«Захід» українського фермерства – сім провалів уряду, парламенту та Офісу президента
«Захід» українського фермерства – сім провалів уряду, парламенту та Офісу президента

В штангу – це про святкування першого Дня фермера в Україні. У владі хотіли як краще, а вийшло, як і в всі попередні роки – ніяк та один пафос. В Офісі президента та в уряді, напевно, чекали, що у фермерських родинах порвуть два баяни під час святкування, а вінця келихів пінитимуться через край від міцних напоїв, бо нарешті їх почули і встановили офіційний «день подяки трударям імені полів і лопати». Але! Так не сталося, бо пізно пити боржомі, коли печінка майже відвалилась. Звісно, що фермерський рух сьогодні в Україні тримається і розвивається (виключно на власному ентузіазмі та всупереч усім реформам). Але якщо влада продовжить і далі слухати фермерів тим місцем, на якому сидять її представники з Кабміну, парламенту та Банкової, то ще пару років – і прийдемо до «закату» українського фермерства. І ось чому.

Напередодні свята AgroPolit.com зробив сухий зріз основних фактів про те, хто такі українські фермери. Тож усім зрозуміло, що це сучасні освічені виробники, які обробляють близько 13,5 млн га землі з показниками ефективності господарювання часто вищими, ніж у агрохолдингів. Але підтримки від влади – zero.

Пройдемося по основних проблемах і недоробках урядової політики в частині розвитку фермерства і з’ясуємо, що ж насправді потрібно сьогодні робити.

Перший – законодавчо не визначено поняття фермер і що саме фермерство має бути основою аграрного устрою України.

І саме на нього потрібно робити ставку у фінансовій підтримці агросектору. Чому це важливо? Розквіт фермерства в Україні це міцна опора економіці. Приведу одну аналогію: коли людині простіше встояти – на одній нозі чи на двох? Коли буде міцніша економіка – спираючись умовно на 100 агрохолдингів чи ще на 38 тис. фермерів? Де буде більший економічний та соціальний ефект?

Що слід зробити? 

Прийняти зміни до 41 статті Конституції та зробити фермерів основою аграрного устрою країни.

Другий провал – фінансова підтримка.

Сьогоднішній Кабмін продовжив сповідувати практику уряду Володимира Гройсмана та в. о. міністра агарної політики та продовольства Максима Мартинюка, які показували фермерам фінансову «дулю». Нагадаємо, що тоді фермери збунтували проти таких підходів і влада пішла на поступки, виділивши на кінець року фермерам коштів, як кіт наплакав. Аналогічні підходи вочевидь у команді Дениса Шмигаля&Петрашка&Висоцького. Яскраве свідчення цього: у перший день святкування (19 червня) ні копійки фермери не отримали з обіцяних 4 млрд грн. Єдине, на що спромігся Кабмін, це нарешті показав порядок розподілу коштів за фермерськими програмами та для кооперативів. Чесно кажучи, така оперативність радше нагадує ляпас по обличчю фермерам, а не реверанс у їхній бік.

Читати до теми: GoЗаАгродотаціями Випуск №4: 2018 — Як «розпиляли» 6,3 млрд бюджетних грн

Що слід зробити?

Прийняти державну програму підтримки фермерів із гарантованим обсягом державної підтримки на наступні 5 років (закріпити це відповідним законом).

Прийняти закон про фермера, яким визначити, хто такий фермер, і всі інші дотичні питання.

Третій — імітація державної підтримки фермерів, які постраждали через посуху.

Як гарно починали, і яким пшиком це закінчилося. Наші колеги з Kurkul.com уже писали про те, що Кабмін не спромігся затвердити окремого порядку виплат коштів товаровиробникам за збитки від посухи чи надати якісь роз’яснення місцевій владі щодо механізму компенсацій. Відповідно районні та обласні адміністрації керуються постановою КМУ від 29 березня 2002 р. №415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету», яка фактчино означає видідлення аграріям державних коштів на поворотній основі. Тож логіка такої підтримки: якщо ти постраждав від посухи — звертайся, держава десть тобі безвідсотковий кредит, але наступного року ти маєш його повернути. Фактор того, чи доживе господарство в таких умовах – нікого не хвилює.

Читати до теми: «Тисячі гривень і місячні черги — правда про допомогу постраждалим від посухи фермерам».  

Що слід зробити?

Прийняти закон про агрострахування і закріпити державне фінансування на цю програму.

 Четвертий – відсутня система реагування на фаорс-мажори, коли під ударом опиняється вироблена фермерами продукція.

Так було із введенням карантину і всі ми бачили, як через неможливість продажів овочів їх просто викидали на звалища.

Не діють в країні і принципи кооперації, бо відсутнє законодавче регулювання цієї діяльності.

Що слід зробити?

Прийняти закон про локального агровиробника, який гарантує закупівлі торговельними мережами певної частки продукції у місцевих виробників.

Налаштувати оптимальну систему закупівлі продукції у агровиробників до Держрезерву, у тому числі у фермерів. 

Закон про кооперацію №0856.

П’ятий — доступ до землі.

Тут взагалі цікава ситуація. Закон про землю 552-IX, наче б то надав фермерам право вирости у сприятливих умовах за два роки до статусу ефективного власника до моменту відкриття ринку землі для юридичних осіб. Серйозно? Куди вирости і на якому грунті, якщо доступних кредитів немає, а навіть уже оброблювані ними державні землі у постійному користуванні їм пропонують викупити у безвідсоткову відстрочку на 10 років. Питання: а для чого їм цю землю купляти, коли вони і так її мають довічно, у постійному користуванні? Це як я розумію, ще один спосіб покращити життя фермерам. Знімаєм капелюха перед логічністю дій реформаторів. Слів просто немає.

Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок


 

Що слід зробити?

Запустити Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, запуск якого так вперто депутати намагаються поховати.

Програми земельної іпотеки.

Шосте – детінізація с/г земель і впровадження податкового мінімуму.

Наразі це тема жваво обговорюється і йдеться про те, що фермери мають зрівнятися в питанні сплати податків із середніми компаніями та великими агрохолдингами, що вдарить по них. Вочевидь, що питання детінізації важливе, але не методом — всіх під одну гребінку.

Що слід зробити?

 Виробити систему оподаткування для фермерів спільно з ними.

Сьоме – випробування добривами та введенням мита на пальне

Як мерт хотів залізти в кишеню всім аграріям, читайте тут. 

Читати до теми: Введення мита на дизпаливо – агросектор чекають додаткові витрати на 2 млрд грн 

Що слід зробити?

Не використовувати практику квотування, бо це автоматично б'є по гаманцю виробника. Потрібно розвивати конкуренцію.  

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 серпня 2020
Незалежність-29: над прірвою – як залишитися в живих
Відбулися, в процесі, дерибан – ці три вирази означають  основні досягнення України на 29-му році незалежності. Як незалежній Україні...
20 травня 2020
Перший рік президента Володимира Зеленського – вісім (не) зроблено і що далі
Перший рік можливостей президенства Володимир Зеленський для змін в Україні, економіці та агросекторі був непростим. Пропонує детальніший аналіз...
21 квітня 2020
Без чотирьох п’ять: перший рік президентства Володимира Зеленського
Уже рік як Володимир Зеленський є президентом України. Він переміг 21 квітня у другому турі виборів із результатом у 73% голосів виборців, обігнавши...

Вибір редакції

17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...
11 вересня 2020
Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
Ще навесні 2020 року у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України анонсували надання грошової компенсації...