Ціни на зернові — підсумки попереднього маркетингового року та прогнози на 2020-2021

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (МінРЕТС) та учасники зернового ринку підписали рамковий Меморандум про граничний обсяг експорту зернових. Щоправда, конкретні показники експорту на 2020/2021 рік у ньому з'являться ближче до середини серпня 2020 року.

AgroPolit.com розпитав представників аграрного ринку, аналітиків та експертів про підсумки зернового маркетингового року 2019/2020 та прогнози на новий зерновий сезон. 

Читайте до теми: Світове виробництво зерна зросте до рекордного рівня — прогноз ФАО

Підсумки маркетингового року 2019/2020

У меморандумі граничний обсяг експорту пшениці за попередній маркетинговий рік (тобто до 30 червня 2020 року) було погоджено на рівні 20,2 млн т (для всіх класів). Україна вже експортувала всіх видів зернових (станом на 26 червня поточного року) 56,2 млн т.

Також на звітний період експорт культур становить:

пшениці — 20,4 млн т (більше на 4,83 млн т або 31% аналогічного періоду 2018/19 МР);
ячменю — 4,98 млн т (+1,45 млн т, 41%);
кукурудзи — 30,12 млн т (+391 тис. т, 1,3%);
жита — 8,2 тис. т (-80 тис. т, 91%).
Нагадаємо, у 2019 році Україні вдалося зібрати рекордний врожай зернових — 75,2 млн т зернових та зернобобових культур. Це й позначилося на експорті. 

2020-2021: Перспективи та перестороги нового маркетингового року

У 2020 році через несприятливі погодні умови, нестачу вологи взимку та наслідки карантинних обмежень у МЕРТ прогнозують зменшення виробництва зернових у порівнянні з 2019 роком та не очікують валового збору на рівні 75,1 млн тонн. За оптимістичними прогнозами, валовий збір зернових становитиме 72,4 млн тонн, за песимістичними – 63,5 млн тонн.  

«Цьогоріч ніхто не може сказати зі 100 % впевненістю, яким буде врожай, аж поки його не зберуть. Однак наразі все виглядає добре. З очевидних наслідків можна назвати події, які відбувалися раніше – це посуха на півдні України. Через це там врожай буде меншим. В центральних та північних областях – все стабільно. Якщо розглядати загальну картину із зернових культур, я думаю, все буде приблизно так само, як і минулого року. Єдине – пшениці буде трохи менше, а кукурудзи – трохи більше», – заявив в коментарі для AgroPolit.com засновник проєктів Zernovoz.ua и «Zernotorg.ua» Олександр Мащенко.

Експерти кажуть, що фактор погоди, звісно, позначиться на новому урожаї, але суттєвого відриву від попереднього МР за обсягами зібраного не буде. 

Попри малосніжну зиму і весняну посуху недобір з озимих культур не буде катастрофічним, а всі загиблі посіви були вчасно пересіяні ярими культурами. Тому по факту ми можемо отримати валовий збір зернових лише на 1-1,5 млн т менший від попереднього 2019/20 МР. В розрізі культур прогнози валового збору такі: пшениця: 25,5 – 26,5 млн т (в 2019 28,3);  кукурудза: 37,5 – 38,5 (35,8), ячмінь: 8,1 – 8,5 (8,9)», – озвучує прогноз аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко.

З такими висновками погоджується і генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

«У 2020 році я би не став націлюватися на рекорди, але те, що буде не менше врожаю, ніж минулого року – це очевидно. Озимий ячмінь зараз збирають, і навіть південні області, які мали проблеми, демонструють в окремих випадках дуже достойну врожайність. Хоча і не можна поки що сказати, що це відбувається масово... Попередні розрахунки експорту пшениці будуть на рівні 17,5-18 млн т. Внутрішній ринок буде повністю забезпечений і харчовою, і фуражною пшеницею. Про якість пшениці сьогодні ще також рано казати, її тільки почали збирати», – заявив Павло Коваль.

А от про що можна говорити з оптимізмом – це кукурудза. Після сезону дощів прогнози щодо її врожайності значно покращилися. 

Цього року посівні площі кукурудзи у нас були збільшені на 10% і становлять 5,4 млн га, але зважаючи на той факт, що початок посівної кампанії припав на посушливу погоду і така погода за прогнозом буде триматися близько 2 місяців, прогнози – стримано оптимістичні. Минулого року у нас середня врожайність була – 7,2 т/га; позаминулого – 7,8 т/га; цьогоріч, я думаю, врожай буде на рівні – 7-7,2 т/га. Але варто зважати, що найскладніші місяці попереду. Коли закінчилася посівна, пішли дощі – це дуже допомогло кукурудзі. Сьогодні середні показники стану цієї культури по країні мають дуже привабливий вигляд, але також дуже важливо, щоб у подальшому їй вистачило вологи. Мої обережні прогнози на врожай кукурудзи – близько 38 млн т», – пояснила ситуацію менеджер з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олена Нероба.

