Україна 2022: відбілення АПК, війна з РФ та олігархами, або Як обіграти міжнародну дипломатію в умовах економічної безпорадності
Україна 2022: відбілення АПК, війна з РФ та олігархами, або Як обіграти міжнародну дипломатію в умовах економічної безпорадності

Україна у 2022 році буде міцно підв’язана під міжнародну політику (Росія-США-Китай) та як наслідок розігруватиме політично-економічний сценарій оперативних викликів і реакцій. Свої корективи суттєво вноситиме внутрішня політична кухня (боротьба з олігархами, привид перевиборів, непередбачувані ціни енергоресурсів для економіки). Запустивши 1 липня 2021 року земельну реформу, у новому році аграрна політика буде більше зосереджена на кількох напрямах: мінімальне податкове зобов’язання, розподіл бюджетних дотацій на базі Державного аграрного реєстру, проєкти зрошення та меліорація, дошліфовка ринку землі з антимонопольними запобіжниками, стабілізація цін на продукти харчування та дотично – децентралізація.

На межі війни: Росія та США – від союзника до противника?

Президент Росії Володимир Путін та президент США Джо Байден наразі вирішують долю України без неї

Джерело фото: wikimedia.org

Ключове міжнародне питання для України «Чи буде спокій на кордонах з Росією?» так і лишається відкритим. Дещо послабила його на певний час двогодинна розмова президентів США та Росії Джо Байдена та Володимира Путіна. Гостру загрозу військового вручання РФ в Україну знято – кажуть політики. Але:1) чи на довго і 2) чи справді то був суттєвий ризик чи просто «запрошення до танцю» Володимиром Путіним Джо Байдена? З цим не все зрозуміло: починаючи з кількісті військових (оцінки суттєво розбігаються у різних сторін) на кордоні і самого формату подачі інформації про це. Зазвичай, коли готують стрімкий військовий бліцкриг, про нього на кожному кроці та стовпі не кричать. Це було схоже на заклик до перемовин. Росії вдалося натиснути на США через розкачування ситуації на кордоні України – розмова пройшла і посилила її міжнародні економічні позиції. Втім і США отримали свої бенефіти від цього. Про це по черзі.

З одного боку, на тлі невдалого виводу військ з Афганістану, на підтримку Байденом «Північного потоку-2», для згуртування внутрішнього американського електорату потрібні яскраві «перемоги» (в тому числі й зовнішні, як-от США в особі Бадейна не допустили старту третьої світової з Росією). Плюс, вочевидь, США втримало ще свій вплив на формування енергетичного порядку денного в ЄС (ми ж пам’ятаємо – там є їхній інтерес у постачаннях скрапленого газу, і він доволі потужний).

З іншого боку, ціною цього компромісу стало зняття з порядку денного на 2022 рік санкцій щодо «Північного Потоку 2», непоглиблення санкцій стосовно окремих російських чиновників та бізнесменів. Це однозначно плюс в бік Росії і мінус для України. Більше того, остання розмова двох президентів показала: через внутрішню українську політичну незібраність в глобальному порядку денному ми залишились наразі на третіх ролях. В іншому випадку чим пояснити тоді, що черга розмови з Байденом до України дійшла на третій день, коли з усіма європейськими сусідами Росії та України американський президент проговорив?

Навіщо, ви запитаєте, цей компроміс потрібен ще? США зацікавлені у стримуванні Росії від посилення торговельно-економічних відносин з Китаєм. Тільки так Америка утримає роль світового лідера з формування інформаційного порядку денного. А з цим є питання. Те, що шлях до Піднебесної РФ не закритий, свідчить і подальший поворот подій: під час телемосту з головою КНР Сі Цзіньпіном Путін заявив, що відносини Москви та Пекіна є взірцем міждержавної співпраці у XXI столітті. Тож далі буде. Один з міжнародних ризиків цієї співпраці у тому, що, якщо Китай почне наступ на Тайвань, Росія може почати агресію проти України, тоді США опиняться на розтяжці. Чи варти розглядати як «передвісники» такого сценарію слова заступниці державного секретаря США Вікторії Нуланд, яка заявила, що Росія здатна стягнути до кордонів України вдвічі більше сил, ніж минулої весни. «Потенційно це можливо на початку 2022 року. Передбачувані сили, якщо вони будуть повністю мобілізовані, будуть удвічі більшими за те, що ми бачили минулої весни. Зокрема, йдеться про приблизно 100 батальйонних тактичних груп або майже всі готові сухопутні сили Росії, що базуються на захід від Уралу», – повідомила вона у виступі перед комітетом Сенату США із закордонних справ.

