Аграрні закони 2021: податки, оренда, ринок землі, кредитування

Двадцять аграрних законів ухвалила Верховна Рада у 2021 році. Держпідтримка АПК, кредитування аграріїв та оподаткування, децентралізація та біобезпека – це ключові напрями в агро, яким нардепи приділили увагу в стінах парламенту. Після ухвалення рамочного закону № 552-IX про відкриття ринку сільськогосподарських земель у 2020 році земельна реформа мала набути практичного сенсу. Для цього вже у 2021 році були написані та реалізовані на практиці закони про електронні аукціони, передачу держземель громадам, держпідтримку АПК, зміну оподаткування для власників земельних паїв, оновлення правил ввезення пестицидів, оренду та кредитування аграріїв.

Читайте до теми: Україна 2022: відбілення АПК, війна з РФ та олігархами, або Як обіграти міжнародну дипломатію в умовах економічної безпорадності

Якщо порівнювати аграрну продуктивність депутатів з попереднім роком, то вона нижча: у 2020 році вони проголосували за 23 аграрні закони. Поточний рік відзначився бурхливим політичним життям та низкою скандалів у Раді, які виникли довкола аграрної теми. Протягом року ми знову спостерігали спроби «збити» закони великою кількістю правок. Незрозумілі дії деяких членів аграрного комітету.

Попри все це АПК України важко і неквапливо, але впевнено і настирно рухається у напрямку лібералізації ринку земельних відносин. Це ключовий законодавчий тренд 2021 року. AgroPolit.com пропонує вам пригадати ухвалені закони, що вони означають і коли починають діяти.

Перелік ухвалених законів умовно можна розподілити на ініціативи щодо ринку землі, податків/торгівлі та змін до правил безпеки в аграрній галузі й дотичних сферах. Окремо варто виділити закон про бюджет №1928-IX, адже він визначає розмір держпідтримки на 2022 рік — 4,6 млрд грн на розвиток агропромислового комплексу України.

Земельна реформа в Україні

Земельная реформа України – основні етапи та події за всі роки незалежності

Держпідтримка і кредитування АПК

1423-IX «Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин.

Закон визначає правила обігу сільськогосподарської землі в Україні. Документ розроблено на основі законопроєкту (№2178), запропонованого урядом та з урахуванням побажань експертів аграрного ринку.

1788-ІХ «Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств».

Фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно), може надаватися грошова допомога за рахунок державного бюджету у розмірі та у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються фермерським господарствам на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі на цілі та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також  спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки під час кредитування банками фермерських господарств.

1865-ІХ «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

Законопроєктом передбачається створення Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві з метою підтримки малих та середніх суб’єктів підприємництва, включаючи фермерські господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами. Програми часткового гарантування дозволяють покрити частину збитків фінансованих установ у разі неповернення кредитів такими МСП, дозволяють полегшити вирішення проблеми отримання доступу до фінансування і таким чином сприяють розвитку МСП.

№2064 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні»

Проектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», якими встановити мінімальний строк у 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання.

Окрім цього, законопроектом врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою.

Аграрна рада: законодавство, бізнес, аграрне лобі

Подивитися перелік аграрних лобістів

Ринок землі та земельна реформа

1444-IX «Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони».

Закон визначає, що земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності. Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України. Також передбачається, що земельні торги будуть відбуватися шляхом аукціонів у єдиній електронній системі «Прозорро» в режимі реального часу через інтернет. За результатами аукціону буде укладатися договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку.

Закон запроваджує мінімальний гарантійний внесок для учасників торгів. Він становить не менше ніж 30% стартової ціни ділянки землі. А торги проводяться за наявності не менше як двох потенційних покупців. 

1720-ІХ «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташовано)».

Пропонується уніфікувати зазначені правила для переходу прав власності та всіх видів користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності або права користування земельною ділянкою (сервітут, суперфіцій, емфітевзис (сільськогосподарські будівлі), постійне користування тощо) у разі набуття права власності на розташовані на такій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду) шляхом внесення змін до статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.

Одночасно законом пропонується доповнити ст. 120 Земельного кодексу України новою частиною чотирнадцятою, відповідно до якої визначити, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду або окрему частку у праві спільної власності на такий об'єкт, об’єкт незавершеного будівництва), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) об’єкта нерухомого майна, повинна бути також така земельна ділянка (або окрема частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкту нерухомого майна (окремої частки у праві власності на неї).

