Бій за землю переноситься на січень: чи збереться Рада на позачергове засідання, щоби прийняти земельний закон?

Аграрний комітет схвалив всі поправки до законопроекту про ринок землі №2178-10 до другого читання та рекомендував парламенту схвалити документ в цілому. Пікантність ситуації у тому, що комітет одним махом проголосував 4018 поправок. Депутати від «Слуги народу» кажуть, що зробили це, дотримуючись кожної букви закону. А їхні колеги від «Батьківщина» та ОПЗЖ виступили єдиним фронтом проти цього, заявивши, що голова комітету Микола Сольський порушив їхнє законне право на розгляд кожної поправки. Тож прийняття зведеної таблиці, яку напередодні погодив земельний комітет і рекомендував до розгляду в Раді (містить базові розділи земельного закону), це незаконно, бо порушено один із пунктів земельного меморандуму, підписаного раніше усіма фракціями та головою парламенту Дмитром Разумковим. До речі, щодо меморандуму в депутатів комітету теж немає єдності: кожна з політсил звинувачує іншу у порушенні – про це пізніше.

Читати до теми: Земельний траст України: 7 питань до запровадження ринку землі

Тож ситуація наразі наступна: «опозиціонери» кажуть, що ініціюватимуть скликання наради голів фракцій та спікера, щоб не допустити винесення цього законопроекту в сесійну залу. І відчувають, що відбудеться позачергове засідання Ради, на якому спробують протиснути земельний закон, доки країна святкуватиме. Натомість голова комітету каже, що наступне засідання комітету відбудеться 15 січня о 15:00. А щодо того,коли поставлять на голосування законопроект, радить спитати у спікера, або його замів.

Тож тепер детальніше про все по черзі. 

Історія земельного закону

Законопроект 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» зареєстрували в Раді 10 жовтня 2019 року група народних депутатів на чолі з головою аграрного комітету Миколою Сольським. Він став компромісним варіантом, після того як громадськість не сприйняла урядовий законопроект про ринок землі – і виступила з його різкою критикою. У законопроекті №2178-10 низку скандальних норм замінили і він став таким:

• зменшити обмеження щодо концентрації земель у межах області з 15% до 8%, по Україні – не більш як 0,5%;
• ввести обмеження щодо концентрації земель в межах ОТГ у розмірі 35%;
• ввести перехідний період до 1 січня 2024 року, під час якого юридичні особи, бенефіціарними власниками яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, не зможуть набувати у власність землі с/г призначення державної, комунальної власності, а також пайові землі, за винятком тих земель, які на момент набрання чинності законом вже є в оренді, емфітевзисі таких юридичних осіб та за умови, що такі юридичні особи створені не менш ніж 3 роки до набрання чинності законом.

Читати до теми: Зеленський відреагував на протест під Радою проти ринку землі

До моменту першого голосування за №2178-10 президент України Володимир Зеленський публічно заявив, що питання допуску іноземців винесуть «за дужки» і його вирішать українці на всеукраїнському референдумі. Нагадаємо, що варіант з референдумом запропонував президентові AgroPolit.com під час прес-марафону, щоб уникнути спекуляцій на цій темі. Втім, для цього потрібно ще прийняти закон про референдум, а він у пакеті документів про «народовладдя», які «зависли» в Раді. Тож коли це буде – питання.  

Далі відбулося передше голосування – більшістю голосів законопроект №2178-10 схвалили.

