Дострокові місцеві та парламентські вибори-2020 за новим сценарієм – влада готує бекґраунд
Дострокові місцеві та парламентські вибори-2020 за новим сценарієм – влада готує бекґраунд

Місцеві вибори органів влади 2020 року влада хоче провести за новою моделлю, як і дострокові парламентські. Законодавче підґрунтя для обох варіантів наразі готують в Офісі президента, парламенті, уряді та КСУ, повідомляють джерела AgroPolit.com. Детальніше про них і чи спрацюють вони – читайте далі.

Місцеві вибори-2020: три моделі

Наразі влада активно обирає модель проведення місцевих виборів наступного року. Є проект «Концепції удосконалення законодавства про місцеві вибори у зв’язку з реформуванням місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою» (її текст дивіться нижче).  Це почав розробляти ще Мінрегіон прем’єра Володимира Гройсмана за участю Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ОБСЄ та Ради Європи. Нині документ уже фіналізовано, триває його доробка командою «зелених». У концепції озвучено шість ключових проблем (які слід розв’язати перед проведенням місцевих виборів-2020) і способи їхнього вирішення:

  1. виборча система для виборів районних та обласних рад
  2. виборча система для виборів міських рад і міських голів
  3. високий рівень «партизації» місцевих представницьких органів
  4. визначення кількості місцевих рад різного рівня
  5. визначення належності виборця до певної територіальної громади
  6. адміністрування виборів на місцевому рівні

 

Читати до теми: Володимир Зеленський доручив уряду та парламенту затвердити нову державну стратегію регіонального розвитку на наступні 6 років (2021-2027 рр). 

Загалом у документі можна умовно виділити три моделі проведення місцевих виборів органів влади у 2020 році:

Перша – за політичними списками чи без них;

Друга – чиста мажоритарка (тут дискутують довкола того, скільки депутатів іде до району та області).

Третя – змішана.  Деталі читайте у файлі.

Фінального рішення щодо моделі місцевих виборів поки що немає, як немає й відповіді, в якому форматі це вносити в букву закону (окремим законом чи змінами до Виборчого кодексу). Найвірогідніше, що воно з’явиться на початку грудня!

Читати до теми: 7 децентралізаційних викликів президентові Зеленському та його команді 

До Нового року Офіс хоче мати законодавчий бекґраунд. А його формує прийняття парламентом кількох законопроектів, які завершать реформу децентралізації:

а) внести поправки до закону «Про місцеві вибори»;

б) прийняти з нуля:

  • «Про адміністративно-територіальний устрій»; «Про засади адміністративно-територіального устрою»;
  • «Про стимулювання розвитку регіонів»;
  • «Про зміни до Податкового кодексу»;
  • «Про службу в органах місцевого самоврядування».

 

Дивитися до теми:  Моніторинг запровадження децентралізації в Україні — 2014-2018 роки.

Водночас ключове з цього всього набору – зміни до Конституціїї про новий адміністративно-територіальний устрій країни. Їх потрібно проголосувати в Раді вже на новій сесії, тобто на початку 2020 року! Що ними пропонується? Буде запроваджено трирівневу систему адміністративно-територіального устрою: громада (базовий рівень), округ (субрегіональний) і регіон. Якщо простіше: після внесення змін до Конституції України ОТГ повинні покрити всю територію країни. Більше не буде територій, на які поширюється юрисдикція органів місцевого самоврядування. Усі місцеві адміністрації буде ліквідовано. На рівні округів утворять префектури, які очолюватимуть префекти, тобто держслужбовці, призначені президентом (за поданням Кабміну). Вони, по суті, представлятимуть державу.

Читати до теми: Новий адміністративно-територіальний устрій – чого очікувати українцям?

Тільки після цього місцеві вибори відбудуться. За оцінками голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка, це може статися достроково – кінець весни-початок літа: «Ми стоїмо на тому, що місцеві вибори мають завершити реформу децентралізації. Якщо реформа децентралізації закінчиться раніше, ніж за 70 днів до місцевих виборів, як того вимагає Конституція, то, можливо, вони відбудуться раніше».