Тож всі озвучені ризики сторони розуміють, відтак дипломатична гра дуже тонка, маніпулятивна, я б сказала, майже на нервах.

Читати до теми: Без трьох п’ять – другий рік президентства Володимира Зеленського: земельна реформа, зрошення, податки, децентралізація

При цьому в роль перемовників з українського питання збоку намагається зайти Туреччина. Нещодавно турецький президент Реджеп Таїп Ердоган вчергове заявив, що його країна готова виступити посередником між Україною та Росією, щоб запобігти ескалації через скупчення російських військ на українському кордоні. Якщо читати між рядків міжнародну дипломатію, то нам варто було б пригадати: Туреччина теж не полишає імперські амбіції, сформовані ще з часів Османської імперії. Тихою сапою вона вже вийшла на роль регіонального лідера. Турки пробують навколо себе потихеньку збирати свої «осколки» імперії: Сірію, Іран, Ірак. І до речі, де гарантія, що на Крим вони не поглядають як на свою далеку історичну власність? З таких позицій інтерес Ердогана зрозумілий: він хоче системно зайти в переговорний процес, бо він уже мислить масштабами 10-50 років.

За оцінками експертів Bloomberg, серед основних ризиків для світової економіки у 2022 році – війна наддержав, а також нова торгова війна між США та Китаєм.

До чого схилятимуть Україну? Вочевидь, до миру і виконання «Мінську». Хоч я не здивуюся, якщо на початку року в Україні почнуть закидати тези про поступове посилення регіонів в рамках загальної державної структури. Плавна федералізація – це мрія РФ, але не хотілося б, щоб Україна пішла на поводку «міжнародних партнерів». Цікаво також, про які такі питання говорив Володимир Зеленський, що можуть винести на всеукраїнський референдум, які можуть рекомендувати якісь країни?

Внутрішній фактор: Війна з Рінатом Ахметовим, Разумков-центрист, притік інвестицій, перевибори Зеленського

Політична та економічна ситуація в Україні, безумовно, великою мірою залежатиме від того, як далі розвиватиметься міжнародний фактор. Але є низка інших визначальних факторів.

Читати до теми: Аграрна Рада – законодавці та лобісти агробізнесу України 

Чим завершиться війна між ключовим бізнесменом країни Рінатом Ахметовим та Президентом Володимиром Зеленським?

Історія з першогрудневим «путчем» з втягуванням першого бізнесмена країни Ріната Ахметова  помножена на «антиолігархічний» закон, який набуде чинності з 1 січня 2022 року, наштовхує на цікавий проноз щодо цього. Президент не вперше лупить по олігархах, а що ж вони будуть у відповідь? Ми бачимо, що Петро Порошенко вже убезпечив себе від однієї з ключових ознак звання «олігарх» – він продав медіабізнес буцім-то третій стороні. Уявляючи себе на місці потенційного олігарха №1 (згідно з цим законом) Ріната Леонідовича з 1 січня, що би я зробила, аби не стати «титулоносцем»? (Тут треба відмітити: титул «олігарх» спричиняє автоматично низку наслідків для бізнесу, як-от подорожчання кредитів та інше). Є кілька логічних кроків. Перший – він може продати свої медійні активи журналістам або ж вивести їх на IPO. До речі, щодо IPO – туди так і проситься його бізнес-актив «Метінвест». Друге – варто очікувати укріплення міжнародного позиціонування його бізнес-групи і його особисто. Це вже відбувається: ми бачимо, що Рінат Ахметов вже отримав почесну нагороду UEFA Football Leadership Award на честь досягнень Шахтаря за 25 років його президентства та в рік 85-річчя клубу. Я не пам’ятаю більше такого або подібного футбольного прецеденту з UEFA. Тож чим закінчиться вся ця історія? Важко сказати, але зрозуміло, що втратить від протистояння загалом країна.

