Ринок землі: деталі відкриття від головного земельного наглядача Романа Лещенка

Процес підготовки до відкриття земельного ринку набирає обертів. Зважаючи на велику кількість суперечок, які виникають серед аграріїв та пересічних громадян, AgroPolit.com зібрав найяскравіші цитати уповноваженого уряду із земельних питань Романа Лещенка. Це має прояснити настрій вищого ешелону влади щодо правил гри на майбутньому земельному ринку.

Мораторій

«Мораторій — найкраща форма розкрадання державної землі. Ви кажете про 10,5 млн гектарів державної землі? У нас вже немає 10,5 млн гектарів. За результатами аудиту, залишилося 7 млн 600 тисяч гектарів».

Читайте до теми: Як парламент відкривав ринок землі в Україні — онлайн-трансляція голосування за 11 земельних законопроектів

«Сьогодні всі заточені на те, щоб робити реальні зміни, а не розказувати, як робили попередні 18 років про те, який важливий мораторій, як він нас всіх захищає. Якщо говорити відверто, то результати аудиту та інвентаризації, які ми провели за останній місяць, нас просто шокує — який грабунок здійснювався за останні роки. Ми свято вірили у те, що у нас понад 10 млн гектарів землі державної власності, але зараз ми ледь зібрали 7,6 млн».

«Перше – президент хоче вивести з тіні «сірий» та «чорний» ринок землі. Тому що в Україні земля давним-давно продається, купується, ви можете зайти на деякі сайти в інтернеті, вибрати область, район, де і скільки коштує «сотка», гектар. Щоб вивести це з тіні, треба визнати існування ринку та встановити на ньому правила гри».

Допуск іноземців

«Президент сказав чітко, що питання допуску іноземців на ринок землі після прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення може бути здійснено виключно через всеукраїнський референдум. Пріоритет — українські громадяни та компанії, де засновниками є виключно українці. Питання щодо концентрації землі буде переглядатися й вивчатися. Усі заходи, пов'язані з земельною реформою, будуть чітко підкріплені належним фінансовим інструментом».

Читати до теми: Аналіз 14 земельних проектів: вільний ринок землі, Держгеокадастр, оренда, електронні аукціони, землі оборони

«Думаю, що з пакетом народовладдя, якщо ми приймемо його до кінця цього року, очевидно, що в 2020 році цей референдум можна буде провести. Технологічно для всеукраїнського референдуму все, що нам потрібно, це винести питання, які повинна затвердити Верховна Рада».

«Люди керуються першим читанням законопроекту про ринок землі №2178-10 і його перехідними положеннями. Але це питання не буде відкладатися. Тому що законопроект про ринок землі голови комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Миколи Сольского №2178-10 – це модифікований варіант урядового законопроекту. Той законопроект Кабміну передбачав, що іноземці, які вже працюють в Україні, будуть мати можливість купити землю. А тепер вони матимуть право й надалі орендувати ту землю, на якій працюють, але ми їм не даємо право її купити».

«У законі буде чітко прописано, у перехідних положеннях, що питання про допуск іноземців вирішується тільки через всеукраїнський референдум. До цього моменту — жодних іноземців. Росіяни в принципі не обговорюються. Це країна-агресор, вони ні в якому разі не купуватимуть землю»

Концентрація земель

«Масштаб земельної реформи, який зараз проводиться урядом, парламентом і президентом, аналогів за 28 років незалежності не має. Були лише фрагментарні популістичні речі, з частковою реалізацією. Питання концентрації буде переглядатися, вартість визначатиме ринок. Але вартість земельної ділянки коштуватиме не менше земельно-грошової нормативної оцінки, передбаченої у відповідному законодавстві».

«Дійсно, є проблема в тому, що скільки депутатів – стільки й думок. Наприклад, щодо того, скільки землі можна реалізовувати в одні руки, я вже нарахував десь 70 варіантів: до 10 га, до 100 га, до 1000 га, 10 тис. і так далі».

«Найбільш дискусійне, що у нас сьогодні залишилося, і те, навколо чого у нас буде в парламенті гаряча суперечка, це питання концентрації. 213 тис. га в одні руки не сприймається суспільством, це занадто великі обсяги, тож це, безумовно, ми переглядатимемо. Але питання того, в якому форматі, які критерії, чи будуть це якісь відсоткові, 0,5%, припустімо, або 0,3%, або це буде зафіксовано в гектарах, що не більше, ніж стільки-то».

«Депутати мають висловити свою позицію, ми це все опрацюємо, і в межах їхніх пропозицій намагатимемося знайти компроміс. Я думаю, що з питання концентрації земель на початок грудня у нас вже буде якась проектна частина, яка має влаштувати всіх».

Нормативно-правова база

«У нас будуть прямі корпоративні відносини. Тобто не офшор на Кіпрі, потім ще один офшор, а потім якась особа буде засновником. Ми це робимо для того, щоб була прозора структура власності юридичних осіб».

«Потрібно підготувати нормативно-правову базу. Сьогодні це 18 законопроектів і вже кілька є законів, які стосуються земельної реформи. Основні моменти: ми визнаємо, що обіг земель сільськогосподарського призначення повинен бути, що мораторій – це неефективний інструмент, який породжує ще більшу корупцію».

«У перехідних положеннях закону 2178-10 буде чітко записано, що питання щодо допуску іноземців винятково через всеукраїнський референдум. До того – жодних іноземців. Росіяни в принципі не обговорюються. Це країна-агресор, вони за жодних обставин не купуватимуть українську землю. Якщо за якимись механізмами десь з'являються росіяни, ми будемо здійснювати спецконфіскацію в дохід української держави. Тобто взагалі з цим панькатися ніхто не буде».

«На сьогодні українська земля – це найбільш прибуткова земля в Європі. Феномен українського аграрія, що він без державної підтримки, без субсидіювання 375 євро на гектар, як це є в Європі, виживає, заробляє, розширюється і рухається далі. Наш агросектор щороку б'є рекорди врожайності. І в цьому році теж.

Українським аграріям потрібно тільки, щоб їм не заважали, він конкурентний. У нашого аграрія маржа чистого прибутку з гектара ще досить висока, але, природно, що у зв'язку з високою конкуренцією маржинальність падає. У всьому світі були пікові прибутки, потім падали. Це залежить від світової кон'юнктури ринку».