Надзвичайна ситуація в Україні та перспективи для АПК
Надзвичайна ситуація в Україні та перспективи для АПК

В Україні введено режим надзвичайної ситуації та продовжено загальний карантин до 24 квітня. AgroPolit.com з'ясував, які наслідки можуть очікувати країну, якщо карантинні заходи розтягнуться на тривалий час та яких дій очікують аграрний бізнес і суспільство від вищого керівництва країні.

Варто зауважити, що АПК залишається фундаментом наднаціональної економіки, на якому стоїть уся «будівля» української державності. В силу прив'язки до земельного банку аграрії статичні, тож не можуть знятися в один день і поїхати за кордон, покинувши країну напризволяще. Тут українському уряду, безсумнівно, пощастило, а представникам агросектору – ні, але їм не звикати.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив у коментарі для ЗМІ, що робочі групи депутатів у Раді будуть намагатися підготувати необхідні законопроєкти для розгляду на позачерговому засіданні в суботу, 28 березня. 

Відклали всі політичні аспекти. Усі фракції й політичні групи розуміють відповідальність перед людьми та державою. Зараз працюють робочі групи, котрі розробляють законопроекти, які розглядатимуться під час позачергового засідання», – сказав Разумков.

Кабінет міністрів розширив перелік дозволених на період карантину видів діяльності, на які раніше було накладено заборону, в урядовій постанові щодо протидії поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Офіс розвитку малого та середнього підприємництва створив загальний інформаційний ресурс для бізнесу під час карантину. Сайт містить актуальну інформацію та буде системно оновлюватися. Володимир Зеленський закликав відновити роботу малих продовольчих ринків.

Згідно із законом № 3220  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», передбачено:

З 1 березня до 30 квітня:

  • ФОП звільнять від сплати ЄСВ;
  • Скасовано штрафи та пеню за несвоєчасну та неповну сплату ЄСВ та подання звітності з ЄСВ;
  • Скасовано податки на комерційну нерухомість і землю;
  • Громадяни звільнені від штрафів і пені через несвоєчасні виплати за споживчими кредитами.
  • З 1 березня  до 31 травня бізнес звільнено від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства (крім ПДВ, акцизів і ренти).

До 1 липня продовжено подання декларацій про майновий стан та доходи.

На 2 місяці запроваджено мораторій на документальні та фактичні перевірки бізнесу.

На 3 місяці відкладено обов’язкове запровадження РРО для усіх категорій ФОП на спрощеному оподаткуванні.

Призначено допомогу для хворих на коронавірус у самоізоляції в розмірі 50% середньої зарплати за рахунок Фонду соцстрахування.

Надзвичайна ситуація

Нагадаємо, в Україні з 12 березня 2020 р. діє карантин, який обмежує роботу більшості підприємств та організацій, а з 25 березня поточного року уряд оголосив введення надзвичайної ситуації в Україні.

Ключова відмінність від надзвичайного стану – режим надзвичайної ситуації жодним чином не обмежує конституційні права і свободи людей. 

Натомість надзвичайний стан – це особливий правовий режим, за якого ці права можуть тимчасово обмежуватися – як-от свобода пересування, свобода зібрань тощо. 

Передусім, режим надзвичайної ситуації передбачає автоматичне подовження всіх обмежень, які вже введені. Вона передбачає, що всі служби цивільного захисту працюватимуть у посиленому режимі. Це стосується медиків, працівників Нацполіції, Нацгвардії, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Держпродспоживслужби. 

До 24 квітня задля боротьби з коронавірусом посилять координацію залучених спецслужб. Тобто охорону громадського порядку, дезінфекцію доріг, тротуарів, громадського транспорту та житлових будинків, інформуватимуть населення щодо поширення коронавірусу, виявлятимуть та ізолюватимуть хворих.