Читайте до теми: Анатолій Мірошниченко: Дефіцит продавців і профіцит покупців на ринку землі збережеться до 2024 року

1175-ІХ «Закон про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України».

Прийняття акту дозволить внести до Державного земельного кадастру відомості про державний кордон України на підставі затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України. 

Автори проєкту переконані, що наразі існує нагальна потреба внесення до Державного земельного кадастру саме відомостей про державний кордон України на підставі затверджених документів демаркації (з Республікою Польща та Румунією), редемаркації (з Словацькою Республікою та Угорщиною) та делімітації (з Республікою Білорусь, Республіко Молдова та Російською Федерацією).

Законом пропонується внести зміни до статей 12, 21, 32, 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо визначення складу відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України, а також підстав та порядку їх внесення до Державного земельного кадастру.

Аграрне законодавство

Аграрне законодавство: стислий опис основних аграрних законів та проектів

Податки/торгівля

1600-IX «Закон України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції».

Законопроєкт розроблено з метою усунення ризиків підвищення цін на харчові продукти та сприяння стабільності цінової ситуації на відповідних товарних ринках, а також створення рівних і справедливих умов оподаткування податком на додану вартість для сільськогосподарських виробників і підприємств переробної галузі.

1649-IX  «Закон України про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Закон легалізує міжнародне органічне маркування для українських виробників органічної продукції, гарантує держпідтримку виробникам, протидіє розповсюдженню псевдоорганіки на полицях торговельних мереж та скасовує штрафи для виробників за порушення Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» у низці випадків.

5600 «Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Згідно із законопроєктом, мінімальне податкове зобов'язання обчислюється за формулою: МПЗ = НГО × S × К × М / 12.

НГО — нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.
S — площа земельної ділянки.
М — кількість календарних місяців, протягом яких земділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
К — коефіцієнт, який становить 0,05.
Зазначається, що для фізосіб — підприємців — платників єдиного податку IV групи при обчисленні мінімального податкового зобов'язання щодо земельних ділянок, що належать до сільськогосподарських угідь, застосовується коефіцієнт К у половинному розмірі.

Мінімальне податкове зобов'язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на календарний рік, що передує податковому (звітному) року.

При цьому передбачається, що мінімальне податкове зобов'язання не визначається для земельних ділянок, які використовуються дачними і садівничими кооперативами, для земель запасу, незатребуваних паїв, розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, земельних ділянок зон відчуження та безумовного відселення.

Досьє аграрних політиків: депутати, урядовці, лобісти аграрних ініціатив

читати досьє аграрних політиків: депутати, урядовці, лобісти аграрних ініціатив

Децентралізація

1427-IX «Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права громадян на доступ до державної реєстрації актів цивільного стану у зв’язку з укрупненням територіальних громад».

Закон дозволить жителям сіл отримувати у сільських та селищних територіальних громадах послуги реєстрації актів цивільного стану (шлюб, свідоцтва про народження, смерть тощо).

«Цей крок дозволить ОМС використати власну мотивованість, гнучкість та мобільність в отриманні таких повноважень та забезпечити доступ до таких послуг своїм мешканцям. У разі наявності таких повноважень у всіх ОМС полегшиться інтеграція цих послуг у ЦНАП, їх надання у старостинських округах. Тобто багато мешканців України можуть і не відчути негативного впливу, а такі швидкі послуги, як державна реєстрація народження, смерті і далі будуть надаватися швидко (за один візит) та максимально близько до громадян», ― йдеться у пояснювальній записці до закону.

1638-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост»

Передбачається у законі «Про місцеве самоврядування в Україні» внести зміни до визначення поняття «старостинський округ» з метою запровадження інституту старост у тому числі для міст – не адміністративних центрів громад; удосконалити правові норми статті 26 закону задля надання можливості органам місцевого самоврядування затверджувати старостинські округи та положення про старосту; внести зміни до статті 54-1 закону з метою уточнення статусу старост.

Також, згідно із законопроєктом, голова громади буде зобов’язаний обговорювати з громадою всі кандидатури на посаду старости, тобто публічні консультації стануть обов’язковими. Крім того, у громадах не буде величезних або дуже дрібних старостинських округів. Критерій щодо кількості населення старостинського округу — 1500 осіб, що співвідноситься з найменшою громадою.

