Держпідтримка 2021-2023 рр. очима представників сектора. Які кроки слід зробити уряду
Держпідримка 2021-2023 очима представників сектора. Які кроки слід зробити уряду

Фахівці Мінекономрозвитку розробили програми держпідтримки аграріїв на 2021-2023 рр. Відповідно до проекту, у наступному 2021 р. на держпідтримку має піти з бюджету 16,3 млрд грн. Це понад утричі більше, ніж у 2020 р., коли на це передбачено 4 млрд грн. AgroPolit.com розпитав експертів та представників галузі, як вони оцінюють основні напрямки фінансування, запропоновані МЕРТ, та запропонував розповісти про можливі способи поліпшення вказаного проекту. Основні питання – як оцінюють програму держпідтримки загалом, про такі напрями, як здешевлення кредитів, компенсації на придбання техніки, здешевлення страхових платежів, підтримка на придбання землі, підтримка садівництва й органічного землеробства та підтримка кооперативів.  

На пряму державну підтримку з 16,3 млрд грн має піти 3,8 млрд грн. Це кошти, призначені на здешевлення придбання основних засобів виробництва та надання спеціальних бюджетних дотацій на здешевлення інвестицій (1,2 млн грн), покращення якості поголів’я (350 млн грн), виплати на корову (1,7 млн грн), виробництво продукції з доданою вартістю у бджільництві, вівчарстві та козівництві (300 млн грн), підтримка біорізноманіття тварин (180 млн грн).  

На здешевлення кредитів закладено прогнозовану потребу на 2021 р. – 4,4 млрд грн, на 2022 р. – 4,5 млрд грн, на 2023 р. – 4,8 млрд грн, а також передбачена підтримка за придбання земельних ділянок у 2021 р. – 500 млн грн.

Також передбачено новий напрям – здешевлення страхових платежів. Відповідно до проекту, прогнозована потреба становить у 2021 р. – 2,3 млрд грн, у 2022 р. – 3,5 млрд грн, у 2023 р. – 4 млрд грн. Державою пропонується забезпечувати 50% страхових платежів.

У підтримку садівництва закладають на компенсації за садивний матеріал у 2021 р. – 300 млн грн,  у 2022 р.  – 400 млн грн, у 2023 р. – 500 млн грн., також на холодильники та первинну переробку у 2021 р. – 300 млн грн, у 2022 р. – 400 млн грн, у 2023 р. – 500 млн грн.

Читайте до теми: З’явився аналіз державної підтримки для агросектору на 2021-2023 роки

На розвиток вирощування нішевих культур закладено 295 млн грн на 3 роки. З них на вирощування гречки – 105 млн грн, проса – 90 млн грн, вівса – 60 млн грн, жита – 40 млн грн.

Окрема графа – компенсація на придбання с/г техніки. На це передбачено 6 млрд грн на 3 роки, по 2 млрд грн щороку.  

Для підтримки розвитку органічного виробництва закладають 120 млн грн на 3 роки. Таким чином, у 2021 р. – 30 млн грн, у 2022 р. – 40 млн грн, у 2023 р. – 50 млн грн.

На підтримку діяльності с/г кооперативів передбачено 2 млрд 425 млн грн. Напряму на підтримку  обслуговуючих с/г кооперативів закладено 180 млн грн на 3 роки, тобто на 2021 р. – 40 млн грн, 2022 р.  – 60 млн грн, 2023 р. – 80 млн грн.

Поновлюється для кооперативів субсидія на 1 га оброблюваних угідь: із закладених 120 млн грн на 3 роки. У 2021 р. – 30 млн грн, у 2022 р. – 36 млн грн, у 2023 р. – 54 млн грн.

Дотація на утримання корів у кооперативах350 млн грн на 3 роки. З них у 2021 р. – 100 млн грн, у 2022 р. – 100 млн грн, у 2023 р. – 150 млн грн.

Фінансова підтримка кооперативам на поворотній основі становитиме 1500 млн грн на 3 роки, по 500 млн грн на рік.

Читайте до теми: Програми держпідтримки для агросектору на 2021-2023 роки: тваринництво, рослинництво, фермерство, кредитування, сільгосптехніка

Оцінки та рекомендації експертів і представників галузі

Найбільше уваги варто приділяти тваринництву, його слід розвивати. Це та галузь, яка підштовхне усі галузі в аграрному секторі. Ми вивозимо сировину, зерно, а варто його переробити у м'ясо та молоко – тобто на продукт із доданою вартістю».

Віктор Шеремета, колишній заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Про загальну модель програми держпідтримки на 2021-2023 рр.

Цифра хороша, та наскільки її погодять в усіх комітетах? Це запит МЕРТ, але чи Кабмін її погодить, Мінфін, бюджетний комітет парламенту, чи затвердить Верховна Рада? Поки до кінця дійде, думаю, вже схудне цифра. З іншого боку, у наступному році ми думаємо, що буде ринок землі. Тому на гарантування кредиту для покупки землі та фінансування відсоткової ставки ресурси будуть. Немає напрямку, наявного в усьому світі – підтримки молодого фермера, яка діяла торік. А у нас за таких сум не врахували. Це неправильно.

Про підтримку тваринництва

Найбільше уваги варто приділяти тваринництву, його слід розвивати. Це та галузь, яка підштовхне всі галузі в аграрному секторі. Ми вивозимо сировину, зерно, а бажано його переробити у м'ясо та молоко – тобто на продукт із доданою вартістю. Це й робочі місця. У проекті МЕРТ передбачено 1,8 млрд грн виплати на корову. Якщо в Україні пів мільйона корів, то вийде близько 5 тис. грн на корову. Це буде суттєвою підтримкою.

Читайте до теми: Вадим Чагаровський: Щороку в Україні зникає 1 велике молокопереробне підприємство

Про підтримку біорізноманіття

Підтримка, спрямована на підтримку біорізноманіття на суму 180 млн грн. – це плюс. Потрібно розвивати різні напрямки тваринництва. У нас птахівництво і свинарство добре розвиваються, кругом безліч птахівничих і свинарських комплексів. Особливо Київська область ними насичена. Та оскільки це негативно впливає на екологію, можливо, слід було б не так активно його проштовхувати. А от різноманіття тваринницького світу – як-от ферми індичі, з розведення цесарок, кролів – такі види треба було б розвивати.

Про підтримку садівництва та хмелярства

Зменшення бюджетних коштів на садівництво і хмелярство призведе до того, що не вистачатиме на розвиток, хоч розширили напрямки використання. В поточному році не вистачало грошей. Окрім компенсації садивного матеріалу кошти йтимуть на додаткове обладнання: шпалери, полив, холодильники. Якщо буде на це все фінансування, то коштів, навіть 400 млн, як було закладено цьогоріч, не вистачить.

