Реформування Держгеокадастру: ліквідація чи перерозподіл функцій?

За дорученням президента Володимира Зеленського у Держгеокадастрі відбуваються кардинальні зміни – на лавку безробітних відправили усіх очільників у регіонах, а в центральному офісі призначили нового голову служби Дениса Башлика. Причина кардинальних змін – Держгеокадастр, на думку глави держави, є одним із найбільш корупційних органів влади.

Зміни у роботі служби розпочалися зі звільнення у травні 2019 року з посади в. о. голови Держгеокадастру Олександра Колотіліна. Після цього було оголошено про проведення конкурсу на головне крісло служби. А згодом в уряді Олексія Гончарука почали говорити про вкрай важливе реформування Держгеокадастру — аж до позбавлення служби низки повноважень, які провокують основні корупційні ризики.

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук озвучив завдання для Держгеокадастру на найближчі місяці:

Завдання 1. Держгеокадастру — до кінця 2020 року зробити обліт всієї території України та завершити створення цифрової моделі території України.

Ми вже проводимо обліт Волинської та Львівської областей, щоби сформувати високоточні ортофотоплани з роздільною здастністю 1:10 000 – за європейським стандартом. Головний виклик, який перед нами стоїть — об‘єднати реєстр нерухомого майна з державним земельним кадастром», — повідомив Гончарук.

Завдання 2. До 1 серпня 2020 року інвентаризувати всю землю, включаючи 10 млн га сільськогосподарських земель державної власності, внести дані в кадастр і підготуватися до відкриття ринку сільгоспземель.

Завдання 3. Забезпечити прозорість та оприлюднення рішень територіальних органів Держгеокадастру онлайн.

Повторюю, кожен українець повинен мати безперешкодний доступ до повної інформації, пов'язаної з природними ресурсами та землею», — сказав Гончарук.

Читайте до теми: Земельний «автомат Калашникова»: залишити чи реформувати Держгеокадастр?

Як пропонують змінити роботу Держгеокадастру

Упродовж пів року, поки шукали кандидата на керівника служби, урядовці та депутати заявляли – Держгеокадастру, в тому вигляді, у якому він працював досі, більше не буде. У служби заберуть низку повноважень, а її роботу реорганізують. Візію майбутньої служби неодноразово презентували разом із законодавчими ініціативами, які стосуються ринку землі та земельної реформи.

Основні напрями змін у функціонуванні Держгеокадастру:

1. Ліквідація повноважень, які містять корупційні ризики.

Держгеокадастр позбавляється контролюючих функцій. Функції контролю за самовільним зайняттям ділянок передаються до місцевих рад, екологічним наглядом займатимуться фахівці Держекоінспекції, а інші контролюючі функції, які стосуються землі, буде передано місцевим адміністраціям. Зокрема, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Ради Микола Сольський («Слуга народу») під час презентації земельного законопроекту керівникам громад розповів, що вони тепер мають робити те, чим мав би займатися, але не займався як слід, Держгеокадастр.

Якщо ви побачите, що хтось неправомірно придбав або орендував землю – звертайтеся до правоохоронних органів. Вони мають розбиратися. Це вже буде не ваша відповідальність», – пояснив Сольський.

Заплановано, що голови громад разом з екоінспекторами та Міністерством енергетики та захисту довкілля пильнуватимуть, чи дотримуються сільгоспвиробники сівозміни на полях і чи не труять ґрунти.

Читайте до теми: Ліквідувати чи об'єднати з Мінекології або Держгеокадстром: як правильно реорганізувати Мінагрополітики

Щодо зміни повноважень служби прописано у законопроекті №2194 «Про дерегуляцію у сфері земельних відносин» авторства Миколи Сольського та групи депутатів. Він перебуває на розгляді у парламенті.

2. Замість паперового обліку та персональних рішень – онлайн-ресурси

Державних реєстраторів, які вносили відомості про землі до баз та стежили за їхнім впорядкуванням, не буде. Доступ для пересічних українців є ледь не до всіх баз даних про землю. Про відміну посади державного реєстратора під час візиту до Вінниці повідомив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Ми повністю перепрофілюємо Держгеокадастр. У нього залишаться лише функції реєстрації. Плануємо, що це зменшить корупцію та «тіньові» схеми… Державних реєстраторів не буде. Надто багато рейдерських схем провернуто через них. Зрозуміло, що схеми все одно придумають, за будь-якої системи. Але треба максимально ускладнити їхнє існування. А це можна зробити тільки тоді, коли все буде законно та прозоро. Щоби будь-хто в онлайн-режимі міг зайти на сайт і подивитись, що та як зареєстровано. А в разі порушення оформлення земельної ділянки або якоїсь невідповідності — задіємо механізм блокування реєстрації», – сказав Милованов.

