Як впливає війна в Ірані на агросектор України

Війна Ізраїлю та США проти Ірану негативно впливає на аграрний сектор України. Серед викликів, що вона створює експерти називають подорожчання бензину, нестачу добрив та проблеми з логістикою. AgroPolit.com з’ясував, наскільки руйнівним буде вплив війни на АПК.

Головна проблема – пальне: переплатити доведеться 1 100 грн на 1 га

В Україні значно злетіли ціни на пальне, від якого залежать аграрії. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко запевнила, що попри війну на Близькому Сході, українські АЗС забезпечені достатніми запасами пального. Вона зазначила, що ажіотаж серед споживачів спадає, а ситуація залишається контрольованою.

Кабінет Міністрів наразі не планує знижувати акцизи або ПДВ на пальне як реакцію на конфлікт. Замість цього уряд впроваджує заходи підтримки громадян, зокрема кешбек на пальне для вразливих категорій та пенсіонерів.

Читати до теми: Бюджетна підтримки агросектору в 2026 році: що потрібно знати аграріям?

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, запевнив, що хоча світова напруженість через війну в Ірані впливає на ціни на нафту, зростання вартості пального наразі не є критичним для собівартості української агропродукції.

Президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com наголосив, що збитки стали настільки значними, через непередбачуваність конфлікту і відсутність запасів пального.

Сама головна проблема – це подорожчання пального. Пальне зросло суттєво, несподівано. Якби загострення вдалося передбачити, тоді б наші аграрії зробили завчасні закупки і створили «банк» пального. Це сталося несподівано і більша частина, близько 70% агропідприємств, змушені купувати дороге пальне, що дуже сильно відображається на загальних витратах», – зауважив фахівець.

В Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ) підрахували, що в середньому аграрії використовують 55 літрів дизельного палива на га. В об’єднанні зауважили, що подорожчання змусить аграріїв у цьому сезоні переплатити 1 100 грн на 1 га.

У загальній структурі собівартості частка пального коливається в межах 9-12% залежно від культури. При вирощуванні кукурудзи для проведення всіх виробничих операцій на 1 га використовується близько 55 літрів дизельного палива. Лише поточне зростання ціни на цей ресурс цього сезону змусить аграрія збільшити свої витрати на додаткові 1 100 грн на 1 га», – зазначили в УКАБ.

Збитки для аграріїв сягатимуть $1 млрд

Фінансовий аналітик та економічний експерт Олексій Кущ вважає, що через війну в Ірані Україна може втратити ринок Близького Сходу. За його підрахунками, у такому разі, щорічні збитки АПК сягатимуть $1 млрд

Ще дуже важливий фактор впливу — різке подорожчення вартості мінеральних добрив через зростання ціни природного газу. Воно загрожує недосівом ключових продовольчих культур цього року. Частина харчів при цьому можуть лишитися непроданими на традиційних ринках. Наприклад, Україна ризикує втратити ринок продовольчих товарів в Саудівській Аравії, а це $1 млрд нашого експорту на рік», – зазначив Кущ.

Він підкреслив, що наслідки війни не вдасться швидко подолати, якщо вона триватиме більше 90 днів, а блокування Ормузької протоки збережеться.

Читати до теми: Гроші для агро дорожчають: як вижити і що фінансувати у 2026-му

Аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Київської школи економіки Павло Мартишев в інтерв'ю Delo.ua зазначав, що теоретично втрати аграріїв можуть сягнути $4,4 млрд, але цього не станеться, бо експорт до різних країн Близького Сходу є неоднорідним.

Постачання української агропродукції у 2025 році до країн Близького Сходу оцінювалися приблизно у $4,4 млрд, але ризики не є критичними. Український експорт більше орієнтований на Туреччину, Єгипет та країни Північної Африки. Менше на країни, які географічно ближчі до Ірану, зазначив аналітик. Навіть якщо частина поставок до Перської затоки тимчасово скоротиться, обсяги можуть бути переорієнтовані на інші ринки. Це може створити короткострокове напруження, але не системний обвал», – зазначив Мартишев.

Добрив може не вистачити
 

Добрива подорожчають. Викликана війною в Ірані криза з добривами уже сколихнула світовий ринок. За даними SuperAgronom.com ідеться про такі наслідки:

• заводи з виробництва карбаміду в Індії та Бангладеш зупинилися через дефіцит катарського зрідженого газу;
• Китай заборонив експорт сумішей азотно-калійних добрив, піднімаючи світові ціни в 1,4 рази;
• в США рітейлери звернулися до Дональда Трампа, висловивши занепокоєння перебоями у постачанні добрив;
• Угорщина закликає ЄС тимчасово скасувати мита на добрива з рф та Білорусі, щоб уникнути втрат врожаю;
• у Перській затоці застрягло 1,1 млн т добрив, включаючи 570 тис т карбаміду.