Про субсидію на 1 га угідь для кооперативів

Субсидія на 1 га оброблювальних угідь – якщо для кооперативів, то, коли це дійсно працюючі кооперативи, а не асфальтні, нормально. Але, як показує практика, у нас є хитруни, котрі можуть знівелювати позитивне значення роботи кооперативів. І те, що зараз пропонують законопроект 3131, який передбачає об’єднання до кооперативів не так, як раніше, фізичних осіб, а великих товаровиробників, і вони та середні отримуватимуть субсидію на 1 га, це буде несправедливо. Справедливо було торік, коли фізична особа отримувала підтримку на 1 га. Це могло б нівелювати чи навіть ускладнити дурну пропозицію, де передбачається, щоб одноосібники платили мінімальне податкове зобов’язання з 1 га на рівні 1,5 тис. грн. Тоді це негативне явище можна було би згладити. Людина заплатила податок, а якщо вона офіційно зареєстрована, то могла б отримати компенсацію за оброблений гектар. Поки що законопроектом №3131 можуть створити умови для негативних явищ у суспільстві. Тому що це знищуватиме одноосібників, які тільки почали ставати на ноги, а їм в лоб ще один податок. Краще, якби вони заплатили цей податок і зареєструвалися, а потім могли  отримати компенсацію.

Читайте до теми: На лінії вогню: у законопроєкті №6527-д  під кооперативи маскують корпорації

Сьогодні банківська система і державна політика не кредитує сімейне фермерське господарство. У нас 76% фермерських господарств площею до 100 га. Однак з усіх господарств навіть 1% не беруть кредитів».

Іван Томич, президент Асоціації фермерів та землевласників України

Про загальну модель програми держпідтримки на 2021-2023 рр.

Підтримка українського фермера фактично звелася до нуля з часу ліквідації пільг щодо податку на додану вартість. Раніше було передбачено на пільги 24 млрд грн, з яких отримували в межах 3 млрд грн дрібні та середні виробники. Це було найбільш прозоро й оптимально з точки зору розвитку економіки. Коли у нас забрали цю останню соломинку, український дрібний виробник, сімейні фермерські господарства опинились у вирі своєї діяльності без перспективи. Важко говорити про програми, бо вже середина липня, ми перейшли екватор. Однак жодної гривні підтримки на 2020 рік український фермер не отримав. Друга половина року – зараз жнива. Чи буде вона, я не можу ні стверджувати, ні заперечувати. Розраховую, що буде у якійсь частині. Але це зовсім інша ситуація для власної продукції, як зерно та інша, коли мало б стати легше вести економіку, займатися діяльністю, виробництвом у господарстві.

Про програми здешевлення кредитів

Сьогодні банківська система і державна політика не кредитують сімейне фермерське господарство. У нас 76% фермерських господарств площею до 100 га. Однак із усіх господарств навіть 1% не беруть кредитів. Важко стверджувати, що програма у чомусь допоможе, бо вона впливає на перспективу до 3% фермерських господарств, а решта – поза програмою. Потрібна абсолютно інша: на вчора, позавчора й сьогодні фінансово-кредитна політика, яка б охоплювала 90% фермерських господарств.

Читайте до теми: Держпідтримка фермерів-2020: напрями та перелік документів для отримання

Про здешевлення страхових платежів

Запровадження покриття страховими платежами – добрий сигнал. Я у 2005 році був автором закону і бюджетної підтримки щодо відшкодування частини страхових платежів. Це дало короткий поштовх до розвитку страхової діяльності серед сільськогосподарських виробників, враховуючи фермерські господарства. До цього не було й після цього забули. У нас цей ринок зведений до нуля. Необхідно реально оцінити страховий ринок, страхові компанії, які працюють. Вони нині не спроможні покривати десятки мільярдів втрат, яких зазнають сільгоспвиробники. Не може пропустити потічок мільярди кубометрів води. Скільки б не заклали на відшкодування, це не забезпечить того результату, який потрібен. Треба поглянути на структуру страхових компаній, взаємного зв’язку з зарубіжними компаніями, з можливою конкуренцією та системою відповідальності та захисту страхових компаній перед виробниками.  За останні роки там, де були страхові договори, на 80-90% не виплачували страхові платежі. Хто з виробників повірить після цих довготривалих багаторічних дій, що треба 50% додати, щоб застрахувати? Зруйнована довіра страхових компаній і виробників. Система настільки загнута, що відновити її важко. Якщо човен побитий дірами – то заклеїти їх нереально. Принципово система не забезпечить захист корабля від протікання води. На найближчі 2-3 роки змін шукати не варто. У таких розвинутих країнах, як Франція чи США існує на 99% забезпечення страхуванням. Вони знають про рівень податку, страхування і показник неминучості смерті. Це довгий і кропіткий процес. Через 7-10 років ми можемо мати успіх, а раніше – ні.

Про підтримку с/г кооперативів

Раніше був маленький прорив – це ухвалена концепція розвитку фермерських господарств і кооперації, де передбачалося виділення на 2 роки по 1 млрд грн. За нашими оцінками вона була виконана у межах 30-35%, тобто 400 млн грн, у перший і другий рік вони отримали кошти. Це, безумовно, ніщо у порівнянні з тим, що було. Тоді була надія на підтримку тих, хто вносить стабільність у виробництво овочевої, садової, ягідної м’ясної та молочної продукції. На превеликий жаль, концепція пішла у небуття.

Читайте до теми: День фермера в Україні: хто вони – сучасні куркулі 

Просто потрібно щось пообіцяти, бо грошей немає... Для аграріїв державна підтримка повинна становити 1% ВВП, а пропонується лише 10% від необхідного».

Валерій Перепелиця, голова асоціації фермерів Драбівського району

Про загальну модель програми держпідтримки на 2021-2023 рр.

Важко аналізувати якісь цифри, тим більше, які ґрунтуються на простих припущеннях. Насамперед, потрібно згадати, що перша 3-річна програма підтримки фермерства була запущена урядом Гройсмана на 2018-2020 роки, і в процесі обкатки почала давати відчутні результати – кількість фермерських господарств збільшилася на тисячі одиниць, пожвавилось вітчизняне сільгоспмашинобудування, стала популяризуватись дорадництво і кооперація. Але цю програму так же успішно було зарубано урядом Гончарука. Доречі, де Милованов? Агов? Де підтримка фермерів? Раніше їм виділяли 1 млрд. грн., а зараз пропонують 400 млн., половину з яких важко використати. Які цілі переслідував МЕРТ? – Це чергова гумова кістка перед ринком землі? Програми наразі всі стоять, не діють, за посуху відшкодувань немає, за укріплення гривні, через яке агросектор втратив 50-70 млрд. грн., теж ніхто відповідальності не поніс. Ця програма вирвана з контексту сільського життя і якогось змістовного навантаження не несе. Просто потрібно щось пообіцяти, бо грошей немає... Для аграріїв державна підтримка повинна становити 1% ВВП, а пропонується лише 10% від необхідного.