Президент України Володимир Зеленський

Джерело фото: wikimedia.org

Читати до теми: В умовах «ідеального шторму» Володимир Зеленський має дотримуватися принципу «Ukraine first»

Посилиться партійний розкол «слуг», і новий центрист Дмитро Разумков

Ми бачимо, що єдність монобільшості у парламенті бажає кращого. Посилять цю тенденцію розбірки з олігархами: останні активно готові фінансувати такі процеси у стінах Ради. Очікується кілька проєктів. Такі тенденції розколу серед «слуг» проросли після відставки спікера Дмитра Разумкова. Ми вже бачимо на противагу «слугам» центриста-ексспікера, який формує собі нову команду – міжфракційне об'єднання «Розумна політика». Це прототип майбутньої партії, яка буде викристалізовуватися ближче до виборів. А поки що їх завдання розкачувати «слуг» і забирати інакомислячих до себе з усіх партій. За даними AgroPolit.com, примкне до їх числа і депутат з «Голосу» Ярослав Залізняк із частиною своєї групи у парламенті. Нові центристи, вочевидь, лупитимуть владу по болючих питаннях – тарифи, економіка, пенсії, заробітна плата, стандарти – набір стандартний.

Все це мені нагадує настільну гру в монополію, але учасники за столом грають за правилами покеру. Чистий покерфейс. Побачимо. Стежмо за руками і виразом обличчя.

Читати до теми: Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу для Володимира Зеленського

Фінансова стабільність і притік інвестицій – є контакт?

Бюджет 2022 року буде роком задоволення поточних вимог і викликів. Сподіватися на якісь масштабні інвестиційні речі не варто. Просто наведу кілька факторів на підтвердження.

Масштабної довіри іноземного капіталу ми не маємо. Лише нещодавно МВФ пішов нам на зустріч. Україна отримала від МВФ «ок» на другий транш за програмою – 500 млн SDR ($699 млн. – Авт.)… Тобто країна продовжила програму співпраці з фондом ще на пів року. Але у межах цього строку нас очікує ще два перегляди: один у березні, і ще один — у червні. Тож розраховувати на зелене світло від МВФ протягом року важко, бо ми не розуміємо, чи буде тут діалог чи монолог.

Читати до теми: Бюджет 2022 року: наслідки для економіки та агросектору

Стрімке зростання цін на товари і послуги (комунальні тарифи в тому числі) залишається вагомим викликом, бо питання енергоносіїв не вирішено, а довгострокового контракту на постачання газу ми не маємо. «У 2022 році зростання тарифів на гарячу воду і опалення очікується на рівні 16%. Електроенергія подорожчає для населення на 17,5%. Газ для населення подорожчає на 20%», – сказано у прогнозі МЕРТу на 2022 рік.

Читати до теми: Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України: хліб, олія, цукор, яйця, м'ясо, борошно

Чи варто в цих умовах сподіватися на інвестиційний приплив у 2020 році? За підсумками 2021 року загальні інвестиції не перевищать 10% ВВП (не більше ніж $18-19 млрд за рік). Для порівняння – у 2011-2012 роках у нас було $37-38 млрд. Причому за результатами 2021 року частка прямих іноземних інвестицій сягне $6,5 млрд (в основному йдеться про реінвестиції прибутків). А виведення капіталу з країни становитиме майже $8 млрд, що вдвічі більше за показник 2020 року. А немає інвестицій – немає основи зростання.

Читати до теми: Аграрна програма майбутнього Президента України очима українців

Джокер в рукаві, або дострокові президентські вибори

Будуть чи ні дострокові перевибори президента? За оцінкою експертів, такий варіант можливий, якщо буде максимально негативний сценарій для влади, і для того щоб втриматися, чинний президент може піти шляхом Саакашвілі 2007 року – оголосити дострокові перевибори, щоб виборці підтвердили його легітимність. Наразі, за оцінками соціологічних рейтингів, Володимир Зеленський спокійно виходить до другого туру, а от нові обличчя-конкуренти із наявних поки що – ні. Навіть новоявлений Разумков не дотягує до другого туру.

