Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу для Володимира Зеленського
Наталія Білоусова головний редактор сайту AgroPolit.com

Як привабити в Україну міжнародні інвестиції й повернути ті, котрівже втекли? Шостому президентові України Володимиру Зеленському та його прем’єрові Олексію Гончаруку доведеться зробити це амбітне завдання, інакше Україна потоне у вирі глобальних бізнес-можливостей. За даними AgroPolit.com, 22 січня на українській панелі в Давосі на Всесвітньому економічному форумі Зеленський зробить цікаву для бізнесу пропозицію та озвучить низку інвестиційних «приманок». Будуть і конкретні бізнес-домовленості у державному секторі — найбільший залізничний оператор Німеччини Deutsche Bahn підпише меморандум про співпрацю з «Укрзалізницею».

Це правильні та своєчасні кроки, але їх замало. Потрібна єдина система інвестиційних координат для зміцнення інвестиційної довіри з боку бізнесу та ставка на підтримку ключових секторів економіки (насамперед, сільського господарства, інфраструктури тощо). Що це дасть? У середньостроковій перспективі (за 10 років) оновлена стратегія лише аграрного сектору разом із реалізацією земельної реформи здатна залучити в країну до $50 млрд інвестицій.

Тепер про кроки! Їх небагато, але потрібна політична воля це здійснити.

1) Утворити єдиний інвестиційний центр, який акумулює все про інвестиції: проекти, бізнес-запити, генеруватиме законодавчі ініціативи, «за руку» заводитиме (якщо потрібно) іноземний бізнес в Україну, а наших підприємців виводитиме на зовнішні ринки. Тільки це має бути не нове інвестиційне агентство із залучення «лижних інструкторів» імені Владислава Каськіва, а реальний, не дутий Держфонд із системою внутрішніх і зовнішніх його відділів (так звані «бізнес-ангели»), завдання яких у всьому світі – вирощувати інвестора та дбати про нього.

Читати до теми: 10 завдань від агробізнесу Володимиру Зеленському та новому парламенту – опитування бізнесу

2) Знизити для всіх інвесторів податки. В ідеалі це варто робити до єдиної ставки – 10%, тобто створити суцільний «податковий рай», або, інакше кажучи, інвестиційну гавань! Так, за це нас будуть бити публічно міжнародники, «батьки» демократії, ринкової економіки та  їхні «діти». Ще б пак, в Україну збіжаться всі гроші. А нам це й потрібно, бо лише тоді Україна не ходитиме з простягнутою рукою за кредитами до МВФ та інших міжнародних фінансових установ.

Читати до теми: Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту

3) Запустити біржу інвестиційних проектів, де інвестори зможуть знайти вже готові до інвестування українські проекти та залишити свої заявки для проектів, під які є попит чи інвестиції. Має бути єдине «електронне вікно», щоб кожен охочий міг залити на біржу свій бізнес-план (повністю чи його певну частину). Це і має бути та презентація, яку варто показувати інвесторам скрізь, де буває урядова делегація. Чому? Це реальний доказ того, що в країні вже є інвестиції, перспективні проекти, і все це можна побачити в режимі онлайн.

4) Створити єдину об’єднуючу платформу для бізнесу (не просто для захисту) – на її базі потрібно написати нову національну економічну доктрину 5 і 6 технологічного укладу (інформаційні технології, наноелектроніка, біотехнології тощо), а не 4-го. А доки цього немає, як кажуть, маємо що маємо: напередодні того ж Давосу Україна поступилася в рейтингу дешевизни інтернету, пропустивши уперед Сирію. Що там у нас, країна в смартфоні? Тобто слід поспішати, щоби в еру інновацій щонайменше не пасти задніх. Тому в Україні має бути свій майданчик для діалогу, і започаткувати його мають великі. А приєднуватися всі (середні й малі). У своїй промові в Давосі президент США Дональд Трамп наголосив, що в Америці створили «Національну Раду американських громадян» – національну платформу для бізнесу. Що заважає запустити щось подібне у нас? Нічого. Просто взяти і створити.

