемо реалізувати в межах угоди про ЗВТ, є експорт до ЄС нашої  яловичини, яка є досить конкурентною як за якістю, так і за ціною.

Владислава Магалецька-Рутицька, віце-президент фонду «СігмаБлейзер», екс-заступник міністра аграрної політики і продовольства:

Фіналізація рішення Єврокомісії з питання АТП (торгові преференції) на українську продукцію – найголовніша частина угоди.

У період своєї роботи я прекрасно розуміла, що найважливіша частина – це фіналізація рішення Єврокомісії з питання АТП (торгові преференції) на українську продукцію, а не тільки старт і супровід цього процесу.

Коли ми готувалися до першого "аграрного діалогу" з ЄС, ми зібрали усі асоціації та попросили надати їхні пропозиції щодо збільшення квот. Російський ринок уже був закритий для українського аграрного виробника, треба було диверсифікувати. Ми розуміли, що потрібно максимально допомогти відкрити українським компаніям можливості на європейському ринку. У 2014-2015 рр. Мінагро постійно співпрацював з Єврокомісією і звертався з проханнями дати нам можливість збільшити квоти, щоб ми могли запропонувати заміну російському ринку.

Я підключила аналітиків ФАО і ЄБРР, котрі допомогли провести відповідний аналіз за групами товарів. Коли ми готувалися до фінального етапу – “аграрного діалогу" – в 2016 році, то завчасно зібрали повний аналіз продовольчих ринків за 3 останні роки щодо кожної товарної позиції, а також прогноз, узгодили його з МЕРТ і МЗС. Як позицію України ми передали цей документ у Єврокомісію. В результаті комісар Європейського Союзу з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом повідомила про намір збільшити нам АТП періодом на 3 роки за певними групами товарів. У цей момент я акцентувала увагу, що Україні важливо дійти до кінця в цьому процесі.

Олена Нероба, директор департаменту аналітики Marcopolo Commodities:

Сьогодні Європа споживає майже 31% українського зерна.

Окрім зростання обсягів експорту, навіть понадквотово, найголовніший позитивний ефект для галузі мали вимоги щодо якості зерна. Виробники стали прискіпливішими, що дало змогу збільшити обсяги виробництва й урізноманітнити географію експорту на не європейські ринки. Сьогодні Європа споживає майже 31% українського зерна.

  Україна вже тричі намагалася збільшити квоти до ЄС, але поки що невдало. Наступний перегляд квот заплановано на 2021 рік. До того часу найактуальнішим питанням є їхній розподіл на зерно і продукцію переробки: крупи та борошно. Окрім того, з огляду на зростання виробництва м’яса, в Європі збільшується попит на фуражну групу, що дає Україні додатковий попит. Окремо можна виділити питанні зростання попиту на «нішеві» зернові – жито тощо. Збільшення попиту створює конкуренцію на внутрішньому ринку, що позитивно впливає на ціни.

Сергій Карпенко, очільник Асоціації «Союз птахівників України»:

“ЄС захищає свій ринок високими ставками ввізних мит, тож експорт з України раніше не мав жодного економічного ефекту”.

З квітня 2014 року почав свою дію режим автономних торгівельних преференцій ЄС для України, в межах якого в односторонньому порядку українські виробники продукції птахівництва отримали доступ до ринку ЄС на умовах ПВЗВТ. Фактично з цього часу Україна отримала можливість експорту своєї продукції на цей ринок, оскільки ЄС захищає свій ринок високими ставками ввізних мит, тож експорт з України не мав жодного економічного ефекту.

Окрім самої можливості експорту продукції, на мою думку, позитивними були й вимоги щодо запровадження низки реформ у сфері технічного регулювання, санітарних заходів, які були спрямовані на підвищення якості та безпечності продукції. Плюсом також є те, що визнання української продукції птахівництва на ринку ЄС, автоматично означало спрощений вихід на ринки інших країн.