Зі знаком питання сьогодні ціна зернових культур нового врожаю. 

Якщо у нас буде гарним урожай олійних культур (не тільки соняшник, а ще й соя та ріпак), які будуть продаватися у вересні та жовтні, я не виключаю зниження ціни на цю продукцію. Звісно, цей врожай ще потрібно зібрати. Якщо говорити в глобальному сенсі, світовий ринок фуражної продукції достатньо збалансований, і значних змін не передбачається. Раптові зміни можуть бути, наприклад, через якийсь значний катаклізм, якщо загине велика частка врожаю», – заявив голова ради ГО «Бізнес – Варта» Іван Мірошніченко.

Трейдер з досвідом пояснює цінову арифметику на пшеницю. «Ринки продовольчої пшениці більш чутливі до погодних умов. Вже спостерігаємо проблеми не тільки в Україні, але й в інших європейських країнах, врожай буде трохи менший, хоча, я думаю, ми побачимо ситуацію, аналогічну до минулорічної: ціни будуть трохи нижчі на початку, а потім почнуть зростати. Але варто зауважити, що будь-які рішення, що стосуються експорту пшениці, будуть мати моментальний ефект на ринку», — каже він. І додає, що в Україні спостерігається досить великий розрив між цінами на фуражну групу культур та продовольчу.

Мірошніченко  наголошує:

Якщо говорити про пшеницю, то різниця між цінами на старий та новий врожай становила у травні близько $20, а зараз – близько $15. Ціни на новий врожай нижчі за старі. Світовий ринок не готовий піднімати ціну на зернові для покриття вартості зберігання продукції (зберігається однакова ціна на червень, серпень, вересень). Однак, я думаю, ця ситуація зміниться, щойно буде пройдено пік продажів в серпні, ринок на це відреагує і почне компенсувати зберігання продукції аграріям. На мою думку, цього року сезон буде схожий на минулорічний, з просіданням ціни і виходом на плюс після пікових продажів», – пояснює Мірошніченко.

Що стосується ціни на кукурудзу, продовжує він, то на неї впливає коливання цін на паливо. При цьому її виробництво в новому МР збільшиться, і Україна вийде на рекорд. «Але не варто забувати про Америку, яка виробляє 400 млн т кукурудзи у порівнянні з нашим рекордом – 42 млн т української продукції. Нам потрібно дуже уважно спостерігати за ключовими гравцями на ринку. Я думаю, що гравці домовляться про квоти на нафту (або це будуть інші події), ми вже сьогодні бачимо ціни $40-42/барель. За прогнозами — ціни на нафту до нового року зростуть до $50/барель. Значить, або будуть квоти, або хтось припинить виробляти. Це означає, що ми побачимо відновлення переробки етанолу з кукурудзи в США», – заявив у коментарі для AgroPolit.com голова ради ГО «Бізнес – Варта», народний депутат 8-го скликання Іван Мірошниченко.

Читайте до теми: Зерно  і люди: три «правки» бізнесу до зернового Меморандуму

Світові тренди на українському полі

За словами Олександра Тищенка, в поточному році світові ринки вже отримали своїх «чорних лебедів» – це і продовження торговельної війни між США і КНР, і світова економічна криза як наслідок епідемії COVID-19, і обвал ринку вуглеводнів.

Оскільки ми є частиною глобальних ринків, а наш аграрний експорт переважно сировинний, ми будемо чутливими до перелічених вище факторів. Попри це ціни на основні позиції українського аграрного експорту в першій половині 2020 року тримались в переважній більшості вище за показники аналогічного періоду 2019 року, винятком стало лише лютневе зниження, коли на фоні розгортання коронакризи світові товарні та фінансові ринки демонстрували обвальне падіння», – пояснює Тищенко.

У свою чергу, Олена Нероба звертає увагу на міжнародний фактор виробництва біоетанолу, особливо в частині прогнозів щодо кукурудзи. 

З кукурудзою у нас поки що все добре, але якщо ми говоримо про глобально світовий контекст, то  кукурудза є сировиною для виготовлення палива (біоетанолу) та кормів для годування худоби. З початком карантину попит на біоетанол впав (авіасполучення було закрите, транспортом користуються менше). Наприклад, компанія Airbus спрогнозувала, що відновити «докарантинний» рівень авіасполучення їм вдасться лише у 2025 році. Звісно, попит на сировину для біоетанолу поступово вирівняється, але поки що кукурудза по всьому світі перебуває у стадії перевиробництва», – заявила Олена Нероба.

