ТОП-4 тези Юрія Мельника про розвиток агросектору і МХП
Перший заступник голови правління МХП

Потенціал АПК

Для визначення потенціалу української аграрної галузі загалом і МХП зокрема, важливо розуміти, що маємо сьогодні. Мовою цифр, сільське господарство зараз генерує близько 12% українського ВВП, створює понад 10% робочих місць, а експорт аграрної продукції протягом останніх десяти років збільшився вдвічі, досягнувши близько 40% усього експорту країни. Статистика доводить, наскільки галузь є важливою для української економіки. Та, з іншого боку, окреслює й актуальні питання: висока зайнятість говорить про низьку продуктивність і недостатню технологічність виробництва, а за вагомою часткою АПК у структурі експортної виручки України стоїть низька додана вартість переважно сировинної продукції.

Читати до теми: Наввипередки з часом: як за 10 років втілити в життя аграрну стратегію

Однозначно, ми не зможемо змінити економічне середовище за короткий час, тож наразі спільним завданням для уряду й бізнесу є пошук можливостей максимально ефективного використання ресурсу українського АПК. Водночас, держава має паралельно з аграрною промисловістю розвивати й інші, зокрема експортно орієнтовані галузі, які сприятимуть зростанню ВВП та розвитку економіки в цілому, поза фокусом сільського господарства. Тому як громадянин я вважаю, що індустріальний розвиток країни має бути одним із пріоритетів, хоча АПК — це та галузь, якою ми сьогодні живемо, у якій працюємо та яку розвиваємо. МХП – один із найбільших агрохолдингів України, ми інтегровані у загальну систему АПК України, тому значним чином від неї як залежимо, так і впливаємо. 

5 завдань для агросектору

Щодо факторів росту аграрної галузі, то, як на мене, варто зосередитися на кількох найбільш актуальних напрямах. 

Перший – це підвищення продуктивності виробництва: маємо збільшувати врожайність і ефективність використання землі. Україна акумулює десяту частину світових запасів чорнозему і на 72,1% площі складається із сільськогосподарських угідь. Проте українські аграрії отримують у два-три рази менше виручки з гектара, ніж їхні західні колеги, і показники продуктивності українського АПК поки не дотягують до показників основних наших конкурентів на глобальній аграрній арені.

Другий – зростання продуктивності праці. Мабуть, озвучу не дуже популярну, але об’єктивну думку: АПК не стане невичерпним ресурсом створення робочих місць в Україні, і розраховувати на це не варто. За значно більших обсягів аграрного виробництва в західних країнах зайнятість у цій галузі не перевищує 2-3% робочої сили. Модель агробізнесу з високою зайнятістю за низької ефективності веде до зниження його конкурентоздатності. Тож маємо залучати й впроваджувати наявні сьогодні технічні й технологічні рішення, які допоможуть підвищити продуктивність праці, а разом із цим і конкурентоспроможність українського агропродукту.

Читати до теми: Юрій Мельник: Я не планую йти в політику

Третій – експорт. Передусім потрібно орієнтуватися на зростання частки експорту продуктів агровиробництва з високою доданою вартістю. Усі про це говорять, але небагато компаній це демонструє. Утім, досвід МХП доводить, що це цілком можливо: основний наш експортний продукт – м'ясо птиці та продукція, вироблена з м’яса птиці, має високу додану вартість. І власне це має бути економічним постулатом для всіх учасників АПК. Ще один важливий фактор – вихід на нові ринки. Так, нині в експортному портфелі МХП – 80 країн: об’єми експорту різняться, але наступним кроком після відкриття ринку є його насичення і масштабування присутності. Наша команда працює над відкриттям таких ринків, як, скажімо, Японія, Сінгапур, Китай – це ринки з великою ємністю щодо продукту, який ми можемо постачати, тому ми вважаємо їх дуже перспективними. І завершальна складова – відповідна сертифікація української агропродукції під експортні поставки та упізнаваність українського бренду, без чого нам буде надзвичайно важко конкурувати в умовах «економічного націоналізму» кожної країни. Це завдання і для агробізнесу, і для державних структур, таких, як новостворене Міністерство розвитку економіки, торгівлі, сільського господарства та Держпродспоживслужби. МХП приділяє багато уваги формуванню репутації і промоції своїх експортних брендів на світовому ринку, де ми виступаємо тільки постачальниками, а не виробниками. Це непросто, і забере, напевно, не один рік, але завдяки партнерській бізнес-моделі ми прагнемо сформувати обізнаність про український продукт, зроблений на експорт. Свого часу ми працювали кілька років над тим, щоб «Наша Ряба» стала загальнонаціональним упізнаваним брендом. Тепер маємо повторити це на глобальній продовольчій арені.

Четвертий  напрям, потенціал якого ще не повністю реалізовано – це нішеві галузі. Високі перспективи українському АПК відкриває, скажімо, рослинний білок: горох, квасоля, сочевиця, нут. Ці культури сьогодні не входять у пакет холдингів, оскільки потребують індивідуального підходу до поля та іншої специфіки експорту. До аргументів на користь цієї ніші, окрім наявного запиту та слабкої конкуренції, ще можна додати доступність для середнього і навіть малого агробізнесу.