Про підтримку тваринництва

За кожномим напрямом потрібні комплексні програми. Перше – скільки не давай на тваринництво, ці гроші опиняться у кишені монополістів-переробників і перекупів. Потрібно починати з кормової бази, поголівя, кооперації та інфраструктури ринку. Саме агрохолдингізація і традиційна підтримка крупного бізнесу призвела і буде поглиблювати зменшення виробництва продукції у селянських, фермерських господарствах і до росту цін на продовольство. Прямими дотаціями цю проблему не вирішити.

Про компенсацію на придбання с/г техніки

Про компенсацію на придбання вітчизняної сільгосптехніки – фермери з оборотом до 20 млн. грн. повинні отримувати до 50% вартості відшкодування. Але слід розуміти, що ця програма не забезпечує за видами техніки і обладнання, його якості і 20% потреб аграріїв. Тракторів немає, комбайнів немає, обладнання для пасік немає, зерновозів немає...

Читайте до теми: Наталія Буткова-Вітвіцька: урядова програма компенсації вартості техніки б’є рекорди популярності

Про програми здешевлення кредитів

Збільшення коштів на поворотну безвідсоткову допомогу є позитивним явищем, можна ще збільшувати, але порядок потрібно міняти, бо є проблеми з заставою. Так само відшкодування банківських відсотків  – це гарна програма, але потрібно туди включати і кредитні спілки, і лізингові програми.

Про підтримку садівництва та хмелярства

Щодо садівництва – програму потрібно розширювати і поглиблювати, від утримання саду до плодоношення, механізації збирання, доробки, переробки, зберігання. Ці напрямки залишаються проблемними і стримують розвиток галузі. Тобто 300 млн. грн держпідтримки абсолютно нічого не вирішують. Галузь із високою доданою вартістю і є дуже перспективною.

Про субсидію на 1 га угідь для кооперативів

Дотація на 1 га на рівні 5 тис. грн. для новостворених кооперативів – це добре. Але сума загальна повинна бути достатньою. Думаю, це близько 5-10 тис. нових господарств щороку, тобто 500 млн. – 1 млрд. грн. щороку.  На мою думку, більшість проблем з новоствореними господарствами, тваринництвом, сільгосптехнікою тощо можна вирішити за рахунок кооперації, але загальна сума підтримки і порядок показує, що МЕРТ продовжує політику знищення дрібних господарств та обезземелення селян. На кооперацію і для новостворених закладено менше коштів, аніж на підтримку біорізноманіття. Тобто, у пріоритеті різноманітна природа, але без людей, бо ми тут зайві.

Про підтримку розвитку органічного виробництва

Щодо органічного виробництва, то дійсно це також надзвичайно перспективна галузь. Але після знищення вертикалі державного управління в агросекторі, цифри ніхто не може обгрунтувати, тому кошти виділяються методом спроб. Головне – не вскочити у халепу.

Загалом можна підсумувати, що ця програма робилась поспіхом, вирвана з контексту розвитку сільських територій, направлена на згортання підтримки можливостей для дрібних фермерських господарств. Тобто економічний геноцид селянства в очікуванні великого земельного розпродажу посилюється. Агов, пане Милованов, де Ви?..

Читайте до теми: Валентина Лановенко: Кожна четверта тонна органічної пшениці в Європі – з України 

На наступні три роки збільшується розмір Держпідтримки для секторів садівництва, виноградарства та хмелярства, що включає й галузь ягідництва. Отже, збільшується й розмір компенсації за купівлю садивного матеріалу, придбання ліній для сортування та заморожування, морозильні камери».

Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України»

Про загальну модель програми держпідтримки на 2021-2023 рр.

Аналізуючи презентовану модель, ми бачимо, що всі наші пропозиції були зауважені під час формування програми Держпідтримки, враховуючи пропозиції по збільшенню компенсації при купівлі обладнання. Проте, це тільки півділа, і, як свідчить практика, впродовж терміну реалізації цієї програми ситуація може змінитися неодноразово. Тож, питання, у якому вигляді ця програма буде затверджена Мінфіном й іншими погрожуючими сторонами. Поки невідомо, так само, як і те, чи будуть ці кошти закладені до бюджету на 2021-2023 рр. Дуже хочеться вірити, що затвердження програми Держпідтримки з урахуванням пропозицій галузевих асоціацій – це не просто політичний PR. Але доказом цього будуть служити тільки кошти, перераховані у  вигляді компенсації на рахунки фермерів.  І ця непевність у ситуації продиктована в тому числі тим фактом, що очільники у Кабміні змінюються занадто часто. Тобто по суті, високопосадовці обіймають певну посаду лише 3-4 місяці, а за цей строк людина нічого зробити просто не встигає, яка б вона не була хороша чи погана. І поки такі «посадові каруселі» матимуть місце, розраховувати на будь-що, особливо на довгострокові програми – надто складно! 

Про програми здешевлення кредитів

З одного боку, той варіант здешевлення кредитів для фермерів, запропонований у програмі Держпідтримки, виглядає досить привабливо. Водночас, – не варто забувати, що візія політиків щодо шляхів його реалізації незавжди не збігається з банківськими реаліями. Зрештою, наші фермери опиняються поміж двох берегів: з одного боку держава виділяє гроші на фінансову допомогу, а з іншого – всі банки мають свої внутрішні процедури, у яких вони намагаються якомога ефективніше керувати ризиками. Як наслідок, отримання дешевих кредитів для багатьох аграріїв залишається майже неможливим. Якби надавалися гарантії під ці кредити, може банки були б гнучкішими. Ба більше, наразі ситуація погіршилася через карантин та кризу, пов’язану із пандемією коронавірусу. Тому багато з тих підприємств, які у минулих роках отримували кредити на операційну діяльність – під заставу, на різних умовах, але отримували – багато з них цього року отримали відмову. Адже банки, враховуючи реалії, знижують свої фінансові ризики та відмовляють аграріям.

Про підтримку садівництва та хмелярства

На наступні три роки збільшується розмір Держпідтримки для секторів садівництва, виноградарства та хмелярства, що включає й галузь ягідництва. Отже, збільшується й розмір компенсації за купівлю садивного матеріалу, придбання ліній для сортування та заморожування, морозильні камери тощо. До цього року більшість обладнання, таке як, наприклад, лінії із заморожування, сортування, раніше до програми підтримки не підпадали. Але саме післязбиральна доробка та переробка є невід’ємною ланкою виробничого ланцюга продукції та набуття доданої вартості. Адже галузь ягідництва наразі дуже стрімко розвивається і, без перебільшення, є драйвером сектору садівництва у розвитку експорту та диверсифікації експортних поставок. Але задля цього необхідно запропонувати світові продукцію належної якості: охолоджену, калібровану, у якісній та безпечній упаковці.  Раніше цього взагалі не було у програмі. А це потреба, без якої ми не зможемо конкурувати на зовнішніх ринках. Натомість, ці напрямки мають держпідтримку у країнах, які є прямими конкурентами України на зовнішньому ринку, таких як Польща, Сербія, Болгарія.