Оскільки карантин є частиною надзвичайної ситуації, він автоматично подовжується. Отже, протягом цього часу в Україні заборонено проведення масових заходів, спортивних змагань, кафе та ресторани працюватимуть лише на доставлення до домівок та будуть закриті для відвідувачів. Громадський транспорт продовжить працювати у спеціальному режимі, а українців просять без нагальної потреби не виходити з дому.

Також залишаються частково закритими кордони. Роботу метро, автомобільне, залізничне та авіасполучення між містами й областями обмежено. Не буде змін у роботі продуктових магазинів, аптек, лікарень і всіх підприємств стратегічного значення. 

Реакція МВФ на кризу через коронавірус

Керуючий директор Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва пізно ввечері 23 березня зробила заяву після телефонної конференції G20 Finance, у якій  взяли участь міністри фінансів і керівники центральних банків.

МВФ вважає, що ситуація надзвичайна, а тому заходи по її подоланню теж потрібні надзвичайні. Навіть ціною відступу від тих правил, на дотриманні яких фонд в інший час наполягає дуже жорстко.

Текст листа:

По-перше, перспективи глобального зростання – для 2020 року вони негативні, тобто рецесія, принаймні, така ж, як під час світової фінансової кризи (2007-2008 років) або гірша. Але ми очікуємо відновлення в 2021 році. Щоб досягти цього, першорядне значення матиме повсюдне стримування (епідемії) і зміцнення систем охорони здоров'я. Так, вплив буде на економіку серйозним, але чим швидше вірус зупиниться, тим швидше і сильніше буде відбуватися відновлення.

Інвестори вже зняли $83 млрд із ринків, що розвиваються від початку кризи – стався самий найбільший відтік капіталу за всю історію. 

• Ми будемо активно нарощувати фінансування в надзвичайних ситуаціях — майже 80 країн звертаються за нашою допомогою — і ми тісно співпрацюємо з іншими міжнародними фінансовими організаціями, щоб дати сильний скоординовану відповідь.

• Ми поповнюємо трастовий фонд допомоги і порятунку від катастроф, щоб допомогти найбіднішим країнам. Ми вітаємо вже зроблені обіцянки і закликаємо інших приєднатися.

• Ми готові використовувати всю нашу кредитну потужність у $1 трлн.

• І ми дивимося на інші доступні варіанти. Кілька країн з низьким і середнім рівнем доходу просили МВФ виділити SDR (фінансові одиниці МВФ, спеціальні засоби запозичення), як ми це робили під час глобальної фінансової кризи, і ми вивчаємо цей варіант з нашими членами.

• Великі центральні банки почали двосторонні переговори з країнами, які розвиваються, з приводу підтримки валютної ліквідності (механізми валютних свопів — bilateral swap lines with emerging market countries). Знову ж, разом з нашим радою директорів ми будемо вивчати можливі варіанти, які будуть сприяти розширенню мережі валютних свопів (broader network of swap lines, including through an IMF-swap type facility), в тому числі через IMF-свопи.

Фінансові очікування української влади

У свою чергу Україна очікує, окрім програми розширеного фінансування на $5,5 млрд, на екстрену підтримку МВФ.

Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом за двома програми підтримки. Про це сказав голова Національного банку Яків Смолій під час зустрічі з топ-менеджерами 50 найбільших українських банків та асоціаціями, повідомляє прес-служба НБУ. 

Із МВФ консультуємося щодо можливого отримання Україною фінансування у межах механізмів невідкладної фінансової допомоги, які Фонд передбачив для подолання проблем країнами з низьким рівнем доходів та економік, які розвиваються та найбільше страждають від ефекту епідемії коронавірусу», – заявив Смолій.

Додаткові потреби України у зовнішньому фінансуванні, які виникли у зв’язку з поширенням коронавірусу, становлять близько $3,5-4 млрд. Ці кошти Україна розраховує отримати від міжнародних кредиторів, зокрема Міжнародного валютного фонду. Загальна сума запозичень від МВФ, у разі виділення коштів у повному обсязі, буде близько $9 млрд.

