Тарас Качка: У березні очікуємо візит китайської сторони на торгову підкомісію і продовжимо перемовини про ДПЗКУ
Качка Тарас

За підсумками 2019 року Китай вийшов на перше місце серед країн-стратегічних партнерів України. За цей період взаємний товарообіг зріс на 32,5% та склав $11,7 млрд. Ключовими пріоритетами співробітництва є сільське господарство та енергозбереження. Про українсько-китайську співпрацю у параметрах, які стосуються аграрної галузі, у бліц-інтерв’ю AgroPolit.com розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.  

AgroPolit.com: ­­Раніше ви говорили про те, що у 2020 році відкриєте торговельні представництва у 5-ти країнах світу. Що з цими планами?

Тарас Качка: У планах МЕРТу  на цей рік є відкриття торговельних представництв у 5 країнах. На це у нас є бюджет, розробляємо нормативи,  щоб  зрозуміти, кому ці представники підпорядковуватимуться, яка буде оплата праці, й відразу запустимо конкурс. У другому півріччі  уже буде хоча б один міжнародний торговельний представник.

AgroPolit.com: А в якій країні?

Тарас Качка: Є два типи країн, де потрібно посилення. Наприклад, перший тип – такі перспективні ринки, як Єгипет, який є воротами  до Африки, або Китай. Другий тип – такі місця формування глобальної торговельної політики, як Брюсель чи Женева. Ми розглядаємо запуск торговельних представництв, насамперед, у Китаї, Єгипті та Німеччині.

AgroPolit.com: Чим завершилися два місяці тому українсько-китайські перемовини? Чи є якесь рішення щодо ДПЗКУ?

Тарас Качка: А яке рішення щодо ДПЗКУ? Все відбувається поки в межах проекту. Питання полягає в тому, яке майбутнє в цього проекту. Дискусія ведеться, потрібно виробити якусь чітку стратегію, і є опції, які обговорюються з Китаєм. Там же є багато китайських учасників, з усіма ними все проговорюється.

AgroPolit.com: Йшлося про корпоратизацію компанії.

Тарас Качка: Давайте не плутати відносини Україна-Китай і китайський проект, яким я займаюся. Майбутнє ДПЗКУ не відтерміновано дією цього контракту з Китаєм, але майбутнє корпорації може вплинути на те, як у нас відбуватиметься взагалі співпраця з Китаєм. Тому із ДПЗКУ є різні варіанти та опції – всі вони обговорюються. У березні очікуємо візит китайської сторони на торгову підкомісію і продовжимо перемовини про ДПЗКУ також. У листопаді 2019 року в Китаї відбувалася сільськогосподарська підкомісія.  

Сьогодні немає проблеми у фінансуванні, китайський банк абсолютно добросовісно та гарно співпрацює, є чудовим партнером.

AgroPolit.com: Чи йдеться про те, що Україна добере наступні  $1,5 млрд від Китаю в межах контракту з ДПЗКУ?

Тарас Качка: Я думаю, питання не в використанні грошей і не в банку, а в нашому партнері, Китайській національній корпорації машинної промисловості та генеральних підрядів (ССЕС), яка, на жаль, не до кінця в змозі реалізувати той проект, за який вона взялася. Сьогодні немає проблеми у фінансуванні, китайський банк абсолютно добросовісно та гарно співпрацює, є чудовим партнером. Однак проблема в тім, що ССЕС не може до кінця виконати ті параметри, які б робили цей проект успішним. Ну й до всього, ще треба зрозуміти, якою є стратегія розвитку ДПЗКУ як корпорації.

Читайте до теми: Шість тез Ірини Марченко про реформу ДПЗКУ

AgroPolit.com: Можливо, тоді розшириться просто лінійка китайських партнерів в Україні?

