Тарас Качка: У березні очікуємо візит китайської сторони на торгову підкомісію і продовжимо перемовини про ДПЗКУ
Качка Тарас

За підсумками 2019 року Китай вийшов на перше місце серед країн-стратегічних партнерів України. За цей період взаємний товарообіг зріс на 32,5% та склав $11,7 млрд. Ключовими пріоритетами співробітництва є сільське господарство та енергозбереження. Про українсько-китайську співпрацю у параметрах, які стосуються аграрної галузі, у бліц-інтерв’ю AgroPolit.com розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.  

AgroPolit.com: ­­Раніше ви говорили про те, що у 2020 році відкриєте торговельні представництва у 5-ти країнах світу. Що з цими планами?

Тарас Качка: У планах МЕРТу  на цей рік є відкриття торговельних представництв у 5 країнах. На це у нас є бюджет, розробляємо нормативи,  щоб  зрозуміти, кому ці представники підпорядковуватимуться, яка буде оплата праці, й відразу запустимо конкурс. У другому півріччі  уже буде хоча б один міжнародний торговельний представник.

AgroPolit.com: А в якій країні?

Тарас Качка: Є два типи країн, де потрібно посилення. Наприклад, перший тип – такі перспективні ринки, як Єгипет, який є воротами  до Африки, або Китай. Другий тип – такі місця формування глобальної торговельної політики, як Брюсель чи Женева. Ми розглядаємо запуск торговельних представництв, насамперед, у Китаї, Єгипті та Німеччині.

AgroPolit.com: Чим завершилися два місяці тому українсько-китайські перемовини? Чи є якесь рішення щодо ДПЗКУ?

Тарас Качка: А яке рішення щодо ДПЗКУ? Все відбувається поки в межах проекту. Питання полягає в тому, яке майбутнє в цього проекту. Дискусія ведеться, потрібно виробити якусь чітку стратегію, і є опції, які обговорюються з Китаєм. Там же є багато китайських учасників, з усіма ними все проговорюється.

AgroPolit.com: Йшлося про корпоратизацію компанії.

Тарас Качка: Давайте не плутати відносини Україна-Китай і китайський проект, яким я займаюся. Майбутнє ДПЗКУ не відтерміновано дією цього контракту з Китаєм, але майбутнє корпорації може вплинути на те, як у нас відбуватиметься взагалі співпраця з Китаєм. Тому із ДПЗКУ є різні варіанти та опції – всі вони обговорюються. У березні очікуємо візит китайської сторони на торгову підкомісію і продовжимо перемовини про ДПЗКУ також. У листопаді 2019 року в Китаї відбувалася сільськогосподарська підкомісія.  

Сьогодні немає проблеми у фінансуванні, китайський банк абсолютно добросовісно та гарно співпрацює, є чудовим партнером.

AgroPolit.com: Чи йдеться про те, що Україна добере наступні  $1,5 млрд від Китаю в межах контракту з ДПЗКУ?

Тарас Качка: Я думаю, питання не в використанні грошей і не в банку, а в нашому партнері, Китайській національній корпорації машинної промисловості та генеральних підрядів (ССЕС), яка, на жаль, не до кінця в змозі реалізувати той проект, за який вона взялася. Сьогодні немає проблеми у фінансуванні, китайський банк абсолютно добросовісно та гарно співпрацює, є чудовим партнером. Однак проблема в тім, що ССЕС не може до кінця виконати ті параметри, які б робили цей проект успішним. Ну й до всього, ще треба зрозуміти, якою є стратегія розвитку ДПЗКУ як корпорації.

Читайте до теми: Шість тез Ірини Марченко про реформу ДПЗКУ

AgroPolit.com: Можливо, тоді розшириться просто лінійка китайських партнерів в Україні?

Тарас Качка: Це все обговорюється, але проблема не в фінансах. Проблема на сьогодні з боку китайського партнера, який не до кінця може виконати ті умови, які б зробили цей проект успішним. Водночас, також треба зрозуміти, яка стратегія розвитку ДПЗКУ.

Торгівля з Китаєм набагато ширша, ніж конкретний контракт. Цьому контракту приділяється багато уваги, тому що очевидно, що є певні нюанси в ньому.