Після цього баталії розпочалися в аграрному комітеті довкола поправок. На вході до комітету до другого читання подали близько 4,5 тис. поправок. Відбулася бійка. В процесі обговорення в ніч з 18-го на 19 грудня з’явилися спільні поправки від частини членів комітету (переважно – з лав «Слуги народу»), які підтримали, але їх розкритикували комітетські «опозиціонери» (депутати «Батьківщини» та ОПЗЖ). Потім у той же день розпочався детальний розгляд всіх поправок комітетом. Не обійшлося без ексцесів: депутати проголосували 200 поправок, потім заблокували роботу комітету, влаштували бойкот Сольському – і зранку пішли шукати мирову, яка й вилилася у земельний меморандум за підписом усіх керівників політсил та спікера парламенту. Ключовий пункт земельного меморандуму: об’єднуватися можуть лише повністю ідентичні поправки, щоб таким чином виключити фактор їхнього дублювання. Чому це було принципово важливо?

Читати до теми: Закон про відкриття ринку землі готують до другого читання: депутатське протистояння

Одна справа – розгляд поправок на аграрному комітету, коли на кожну відведено 1 хвилину (депутати комітету проголосували розглядати їх без обговорення). Інша – у сесійній залі, де поправка зачитується, обговорюється, словом, ставиться на підтвердження за всією процедурою. На практиці це означає розгляд земельного закону протягом 3-4 місяців, що заблокувало б роботу Ради з ухвалення інших законів.

Скінчилося все тим, що 26 грудня депутати почали розглядати поправки й побачили, що там не вистачає 500, які, за словами ОПЗЖ та «Батьківщина», були «не ідентичні, а з унікальним авторським контентом». Відтак, депутати знову взяли «брейк» та пішли розбиратися з цим на засідання земельного підкомітету. Розібралися. Спочатку відхилили поправки, починаючи з 3890-ї до 3936-ї.

Читати до теми: Ринок землі вже відкрито: через інститут довірчої власності депутати запустили продаж земель сільськогосподарського призначення

Крім того, затвердили дві таблиці з поправками, які рекомендували Раді до голосування.

Перша містить усі 4018 поправок.

Друга складається зі схвалених базових, які стосувалися структурних частин законопроекту (зокрема, пункту права  придбання землі, граничного розміру володіння в одні руки – 10 тис. га та інше).  

Про деталі земельного законопроекту №2178-10, підтриманого у таблиці з базовими поправками, розповів голова аграрного комітету Микола Сольський:

• купувати землю зможуть громадяни України, держава, місцеві громади, українські підприємства, засновані українцями;
• встановлюється ліміт щодо концентрації землі в одні руки – не більш як 10 тисяч гектарів;
• питання доступу іноземців до землі вирішуватимуть ЛИШЕ українці на референдумі;
• банки матимуть змогу продавати землю сільськогосподарського призначення тільки за умови стягнення, якщо така земля була предметом застави (ділянку слід буде продати на земельних торгах протягом 2 років, інакше та конфіскується);
• вартість землі буде не нижчою за нормативну грошову оцінку. 

Спірний момент – «обрізання» поправок комітетом

Так депутати від ОПЗЖ та «Батьківщина» вважають, що процедуру розгляду поправок у комітеті порушено. Чому?

Народний депутат від ОПЗЖ Нестор Шуфрич це пояснив так:  «Стаття 16 закону «Про комітети…» пункт 6 твердить:

Розглядати та приймати рішення щодо кожної пропозиції, яка надійшла від суб'єктів законодавчої ініціативи за доопрацювання комітетом проектів законів та інших актів». Тож, каже він, це означає розгляд кожної поправки, поданої депутатами, і ніякого «обрізання».

Натомість голова аграрного комітету Микола Сольський каже, що за законом не обов’язково розглядати на комітеті кожну поправку, киваючи в бік статті 119 розділу 20 закону «Про регламент Верховної ради України», яка дає право членам комітету голосувати за частину ключових поправок  законопроекту, а решту – відхиляти:

Стаття 119. Розгляд законопроектів у другому читанні

1. Під час розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та голосування. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування окремі частини, пункти, підпункти, речення або статті.

2. Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про розгляд законопроекту розділами, частинами з проведенням щодо них самостійного обговорення й голосування. Таке процедурне рішення може прийматися після обговорення за скороченою процедурою.