Про здешевлення страхових платежів

Нині потреба гравців ринку у здешевленні страхових платежів доволі велика. Передовсім, це зумовлено кліматичними змінами, які призводять до підвищення ризиків втрати врожаю через погодні катаклізми. Ось чому сільськогосподарське страхування стає просто необхідним, але, водночас, воно має бути за справедливою ціною, мати економічний сенс. А саме – вартість страхування має окупатися за будь яких умов. Якщо це занадто дорого, ніхто цим користуватися не буде. Страхування – річ важлива, і якщо ми її зможемо ефективно впровадити, буде добре.

Читайте до теми: Як мінімізувати негативні наслідки для українського АПК у 2020 році: посуха, карантин, світові ціни

Про підтримку розвитку органічного виробництва

Органічне виробництво нині стрімко розвивається не лише в Україні, але й у європейських країнах. Причому, йдеться про дуже різні культури. Ми є великим експортером зерна. Що ж стосується ягідного сектора, то, як не прикро це констатувати, на діючий об’єми ягід, таких, які виробляються сертифікованими органічними виробниками, досить мало. Здебільшого йдеться про невеликого виробника. Середні підприємства, які вирощують органічні ягоди, можна порахувати на пальцях. Основне походження українських органічних ягід – це дикорослі ягоди, які збирає населення та заморожують на переробних підприємствах. Ба більше, у нас немає якісної споживчої аналітики стосовно органічного ринку. Отже, дуже важко вирахувати реальну динаміку цього сектора та спрогнозувати потреби його гравців на найближчі 2-3 роки. 

Отримувати кредити за держпрограмою не можемо. Нам сказали, що є програма державна під 5-7%, ми взяли кредит, але є одна умова – якщо ви з держави отримували дотації більше як на $200 тисяч, то ви не маєте права скористатися»

Олег Скринчук, фермер, Чемерівський р-н Хмельницької області, обробляє 3,5 тис. га землі

Щоб була досягнута така цифра держпідтримки, треба брати від експорту зерна на певну суму, і направляти її на держпідтримку всередині.

Про програми здешевлення кредитів

Отримувати кредити за держпрограмою не можемо. Нам сказали, що є програма державна під 5-7%, ми взяли кредит, але є одна умова – якщо ви з держави отримували дотації більше як на $200 тисяч, то не маєте права скористатися. Торік ми подавались на програму відшкодування процентів, ми їх отримали і програму відшкодування сільськогосподарської техніки, яка є у переліку  відшкодуванню українського виробництва. Але отримали на те, тому не можемо потрапити на програму цьогоріч. Ми мали б користуватись, тому що отримували за процентами, купували техніку. Але я вважаю, що це неправильно тепер не давати наступну підтримку, бо ми ж отримували за ту техніку, що купували. І через те, що ми підпадаємо під цю програму, ми не могли перекредитуватися і під програму 5-7%. Умови треба спрощувати, щоб люди могли отримати. Бо ми знов, як маємо пролонгацію, не потрапляємо під відшкодування процентів. Ті кошти за програмою 5-7%, де люди звертались – їх у банку просто не видають, а щоб показати, що вони щось роблять, вирішили перекредитувати старі кредити, у кого є. Але у нас є кредит, хотіли його перекредитувати, то нам не перекредитували, бо є програми 2019 року – одразу виключили.

Читайте до теми: Баграт Ахіджанов: Дежпідтримка для агросектору-2020 – програма кредитування та компенсація відсоткової ставки

Про підтримку тваринництва

Підтримка тваринництва – якщо це буде відшкодування за побудову тваринницьких ферм, племінного господарства, буде йти на подальший розвиток і вкладання основних засобів, створення тваринницьких приміщень, то добре. Усі великі програми – проблема, що роблять такі заковики, щоб ти не отримав. Як починаєш збирати документи, то спочатку все добре, а тоді кажуть, що ти не потрапляєш. Поменше треба всяких заковик. Підприємство працює? – працює, немає боргових зобов’язань перед податковою, за кредитами, є програми, має отримати. А так, для того, щоб взяти участь у одній програмі, треба ходити два тижні. Якщо у трьох програмах – то треба півтора місяці ходити то за тією бумажкою, то за тією, дуже все складно.

Про здешевлення страхових платежів

Страхувати ми не пробували, бо страхові компанії так прописують, що вони краще будуть судитись, аніж дадуть ті гроші. Ми не заводились зі страховиками, бо якщо є державна підтримка, одразу піднімуть ціни, щоб ці гроші забрати собі, а не здешевити страховий ризик. Страховики заробляють, там зразу все закладено. Навіть якщо брали у Держрезерву, там одразу було закладено.

Читайте до теми: Чим закінчиться відставка Смолія з посади голови НБУ: інфляція, дефолт чи завищений курс долара 

Ухвалення закону про кооперацію дало б можливість зробити досить серйозний поштовх для розвитку малих і середніх підприємств. Тому що є країни, де  частка господарств посеред сільгоспвиробників у кооперативах складає 40, 50, 60%. У нас кооперативи – це 1%»

Микола Кучер, народний депутат України, член депутатської групи «Довіра», член комітету з питань аграрної та земельної політики

Про програми здешевлення кредитів

Сьогодні фермери кажуть, що не можуть отримати держпідтримку у вигляді здешевлення кредитів. Але треба, щоб підприємства, які отримують держпідтримку були чесними і якісними платниками податків. Основною умовою отримання підтримки є не лише підтримка в одному напрямку. Потрібно, щоб це підприємство дуже якісно і правильно сплачувало податки.

Про підтримку садівництва та хмелярства

На підтримку садівництва і хмелярства однозначно слід повернутися хоча б до минулорічної суми 400-500 млн., тому що це прогресивна галузь, з високою доданою вартістю.

Про підтримку с/г кооперативів

Я б державну підтримку зробив по-іншому. Бо у нас на сьогодні не ухвалений законопроект про кооперацію. Але прийняття закону про кооперацію дало б можливість зробити досить серйозний поштовх для розвитку малих і середніх підприємств. Тому що є країни, де  частка господарств посеред сільгоспвиробників у кооперативах складає 40, 50, 60%. У нас кооперативи – це 1%. Прийняття нового закону і підтримка кооперативів дала б дуже великий поштовх та можливість урівняти можливості маленьких з великими холдингами.