Леонід Козаченко зазначив, що в умовах продовження війни на Близькому Сході Україна не зможе забезпечити себе добривами. Це загрожує проведенню посівної кампанії.

Мінеральні добрива зросли у вартості, тому що їх не вистачає. Добрива треба вчасно вносити, тому їх подорожчання і дефіцит створить у перспективі великі проблеми. Як із цього будуть виходити наші агропідприємства, поки що ніхто не знає, але я не скажу, що так радикально зміниться ціна. Якщо враховувати те, що ми маємо наразі, то ціна може максимум на 15% зрости. Україні не вистачає власних добрив і цей дефіцит нічим перекрити», – зазначив Козаченко.

В УКАБ також визнали нестачу і подорожчання добрив. Там вважають, що фермери можуть зменшити їх внесення, що залишить Україну без частини врожаю.

На українському ринку вже фіксується зростання цін на азотні добрива, і воно доволі відчутне. Найбільше додав в ціні карбамід, ціни на який зросли на 34% до 39000 грн за тонну. На таке значне зростання вплинуло зростання ціни на газ, сезонний фактор перед посівною та ускладнена логістика. Витрати на добрива значно зростуть. При збереженні поточних норм внесення, витрати на добрива при вирощуванні кукурудзи зростуть на 27% до 9 000 грн. Можливе зниження норм внесення азотних добрив. В такому випадку ми отримаємо нижчу врожайність», – зазначили в об’єднанні.

Витрати на посівну зростуть

За словами Леоніда Козаченко вплив на посівну в Україні буде незначним, якщо конфлікт в Ірані закінчиться за кілька тижнів. Продовження бойових дій може критично вплинути на якість і об’єми врожаю.

«Посівні роботи починаються. На півдні ми вже починаємо сіяти, але це не масові роботи, тому якщо проблеми вдасться вирішити за два тижні, серйозних наслідків для посівної вдасться уникнути. Якщо далі це продовжиться: блокуватимуть постачання мінеральних добрив, пальне не буде дешевшати тоді може бути потрощено більше», – наголосив експерт.

В УКАБ вважають, що українським аграріям вдасться провести посівну оскільки вони встигли зробити запаси добрив. В організації згодні, що невиправні проблеми виникнуть, якщо війна в Ірані буде довгою.

Українські аграрії готові до проведення цьогорічних весняно-польових робіт. Вони заздалегідь зробили запаси пального та добрив ще до початку хаосу на Близькому Сході. До повномасштабної війни це було звичною практикою і практично кожне господарство має місця для зберігання таких ресурсів. Отриманий досвід на початку війни лише укріпив цю практику. Однак, якщо ситуація не вирівняється, то найближчим часом перед українським АПК виникнуть нові значні виклики, яких і так вистачає в умовах нашої війни», – зазначили в УКАБ.

Експорт на Близький Схід може зупинитися

Через війну в Ірані під загрозою опинився весь експорт аграрної продукції з України до країн Близького Сходу. Саме цей ринок був одним з найперспективніших для українських експортерів, оскільки поступається за об’ємами продукції лише ЄС.

У перспективі війна в Ірані може негативно вплинути на постачання української аграрної продукції до країн Близького сходу, а вони за об’ємами закупок займали у структурі вітчизняного експорту друге місце після Європейського Союзу. Європа нас обмежила певними квотами. Аналогічну продукцію можна було б постачати до Африки, але ніхто не хоче цього робити, бо дві третини видатків пов’язані з несплатою за продукцію, або нападами піратів. Через піратів, продукція не доходить до місць призначення. Немає інструменту страхування таких ризиків. До їх створення треба залучити постколоніальні країни: Францію, Великобританію, а також ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Вони мають сформувати інструменти для того, щоб убезпечити наших постачальників», – наголосив Леонід Козаченко.

В свою чергу Тарас Висоцький заявляв, що попри військову активність у регіоні Ірану, Україна продовжує нарощувати аграрний експорт, зокрема виручка за перші місяці 2026 року зросла до $4 млрд завдяки ринкам ЄС, Близького Сходу та Африки.

