Бюджетна підтримки агросектору в 2026 році: що потрібно знати аграріям?

Агросектор отримав на 2026 рік із бюджету 14,1 млрд грн. Із них фінансова підтримка сільгоспвиробників — 9,5 млрд грн (дотація на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, зрошення/меліорація). Підтримка фермерів — 2,6 млрд грн (кредитування, дотація на 1 га (в тому числі й програма компенсації за вирощування бавовнику), дотації на корів, кіз та овець) і на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель — 2 млрд грн. Минуло вже 2 місяці, а що отримали аграрії і як протягом року їм скористатися державними програмами? В деталях розбирався AgroPolit.com.

Ми з’ясували, що прийом заявок за двома програмами уже проведено і закрито. Оголошено умови для участі для аграріїв ще за трьома програмами, а решта — поки що зі знаком питання.  

Читати до теми: Аграрний бюджет 2026: що отримав АПК та звідки кошти?

Плани влади: куди рухатиметься агросектор?

У 2026 році ми зосереджуємо державну підтримку на тих напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки. Пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах. Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та на гуманітарне розмінування земель. Наше завдання – забезпечити, аби кожна гривня підтримки працювала на продовольчу безпеку та довгострокову конкурентоспроможність України», – коментуючи бюджетні програми заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

При цьому Україна зобов’язалась завершити адаптацію агросектору до стандартів ЄС до 2028 року. Відтак вже цього року вона повинна провести практичну  імплементацію законодавства у сфері благополуччя тварин, звільнити ринок від ГМО( шляхом посилення системи контролю) і перейти на європейські правила використання засобів захисту рослин. Що це означає на практиці? Та прийняття і впровадження яких законів відбудеться – читайте у спецпроекті.

Що отримали аграрії у 2025 році?

У 2025 році було кілька держпрограм з підтримки АПК.

Компенсація до 25% вартості введених в експлуатацію ферм, доїльних залів та потужностей із переробки побічних продуктів тваринництва. Чотири  агропідприємства у Волинській, Рівненській, Черкаській та Хмельницькій областях отримали 116,3 млн грн. 

Зрошення – 10 сільгосппідприємств (у 7областях) отримали 34 млн грн компенсації витрат на реконструкцію та будівництво меліоративних систем. Це покрило зрошення 2,5 тис. гектарів сільськогосподарських земель.

Рибальство – підприємства Донецькій та Сумській областях отримали 775,1 тис. грн часткової компенсації  (до 30% витрат на придбання та вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення водойм і виробництва товарної риби).

Компенсація вирощування бавовнику бавовник в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях

При цьому уряд звітує, що 14 тис. виробників отримали субсидії на 1 га.

Загалом держава сплатила 1,1 млрд грн підтримки. На утримання корів понад 12 тис. господарствам спрямовано 421,3 млн грн спеціальної бюджетної дотації. Також 2 704 фермери отримали 326,3 млн грн дотацій на утримання маточного поголів’я кіз та/або овець», –  сказано у підсумках за 2025 рік про держпідтримку Мінеконоімки.

Читати до теми: Які аграрні реформи чекають сектор в рамках схваленої ЄС програми Ukraine Facility?

Бюджетна підтримка АПК у 2026 році: 2 зміни від уряду

Цього року уряд прийняв два важливих для держпідтримки кроки.

Перший – НБУ розширив зі 180 до 270 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки.

Другий – встановив  механізм віднесення сільськогосподарських земель до зон ризикованого землеробства через несприятливі погодні умови або вплив бойових дій. Після затвердження переліку земель аграрії зможуть отримати державну підтримку. Це дасть змогу покрити середній рівень орендної плати та мінімальне податкове зобов’язання і зберегти виробництво на ризикованих територіях.

Постанова від 4 березня 2026 року «Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства» передбачає два ключові критерії віднесення земель до зон ризикованого землеробства:

• Негативний вплив кліматичних умов. Ключовим показником є рівень продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см: менше 80 мм у період з 15 березня по 30 квітня для озимих культур та менше 80 мм з 15 травня по 15 червня для ярих культур. Відбір проб здійснюють акредитовані або атестовані лабораторії на підставі договору з виробником. У висновках зазначаються кадастрові номери ділянок, їх площа, координати точок відбору, типи ґрунтів і фактичний обсяг вологи.
• Наслідки бойових дій. Йдеться про земельні ділянки, розташовані в межах 20 км або на відстані від 20 до 50 км від державного кордону з державою-агресором чи лінії зіткнення, а також території, забруднені або ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами. 

Читати до теми: Ціна землі та оренда землі: чого чекати аграріям та власникам паїв у 2026 році?

Щоб віднесли землю до зони ризикованого землеробства аграрій повинен:

1. бути зареєстрованим у Державний аграрний реєстр
2. до 1 липня подати через свій електронний кабінет заявку щодо земельних ділянок
3. додати необхідні документи (зокрема висновки лабораторії — якщо йдеться про нестачу вологи).

Далі обласні державні (військові) адміністрації створюють спеціальні комісії, які протягом 10 робочих днів перевіряють документи та ухвалюють рішення.  До 30 липня узгоджені переліки подаються до Мінекономіки, а остаточне затвердження здійснюється наказом Мінекономіки до 31 серпня з подальшим внесенням інформації до ДАР.