П’ятий – нам варто розвивати всі можливості агровиробництва, які ми називаємо «український органік». Свіжі продукти, які можемо експортувати, приміром, у Європейський Союз – це фрукти, овочі, ягоди, горіхи та, знову ж таки, м’ясо птиці, яке, завдяки географічній близькості європейських ринків, можна доставляти не тільки замороженим, а й охолодженим. Зрештою, за сучасної системи логістики і нормальної організації роботи всього логістичного ланцюга, за півтори доби м’ясо та інші види продукції тваринницької галузі під брендом Made in Ukraine можуть бути доставлені в будь-яку європейську країну, де є наші потенційні споживачі.

Стратегічні завдання МХП

Мети, яку багато років тому Юрій Косюк, голова правління МХП, поставив перед собою і своєю командою (у секторі птахівництва ми маємо стати компанією номер один в Україні) було досягнуто. Але попереду нові виклики: агрохолдинг постійно нарощує потужності, поступово готуючи себе до того, що цю мету можна трансформувати.  Якщо говорити про стратегічні вектори розвитку власне МХП, то вони переважно корелюють усьому, що я назвав: зростання ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці, створення якісного продукту з високою доданою вартістю та поширення його експорту.

Одне з пріоритетних завдань для нас – побудова моделі бізнесу з найбільшою маржинальністю виробництва завдяки активному впровадженню інновацій, причому, на всіх етапах виробництва та бізнес-процесів. Ми максимально використовуємо сучасні агротехнології та інноваційні рішення для агросектору, починаючи від високопродуктивного насіння рослин, найефективніших засобів захисту рослин і мінеральних добрив та найкращих кросів птиці й завершуючи комплексними автоматизованими системами управління із залученням можливостей діджиталізації, штучного інтелекту та інтернету речей. І cаме AgTech ми вважаємо найбільш перспективним.

Читати до теми: МХП створює групу компаній для трансформації бізнесу

У сфері інноваційного розвитку компанії наша мета – об’єднати всі технологічні рішення, які ми вже використовуємо, впроваджуємо і тільки розробляємо, в єдину комплексну систему. У МХП немає сьогодні процесів, де не були б інтегровані високі технології: від плуга, на якому встановлено датчик глибини, і трактора із датчиками швидкості руху, які можна моніторити в реальному часу, до систем подачі повітря в пташниках і автоматизованого контролю за ланцюгами поставок – усім обладнанням можна управляти за допомогою «цифри».

Я бачу МХП через 10 років компанією, яка є найбільшим виробником м’яса птиці в Європі та розвиває свій бізнес на засадах інноваційності та соціальної відповідальності.

Місце АПК на світовій продовольчій арені

Давайте пригадаємо історію: десять років тому уряд мріяв про те, що Україна зможе виробляти 65 млн тонн зернових і олійних культур разом. За 2018 рік Україна виробила 91, а на цей рік претендує на 93 млн тонн зернових й олійних культур. На цьому не акцентують, але якщо проаналізувати зазначений період, то щорічно виробництво зростало на 2-3 млн тонн – і не завдяки сприятливим природним факторам, а завдяки поступовому формуванню ефективної моделі використання землі в умовах оренди, інтенсифікації сільського господарства і залученню сучасної техніки та технологій.

Читати до теми: Проект програми уряду на 5 років – аналіз аграрних позицій

Україна сьогодні номер один у світі з експорту продуктів переробки соняшнику – олії та шроту, номер три – в експорті ріпаку, номер чотири – в експорті ячменю, номер п’ять – в експорті пшениці й номер сім – у експорті сої та м’яса птиці.До того ж, у багатьох категоріях ми посідаємо наступні позиції за високопродуктивним конгломератом, який називається ЄС, а це 28 країн і понад 500 млн жителів! Те, що ми маємо на сьогоднішній день, це базис, який потрібно розвивати. Підвищення продуктивності виробництва і праці, створення продуктів з високою доданою вартістю, розширення фокусу пріоритетних галузей АПК – усе, що я називав вище, є запорукою зростання маржинальності українського агробізнесу. А отже, і його конкурентоспроможності на глобальному ринку.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 листопада 2019
Уряд має визначити пріоритетні галузі промисловості для підтримки та сприяти їхньому розвитку, — Юрій Мельник
Необхідно, щоб уряд вибрав пріоритетні напрями, для яких знайдуть преференції, що сприятиме розвитку в тому числі аграрної галузі. Про це під час...
21 вересня 2016
Юрій Мельник: довгострокова оренда та ринок землі мають іти паралельно
Довгострокова оренда — компромісний варіант вирішення земельного питання в Україні сьогодні. Таку думку в ексклюзивному...
21 вересня 2016
Юрій Мельник – Я не планую йти в політику
Професіоналізм, харизма й людяність. Це три «кити» Юрія Мельника. Сьогодні він керує найбільшим виробником м'яса птиці в Україні –...

Вибір редакції

4 грудня 2019
100 днів роботи уряду та Мінекономіки: що отримав агросектор — на раз упав, на два віджався
6 грудня минає 100 днів від початку роботи уряду Олексія Гончарука та парламенту імені «Слуг народу» на чолі з Дмитром Разумковим....
4 грудня 2019
Справи аграрні – 100 днів роботи парламенту: Держгеокадастр, ринок землі, бюджет
На календарях депутатів Верховної ради ІХ скликання – 100 днів з дня оголошення ними урочистої присяги на вірність українському народу. У...
29 листопада 2019
Саудівсько-український аграрний хаб: як арабський бізнес інвестуватиме в Україну після відкриття ринку землі?
Ринок землі, покупка сільськогосподарської землі та нових агрокомпаній, інвестиції в портову та елеваторну логістику — це ключові питання ІІ...