Зазначимо, що напередодні у Нацбанку повідомляли, що Україна претендує на щонайменше 2 програми підтримки МВФ, спрямовані на подолання наслідків коронавірусу. Рішення про виділення коштів у межах цих програм не залежить від виконання Україною вимог МВФ щодо основної програми співпраці (на $5,5 млрд).

Іван Фурсенко, перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад

Надзвичайний стан буде помилковим рішенням, бо ми вб’ємо українське село, малого й середнього аграрного виробника. 
Зараз (під час поширення коронавірусу) Європа, навпаки, стимулює малих виробників, щоб вони гарантували продовольчу безпеку в своїх містах та регіонах. А Україна про це забуває, ми, знову ж таки, думаємо про великий бізнес.

Штаби із боротьби з коронавірусом складаються виключно з членів Кабміну, але там немає жодного представника від органу місцевого самоврядування. Ми не бачимо, щоби в регіонах спілкувалися з головами, щоб із ними радилися очільники ОДА, а досвіду в місцевих голів в рази більше, аніж у керівників ОДА. У деяких регіонах за Володимира Зеленського вже бачимо третього голову ОДА. Про яку ефективну боротьбу можна казати? Потрібно радитися з головами місцевого самоврядування. Не завжди там ваші вороги. Зараз у всіх єдина мета – як максимально швидко та без втрат, подолати епідемію, щоб країна повернулася на нормальні рейки розвитку, а не думати-гадати, що буде завтра, які рішення будуть прийняті.

Щодо досвіду Європи: заборону роботи ринків українська влада скопіювала в Італії. Там зачинили усі місцеві ринки, та водночас в Італії діє законодавство, що місцевий агровиробник має доступ до торгової мережі у своїй місцевості. Тобто італійські мережеві супермаркети поповнюються товарами не з усього світу, а місцевими агровиробниками, і це у них сформувалося історично…

Як може поширюватися коронавірус у сільській місцевості? Там немає комунікації, транспорту, але завжди є брак коштів у пенсіонерів та брак коштів в агровиробників.

Олексій Мушак, активіст земельної реформи, колишній народний депутат (БПП) 

Перший крок – треба відкривати, а не закривати продуктові ринки. Зараз усі здійняли галас із приводу підвищення ціни продуктів. Хоча дефіциту товарів немає, але по-іншому не може бути в умовах скорочення каналів дистрибуції. І жоден антимонопольний комітет чи комітет регулювання цін не допоможе. Бо так працює економіка.

Продовольчі та промислові ринки основний канал збуту продукції для малого та середнього бізнесу. Його закрили. Логіки в цьому немає, бо ризик заразитися під відкритим небом є меншим ніж в закритому приміщенні магазинів. Плюс ринки працюють по факту або розрахунок день в день. А торгові мережі працюють з відстрочкою платежу від 14 до 120 днів. Іншими словами для збільшення продаж через мережі необхідно кредит для поповнення обігового капіталу. А кредитні ліміти банки наразі не збільшують. Це все збільшує кінцеву ціну товару.

Плюс є ризик курсових втрат або значної інфляції, що також штовхає ціну вверх. І абсолютно виправдане побоювання, що мережі в якийсь момент просто перестануть розраховуватися. Пославшись на коронавірус та форс мажор. У постачальників ще свіжі спогади про попередню кризу та поведінку мереж. Тому в ціну поставки окремо додається страховка неповернення грошей. Умовно 1 із 10 мереж не заплатить і відповідно ціна піднімається +10% для всіх магазинів, щоб розподілити ризики. Та повторюю, дефіциту товару при цьому нема. Хтось взагалі не готовий брати на себе ці ризики і відмовляється від співпраці з мережами. Про такі банальні речі, як збільшення витрат на постачання та виробництво товару через карантин, не кажу.