Про здешевлення страхових платежів

Я не бачу механізму, як зараз вибудувати систему страхування. Система страхування важка, у нас немає культури страхування, і великої перспективи я поки не бічу. Треба, щоб сідав уряд і рік за роком вибудовував цю систему. Концепції розбудови та страхової культури немає. Адже страхування АПК мало різниться від системи страхування інших галузей. Не може бути, що дуже хороша система в АПК, а погана у медицині. Це ті самі компанії, які надають послуги.

Про підтримку розвитку органічного виробництва

30 млн грн на підтримку органічного виробництва – це дуже мало. У нас дуже маленькі підприємства займаються органічним виробництвом. І я вважаю, що їх треба підтримати. Але у нас є гарні підприємства, які займаються органічною продукцією. Як, наприклад, у Ладижині є таке, що готує препарати для органічного виробництва, біопрепарати, біоактиватори.  Я б такі підтримував. Але 30 млн грн на держпідтримку органіки – це ні про що. Бо тільки сертифікація кожного такого підприємства обходиться у більше як 1 млн. грн.

Читайте до теми: Закон про національні органічні стандарти і органіку №2496-VIII: як зміняться правила роботи для виробників та ринку 

Позитивний сам факт, що ми говоримо про такі культури, як жито, просо, овес, гречка, по яких ми відчуваємо напруженість, особливо по житу наприкінці сезону – бо ми не виробляємо достатній обсяг жита для внутрішнього навіть ринку»

Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації

Про загальну модель програми держпідтримки на 2021-2023 рр.

Програми підтримки потрібні, ми будемо наполягати на проценті ВВП не більше 1%, а не менше 1%. Бо через те, що внесли ці зміни, ми отримали у цьому році на держпідтримку не 8 млрд грн, а 4 млрд грн. Коли коронавірус дав про себе знати, з європейських країн поверталися наші заробітчани, то саме аграрний сектор, зокрема, сільське господарство, було найбільшим ресепієнтом, хто зміг  забезпечити робочими місцями людей, які повернулись. Галузь могла відреагувати швидко. Почали займатися вирощуванням бройлерів, свиней – це вид бізнесу, де капітал швидко обертається. Повернулися до обробітку ґрунту, у південних областях в овочівництві тощо. Але є у цьому питанні і дещо негативне явище – люди почали виробляти продукцію у тіні. Людина у безвиході – повернулась з заробіток із Польщі, Чехії чи Німеччини, не могла нічого кращого придумати, як піти на свій земельний пай, і почати на своїй фермі колись закритій знову виробляти. Але це все продукція у готівковому обігу. Це проблема. Міністерство у ніякий спосіб не реагує, хоча є певні законодавчі ініціативи. Зараз бурхливо обговорюють законопроект №3131, але є щодо нього ряд зауважень.

2021-2023 роки взято тому, що у бюджетному законодавстві вказано довгострокове планування на 3 роки. Однак фінансово-економічний блок у Кабміні вважає, що недоцільно робити довгострокове прогнозування у таких умовах. Але чи готовий наш Кабінет міністрів працювати 3-4 роки? – практика показує, що у нас не часто Кабінет міністрів чи прем’єр-міністри працюють більше як 1,5-2 роки. І сам факт, що не прийнята програма уряду – 2 рази завалити програму уряду у парламенті, це вже про щось говорить. На більш тривалий період планувати поки що важко і не вдавалося нам ніколи. Я думаю, що цей рік не буде виключенням. Але сам факт, що декларуються програми – це вже добре. Значить якась підтримка у якихось кількісних параметрах буде. Хоч ми будемо відстоювати виконання чинного законодавства і наполягати, щоб було прийнято взамін квазіакумуляції ПДВ 1% від аграрного ВВП. Чому ми відходимо від цих положень? Кожного року у нас дотації скорочуються. Мало того, що у нас задекларовані не всі освоєні, та ще й планові цифри скорочуються. Не 7 млрд, не 6,9 млрд грн, а 4 млрд грн. 

Про підтримку на розвиток вирощування нішевих культур

Можливо, важко буде визначитись на конкретний рік із 3 років про суму підтримки. Але позитивний сам факт, що ми говоримо про такі культури, як жито, просо, овес, гречка, щодо яких ми відчуваємо напруженість, особливо щодо жита наприкінці сезону – бо ми не виробляємо достатній обсяг жита для внутрішнього навіть ринку. А колись країна була серед трьох лідерів з виробництва жита і житнього борошна. Ми традиційно споживаємо багато житнього хліба і продуктів переробки жита, нам потрібно. Гречка – у нас взагалі заполітизована культура. Коли є проблеми – за гречкою ми орієнтуємося. Якщо ми стабілізуємо ці 3-4 культури, соціально-політично подразливі, буде певний успіх. Але треба дуже вдало скористатись цим інструментом.

Читайте до теми: Ціни на зернові — підсумки попереднього маркетингового року та прогнози на 2020-2021 

Про напрямок підтримки новостворених ферм

Є там ще така програмка, і вона була у минулому році – підтримка новостворених ферм до 20 га у вигляді компенсації 5 тис грн на га, але не більше 100 тис грн. Ще є така поправочка – підтримка молодих фермерів до 35-ти років, щоб молоді люди, які у селі ще залишились та могли розвиватись.  Бо у нас говорять, що кількість населення за останні 10 років у селі скоротилась на 17%. Це дуже велика цифра. Нам потрібні державні заходи щодо регулювання відтоку людей.

Про держпідтримку на придбання землі

Якщо говорити про 500 млн грн на купівлю землі – я не думаю, що ця сума буде замала. Проблема у тому, що йдеться про компенсацію півтори облікових ставок на взяті кредити під купівлю землі. І там є не лише юридичні, а і фізичні особи. Плюс обмеження у 100 га в одні руки. Ця програма розгорталася на початковий період трирічного циклу на 2021 рік. А він буде починатись тільки з 1 липня. Плюс є економічна ситуація, яка буде справляти корективи на обсяг-пропозицію скільки буде бажання продати і купити цієї землі. Тим паче, що це буде компенсація ставок за кредитами, а не сама вартість землі – бо є обмеження, скільки повинно бути участі власного фінансування, скільки кредитного. Виходячи з цих факторів – скільки буде викинуто можливої землі на ринок для першочергової купівлі, з обмеженням про фізичні особи, з обмеженням можливостей економічних, і ціни, яка буде складатися, для початкових періодів можливо цієї суми буде достатньо. Також у нас є закладена сума на цей рік на землю 1 млрд грн, але потім закон прийняли про відкриття ринку з наступного року. І виникає питання – а як буде використаний цей мільярд? Коли ринку землі ще немає. За оцінками експертів має скластися пропозиція на рівні 7-11% у перші роки. Плюс я не думаю, що буде надмірно активний ринок купівлі-продажу земель після початку дії цього закону. Тому я не думаю, що передбачених грошей буде недостатньо.