Також вона розповіла про світові тенденції на ринку зернових та чому не варто дуже радіти «кукурудзяним» здобуткам у найближчій перспективі.

«Якщо ми говоримо про короткостроковий сегмент, то найбільший ажіотаж сьогодні викликала звістка про скорочення у США посівних площ під кукурудзу. У відповідному звіті, який був днями опублікований, сказано, що вони хотіли засіяти 97 млн акрів, але з огляду на те, що кукурудза досить дешева, а американські фермери мають декілька видів страховок та хеджування ризиків (ринок очікував, що вони не будуть сіяти так багато через дешевизну продукції), вирішили, що засіють близько 92 млн акрів. На момент формування звіту (з 30 травня по 16 червня) 90 млн акрів вже було засіяно, а фермери сказали, що 2 млн акрів вони ще досіють найближчим часом. Звістка про зменшення посівних площ на 5 млн акрів – це понад 2 млн га – викликала неабиякий ажіотаж на ринку», – пояснює Нероба.

Варто зазначити, що 2 млн га кукурудзи – це майже половина українського виробництва, тому на ринку з'явилося певне піднесення. Ціна швидко зростає.

Однак це ситуативне явище. Як я вже зазначила, кукурудза зараз на світовому ринку не викликає глобального попиту з боку етанольного комплексу. Скоротилося виробництво м'яса, з огляду на карантинні заходи і припинення роботи ресторанів та інших харчових закладів. Тому єдиний надійний драйвер на українському ринку сьогодні – це активність Китаю. Вони останні роки купують кукурудзу переважно в Україні. Вони потроху розпродали державні резерви, і їх потрібно поповнювати», – прокоментувала ситуацію Олена Нероба.

«Що стосується України: ми зберемо рекордний врожай кукурудзи і менший, хоча і достатній для забезпечення власних потреб і торгових операцій, врожай пшениці», – заявив Іван Мірошніченко

Перспективні ринки 2020/2021

За словами Павла Коваля, експортне питання та застороги, на які варто зважати вітчизняним аграріям, переважно залежать від зовнішніх обставин.

Експортні ціни формуються не в Україні – це світова ціна. Однак ми можемо коригувати показники ефективності. У світі існує тренд до падіння цін на сировинних ринках, це відбувається з різних причин. Українські фермери (особливо малі та середні) залежні від цього ефекту, адже часто продають товар прямо з поля, бо не мають ресурсів та потужностей для його зберігання. Тож це один з ключових моментів, який потрібно прогнозувати, адже до кінця року, швидше за все, ціна буде змінюватися», – зауважив Коваль.

Як пояснив аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко, основними імпортерами українських зернових є країни Азії і Близького Сходу, з кукурудзи також ЄС.

Харчове споживання більш стійке до кризових явищ, всі пам’ятають, як під час світового локдауну в березні-квітні злетіло споживання товарів бакалійної групи, що потягло за собою і ціни на зернові, люди ж їсти не перестануть, а от кормове і промислове споживання (зокрема виробництво біоетанолу з кукурудзи) буде сильно залежати від ситуації в світовій економіці. Наприклад, нещодавно МВФ погіршив прогноз падіння світового ВВП в 2020 році до 4,9% – це дуже багато, одне з найбільших падінь за всю історію спостережень», – пояснив Тищенко.

За словами Олени Нероби, український ринок вже переключився з кукурудзи на пшеницю та ячмінь нового врожаю.

За цими культурами більш-менш стабільна ситуація, хоча посівні площі трохи скоротилися. З ячменю Саудівська Аравія – наш головний споживач. Вони купили на тендері великий обсяг по $198,8/т, чим задали своєрідну цінову планку і орієнтир для українського ринку. Якщо говорити про пшеницю, то в усіх країнах-виробниках (крім Росії) посівні площі під пшеницю суттєво зменшилися. І в Європі, і в США, і в Україні. Причин багато. У нас, наприклад, пшениця сіялася погано через кліматичні умови (були пересіви у тих, хто мав на це кошти). В південних областях України врожай пшениці очікується на рівні -50% до врожаю попереднього року (Херсонська, Миколаївська, Одеська області)», – пояснила Нероба.

Як повідомляє Нероба, для порівняння ситуації в Україні можна розглянути ситуацію в Ставропольському краї, в Росії, який також є південним регіоном і демонструє показники врожайності на рівні -36% до показників минулого року. Однак, на відміну від України, в РФ південні регіони – це ключові території з виведення пшениці, що може вплинути на експортний потенціал РФ. Та й до якості російського зерна можуть виникнути питання (через хвороби культури та враження шкідниками), і це теж може вплинути на ринок.