Таким чином заборона ринків автоматично стимулює закриття малого та середнього бізнесу. А також заставляє постачальників збільшувати ціну продуктів для мереж. В цій історії мережі виграють, бо продаж через них як і їх прибуток збільшується. Хоча ні Епіцентр ні АТБ не є більш безпечним ніж будь-який ринок, де витримуються санітарно-епідеміологічні норми. Це наслідок регулювання, а не дефіциту товару і прагненню наживитися на горю інших.

Яке рішення пропонується? Дозволити роботу промислових, продовольчих ринків, малих магазинів за умови дотримання спеціальних санітарно-епідеміологічні норм, розроблених КМУ. Умовно 10 м2 на одного покупця, дезінфекція приміщення території кожні 2 години, всі робітники в масках, контроль температури, відсутність продажу нефасованого товару та інше. Це автоматично відновить роботу малого та середнього бізнесу. І призведе до зменшення цін на продукти та інші товарі через збільшення конкуренції та швидкості оберту грошей. 

Юлія Клименко, депутат Верховної Ради ІХ скликання від партії «Голос»

17 березня було прийнято законопроєкт №3219, який визначає, що карантин – це форс-мажорні обставини. Кожен орендар та орендодавець, в залежності від того, що у нього прописано в договорі, може звернутися до Торгово-промислової палати, отримати довідку про форс-мажорні обставини і вирішити питання з контрагентом у відповідності до закону. Звісно, що умови контрактів можуть відрізнятися, але ми підготували роз'яснення по форс-мажору, яке можна знайти на офіційному ресурсі й використати для вирішення питань.

Стан економіки України залежатиме від того, як ми поводитимемося у наступні 2-3 місяці. Заборони на експорт та імпорт продукції найближчим часом не передбачається. Хоча вже зараз зрозуміло, що експорт зменшиться через кризу. Варто зауважити, що сьогодні світові прогнози дуже сумні. Через закриття й самоізоляцію країн, пов'язану з коронавірусом, їхня економіка частково переорієнтовується на внутрішні ринки, держави вмикають механізми посиленої держпідтримки для виробників, які опинилися у скрутному становищі. Україна – не виняток. Нам теж доведеться пройти через це. І це, з одного боку, добре. Адже ми побачимо реальний стан справ у країні. Ми побачимо, які державні інститути працюють, чого нам не вистачає та які галузі виробництва є справжніми локомотивами економіки й реально потрібні Україні.

Відновлення української економіки відбудеться, коли: а) Бізнес отримає підтримку через дешеві кредити б) Відтермінування або мораторій на певні види податків на час карантину в) Рівні умови для всіх підприємців (як малих, так і великих) в частині державної підтримки.

Україна має великий сільськогосподарський сектор, тож продовольча криза зараз нам не загрожує. Сьогодні головна вимога до керівництва країни – забезпечити умови для роботи критично важливих напрямів: виготовлення продуктів, логістики та реалізації. Я персонально виступаю за відкриття продуктових ринків, щоб фермери могли продавати там свою продукцію. Ми зараз маємо дати можливість малим підприємцям та фермерам продати старий врожай на ярмарках і ринках, щоб вони могли підготуватися до осінньої кампанії.

Ми пам'ятаємо, що у нас іде посівна. Компанії (як великі агрохолдинги, так і дрібні фермери) мають бути забезпечені доступом до посівного матеріалу, техніки, ЗЗР, палива та ін. І якщо цієї весни не очікується проблем, навіть попри карантинні заходи, чого очікувати на осінь – невідомо. А це означає, що ми повинні поступово виходити з карантину і маємо забезпечити АПК можливістю вчасно запастися необхідними матеріалами для майбутньої посівної кампанії. Це вже питання не заробітку, а питання продовольчої безпеки. Наша пропозиція: оскільки на 2020 рік у бюджеті передбачено 4,2 млрд грн. на підтримку с/г сектору, програми підтримки мають бути розширені, дофінансовані та спрощені (в межах доступу до фінансування всіх гравців, а не окремих компаній). Ми наполягатимемо на цьому в сесійній залі й будемо контролювати розподіл цих коштів та стан фінансування АПК.