AgroPolit.com: Чи планує Україна реалізовувати якісь українсько-китайські спільні проекти в агросекторі, наприклад, не тільки щодо ДПЗКУ?

Тарас Качка: Звичайно, планує. Питання не в сумі, питання напряму, це експорт, імпорт, тобто у нас є підкомісія сільськогосподарська, де є все від торгівлі до співпраці, навіть у межах сільськогосподарської науки. Тобто є все, інтерес до всього, тобто ми хочемо щоб це не був якір, який нас кудись тягне.

AgroPolit.com: Чи є у вас система «пожежного реагування», на ситуації, подібні до тієї, яка сталася з Іраном, коли було втрачено економічні зв’язки, а тепер уже і з Китаєм, як захист від форс-мажорів, щоб можна було швидко переорієнтуватися на інші ринки?

Тарас Качка: У нас ринок і так динамічний, тому держава тут не надто потужний фігурант. Розумієте, не настільки у нас аграрна промисловість потужна, ми, швидше, просто є додатковим інструментом, бо не ми формуємо потоки, потоки формує ринок як такий. Але він дуже гнучкий, ми можемо лише допомагати, якщо треба знайти якісь бар’єри тощо.

Ми є світовим лідером, і повинні поводитися як світовий лідер, не маємо залежати від того, які стандарти та хто нав’язує, натомість власні стандарти просувати».

AgroPolit.com: Позитивним кроком на налагодження торговельної співпраці буде проведення низки заходів для бізнесу, як-от міжнародні виставки. Які ще інструменти використовуєте для просування українського бізнесу на зовнішніх ринках?

Тарас Качка:  У нас є всі інструменти для просування експорту. Ми є світовим лідером, і маємо поводитися  як світовий лідер, не повинні залежати від того, які стандарти та хто нав’язує, натомість власні стандарти просувати. Це одна тактика. В інших сферах, нішевих, як, наприклад, в органіці, очевидно у нас ситуація інакша. Бо це напрям, який ще тільки зростає, мусить минути час, щоб почали довіряти нашій продукції, і над цим ми будемо працювати. У нас діє для малих та середніх фірм експорт-промоушн офіс. Це офіс просування експорту, який є фантастичним, де задіяні тисячі людей, але вони поки що кілька років існують. Тому нам потрібно збільшувати для них фінансування потихеньку, правильно вибудовувати календар виставок, також ми у європейських виставках дуже класно беремо участь, тож далі рухатись у цьому напрямку.

Читайте до теми: Експортна стратегія АПК до 2026 року

AgroPolit.com: Як відбувається робота з просуванням інтересів у межах проекту відкриття зони вільної торгівлі з ЄС?

Тарас Качка: Працюємо над цими позиційними документами, за кілька тижнів їх представимо.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

13 лютого 2020
Україна використала майже всі квоти на експорт до ЄС по 32 позиціям, — Тарас Качка
У 2019 році Україна експортувала 35% агропродукції до ЄС. Про це під час комітетських слухань «Розвиток зовнішньої торгівлі...
30 січня 2020
В Україні необхідно закріпити принцип зонування щодо пташиного грипу, — Тарас Качка
В Україні потрібно довести до кінця та закріпити принцип зонування щодо пташиного грипу. Про це у блозі повідомив заступник міністра розвитку...
28 листопада 2019
Китай відкрив ринок для українського меду і ріпакового шроту, – Качка
Делегація України досягла низки домовленостей з експорту на ринок Китаю української продукції. Про це заявив заступник міністра розвитку...

Вибір редакції

2 липня 2020
Чим закінчиться відставка Смолія з посади голови НБУ: інфляція, дефолт чи завищений курс долара
Вчора, 1 липня, голова Національного банку України Яків Смолій написав і подав президентові України заяву про звільнення у зв’язку з відставкою...
2 липня 2020
18 аграрних законів нового парламенту: держпідтримка, земля, соєві правки та карантин
З осені 2019 року Верховна Рада України ухвалила 18 законів, які повернулися з підписом президента та почали діяти. Це закони економічного та...
30 червня 2020
Черговий раунд у боротьбі з тінню – у Верховній Раді зареєстровано законопроект про зменшення ставки ПДВ для агропродукції
За підрахунками фахівців аграрного ринку близько 40 % зернових в Україні реалізується за готівку, а різного штибу ділки завдяки «сірим...