Читайте до теми: Як відредагувати земельну реформу в Україні, скориставшись досвідом країн ЄС та США 

Десь 29 сімейних молочних ферм, знаходяться в західних областях. Для того, щоб такі ферми існували, їм треба стартовий капітал»

Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України

Про загальну модель програми держпідтримки на 2021-2023 рр.

Це чудово, що розробили такий проект підтримки, на рівні програми. Однак чи будуть ці кошти?.. Бо можна цифри гарні написати, і все. Але ж треба говорити про джерело виділення коштів – за рахунок чого це відбудеться і як з бюджету будуть виділятися. Для того, щоб знайти такі кошти, треба не лише стандартні надходження до бюджету. Треба думати про надходження до бюджету і фінансування цієї програми не з бюджету, а з так званих фондів.

Про підтримку тваринництва

Тваринництво у нас в загоні. Особливо ВРХ і корови, коли 1,7 млн складає поголів’я корів. Нажаль, великі агрохолдинги рахують прибутки з 1 га, тому тваринництвом не замаються, займаються тільки рослинництвом – з сучасними технологіями, внесенням мінеральних добрив. Але постає питання – а що з родючістю землі, як її відновлювати? Раніше був певний порядок відновлення родючості. Земля стояла на пару, на неї певний період часу нічого не висівали. Зараз цього нічого немає. Ви ніде не побачите клаптика землі. Тому для відновлення родючості землі треба створювати фонд. Чим відновлюється земля? – органічними добривами. А що таке органічні добрива? – перегній від великої рогатої худоби, які завжди вивозили на поля. Треба створити фонд відновлення родючості землі і встановити норму поголів’я ВРХ на 100 га. Якщо ти ці норми виконуєш, нормально на цій землі хазяйнуєш і відновлюєш родючість, вносиш органіку. Не виконуєш цю норму – то плати до фонду, а фонд буде підтримувати тих, хто утримує велику рогату худобу. І, таким чином, буде підтримка розвитку тваринництва. Такий підхід забезпечить надходження до бюджету. У Польщі нині норма 24 голови на 100 га. У Німеччині – біля 40 колів на 100 га. За радянського союзу була норма 25 голів на 100 га. Якщо ми візьмемо тільки поголів’я у господарств – не худоби рогатої у населення. Тому що вона влітку випасається, ніхто не готує зелений сінаж, корми. Вона на натуральному продукті, натуральних травах. Якщо порахувати у господарствах, де 400 тисяч поголів’я, і взяти скільки гектарів ці господарства обробляють, то за моїми розрахунками було 4 голови на 100 га. Якби було введено такий показник, було б супер, з’явилось би джерело фінансування розвитку тваринництва. Хочеш, щоб аграрний фонд займався розвитком тваринництва замість тебе – хай займається. Але потім тобі треба буде думати про поновлення землі. Перегній вже зараз має реалізацію тим же рослинним холдингам. Держава має думати не лише про бюджет, а і про фінансування фондів, які б підтримували тваринництво.

Читайте до теми: Валерій Перепелиця: В Україні відбувається економічний геноцид фермерства 

Про необхідність підтримки молочних ферм

В Україні існує зараз така ситуація щодо створення сімейних молочних ферм: десь 29 сімейних молочних ферм знаходяться у західних областях. Для того, щоб такі ферми існували, їм треба стартовий капітал. Молочні ферми – це коли у селі люди залишаються і створюють нове виробництво молока. Але вони зможуть бути ефективними лише тоді, коли поголів’я починається з 15-ти, або як в Польщі зараз – від 25-ти голів. На таку кількість поголів’я можна проводити певні механізовані процеси, робити мийку, процес доїння механізувати. Це підвищить санітарно-гігієнічні показники молока. Але для того, щоб сімейні молочні ферми існували, їм потрібна земля, щоб заготували соковиті зелені корми. Сьогодні у цих сімейних молочних ферм землі немає, тому що вся земля розпайована, роздана. Землі випасу – а ними користуються сімейні молочні ферми – у багатьох селах вже розорані, і віддані в оренду якимось приватним підприємцям чи тим же холдингам. Крім того, у кожній сільраді є землі запасу сільської ради, які мають цільове сільськогосподарське призначення. Аудит цих земель випасу теж треба зробити. І тільки після цього виділити на сімейні молочні ферми. Тільки після цього сімейні молочні ферми можуть існувати. Але сьогодні господар молочної ферми навіть землі не може дати в заставу, тому що у нього немає. Щоб отримати кредит у майбутньому при продажі землі, її немає, цієї землі. Тому проблема здешевлення кредитів стоїть. Бо на старт сімейних молочних ферм необхідно під 3-3,5 млн грн. де ви в селі знайдете ці гроші? Безумовно, повинна давати держава на старт. Для того, щоб отримати обігові кошти. Бо це гроші, які підуть на будівництво, на придбання нетелів, але ж треба ще обігові кошти.

Про налагодження системи збору та переробки молока

Де господарствам брати обігові кошти? Це розрахунки з тими, хто у них купує молоко. Повинні бути терміни, які їм прийнятні. А це роблять або посередники, або переробні підприємства. Я б на місці держави функції посередників тут не бачив би. Зробив би атестацію приватних підприємств, які займаються заготівлею молока. І більше як половина не пройшли б атестацію у тих умовах, у яких вони збирають. Тому постає питання про здешевлення кредитів та про організацію роботи. У селах є підприємства переробні – зараз менеджери створили системи заготівлі. А власники це бачать, і вони через посередників купують молоко. Ця система посередницька створена менеджментом переробних підприємств. Тому треба думати про здешевлення кредитів не тільки для фермерських господарств, а і для підприємств. Виникає питання, звідки брати кошти на переробку? Адже сьогодні немає інституцій, які б кредитували модернізацію. Якщо є банки, то там ціна кредитів сягає 10-11% в кращому випадку в валюті, а якщо говорити про гривневі платежі – там до 20%. Безумовно, ніхто не зможе проводити модернізацію, маючи такі кредитні навантаження. Імпорт молочних продуктів до України треба контролювати, бо імпорт великий. Тому треба проводити перевірку тим, які не відповідають митним тарифам та встановлювати квоти для іноземних постачальників.