Біобезпека тварин і харчова продукція

1206-IX «Закон України про ветеринарну медицину».

Закон визначає правові та організаційні засади здійснення діяльності у сферах забезпечення захисту здоров’я та благополуччя тварин, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів, а також обігу побічних продуктів тваринного походження.

1684–IX «Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу».

Закон вносить зміни і приводить у відповідність до вимог міжнародних угод та директив ЄС такі законодавчі акти: Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», Закон України «Про тваринний світ»,  Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний  процесуальний  кодекс України, Лісовий  кодекс України, Закон України «Про Національну поліцію», Закон України «Про Червону книгу України», Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

1586-IX «Закон України про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України».

Закон має на меті удосконалити окремі положення щодо регулювання завезення та застосування в Україні незареєстрованих пестицидів.

Лісове господарство

1259-IX «Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та землях інших категорій».

Закон вносить зміни (підсилює) відповідальність за порушення, пов'язані з випалюванням сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

1825-ІХ «Закон про приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу»

Метою ухвалення проєкту Закону «Про приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу» (далі – проєкт Закону) є приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу, що у подальшому сприятиме мобілізації науково-дослідного потенціалу та ефективного об'єднання наявних ресурсів багатьох європейських країн у галузі лісових наукових досліджень та передових методів і технологій лісоуправління.

Приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу буде корисним для України з огляду на можливість впливати на політику роботи організації з метою мобілізації науково-дослідного потенціалу та ефективного об'єднання наявних ресурсів багатьох європейських країн у галузі лісових наукових досліджень та передових методів і технологій лісоуправління.

Біогаз і альтернативна енергетика

1820-ІХ «Закон про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану»

Економічний потенціал виробництва біогазу/біометану в Україні з використанням технології зброджування оцінювався в 2018 р. в 6,8 млрд м3 метану. Потенціал охоплює біогаз з відходів та побічної продукції АПК (2,8 млрд м3), біогаз, що може бути зібрано на полігонах та звалищах ТПВ та отримано з промислових та комунальних стічних вод (1,0 млрд м3), та біогаз з силосу кукурудзи АПК (3,0 млрд м3). 

«Експертні оцінки показують, що у 2050 р. потенціал виробництва біогазу/біометану може зрости до 17 млрд м3. Суттєве збільшення потенціалу біогазу/біометану може статися за рахунок зростання промислового виробництва, розширення сировинної бази для виробництва біогазу (пожнивні рештки), укрупнення тваринницьких підприємств та переходу від захоронення ТПВ до використання технології механіко-біологічної обробки», – ідеться у документі.

Автори документу зазначають, що в Україні існує значний невикористаний потенціал для широкого впровадження проєктів біогазу та біометану.

Водокористування

1726-ІХ «Закон про внесення змін до Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів».

Чинною нормою Водного кодексу передбачено, що первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Оскільки управління каналів Держводагентства мають власні водозабірні споруди, вони підпадають під категорію первинних водокористувачів, при цьому такими не є, оскільки не використовують воду, а транспортують її до водокористувачів. На сьогодні підприємства житлово-комунального господарства відмовляються сплачувати послуги з транспортування води та не укладають договори з управліннями каналів Держводагентства.

Ухвалення змін до Водного кодексу дозволить забезпечити надходження до бюджету водогосподарських організацій до 140 млнгрн на рік.

Ціллю законопроєкту є приведення у відповідність до вимог положень Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1101 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів» статті 42 Водного кодексу України.

Variant Irrigation

Більше зрошуєте — більше прибутку!

Дізнавайтесь вартість установки обладання Variant Irrigation з врахуванням державної програми компенсації

Завданнями законопроєкту є:

- законодавче врегулювання питання обов'язковості укладення господарського договору первинними водокористувачами з підприємствами водної галузі, необхідність законодавчого закріплення організацій надання платних послуг, пов’язаних з подачею води юридичним і фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел для поливу зрошуваних або зволоження осушених земель, промислових і комунальних потреб, а також поливу городів, садів і богарних земель та наповнення наливних водойм.

- збереження і відновлення державного майна на стратегічних об’єктах України за рахунок надання платних послуг.

Хворостяний Віталій, журналіс AgroPolit.com