Читати до теми: Ціна землі та оренда землі: чого чекати аграріям та власникам паїв у 2026 році?

Про те, що не все добре з експортом говорять і в УКАБ. Там визнали зростання цін на фрахт суден, що вплине на конкурентоспроможність української продукції.

Наразі вже спостерігається зростання на 4 USD/т, що робить нашу продукцію менш конкурентоспроможною на світовому ринку.  І, як показує досвід, ці затрати трейдера переносяться на плечі агровиробника за рахунок зниження цін. Зростання витрат у підсумку призведе до зниження прибутковості вирощування сільськогосподарських культур. Для кукурудзи це падіння становитиме близько 12%», – зазначили в об’єднанні.

Україна може залишитися без ринків Індії та Китаю

Продовження війни в Ірані може викликати зростання страховки на експорт морем до 15% від вартості вантажу. Президент УАК вважає, що в таких умовах у України виникнуть проблеми з експортом агропродукції до Індії та Китаю.

Однією з проблем є блокування логістичного напрямку до Близького Сходу. З того боку, Україна отримувала від різних країн поставки добрив та іншої необхідної продукції. Війна може поставити під питання експорт української агропродукції до Індії та Китаю, через небажання експортерів ризикувати. Логістика стане дорожчою через підвищення витрат на страхування. Страховка може піднятися до 15% від вартості продукції на кораблі» – зазначив Леонід Козаченко.

Майбутній опалювальний сезон під загрозою

Олексій Кущ зазначив, що війна в Ірані може суттєво ускладнити наступну зиму для України. За його словами, вже зараз треба робити запаси газу для опалювального сезону.

Через напруження на Близькому Сході Європа, а разом із нею й Україна, ризикує зіткнутися з різким зростанням цін, перебоями у постачанні скрапленого газу та труднощами із заповненням газових сховищ. Наступний опалювальний сезон може бути значно складнішим. На тлі ескалації довкола Ірану ціни на газ у Європі вже різко пішли вгору. Якщо на початку року вони становили приблизно €30–33 за МВт·год, то на початку березня піднімалися до €60 і вище. Це чіткий сигнал для України: готуватися потрібно вже зараз, адже в умовах дефіциту ринок реагує стрімким подорожчанням», – зазначив Кущ.

На думку експерта, Україна має кілька потенційних джерел покриття дефіциту газу:

• імпорт із Європи – це найшвидше рішення, але водночас і найдорожче.
• нарощування власного видобутку: країна загалом близька до самозабезпечення, але в пікові періоди все одно залежить від зовнішніх поставок;
• відновлення роботи вже готових родовищ – це найшвидший спосіб отримати додаткові обсяги газу, а частина таких активів наразі заблокована, хоча могла б працювати вже сьогодні.

Головне питання — швидкість ухвалення рішень. Адже до нового сезону закачування газу залишилося зовсім небагато часу. І хоча можна сподіватися на стабілізацію світових ринків, ефективна енергетична політика має ґрунтуватися не на надіях, а на готовності до найгірших сценаріїв», – зазначив Кущ.

Можливі рішення

Президент УАК вважає, що український АПК подолає проблеми, якщо війна закінчиться не пізніше, ніж за три місяці. Якщо конфлікт буде довшим, наслідки можуть стати критичними. В якості альтернативи Козаченко пропонує розглядати посилення присутності України на ринках Африки.

Ми очікуємо, що війна на Близькому Сході не затягнеться. Якщо вона буде продовжуватись не більше двох місяців, тоді ми зможемо вистояти. Це не буде впливати так на ціни. Але якщо конфлікт затягнеться, він додасть втрат Україні. Для подолання кризи українським аграріям варто подумати, як наростити експорт до країн Африки. Саме там питання голоду стоїть найбільш гостро. На цей ринок вже заходила рф, використовуючи бартер та інші недемократичні інструменти. Також на ринку Африки працює Китай і Туреччина. Україна і Європейський Союз мають створити фундамент для того, щоб постачання на континент були менш ризиковими. При блокуванні Близького Сходу рішенням може стати нарощування поставок до Африки», – зазначив експерт.

Павло Мартишев теж вбачає рішення у виході української продукції на нові ринки. В якості альтернатив Близькому Сходу експерт назвав Марокко, Туніс і Алжир.

Серед країн, куди може переключитися Україна — є Північна Африка. Алжир, де домінує французька пшениця, іноді закуповує й українську. Потенційними ринками збуту є Марокко і Туніс. Ринок Єгипту досить місткий», – зазначив Мартишев.