Дострокові парламентські: рішення КСУ про «300 депутатів-спартанців» як привід

Успіхи нової Ради не надто феноменальні, тому президент уже не раз натякав – можу розпустити. Звісно, ще зарано рахувати парламентських курчат нового скликання. Але «квіточки» вже є. Одна з них – монобільшість, яка «втікає» з президентських рук, як пісок. Останні партійні скандали та сварки – це перші ластівки. З такими темпами навіть року вона може не протриматися. А більше й не треба, кажуть співбесідники  AgroPolit.com у Офісі! Якщо президент буде «ситий» діями Ради й негативною реакцією суспільства, то річний імунітет не врятує «слуг», а з ними, вірогідно, й уряд. Готують підставу для розпуску. Точніше, самі ж «слуги» заклали підвалини для неї у перші дні своєї роботи – йдеться про скорочення кількості депутатів до 300 із 450 та прийняття оновленого Виборчого кодексу.

Трішки копнемо в історію цих двох питань, щоб зрозуміти красу можливої гри.

Нагадаю, що депутати 3 вересня 258 голосами проголосували за президентський законопроект №1017 «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)». Наразі парламент чекає на висновок Конституційного суду щодо нього, а потім –фінальне голосування.

А тепер про новий Виборчий кодекс. 11 липня 2019 року старий парламент схвалив його новий варіант з відкритими списками. За задумом депутатів, він мав би почати діяти з 1 грудня 2023 року, і в разі дочасних виборів Ради вони відбувалися б за старим законом, тобто із мажоритаркою також. Але! Зеленський ветував останню «страховку» старих депутатів 13 вересня і  вніс 20 пропозицій до прийнятого документа. Вже 5 грудня ми побачимо цю «начинку» – на розгляд Ради планують винести остаточну редакцію Виборчого кодексу з пропозиціями від президента.

Тепер про підставу для розпуску. Після того як КСУ скаже так «обрізанню» парламенту до 300 депутатів, сесійна зала натисне конституційною більшістю «ок» за цей закон, і тоді президент із чистою совістю у будь-який момент може сказати: «Друзі, у нас новий Виборчий кодекс, нова система виборів, змінено формат роботи Ради. Саме час оновитися, суспільтво цього хотіло б». І відправить усіх на дострокову «перездачу», разом із багажем усього негативу, який за цей час заробить Рада 9-го скликання.

Читати до теми:  Децентралізація зсередини: що заважає добровільному об’єднанню ОТГ

Ви скажете – надто складно, так не буде. Та все ж, так було. І з достроковими парламентськими у цьому році: їх ніхто не чекав, а вони відбулися. Тому провести нові не надто складно, тим більше, що основи для цього сценарію закладаються. А от чи він відбудеться, стане зрозуміло уже після голосувань та реакції суспільства: а) продовження статусу Донбасу – наприкінці цього року спливає термін дії відповідного закону; б) план інтеграції Донбасу за результатами зустрічі у Нормандському форматі з Путіним; в) фінальне голосування за відкриття ринку землі. Тільки цих трьох складових і реакції суспільства на них може бути досить, щоб усе «відбулося».

Наталія Білоусова, головний редактор Аgropolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 січня 2020
Перші місцеві вибори у 86 ОТГ — озвучено оцінки результатів голосування
Українці продовжують обирають на місцях конкретних людей, а не конкретний політичний бренд. Так прокоментував AgroPolit.com результати...
31 грудня 2020
Уряд схвалив законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою України» – деталі
Уряд схвалив законопроект №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою України, який визначає основні засади...
17 листопада 2019
Названо суму підтримки ОТГ у 2020 році
У державному бюджеті на 2020 рік передбачено підтримку на формування інфраструктури ОТГ на суму 2,1 млрд грн. Про це йдеться у тексті закону №2000. ...

Вибір редакції

13 лютого 2020
Земельний податок для «Укрзалізниці»: хто виграє і програє від його скасування?
АТ «Укрзалізниця» звернулася до парламентарів та уряду з пропозицією відмінити земельний податок. Від початку 2019 року транспортна...
12 лютого 2020
Руслан Рохов: Децентралізація має перетворити «підданих держави» на її «акціонерів»
Завершення децентралізації, новий адміністративно-територіальний устрій, перезавантаження місцевого самоврядування, обрізання громад по всій Україні,...
11 лютого 2020
Шість програм держпідтримки АПК на 2020 рік від Мінекономрозвитку — умови отримання для агровиробників
Сьогодні під час слухань в комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Міністерство розвитку економіки, торгівлі та...