3. До початку чи під час обговорення законопроекту в другому читанні може бути внесена пропозиція про обговорення й голосування спочатку тих структурних частин законопроекту, які містять основні, вирішальні або зумовлюючі положення щодо його інших відповідних структурних частин. Така пропозиція обговорюється за скороченою процедурою, після чого приймається процедурне рішення. У разі внесення Погоджувальною радою пропозицій щодо послідовності розгляду структурних частин законопроекту така пропозиція ставиться на голосування без обговорення до початку розгляду законопроекту.

Читати до теми: Вільний ринок землі від «А» до «Я» — енциклопедія реформи

Тоді хто правий?

Позиція ОПЗЖ

Автори найбільшої кількості поправко (ОПЗЖ) кажуть, що є один вихід – відмотати все назад та до голосувати всі поправки до другого читання у комітеті. Про це розповів нардеп цієї політсили, який представляв поправки, голова підкомітету з питань державної економічної політики Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Олександр Колтунович.

Загальна кількість поправок – 4018, від ОПЗЖ – 3299. Аграрний комітет з оновленої таблиці (роздали до засідання земельного підкомітету) просто викинув 1606 наших поправок, які не дублюються за змістом, а є авторськими й ідентичними. Це ми підтвердили на засіданні підкомітету земельного.  Втім, ви бачите, що фактично сталося: є дві таблиці до голосування, повна і скорочена, це порушення. Ми пропонуємо, що слід повернутися до розгляду поправок у комітеті (згідно з підписаним меморандумом), бо зараз влада пішла  на фальсифікацію та маніпуляцію, щоб фінально протиснути земельне питання через ВР. Потрібно терміново збирати керівників фракцій із керівництвом Ради, щоб ми повернулися до розгляду земельного законопроекту до другого читання у комітеті, а потім виносили його у парламент тільки тоді, коли кожну поправку депутата буде проголосовано й почуто», — каже він. 

Позиція «Батьківщини»

«Депутати від фракції «Слуга народу» більшістю голосів проштовхнули законопроект про ринок землі до другого читання. Представники монобільшості знехтували вимогами депутатів інших фракцій, які наполягали на розгляді правок згідно з підписаним Меморандумом про проходження законопроекту. Згідно зі статтею 16 пунктом 6 Закону України про комітети, розгляд повинен відбуватися за правками кожного з депутатів. Тому дії президентської партії можна кваліфікувати як «політичний кидок» монобільшості»», – обурився народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко. 

За його словами, наразі в «Батьківщині» розпочаті консультації з аграрними асоціаціями та політичними партіями.

 Читати до теми: Ринок землі: деталі відкриття від головного земельного наглядача Романа Лещенка

Ми готуємося до оскарження законопроекту та захисту національних інтересів всіма можливими методами. Влада має нести відповідальність перед людьми за несанкціоновані дії під час розгляду законів», – наголосив він.

Позиція «Слуги народу»

Аргументи колег з ОПЗЖ та «Батьківщини» прокоментував голова аграрного комітету, нардеп від «Слуги народу» Микола Сольський.

Треба розуміти, що більшість із поданих поправок просто ідентичні на 90%. Більшість із них однакові не тільки за змістом, а й за текстом. Вибрані оптимальні… Ніде не записано (ні в регламенті, ні в законі про комітет), що кожна правка голосується окремо, і якщо підкомітет запропонував її проголосувати, в такій редакції, то комітет визначився, проголосувавши й прийнявши своє рішення. Вся таблиця з усіма поправками скеровується в сесійний зал. Але, насамперед,  будуть розглядатися правки, рекомендовані комітетом. Після свят відбудеться Погоджувальна рада, де обговорять, коли закон піде в ВРУ», — каже він 

Читати до теми: Дострокові місцеві та парламентські вибори-2020 за новим сценарієм – влада готує бекґраунд