Про здешевлення страхових платежів

Страхові компанії – бізнес як такий не працює. Навіть автомобільний. Неможливо від страхової компанії отримати кошти. Так само, як створення фонду родючості землі, має бути створення страхових фондів. Відрахування від бізнесу в страхові фонди. Необхідно утворення страхових фондів, які можуть непередбачувані події фінансувати. Це можуть бути і державні, і приватні фонди, і державно-приватне партнерство. Державі слід сісти і це розробити, сідати і це обговорювати. А це інвестиції на 10-15 років.

Читайте до теми: 18 аграрних законів нового парламенту: держпідтримка, земля, соєві правки та карантин 

Дотримання відсотку локалізації дозволяє обирати серед пари-трійки вітчизняних постачальників, які ще й не завжди можуть похвалитися якістю продукції. Тому користь від програми компенсації на придбання техніки – це філософське питання»

Андрій Губін, експерт з аграрних питань, Latifundist.com

Про компенсацію на придбання с/г техніки

Багато хто з аграріїв дійсно відмовлявся від купівлі імпортної техніки на користь українських аналогів. Та й виробники машин, звичайно, мали з цього більші продажі. Але чи дійсно такі дотації стимулюють розвиток машинобудування у країні? Адже навіщо давати покупцеві якісний продукт, коли твій товар все одно будуть брати через значну різницю у ціні. Та й іноді немає змоги робити його якісніше, адже якби не вимоги локалізації, то можна було б обирати серед різноманіття зарубіжних постачальників комплектуючих. Але ж дотримання відсотку локалізації дозволяє обирати серед пари-трійки вітчизняних постачальників, які ще й не завжди можуть похвалитися якістю продукції. Тому користь від програми компенсації на придбання техніки – це філософське питання, і ефект від неї (позитивний чи негативний) ми побачимо лише за кілька років.

Читайте до теми: Руслан Марков: Чверть кооперативів спеціалізуються на наданні послуг з обробки землі 

Коли у 2014-2015 роках вперше з’явилася компенсація, це певним чином змотивувало людей, але вона щороку вибирається на 100%, а потім щороку бракує. На минулий рік її зупинили не вкінці року, а всередині, тому що вже було перевиконання пів мільярда грн»

Євген Березовський, генеральний директор «Техноторг-Дон»

Про компенсацію на придбання с/г техніки

У нас відкритий ринок для всіх машинобудівників світу. Без мита і без нічого. Мито діє лише на частину легких тракторів. Які колись конкурували з нашим виробником тракторів ЮМЗ. То вони такого мита добились, але самі згорнулись уже давно, завод давно не працює. Наші виробники на відміну від інших країн не мають ніяких преференцій у порівнянні з іноземними виробниками. Тим часом, на фоні падіння загального виробництва в Україні, враховуючи, що у нас галузь аграрна займає значну частину ВВП, то ще якось ледь-ледь дихає. Однак коли у 2014-2015 роках вперше з’явилася компенсація, це певним чином змотивувало людей, але вона щороку вибирається на 100%, а потім щороку бракує. На минулий рік її зупинили не вкінці року, а всередині, тому що вже було перевиконання пів мільярда грн. По суті, у цьому році вона працювала лише на видачу тих боргів, які були минулого року. Придбання агросектором нової техніки практично не фінансувалось. У нас у зв’язку з цим виникли проблеми. Є флагман нашого сільгоспмашинобудування Харківський тракторний завод. У нього є продажі, але вони переважно пов’язані не з сільським господарством, а з промисловим виробництвом. Якісь бурильні станочки, установочки для електриків, для промислових процесів, не пов’язаних із сільським господарством. Сільськосподарські трактори практично не продаються, тому що тепер аграрій чекає цієї компенсації. Він звик, що якщо ти хочеш придбати у ХТЗ, то ця компенсація буде надана. А так як її немає, він каже: «Я почекаю, поки буде». І так ця ситуація викликала зниження об’ємів закупівлі, відповідно, об’ємів виробництва. У цьому році падіння склало 30% від минулого року. Бо люди чекають на компенсацію, а її немає. Бо компенсація – це така справа – що вона і мотивує, але якщо відсутня – починає демотивувати. Викликає у людей відкладений попит. Звичайно, у такий важкий період для країни, сільгоспмашинобудування серйозно потерпає. Якщо цю тему серйозно розкривати – усі власники заводів, які працюють у машинобудуванні розкажуть про свої біди.

Читайте до теми:  Іван Чайківський: У вересні запропонуємо програми розвитку аграрного сектору на 5 років

Коли існує держпідтримка, офіційно оголошена, враховуючи те, що держпідтримка видається не перший рік, і вона працювала багато років, аграрії вже мають контакти в управлінні сільського господарства, міністерстві, вони одразу обдзвонюють, наводять справки, є чи ні. Якщо вони впевнені, що гроші є, починають купувати, але чекати компенсацію починаючи з кінця року. Купив, документи подав, і коли гроші поступили до бюджету – йому їх повертають. Ти купив у січні, а компенсували тобі у другій половині року. І вони розуміють як це працює, бо це вже було. Вкінці року це мотивує їх більше, бо допомога уже видається.

У нас за законодавством компенсація складає до 40% вартості техніки без ПДВ. Відповідно це 33% вартості техніки з ПДВ. Бюджет рахує без ПДВ, а аграрій купує з ПДВ. У них різна система підрахунків. Вона завжди була 30% і нормально працювала і нормально мотивувала. Через якісь там помилки її зробили меншою. Я вважаю, що це неправильно. Виходячи з цієї ситуації 2 млрд грн виділено грошей. Якщо вони будуть отримувати  30% вартості техніки, то на 6 млрд грн техніки буде купуватися у наших сільгоспмашиновиробників. За сьогоднішніх умов це 10 млрд одиниць техніки. Але 10 млрд наше сільгоспмашинобудування не виробляє. Воно не виробляє навіть 6 млрд одиниць.

Сьогодні було б виправдано відповідно до законодавства робити 2 кроки – або знизити процентну ставку цієї компенсації до 40% без ПДВ – це буде 33% з ПДВ, що буде стимулювати до придбання техніки на 6 млрд грн. та буде відповідати приблизно тому об’єму виробництва, яке може забезпечити усе наше сільгоспмашинобудування.

Про необхідність запровадження компенсації лізингу техніки

Плюс у законі про компенсацію вказано, що ця компенсація може розповсюджуватися і на лізингові програми. Тобто той, хто бере українську техніку в лізинг, йому компенсовується не сума лізингу, а сума процентів по лізингу. – додаткових відсотків по лізингу. Чому б через такий механізм не запустити і лізингові програми, які б фінансували поширення нашого сільгоспмашинобудування?