Ми повинні навчитися жити в умовах коронавірусної загрози, яка (за розрахунками фахівців) буде висіти над нами протягом, приблизно, 2 років. Це стосується і державних інститутів, і бізнесу. Зараз ми розробляємо пакет рішень, який дасть відповіді на ці питання.

Олена Сукманова, екс-заступниця міністра юстиції України

Посилатися на форс-мажорні обставини можна лише в тому випадку, якщо з вашого боку неухильно виконані всі вимоги законодавства і договору! Для цього вже зараз варто провести аудит всіх важливих поточних договорів на предмет того, що ви зробили не так, про що забули, де вчасно не попередили. Від цього буде залежати чи зможете ви завтра в разі потреби довести в суді, що це було дією форс-мажорних обставин!

Сам по собі карантин не є форс-мажорною обставиною! Вам необхідно буде довести, що він дійсно не дозволив вам виконати свої зобов'язання за договором! Тобто повинен бути причинно-наслідковий зв'язок! Про докази потрібно потурбуватися вже зараз! Потім може бути пізно і минуть терміни.

У багатьох випадках форс-мажор лише звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань. Тоді як саме зобов'язання ви повинні будете виконати після закінчення терміну дії форс-мажору! Але тут потрібно дивитися в кожному індивідуальному випадку.

І, звичайно, підтверджуючий документ! Не забувайте, що правильно виконані дії сьогодні, можуть мінімізувати ваші втрати завтра!

Олександр Ярецький, екс-радник «Національне агентство з питань запобігання корупції – НАЗК»

У зв'язку з кризою підприємства звільнили від відповідальності за несплату ПДФО та ЄСВ при виплаті зарплати, але забули сказати про це банкам, на котрих, як і раніше, лежить обов'язок контролювати сплату податків із ФОП, при виплатах заробітної плати клієнтами, яку ніхто не скасував, як і відповідальність банків за відсутність такого контролю.

Тому банки, як і раніше, повинні приймати платежі клієнтів на виплату зарплатні тільки з одночасною сплатою ними ПДФО та ЄСВ.

Щодо ФОПів і ЄСВ узагалі цікава ситуація. Вони вказані в законі про ЄСВ двічі: в абз.3 п.1 ст.4 і в п.4. І нікому це особливо не заважало. Але тепер за п.4 їх звільнили від ЄСВ, а за п.1 – ні.

Олексій Гончарук, екс-прем’єр-міністр України

Важливо зараз робити тактичні кроки, але не забувати про стратегічні. Бо пандемія тягне за собою серйозні економічні загрози. Пропонуючи якісь захисні або підтримувальні заходи, треба чітко розуміти джерело ресурсу, яке мають намір використовувати. Однією з головних проблем нашої економіки є недоступність ресурсів для бізнесу. Бізнес не може нормально пройти кризу, якщо немає дешевих ресурсів. Отже, необхідне дешеве кредитування.

Ольга Трофімцева, екс-т.в.о міністра аграрної політики  і продовольства України

Одним із сценаріїв розвитку ситуації з пандемією є ймовірність того, що уряд не зможе впоратися з проблемами протягом року. І це призведе до незворотніх змін у ланцюгах глобальних економічних відносин. Відповідно, дійсно можливий сценарій повернення країн до політики self-sufficiency (за можливості). Як мінімум, багато індустрій змінять свої підходи щодо сучасних виробничих процесів. Але самозабезпеченість продовольством – питання складне. І більшості країн доведеться все одно покладатись на імпорт. Нам тут із точки зору АПК буде що запропонувати світу.

Другий негативний момент затяжних карантинних заходів – банкрутство бізнесів і фізичних осіб. Я звернула увагу на значне збільшення оголошень в Києві щодо оренди приміщень. Перший дзвіночок. За даними нашої ТПП, на сьогодні вже 700 тис. МСП припинили свою діяльність. А це понад 3,4 млн робочих місць. У США близько 30% населення мають нульовий або негативний фінансовий баланс (читай, немає накопичень, або наявні борги). В нас із цим, впевнена, – не краще.