Позиція КМУ

Підсумки засідання комітету оцінив і радник прем'єр-міністра Олексія Гончарука, активіст земельної реформи, колишній народний депутат (БПП) Олексій Мушак:

Якщо коротко, то план із затягуванню розгляду з боку «Батьківщини» та ОПЗЖ був на корені розбитий. Підготовка з боку опонентів — добротна. На 6 сторінок тексту закону подали правок на 2579 сторінок. ОПЗЖ, для прикладу, сформував текст з 30 речень, а далі речення тасували між собою та вставляли в різні частини тексту законопроекту. Таким чином було набито більше 3000 правок. Це мало перетворити засідання комітету на стрічку Мебіуса або на нескінченність. В чомусь опозиція сама винна, бо порушила підписаний меморандум, де ідентичні по смислу правки мали бути об’єднані в одну. А далі все тривало за регламентом.

Він наголосив, що 27 грудня земельний підкомітет сформував перелік правок, які рекомендує підтримати та відповідно відхилити. «28 грудня аграрний комітет затвердив цю версію документа більшістю голосів. Окремо варто зазначити, що по кожній правці сформовано рішення. Це руйнує план опозиції посилатися на 6-й пункт статті 16 закону Про комітети ВРУ, де вказано про обов’язок комітету розглядати та приймати рішення щодо кожної пропозиції, яка надійшла від суб'єктів законодавчої ініціативи за доопрацювання комітетом проектів законів та інших актів. Опозиція хотіла трактувати це як необхідність розглядати кожну правку окремо. Але закон і практика парламенту кажуть про інше. І на це справедливо буде посилатися комітет. За кожною правкою приймається рішення, але вона не обов’язково має розглядатися окремо», — написав він у Фб.

Позачергове засідання Ради – бути чи ні?

Тим часом у Батьківщині та ОПЗЖ кажуть, що чекати довго не доведеться. Доки країна святкуватиме Новорічні свята, вже 8-9 січня парламент може зібратися достроково, щоби проголосувати за земельний закон №2178-10. Як пояснив Нестор Шуфрич, такий сценарій цілком імовірний.

Тут два питання.

Перше – як достроково зібрати Раду? За регламентом, можна  подати відповідну заяву за підписом 150 нардепів, або ж – рішення про достроковий збір має видати погоджувальна рада за участю голів фракцій і комітетів. Найоптимальнішій варіант із заявою від депутатів. Але тут є нюанс.  Нагадаю, що голоси за перше читання земельного закону серед «слуг» збирали з великим надривом – поручителем правильності процесу довелося виступити особисто Володимиру Зеленському, який на зустрічі з депутатами пообіцяв прибрати до другого читання всі спірні моменти, як от щодо іноземців і обмежень в одні руки. Перше зробив, друге – зі знаком питання. Тож невідомо, чи проковтнуть «зроблене» всі «слуги»-мажоритарники, які не готові іти з проголосованим законом про ринок землі до своїх виборців в округи через велику чутливість суспільства до цієї теми. Якщо і збирати в такий спосіб Раду, є велика ймовірність робити це «в складчину» з депутатами з інших фракцій. Як варіант, голоси може дати група «Довіра», яку пов’язують із екс-нардепом, а нині бізнесменом Андрієм Веревським. В жорсткій позиції проти засідання виступають «Батьківщина» та ОПЗЖ, а інші – це грунт для розмови, твердять наші співрозмовники  в Раді.

Читати до теми: Чи варто боятися великих грошей на відкритому ринку: батл між фермерами, середніми компаніями та «чистими іноземцями».

Друге – хто буде проводити це засідання? Як уже писав AgroPolit.com, спікер Дмитро Разумков не хоче цього голосування, бо остаточно поховає свій та партійний рейтинг, а відтак достроковий розпуск Ради прискориться в рази.

Тож стежте разом з AgroPolit.com за розвитком земельного питання. Ми й надалі інформуватимемо вас про найважливіше.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com.