Аграрний сектор на фініші в ЄС: що ще потрібно зробити – аналіз вимог Єврокомісії

Україна отримала пакет вимог для фінального вступу в ЄС. Адаптація агросектору до європейських законів та норм міститься у одному з трьох кластерів – його назва кластер 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Його мета – максимально зблизити правила роботи українського та європейського агробізнесу.

Наш агросектор постійно працює над цим. Найкращий доказ цього: основним торговельним партнером України за минулий і цей рік є європейські країни. На Євросоюз припадає близько 50% валютної виручки від аграрного експорту. У січні-лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд і у порівнянні з минулим роком притік валютної виручки збільшився на 9,3%. Це. і є торговельна агросинергія в дії, половину з якої забезпечила торгівля з країнами ЄС.

Повернемось до аграрного кластеру змін, які треба зробити. Вони стосуються. розділу 11, 12 та 13 за якими Україна вже демонструє один із найвищих рівнів готовності серед усіх напрямів переговорного процесу.

Як заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, я хочу окреслити ключові завдання, які необхідно завершити для повної відповідності вимогам ЄС.

Читати до теми: Вступ України у ЄС: а про довкілля і фермерів не забули?

Розділ 11 – цифрове агро в дії

Логіка закладених змін – максимально цифровізувати всі процеси агровиробництва, щоб відбулася системна трансформація управління агросектором.  Умовно кажучи повинна бути цифрова простежуваність кожного оброблювального поля: що там сіяли, які культури-попередники були в інші роки та інше.

Для цього потрібно запровадити інтегровану систему адміністрування та контролю (IACS), яка має діяти вже з моменту вступу України до ЄС.

Йдеться про побудову прозорої системи, яка включає:

• облік земель через систему LPIS;
• чітке планування законодавчих змін;
• визначення бюджетних і кадрових ресурсів;
• управління ризиками та їх усунення.

Серед інших завдань розділу – завершити створення платіжного агентства, який забезпечить прозорий та підзвітний розподіл коштів. В Україні вже працює автоматизована цифрова система ДАР (розподіл бюджетних коштів для агросеткору). Але її слід продовжувати вдосконалювати.

Окремим напрямом є формування ефективної системи фінансового управління, моніторингу та контролю, яка відповідатиме стандартам ЄС.

Читати до теми: Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?

Розділ 12 – курс на повну безпеку продукції

Я нагадаю, що до кінця 2026 року парламент повинен прийняти євроінтеграційний закон про контроль державних органів за якістю харчових продуктів в Україні. Він встановить контрольні функції та права з надання дозволів державних органів щодо безпеки та якості харчових продуктів. По суті це крок №2 після прийняття закону 12285-д про ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Зараз він розробляються і він стане своєрідною біблією з безпеки  виробництв та поводження виробників з продукцією в Україні

Частину кроків із розділу 12 Україна вже реалізує.  

Серед такиз ключових напрямів:

• модернізація підприємств, зокрема у молочному секторі;
• створення системи контролю продукції тваринного походження;
• впровадження системи поводження з побічними продуктами;
• посилення контролю здоров’я тварин;
• впровадження стандартів добробуту тварин.

Потрібно ще продовжити роботу над такими напрямками:

• гармонізація використання засобів захисту рослин;
• контроль залишків пестицидів;
• впровадження системи рослинних паспортів;
• розвиток лабораторної та прикордонної інфраструктури;
• імплементація норм щодо насіння та ГМО.

Дайджест про ЄС та Україну: Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – досягнення, провали та новий торговельний план з Європою

Розділ 13: рибальство та аквакультура

Закріпити виконання основних вимог про простежуваність походження рибної та біопродукції має поданий до Ради законопроєкт №15040 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації‌ права Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства».

Нагадаю, що він вирішує чотири основні завдання щодо рибальства:

• перше – впровадження основних завдань, цілей‌ і принципів Спільної політики щодо рибальства;
• друге – удосконалення системи державного контролю для запобігання, стримування та ліквідаціі‌ ННН-рибальства, впровадження сучасних систем моніторингу за рибальством, а також створення єдиної інформаційної системи для відстеження порушників;
• третє – організації‌ функціонування ринку продукції‌ рибальства та аквакультури, сприяння и‌ого стабільності та більш тісного взаємозв’язку між попитом і пропозицією на продукцію;
• четверте – підвищення рівня якості підготовки адміністративних даних у галузі рибного господарства, встановлення переліку та правил їх збору і використання для прии‌няття ефективних управлінських рішень.

Основні нововведення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украі‌ни щодо імплементаціі‌ права Європеи‌ського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства»:

• запуск системи e-риба (​формування у електронному форматі конкретних вимог до збору, подання та контролю даних про вилов у любительському рибальстві).
• формування цілей та принципів державної‌ політики у відповідність до норм ЄС;
• нові правила боротьби з ННН-рибальством;
• запуск в Україні Реєстру риболовного флоту;
• контроль за любительським рибальством;
• збір даних на ринку продуктів рибальства та аквакультури.

Тобто сфера рибальства та аквакультури також перебуває у процесі гармонізації з стандартами ЄС.

Читатидо теми: Бюджетна підтримки агросектору в 2026 році: що потрібно знати аграріям?

АПК потребує перехідний період до моменту вступу в ЄС

Загалом же рух українського агросектору у ЄС відбувається постійно і планомірно. Він триває вже більше 10 років. Окремі компанії впроваджують євростандарти самостійно на виробництві і таким чином виходять на європейський ринок. І це підтверджують цифри експорту. Сьогодні саме аграрний сектор України є одним із лідерів у процесі євроінтеграції. Він не боїться європейських стандартів. Але для нас важливо, щоб повноцінний запуск європейських стандартів  для українського. АПК відбувся після 10-річного перехідного періоду після вступу України в ЄС. Це спільна позиція аграрних українських асоціацій щодо процесу євроінтеграції, яку я підтримую. Тобто після повноцінного вступу в ЄС має бути перехідний період в 10 років, протягом якого українські стандарти та вимоги до виробництва мають бути повністю гармонізовані з нормами ЄС. Це ключова вимога і прохання від ринку. Без перехідного періоду створимо для українського агробізнесу додаткові вимоги і зобов’язання без реального шансу повноцінного необмеженого виходу на європейський ринок.