З того, що я чула: трейдери дуже обережно трактували форварди на протеїнову/харчову пшеницю, адже поки що незрозуміло, коли почнуться нормальні обкоси, щоб можна було сформувати якісну експортну партію продукції. В цьому питанні дуже важливі погодні умови, в яких проходить остання фаза дозрівання зерна», – каже Нероба.

Варто зауважити, що попри скорочення посівних площ у багатьох країнах світу, на світовому ринку пшениці буде вдосталь завдяки Австралії та Аргентині.

«Сьогодні існують питання про те, куди вони свою пшеницю дінуть, адже у них зараз дуже напружені стосунки з Китаєм, а Індонезія (ключовий покупець австралійської пшениці) переходить на європейську та причорноморську пшеницю, тому, коли Австралія буде збирати свій врожай – це буде тиснути на ринок», – заявила Олена Нероба.

У свою чергу, аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко повідомив, що на зернову продукцію 2020 року очікуються такі ціни:

Кукурудза: середня ціна на жовтень – листопад — $142-144/т на базисі СРТ-порт, що нижче від фактичних цін на цей період минулого року. В жовтні 2019 р. ціни були в діапазоні $145-152/т, в листопаді — $152-155/т.
Пшениця 2 кл.: середня ціна липень – серпень — $183/т СРТ-порт, що вище від фактичних цін минулого року. В липні 2019 діапазон цін — $179-184/т, в серпні — $171-179/т.
Ячмінь: середня ціна липень – серпень — $163 /т СРТ-порт, факт минулого року — липень $149-158/т, серпень — $156-158/т.
«Тобто ринок повністю йде в логіці прогнозів з урожайності – недобір ранніх зернових змушує піднімати ціни в порівнянні з минулим роком, зростання прогнозу з кукурудзи тисне на ціни в порівнянні з минулим роком», — підсумував він.

Роль держави 

Через спалах коронавірусу та низку супутніх факторів у світі досить гостро постало питання харчової безпеки. Це означає, що вже зараз уряд має застрахувати країну від продовольчих збоїв. Як?

Перше — закупівлі продовольчої пшениці в Держрезерв і організація її зберігання, щоб знову не з'їли миші. Нагадаємо, що ексочільник Держрезерву Ярослав Погорілий заявив про переддефолтний стан компанії та багатомільйонні розкрадання зернових. «За документами Держрезерв був більш-менш заповнений, по факту – ні», — заявив він. 

Експерти озвучують запаси, на які слід орієнтуватися з продовольчої пшениці. «Україні для внутрішнього споживання потрібно близько 17 – 17,5 млн тонн зернових, зокрема пшениці 8,3 – 8,5 млн т. Тобто про жодну загрозу продовольчій безпеці не йдеться, звичайно, експортний потенціал дещо звузиться, але не критично», – повідомив AgroPolit.com аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко.

Друге — форвардна програма закупівлі зернових у малих і середніх агровиробників через держкомпанії, наприклад, ПАТ «Аграрний фонд». «На сьогодні ПАТ «Аграрний фонд» профінансував агровиробників на 233 млн грн, закупивши 72 тис. тонн зернових. Так, це мало порівняно з попередніми роками, але форвардна програма ще не завершилась, і контракти будуть укладатися доти, доки будуть надходити заявки від аграріїв. Наша місія залишається незмінною – максимально підтримувати та сприяти розвитку малих та середніх агровиробників», – заявив нещодавно призначений в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук. Він також наголошує, що «за умови проведення власної переробки та підтримки уряду АТ «Аграрний фонд» зможе мати на складах щонайменше 20% борошна від того, що є на ринку», – запевняє в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук.

Він також додав, що якщо в уряду є бачення, що Аграрному фонду потрібно забезпечити продовольчу безпеку в довготривалій перспективі, то вони готові виступити гарантом такої безпеки. «Та й взагалі з власною переробкою Аграрний фонд може бути успішною та ефективною державною компанією з часткою на ринку борошна щонайменше 20%. Адже ми й на чужих потужностях робимо до 12−14%, а на своїх ця кількість значно зросла б. Тоді можна було б говорити про вигіднішу ціну для кінцевого споживача та про вищу якість продукту», – сказав Банчук.

Третє – перезавантаження роботи АМКУ, який має стежити за чистотою дій гравців на внутрішньому ринку. Наразі призначено нового в.о. голови АМКУ Ольгу Піщанську. Саме на її плечі ляже ця непроста місія.