Читайте до теми: Перезавантаження Держгеокадастру – на посаду голови претендують 11 осіб

Тобто, фактично, Держгеокадастр перетвориться на реєстр геопросторових даних. Служба більше не виконуватиме регулятивної та наглядової функції, а її співробітники стежитимуть за роботою електронних сервісів збору та обліку інформації. На розробку інтернет-ресурсів заклали гроші у держбюджеті, розповів прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

На Держгеокадастр у нас наступного року дуже амбітні плани. Наприклад, вперше у проекті українського бюджету-2020 ми заклали гроші для того, щоб зробити сучасну цифрову карту території країни. Це надзвичайно важливо, тому що 28 років до цього у нас не було точного та повного уявлення, якими ресурсами ми володіємо. Люди не знають, яка кількість лісів у нас є, в якій області — які корисні копалини, у нас немає точної карти сільськогосподарських земель», — розповів Гончарук.

Наприкінці листопада в уряді відзвітували: точну карту лісів, полів і рік складуть завдяки знімкам із космосу. Портал, куди стікатиметься уся інформація особисто презентував міністр Тимофій Милованов. Серед розробників – закордонні програмісти та українські науковці. Зі скрінів, зроблених на новому онлайн-ресурсі Geoportal.ua, міністр розповідає про корупційне розкрадання у регіонах.

«Подивимось, наприклад, на ліси у Волинській області. Ми беремо дані з супутника і на них накладаємо дані з Держгеокадастру. Там, де проступає зелене, означає, що це «безхозний» ліс. У кадастрі він як ліс не зареєстрований. Ще приклад – забудова лісу в Київській області. За даними кадастру, там ліс. За даними супутника – там лісу немає. Там щось побудували всередині лісу. Ось ТОП-5 областей за обсягом незареєстрованих с/г земель… Миколаївська – 409 тис. га, 20% з 2 млн га, Одеська – 300 тис. га, Луганська – 300 тис. га, Запорізька – 270 тис. га, Херсонська – 260 тис. га»,— сказав Милованов.

Читайте до теми: Рейдерство в законі, або бізнес – захисти себе сам

Серед опцій порталу – збір відомостей про державні та приватні землі, сівозміну, ґрунти та заліснення.

Прозорий моніторинг земель – це про інвентаризацію всього, що варте, з точки зору землі. Або коли нічого нема, а там ліс, який сам виріс, чи так, що там ліс, з яким працюють. І буває навпаки – за паперами ліс, а насправді посеред лісу набудували будинків, чи навіть завод. Цей моніторинг сьогодні можна робити за допомогою супутникових даних, які маємо, і за допомогою штучного інтелекту, котрий аналізує всю країну. Ми навіть можемо подивитися, що вирощується за контактною лінією в ОРДЛО і в Донецькій, Луганській області на непідконтрольній території, порівняти, які це має наслідки для сільського господарства», – говорить міністр.

Подібну до урядової ідею щодо автоматизації замість Держгеокадастру має голова громадської організації «Прозора земля» Володимир Коваленко. Він озвучив 6 позицій стратегії реформування Держгеокадстру. Усі послуги – онлайн, а перевірки документів із землеустрою – погодження, експертизи, під час внесення до кадастру – відмінити. Фахіцям Держгеокадастру не варто дозволяти відводити земельні ділянки та погоджувати її в кадастрі. Всі ці процеси він радить автоматизувати.

Держгеокадастр повинен займатися тим, що прописано у нього в назві: геодезією, картографією і кадастром. Всі інші повноваження, які цей орган зараз виконує, є схемами корупції… Якщо держава не в силах контролювати людський фактор і, таким чином, викорінити корупцію, необхідно створити такі умови й правила у відносинах із державними органами та органами місцевого самоврядування, які б виключили можливість зловживання повноваженнями. Подання заяв через єдиний електронний кабінет в онлайн-режимі. Ця функція повинна бути реалізована через сайт Державні послуги онлайн «Дія» — «Країна в смартфоні»… Проект відведення земельної ділянки має розроблятися в електронній формі, формуючи проект та заповнюючи необхідну форму документа й завантажуючи дані безпосередньо з раніше відкритого кабінету», – сказав Коваленко. 