Щодо військового критерію, то визначення таких земель здійснюється через електронний обмін даними між ДСНС, Держгеокадастром та Мінекономіки. Інформація автоматично звіряється між публічними реєстрами, держателями яких є ці органи: Реєстром територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, Держгеокадастром та ДАР. Це дозволяє оперативно та без додаткових довідок підтверджувати належність земельних ділянок до відповідних зон.

Читати до теми: Гроші для агро дорожчають: як вижити і що фінансувати у 2026-му
 

Держпідтримка на придбання насіння/добрива та зерносховища

До впровадження цих двох важливих змін уряд уже провів прийом заявок (і закрив його у кінці січня) від аграріїв за двома програмами.

Гроші на весняну посівну кампанію: ваучери на насіння та добрива 

Це програма за кошти міжнародників на підтримку сільських громад у прифронтових районах України: надання ваучерів у розмірі $ 1500 у гривневому еквіваленті для закупівлі високоякісного насіння та мінеральних добрив на проведення весняної посівної кампанії. У ній брали участь фермери з Дніпропетровської та Чернігівської областей, які обробляють від 10 до 150 га землі та зазнали негативного впливу повномасштабної війни. Пріоритет обвіцяли надавати малим фермерським господарствам, очолюваним жінками. Наразі результатів по програмі немає.

Модульні зерносховища для сільськогосподарських виробників

Ініціатива відбулася за участі ФАО та фінансової підтримки уряду Канади для аграріїв Полтавської, Рівненської, Волинської та Житомирської областей, зареєстрованих у ДАР, які обробляють від 200 до 1 000 га землі. Відібраним аграріям мають надати модульні зерносховища місткістю 1 000 т кожне, що дозволить загалом забезпечити зберігання до 100 тис. т зерна.

Заявки за іншими програмами від аграріїв мають ще прийматися.

Програма агрострахування – фокус на прифронтових територіях

Агрострахування у 2026 році отримало з державного бюджету  60 млн грн на часткову компенсацію страхових премій. Аби запустити програму, уряд норми 31 грудня уряд ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку надання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції».

В рамках програми запроваджується обов’язкова реєстрація агровиробників у Державному аграрному реєстрі та передбачено перевірку на відсутність у санкційних і терористичних списках та заборону будь-яких зв’язків із резидентами рф, рб та інших ризикових юрисдикцій.

Держава компенсуватиме частину страхових премій:

• до 60% – для агровиробників, що працюють у прифронтових громадах;
•  до 45% – для інших агровиробників.

Щоб скористатися програмою, сільгоспвиробник має укласти договір із страховою компанією, яка отримала відповідне право за погодженням з Національним банком України, сплатити страхову премію та подати заявку на компенсацію встановленого зразка. Договори укладатимуться на пшеницю, жито, ячмінь:

• на період перезимівлі;
• на весь період вирощування;
• на весняно-літній період.

Для кожного виду продукту визначено чіткі часові рамки укладання договорів. Зокрема, для весняно-літнього періоду це 10 березня-30 травня, для перезимівлі – 15 жовтня-20 грудня, а для страхування на весь період вирощування – з 1 вересня–20 січня наступного року.

Заявки на компенсацію подаються до 1 квітня, до 1 серпня або до 10 листопада, залежно від періоду укладання договору. Страховики формують перелік отримувачів і подають його до Мінекономіки, після чого кошти спрямовуються через Укрдержфонд безпосередньо на рахунки страхувальників.

Гранди на садівництво

З бюджету 2026 року пообіцяли виділити до 10 млн грн на сади і до 7 млн грн на теплиці. Із 2 лютого Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відновлює прийом заяв на отримання державної допомоги у формі грантів для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства. Подання заявок буде здійснюватиметься через Портал Дія.

Подати заявку можна для висадки та облаштування насаджень площею від 1 до 25 гектарів.

Максимальний розмір підтримки – до 10 млн грн на одного отримувача, але не більше 400 тис. грн на гектар.

Компенсація 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання

У 2026 році держава передбачила 1,8 млрд грн фінансування на часткову компенсацію 25% вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українських виробників. Компенсація 25% вартості (без ПДВ) діє для виробників, що мають не менше 60% локалізації.

Для окремих категорій — комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів — діють спеціальні умови.

Покупець обирає техніку з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки. Наразі Перелік містить 14 425 позицій від 166 українських виробників. Серед техніки — ґрунтообробна, посівна техніка, жниварки, зерноочисне та елеваторне устаткування, зерносушарки, конвеєри, автомобільні ваги та інше сучасне обладнання українського виробництва. На сайті «Зроблено в Україні» представлено каталог українського обладнання для агропереробки.

Щоб отримати компенсацію, агровиробнику потрібно:

1. бути зареєстрованим  в ДАР;
2. обрати техніку або обладнання з Переліку;
3. придбати його через уповноважений банк (у програмі беруть участь 34 банки);
4. після повної оплати через той самий банк подати заявку на компенсацію 25% вартості.

Решта держпрограм — у повітрі?

Інформація про доступ аграріїв до інших державних програм з фінансування наразі не відома. На сайті уряду та Мінекономіки інформація про участь, наприклад, у тій же програмі зрошення (на реконструкцію та/або будівництво меліоративних систе) відсутня. Нагадаємо, що у 2025 році 10 агропідприємств отримали на зрошення земель 34 млн грн державної підтримки і максимальний розмір виплат був 26,5 тис. грн на 1 гектар угід.