Читати до теми: В умовах «ідеального шторму» Володимир Зеленський має дотримуватися принципу «Ukraine first»

5) Україні потрібен свій Давос – аграрний! Все для цього у нас є. Власне кажучи, таку ініціативу ще на марафоні з пресою я запропонувала Володимиру Зеленському, і він схвально до неї поставився. Хотілося б, щоби саме за його президентства ця ідея реалізувалася – її чекає весь аграрний ринок і потребує загалом Україна, яка значним чином є саме аграрною країною.

6) Покликати міжнародних публічних персон із сильною репутацією у наглядові ради найбільших держкомпаній, хай вони допоможуть їх перезавантажити від корупції. Не продавайте з молотка поспіхом, а перезавантажте такі державні гіганти, як ДПЗКУ, ОПЗ – і цей ряд можна продовжити.  

Читати до теми: Приватизація аграрних державних підприємств: які активи підуть з молотка

7) Прийняти спеціальний закон чи пакет ініціатив зі стимулювання приходу інвестицій та спрощення ведення бізнесу в Україні. Створіть нарешті український doing business – і з року в рік вимірюйте його показниками ефективність роботу уряду. А доки цього немає, Україна знову впала на три сходинки у рейтингу інноваційних економік світу-2020 – посіла 56-те із 60 місць.  

Читати до теми: У Давосі Володимир Зеленський має показати бізнесу вікно інвестиційних можливостей, а не «поле чудес»

8) Знижувати й надалі облікову ставку НБУ, щоби понизити градус кредитних ставок. Якщо політика НБУ зі зниження облікової ставки триватиме, то на кінець весни – на початок літа ставка може зменшитися до 8%. Такий крок наразі дуже потрібний, інакше дешевого кредитування на покупку землі українським аграріям не бачити, як своїх вух. Доки ставка висока, єдиний зрозумілий спосіб заробітку для інвесторів – скуповування ОВДП, тобто легкі спекулятивні гроші для іноземців та дорогі кредити для свого українського бізнесу. Це підтверджує й тенденція до скорочення кредитування в економіці: за 2019 року обсяг наданих українцям (юр- та фізособам) зменшився на 9,4% (або 100,9 млрд грн) до 972,3 млрд грн. А інвестори, які купували у минулому році ОВДП, отримали 50% прибутку у валюті.

9) Провести регуляторну «гільйотину» – скоротити по всій вертикалі контролюючих органів непотрібні дозвільні документи у напрямку Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, Держмитслужби, Держпідприємництва. 

10) Показати публічно результати аудиту основних держпідприємств, що буде найкращим тестом на прозорість. Сподіваюся, що передвісником цього стане анонс, який зробила Рахункова палата.

І ключове: президент Володимир Зеленський, голова уряду Олексій Гончарук, парламент і бізнес мають діяти ЄДИНО!!!! Якщо кожен почне тягнути на себе ковдру, справи не буде. Це доводить 28-річний досвід залучення інвестицій в Україну. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

10 жовтня 2023
Аграрна реформа від РНБО – Зеленський озвучив уряду та аграрним відомствам план розвитку продбезпеки  України
Президент Володимир Зеленський озвучив план аграрних заходів для Кабміну, Мінагрополітики, Держпродспоживслужби та НААН, ввівши в дію пішення...
3 січня 2022
Рік доданої вартості у АПК – що уряду та парламенту слід зробити у 2022 році
План аграрних законопроектів на 2022 рік для парламенту та перелік кроків уряду для розвитку АПК читайте у блозі  головного редактора сайту...
21 червня 2020
«Захід» українського фермерства – сім провалів уряду, парламенту та Офісу президента
Сім провалів політики уряду, парламенту та Офісу президента до Дня фермера в Україні озвучила головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова. Вона...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...