І фактично зараз виникає ситуація, коли багатьом можливо варто буде замислитися про повернення з мегаполісів до сільської місцевості. Back to natural, так би мовити. Просто, щоб можна було прогодувати себе і сім'ю. Цікавий моментум. Який, при бажанні і наявності стратегічного бачення, можна використати країні на користь. Але тут мають бути дуже швидкі і рішучі дії. Це може бути стартом фундаментального структурного зрушення в економіці...

Інакше ми отримаємо велику кількість людей на вулицях, у яких не буде грошей, не буде роботи, не буде доступу до системи охорони здоров'я. Але буде багато злості й розпачу всередині.

Коронавірус у випадку України вб'є напряму набагато менше людей, ніж знищить економічно (та і фізично) опосередковано через панічні реакції в економіці і нездатність влади вчасно і професійно відреагувати. І основна задача держави в ситуації з коронавірусом – втримати країну і суспільство від соціального розвалу.

Основна проблема ситуації з коронавірусом на рівні організму людини: новий вірус, немає імунітету, організм не знає, як боротись. Тому так, праві Меркель і Джонсон, перехворіємо майже всі, поки основна маса населення не отримає імунітет. А потім цей коронавірус стане частиною нашого життя. Як інші грипозні віруси.

Основна проблема на рівні суспільства/держави: приблизно така ж. Ситуація нова. Невідома. Прорахувати сценарії неможливо, тому що забагато невідомих. Ми, на жаль, пропустили всі критичні точки, коли можна було реагувати як умовні Німеччина чи Південна Корея.

Країни, які традиційно більш сильні не лише з погляду фінансів, а й із точки зору системності політики, намагаються реагувати на випередження економічних негараздів, формуючи відповідні пакети допомоги МСБ, різним вразливим категоріям громадян. Тим не менш, ситуація скрізь непроста. Дуже.

Заклики купувати продукцію українських виробників, таким чином підтримуючи їх, я дуже підтримую. Та тут є велике "АЛЕ": у тих, хто мав би це робити, фінансових запасів максимум на пару місяців без наявності регулярних доходів. Тому купувати й підтримувати вітчизняних виробників ці споживачі за всього бажання навряд чи зможуть.

Просто заборонити звільняти людей під час карантину можна. Але це призведе, скоріш за все, до переходу великої кількості малих і середніх в тінь, або до їх банкрутства.

Компанії перестають виконувати свої кредитні зобов'язання перед банками, починає напрягатись і сипатись фінансова система. Ланцюгова реакція як вона є. Тому абсолютно погоджуюсь із заявами, що потрібно змінювати формат карантину.

Ну, а після того, як ситуація почне заспокоюватися, і пікову хвилю захворювань буде пройдено, відразу потрібно відпрацювати питання стрес-тесту для національної економіки. Але це має бути частиною загальної економічної стратегії: наскільки наша економіка, в тому числі АПК, є стресостійкою до таких речей як пандемії/природні катаклізми і інші негаразди, на які ми впливу не маємо.

Андрій Мартиндоктор економічних наук, старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету міністрів України

Фонд державного майна  дозволяє відтермінувати вирішення питань, пов'язаних з перепідписанням договорів оренди та й взагалі – існує законодавча норма про форс-мажор. У нас є Торгово-промислова палата (з представництвами по областях), де підприємці можуть отримати довідки про форс-мажор. Карантин – це форс-мажор, адже не всі орендарі можуть фізично поновити договори оренди, вчасно контактувати з власниками земельних ділянок. Але,  підкреслюю, більшості аграріїв потрібно виконати формальні вимоги, пов'язані з поновленням договорів оренди. Направити поштою відповідні листи, поінформувати власників земельних ділянок про те, що вони бажають продовжити договір оренди на новий термін і на яких умовах і, в принципі. на цьому вони умови законодавства виконають. Фізичне підписання договору може відбутися пізніше. Більше того, майже всі договори створені таким чином, що без заяви представників про припинення договору, він продовжується автоматично на той самий термін.