АПК: мінімальне податкове зобов’язання, ринок землі, ДАР, зрошення, меліорація, НІГД, ДПЗКУ, закони

Оскільки затвердженої економічної програми в уряду немає, то ключові питання для агропромислового комплексу випливають із гарячих тем. Їх декілька.

Перша – запровадження мінімального податкового зобов’язання. За оцінками Мінагро, близько 8 млн га сільськогосподарської землі обробляється в «тіні», тому загальний і місцеві бюджети недотримують десятки мільярдів гривень доходів. Як відбуватиметься процедура його сплати та чи будуть винятки щодо сплати – питання ще відкриті.

Читати до теми: Закон 5600 – податкові зміни для агросектору: мінімальна плата за землю, оподаткування птахівників, акцизи

Друге – підбиття підсумків року роботи ринку землі та його дошліфування. Онлайн-динаміку роботи ринку дивіться у мапі землі, розробленій AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar. Якщо ж депутати ухвалять закон про множинне громадянство, тоді ринок землі відкриється для етнічних українців, що підігріє ціну продажу землі і спричинить зростання орендної плати.  

Третє – запуск повноцінний роботи Державного аграрного реєстру. Це нова філософія отримання держпідтримки. Перелік держпрограм і розпис аграрної частини бюджету – у матеріалі.

Читати до теми: Закон про держпідтримку та аграрний реєстр: які зміни запровадив парламент

Четверте – розвиток зрошення і меліорації. За розвиток системи зрошення відповідатиме Міністерство економіки, а за меліорацію – Мінагро. Відновлення меліоративної галузі стало національним проєктом до 2024 року. Мінагрополітики запланувало запуск у 2021 році пілотного проєкту з відновлення зрошувальних систем в Одеській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. 

П’яте – повноцінний запуск НІГД. Як це відбувається наразі – у матеріалі.

Читати до теми: Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД) на старті сервісної революції

Шосте – у пошуках компромісу з китайцями щодо кредиту ДПЗКУ. Нагадаю, 21 січня 2022 року – чергова виплата коштів за ним китайській стороні, а коштів у корпорації наразі недостатньо.  

Читати до теми: Битва за ДПЗКУ – як уряд і депутати погоджували план реструктуризації компанії

Сьоме – пакет із 38 законопроєктів: про торгівлю, антимонопольне земельне законодавство, примусове платне вилучення земельних ділянок у їхніх власників для суспільних потреб, земельна консолідація тощо.

Замість побажання уряду хочеться просто сказати їм: не пишіть багато програм. Затвердить 2-3 кроки за основними напрямами економіки зі створення доданої вартості. 2022 рік має стати роком доданої вартості в Україні, інакше не бачити нам збільшення зовнішніх доходів та інвестицій як своїх вух.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 січня 2022
Аграрний фронт: бізнес готується до війни з Росією
Чимало вітчизняних та іноземних політиків, оглядачів, військових фахівців повідомляють про високу ймовірність ескалації воєнної агресії з боку...
3 січня 2022
Рік доданої вартості у АПК – що уряду та парламенту слід зробити у 2022 році
План аграрних законопроектів на 2022 рік для парламенту та перелік кроків уряду для розвитку АПК читайте у блозі  головного редактора сайту...
30 грудня 2021
Рік шторму – що чекає АПК та українців у 2022?
Агросектор та економіку буде штормити у 2022 році за багатьма напрямами. Підстав достатньо: дорогий газ, дефіцитний бюджет, подорожчання добрив,...

Вибір редакції

21 січня 2022
Продовольча безпека України, або гасіння пожежі без жодної стратегії
Зростання цін на енергоносії, добрива, продукти харчування та інше вкотре змушує замислитися про готовність України до нагальних викликів та...
18 січня 2022
Микола Сольський: У 2022 році ціна землі може збільшитися на 10-15%
Аграрний комітет цього року зосередиться на трьох речах – розпорядження державними землями на балансі держпідприємств у постійному...