Зараз лізингові програми працюють, вони популярні але лише на іноземну техніку. Програма компенсацій перекрила лізингові програми, бо коли людина бере напряму – вона отримує компенсацію, а купив у лізинг – не отримав компенсацію. Тому не звертається до українських лізингових компаній. Тобто ми виключили цілу галузь. Але ж це ціла галузь яку відрізають. Йдеться про підтримку лізингових платежів – тих процентів, які лізингова компанія нараховує на право користування грошима. Якщо людина заплатила лізинговій компанії і йому ці гроші компенсували за користування. Нам яка різниця – рік він користувався цією технікою чи стала вона його власністю. Головне, що він нею працював і заплатив лізинговій компанії за цю роботу і ми йому ці гроші компенсували.

Читайте до теми: 7 способів як не потрапити на лізингових шахраїв 

Поки програми «зависають», виробники техніки банкрутують

Є підприємства, які на межі зупинки і банкрути. Той же ХТЗ – найбільш крупний машинобудівельник не реалізовує на український ринок з нового року. Хоча він у попередні роки продавав по 400-500 тракторів на наш ринок. Тобто якщо 1,5 млн грн коштує кожний трактор, це 600-700 млн одиниць, які він видавав на український ринок техніки. А скільки це робочих місць, податків, можливість, яку ми не використовували. Якщо порахувати цю компенсацію, то вона у вигляді податків на зарплату назад повертається до бюджету. В усьому світі борються за виробництва. Європейським виробникам вигідний критичний процес в Україні. Людина виготовляє шматок заліза своїми руками за 3 грн, а заробить 133 грн., за цей процес боротьба в усьому світі. ЄС знає це, розуміє, і робить все можливе, щоб їм було вигідно. Якщо не підтримувати в Україні – цілий кластер буде без зарплати. Але є не треба продавати ні землю, ні нафту, нічого, а просто люди виготовлять техніку, і будуть приносити податки в бюджет.

Ситуація в машинобудівній галузі в цифрах

  1. Програму компенсації було запроваджено у 2017 році. Вона активно запрацювала у 2018 році. Реалізація вітчизняної техніки у 2018 році зросла на 20%.
  2. З другої половини 2019 року у зв'язку з дефіцитом бюджету, компенсація не виплачувалася. Реалізація знизилася на 20% і повернулася на показники до 2018 року.
  3. У 2020 році здійснювалися виплати тільки відповідно до боргів 2019 року, на нові виплати коштів у бюджеті практично не передбачено. Як результат, реалізація просіла більш ніж на 30%.
  4. Очевидним є зростання реалізації продукції вітчизняного сільгоспмашинобудування під час дії програми компенсації і зниження за відсутності програми. З урахуванням того, що галузь сільгоспмашинобудування одна з небагатьох працюючих галузей промисловості, зростання обсягів реалізації критично важливе для промисловості країни.
  5. Необхідність компенсації: Для забезпечення стабільного зростання обсягів реалізації вітчизняної сільгосптехніки необхідна стабільна робота програми і своєчасні виплати протягом хоча б впродовж 5 років.

Читайте до теми: «Захід» українського фермерства – сім провалів уряду, парламенту та Офісу президента 

Слід замінити поняття «локалізований продукт» поняттям «український виробник» – на наш погляд, усі продукти українського виробника вважаються локалізованими за замовчуванням. Тобто критерії повинні бути чіткими і зрозумілими, щоб їх легко було адмініструвати»

Андрій Коваль, генеральний директор АТ «ХТЗ»

Про компенсацію на придбання с/г техніки

Безумовно, ми підтримуємо рішення МЕРТ: воно дозволить стимулювати попит, завантажить роботою виробників, прискорить оновлення парку техніки – це буде мати хороші економічні і соціальні ефекти. Програма компенсації за час свого існування встигла продемонструвати певні позитивні результати. Підприємства з встановленим рівнем локалізації отримали б стабільний збут, а також можливість реінвестувати отримані ресурси у розвиток своїх продуктів і технологій, підвищуючи рівень локалізації та ефективність виробництва. Але досвід показує, що у МЕРТ могли б розглянути і пропозиції, як підвищити ефективність даної програми. Передовсім, критерії локалізації. Виконання існуючих критеріїв практично неможливо ефективно контролювати. Це призводить до зайвої бюрократизації процесу і, як наслідок, необ'єктивності результату.

Необхідність визначити критерії щодо техніки

Суть наших пропозицій полягає у тому, що слід замінити поняття «локалізований продукт» поняттям «український виробник» – на наш погляд, усі продукти українського виробника вважаються локалізованими за замовчуванням. Тобто критерії повинні бути чіткими і зрозумілими, щоб їх легко було адмініструвати. Наприклад, як досить просто визначити «українського виробника»: валовий дохід на рік на одного працюючого – не менше еквівалента $40 тис., а частка заробітної плати у валовому доході – не менше 12%.

Це буде найбільш яскравою ознакою активного використання саме українських виробничих потужностей, роботи українських співробітників підприємств і інженерів. Ці критерії досить об'єктивні, їх легко контролювати. Підприємства, які відповідають цим критеріям, вважаються «українським виробником», а їхня продукція – за замовчуванням вважається локалізованою.

Ми сподіваємося, що ці питання можливо обговорити і доопрацювати в професійному колі – у складі робочих груп, до якої увійшли б і представники МЕРТ, і представники ХТЗ і ряду інших підприємств України, щоб виробити загальні регуляторні положення, які будуть корисними для української індустрії.

Оксана Тупальська, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 липня 2020
Держпідтримка АПК на 2021-2023 роки: аграріям компенсуватимуть кошти за встановлення систем краплинного зрошення
Програма держпідтримки рослинництва поділяється на садівництво/зрошення  — 300-400-500 млн грн (за трьома роками) та нішеві...
14 липня 2020
У Раді підтримали законопроєкт, який захистить сімейні фермерські господарства щодо держпідтримки по компенсації ЄСВ
Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №3486 про внесення змін до законодавства щодо соцзахисту населення в період карантину,...
8 липня 2020
Програми держпідтримки для агросектору на 2021-2023 роки: тваринництво, рослинництво, фермерство, кредитування, сільгосптехніка
Уряд показав середньострокові програми держпідтримки агросектору на 2021-2023 роки. МЕРТ діє за принципом Мінфіну: замість плану програм на наступний...

Вибір редакції

5 серпня 2020
Земельная реформа України – основні етапи та події за всі роки незалежності
Як в Україні запускалася земельна реформа й запроваджувався ринок землі? AgroPolit.com підготував історичний екскурс щодо земельного питання за всі...
30 липня 2020
Закон №0856 – це «Конституція» сільськогосподарської кооперації в Україні
Народний депутат («Слуга народу»), голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері...
29 липня 2020
Результат першого року роботи парламенту Володимира Зеленського: 23 аграрних закони і низка реформ на паузі
За перший  рік роботи народні депутати парламенту імені Володимира Зеленського  зареєстрували 95 законопроєктів, які стосуються роботи АПК....