Тарас Качка: Це все обговорюється, але проблема не в фінансах. Проблема на сьогодні з боку китайського партнера, який не до кінця може виконати ті умови, які б зробили цей проект успішним. Водночас, також треба зрозуміти, яка стратегія розвитку ДПЗКУ.

Торгівля з Китаєм набагато ширша, ніж конкретний контракт. Цьому контракту приділяється багато уваги, тому що очевидно, що є певні нюанси в ньому.

AgroPolit.com: Чи планує Україна реалізовувати якісь українсько-китайські спільні проекти в агросекторі, наприклад, не тільки щодо ДПЗКУ?

Тарас Качка: Звичайно, планує. Питання не в сумі, питання напряму, це експорт, імпорт, тобто у нас є підкомісія сільськогосподарська, де є все від торгівлі до співпраці, навіть у межах сільськогосподарської науки. Тобто є все, інтерес до всього, тобто ми хочемо щоб це не був якір, який нас кудись тягне.

AgroPolit.com: Чи є у вас система «пожежного реагування», на ситуації, подібні до тієї, яка сталася з Іраном, коли було втрачено економічні зв’язки, а тепер уже і з Китаєм, як захист від форс-мажорів, щоб можна було швидко переорієнтуватися на інші ринки?

Тарас Качка: У нас ринок і так динамічний, тому держава тут не надто потужний фігурант. Розумієте, не настільки у нас аграрна промисловість потужна, ми, швидше, просто є додатковим інструментом, бо не ми формуємо потоки, потоки формує ринок як такий. Але він дуже гнучкий, ми можемо лише допомагати, якщо треба знайти якісь бар’єри тощо.

Ми є світовим лідером, і повинні поводитися як світовий лідер, не маємо залежати від того, які стандарти та хто нав’язує, натомість власні стандарти просувати».

AgroPolit.com: Позитивним кроком на налагодження торговельної співпраці буде проведення низки заходів для бізнесу, як-от міжнародні виставки. Які ще інструменти використовуєте для просування українського бізнесу на зовнішніх ринках?

Тарас Качка:  У нас є всі інструменти для просування експорту. Ми є світовим лідером, і маємо поводитися  як світовий лідер, не повинні залежати від того, які стандарти та хто нав’язує, натомість власні стандарти просувати. Це одна тактика. В інших сферах, нішевих, як, наприклад, в органіці, очевидно у нас ситуація інакша. Бо це напрям, який ще тільки зростає, мусить минути час, щоб почали довіряти нашій продукції, і над цим ми будемо працювати. У нас діє для малих та середніх фірм експорт-промоушн офіс. Це офіс просування експорту, який є фантастичним, де задіяні тисячі людей, але вони поки що кілька років існують. Тому нам потрібно збільшувати для них фінансування потихеньку, правильно вибудовувати календар виставок, також ми у європейських виставках дуже класно беремо участь, тож далі рухатись у цьому напрямку.

Читайте до теми: Експортна стратегія АПК до 2026 року

AgroPolit.com: Як відбувається робота з просуванням інтересів у межах проекту відкриття зони вільної торгівлі з ЄС?

Тарас Качка: Працюємо над цими позиційними документами, за кілька тижнів їх представимо.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

15 листопада 2021
Україна і Китай – агросектор бере курс на харчову та продовольчу безпеку
Україна та Китай мають багато точок торговельного дотику за низкою позицій: кукурудза, пшениця, соняшникова олія, соя, шрот, яловичина, продукція...
21 вересня 2020
Заплановані перемовини між українською стороною та Китаєм щодо кредитного контракту ДПЗКУ
Українська сторона планує перемовини з Китаєм щодо кредиту ДПЗКУ. Про наміри спілкуватись з китайською делегацією восени 2020 року...
13 лютого 2020
Україна використала майже всі квоти на експорт до ЄС по 32 позиціям, — Тарас Качка
У 2019 році Україна експортувала 35% агропродукції до ЄС. Про це під час комітетських слухань «Розвиток зовнішньої торгівлі...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...