Навряд чи ситуація з карантином виявиться критичною для землевпорядкування в нашій країні. Зазвичай, у нас за рік відбувається розгляд до 300 тис. договорів оренди (оновлення, перепідписання). Якщо у нас карантин буде продовжено протягом 2–3 місяців і виникнуть певні обмеження, ну 1/6 договорів потрапить до зони ризику, однак  там де аграрії постійно контактують з пайщиками, це можна робити за допомогою пошти, яка продовжує працювати за графіком.

Сьогодні, наприклад, договір оренди землі не потребує нотаріального посвідчення. фізичний контакт орендаря та власника паю не обов'язковий. Якщо потрібно договір оренди продовжити – направляєте власнику додаткову угоду, власник її підписує і знову поштою надсилає назад. Якщо є добра воля на продовження договору оренди, то проблем із укладанням додаткової угоди не буде. Якщо ж добра воля на продовження відсутня, то незалежно – є карантин чи немає карантину, договір продовжено не буде.

Агробізнес не бачить в цьому питанні жодних загроз, а ті хто орендує державні землі, ще й певний зиск отримає від карантинних заходів, адже, відповідно до «антивірусного закону» №3219, протягом 2 місяців можна не сплачувати орендну плату за використання земель державної та комунальної власності. За рахунок цього послаблення, приблизно 1/6 платежів (приблизно 470 млн грн.) за цей рік зекономиться.  

Леонід Корейбаголова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні»

Глобальних потрясінь через карантин аграрії не відчують, адже переважна більшість підприємців вже давно не розраховує на державу і вирішує проблеми власними силами. Тож, я думаю, що посівна пройде за планом і критичних проблем у галузі не станеться. Інше питання. як держорганами буде вирішена ситуація з карантином та відтермінуванням питань, пов'язаних з землею. Наприклад, до 2024 року майбутні власники мають витребувати паї на які вони претендують. Якщо цього не буде зроблено, то земля перейде до комунальної власності. Зараз не відомо чи це буде додаткове відтермінування, чи якась інша норма? Тож люди, які почали оформляти свій пай, зараз не можуть продовжити цей процес. Держава має вирішити такі технічні питання.

Олександр Деркач, співвласник компанії «Молочний альянс»

Сьогодні на порядку денному стоїть питання карантину. Адже це, швидше за все, не на місяць. Багато компаній уже не працюють, люди сидять вдома. У нас в групі таких декілька підприємств. Тисячі працюючих. Ну добре, ми місяць протримаємося. Два протримаємося. Три – вже не знаю. Будемо зберігати людей, платити їм зарплату до останнього. Але, наприклад, я обнулив рахунки. А далі що? А як бути тим, у кого вже нуль на рахунках? Виручки ж немає. І всі ці відтермінування податків – це все з іншої «опери». Бізнес хоче побачити чіткий план дій від влади.

Наш Яготинський завод у ці дні працює на повну, виробляючи 310-320 т продукції замість звичайних 270 т. Заявки торгівлі забезпечуємо повністю. Молока, йогуртів, сиру і сметани всім вистачить, не хвилюйтеся. Резерви ще є. Відпускаємо зі складів по 60 т продукції на день. Це на 25-30% більше, ніж звичайно, і можемо додати потужності  за необхідності. 