За короткий час Україна зарекомендувала себе як надійного постачальника якісної продукції до країн ЄС, що дало змогу посісти 3-тє місце серед усіх країн, які експортують м'ясо птиці на європейський ринок, і це за обмежених обсягів квот, які наявні в межах угоди. Торік у загальній частці експорту м’яса птиці на країни ЄС припадало 33%, тоді як у 2017 році ця частка становила 24%. 

Аналогічна ситуація і з експортом яєчних продуктів. В минулому році частка країн ЄС у загальному експорті зросла до 40%, тоді як в 2017 році вона становила 21%. Частка експорту яєць ще не надто вагома, однак вона також постійно збільшується.

Тобто, можна констатувати, що європейський ринок стає одним із пріоритетних в експорті української продукції птахівництва.

Враховуючи стратегічний напрям галузі птахівництва України щодо розвитку експорту та подальші плани щодо значного збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва, за перегляду угоди Україна повинна наполягати на збільшенні основної квоти по м’ясу птиці до 180 тис. тонн, виражених у чистій вазі, та незмінного обсягу додаткової квоти в розмірі 20 тис. тонн,  виражених у чистій вазі (для КН кодів 0207.12.(10-90)). Щодо яєць і яєчних продуктів основна та додаткова квоти повинні бути збільшені як мінімум до 9000 тон/рік виражених у яйцях в шкарлупі за обома обсягами квот.

Ігор Петрашко, заступник генерального директора Групи компаній «Укрлендфармінг» (Ukrlandfarming)

Зона вільної торгівлі, асоціація з ЄС, безвізовий режим суттєво збільшили конкуренцію за робочу силу.

Зона вільної торгівлі з одного боку відкрила можливості для експорту нашої продукції до Євросоюзу, це стосується переважно малих і середніх підприємств. З іншого – зросла конкуренція за робочу силу, оскільки мільйони українців працюють у Польщі, Німеччині, інших країнах. І це, на відміну від трудової міграції попередніх років, вже кваліфіковані робітники, кадри, які досить важко заміщати українським роботодавцям. Зона вільної торгівлі, асоціація з ЄС, безвізовий режим суттєво збільшили конкуренцію за робочу силу.

Зростання конкуренції змушує українські компанії бути ефективнішими. Проте в нас не надто рівні умови з європейськими виробниками. Нерівні – з точки зору доступу до фінансування. Тоді як на ринках Німеччини та Швейцарії фактично негативна облікова ставка (інфляція вища за облікову ставку), у нас доступ до доступного фінансування відсутній. Конкуренція – це добре, але вона має бути ринковою. Коли українське підприємство змушене віддавати банкам-спекулянтам левову частку доходів через високі ставки, конкурувати в такому середовищі з компаніями Євросоюзу досить важко.

Зона вільної торгівлі повинна бути розширена на всю номенклатуру товарної продукції з  України. Наприклад, у нашому сегменті курячого яйця доступ до ринків ЄС закрито. Він відкритий на якусь нішеву групу товарів, наприклад, на яєчний порошок, але доступ до кінцевого споживача відсутній повністю. Щодо інших видів продукції так само є обмеження, квоти, які швидко вибираються. Зону вільної торгівлі треба зробити повною і всеохопною. Крім того, слід працювати над спрощенням проходження митних процедур – декларування має відбуватися в автоматичному режимі, декларації – прийматись до того, як машина проходить кордон, щоб максимально скоротити втрати часу на оформлення документів – до пів години чи години. І найважливіше: треба вирівняти умови доступу до фінансування. Ніхто не говорить про ставку в 2-3 відсотки в гривні, але на рівні інфляції – 8-8,5% з врахуванням маржі банків, фінансування має бути доступним. У нас же наразі за інфляції у 9,8%  у 2018 році облікова ставка становила 17%. В Німеччині, наприклад, за рівня інфляції 1,72% ключова відсоткова ставка Європейського центрального банку залишається на рівні 0 відсотків, тобто, фактично, є від’ємною.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com