Керівництву держави не варто боятися жорстких рішень, якщо вони потрібні. Не треба боятися людей, які пропонують жорсткі рішення. Треба боятися нерішучості, метушні, оглядки на рейтинги і лайки в Фейсбуці. Треба боятися людей, які в такий час продовжують займатися самомилуванням і мізерними інтригами. Ми всі великі ліберали по життю. Майже 30 років вольниці. Ми терпіти не можемо будь-які обмеження. Тільки варто пам'ятати, що лібералізм і хаос – це різні речі. За нами стоять люди, за яких ми відповідаємо. У абсолютної більшості з нас немає паніки. Є почуття відповідальності. Хочеться, щоб ми всі разом вирулили з цієї непростої ситуації.

Наприклад, Польща анонсувала створення спеціального антикризового фонду в розмірі $52 млрд. Для підтримки економіки, підприємців і населення країни в зв'язку з пандемією. Раніше було оголошено, що тільки безпосередньо на боротьбу з коронавірусом вже виділено $1 млрд. Я ці цифри навів не для проведення якихось аналогій з нашою ситуацією. Аналогій тут бути не може. У нас цих грошей немає. Просто щоб ми краще розуміли масштаб проблеми і її наслідки.

Найголовніший дефіцит, який я особисто зараз відчуваю, це не дефіцит масок для захисту чи якихось ресурсів. Це дефіцит здорового глузду в суспільстві. Дефіцит відповідальності при владі. Дефіцит людей, готових брати цю відповідальність на себе.

Олександр Крамаренко, головний редактор Деньги.ua

Новини про підвищення дефіциту держбюджету ринок прийняв без ентузіазму. Хоча, насправді, об'єктивних причин для сповзання курсу немає сьогодні. Хоча залишки на кореспондентських рахунках банків все ще більше 70 млрд грн, але вони поступово знижуються. В чому полягають причини проблеми? А не вміє Кабмін пояснювати свої дії.
І так, Нацбанк на ринок не виходив. Мабуть для нього +1,5% – не причина. Але ми вже бачимо, що зараз зменшується різниця між курсами купівлі та продажу валюти. Ринок потроху заспокоюється.

Цілком імовірно, що Верховна Рада планує збільшити дефіцит на 202 млрд грн. Це нормально в нинішніх умовах. Витрати держбюджету за чинним законом – 1,182 трлн грн, а доходи – 1,095 трлн грн.

Планують, нібито, скоротити доходи на 115 млрд грн і збільшити витрати на 96 млрд грн.

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 березня 2020
Податкові пільги для аграрного бізнесу в час карантину проти коронавірусу позбавлять місцеві бюджети більше 15 млрд грн
Внаслідок запровадженння податкових пільг для бізнесу місцеві бюджети втратять 15,6 млрд грн. Про це повідомив народний депутат України Зіновій...
24 березня 2020
Офіс президента просить органи місцевого самоврядування безоплатно забезпечувати військові частини продуктами харчування через епідемію коронавірусу
Через епідемію коронавірусу Офіс президента просить обласні та міські адміністрації на безоплатній основі надавати допомогу військовим частинам у...
23 березня 2020
Аграрії Волині виділяють кошти на боротьбу з коронавірусом
У зв’язку з поширенням пандемії коронавірусу, директор підприємства «П’ятидні» Валерій Діброва виділить мільйон гривень...

Вибір редакції

8 липня 2020
Програми держпідтримки для агросектору на 2021-2023 роки: тваринництво, рослинництво, фермерство, кредитування, сільгосптехніка
Уряд показав середньострокові програми держпідтримки агросектору на 2021-2023 роки. МЕРТ діє за принципом Мінфіну: замість плану програм на наступний...
7 липня 2020
Як відредагувати земельну реформу в Україні, скориставшись досвідом країн ЄС та США
Вже з 1 липня 2021 року в Україні запрацює ринок сільськогосподарської землі для фізичних осіб, а з 1 січня 2023 року — для юридичних (лише...
6 липня 2020
Реформа районних рад — законопроєкт №3485: парламент, президент і уряд створюють районних феодалів
Експерт з політики та місцевого самоврядування Олександр Солонтай розповідає про наслідки прийняття парламентом законопроєкту №3485: феодалізація...