Електронні «економічні дива» планують зробити можливими, прийнявши законопроект, який дозволить доступ українцв до онлайн-сервісів та зніме принаймні з частини інформації таємничість. Розроблений Кабміном Законопроект №2370 «Про відкриття українцям доступу до кадастрів» нині перебуває на розгляді у Комітеті Верховної ради з питань аграрної та земельної політики.

Читайте до теми: Тимофій Милованов: Боятися потрібно не юридичних осіб, а «чорних» грошей

3. Облік усіх держземель та підготовка бази до відміни мораторію

Окрім здатності освоїти новинки техніки, фахівцям Держгеокадастру належить виконати важливу місію – до 1 серпня 2020 року внести до електронних баз відомості про усі державні землі та підготувати базу для відкриття ринку землі. Далі, ці ж самі онлайн-сервіси, які нині відрізняють ліси від долин, будуть долучені до процесу передачі землі з рук у руки та проходження документів, які стосуються земельних питань.

Як передбачає законопроект №2178-10 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», після відміни мораторію реєстрація угод купівлі-продажу та оренди землі здійснюватиметься у реєстрі Держгеокадастру. Відтак, від справності роботи служби залежатиме ретельність проведення операцій та можливість для громадян орієнтуватись у ціновій політиці, розповів Милованов.

Ми будемо збирати всі реєстри. Щоб ви та я могли побачити, якщо сусід продає землю, то за якою ціною. Щоби та ціна була там записана. Щоб я знав ринкову ціну. Так само про викуп фермерськими господарствами земель постійного користування в розстрочку без торгів за ціною нормативної грошової оцінки», – сказав Милованов.

Читайте до теми: Чи варто боятися великих грошей на відкритому ринку: батл між фермерами, середніми компаніями та «чистими іноземцями»

Серед найбільш проблемних питань – облік кінцевих власників ділянок. Бо для участі у будь-яких операціях із землею, має бути інформація, кому вона належить, а далі – відповідні служби повинні перевірити, чи не приховався власник із пропискою в Росії або «на Кіпрі». Мінекономіки спільно з народними обранцями розробляють законопроект із робочою назвою «Про контролювання інвестицій в Україну». Він передбачає право за РНБО скасовувати угоди про оренду чи продаж земельних ділянок. Про те, що РНБО має питання до укладачів угод, можна буде дізнатися з відкритих онлайн-ресурсів. Про такі плани розповів під час візиту до Житомира Тимофій Милованов.

Якщо РНБО вважає, що передача землі може нести небезпеку, зможе прийняти рішення і на основі даних розвідки або служби безпеки заборонити та скасувати інвестиційну угоду. Такий досвід є в США, в ЄС. Це не тільки про передання росіянам у спадщину чи іншим чином, а й якщо представники якоїсь країни захочуть і почнуть викуповувати об’єкти інфраструктури, землю.  Антимонопольний комітет буде слідкувати за системою реєстру за дотриманням обмежень щодо концентрації землі. Діятиме система декларування. Якщо це юридична особа, мають показати, хто власник, І хто власник у того власника, щоб добралися до кінцевої юридичної особи. Якщо хтось не готовий показати, або розвідка чи спецслужби покажуть, що не справжній власник – угода скасовується, не реєструється в кадастрі», – сказав міністр.

На основі системи збору інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державного земельного кадастру, планують відстежувати, хто та за якою ціною купив землю, скільки податків заплатив, та яке цільове призначення ділянки. Намагання здійснити земельні оборудки за допомогою реєстрів планують блокувати за допомогою електронних сервісів.

«Будуть блокуватися угоди. Якщо ми бачимо, що там добре, піде дуже швидко – за 24 години продаж, продаж, продаж. Якщо ні – система блокує і розбираємося. Так само дивимося, наприклад, якщо ОТГ змінює право власності по 50 га в місяць, а в якомусь стало 1000 га – блокується і розбираємося. Це є в банківській системі, коли у вас нестандартні транзакції і картка блокується, поки не підтвердите, що це правильна транзакція», – розповів Милованов.

Читайте до теми: Верховна Рада: голосування за відкритий ринок землі — реакція агроринку і політиків

Конкурси на першу посаду в Держгеокадастрі

Кому доручити першу посаду у Держгеокадастрі, уряд не міг вирішити протягом понад пів року. Після звільнення Олександра Колотіліна, у липні 2019-го було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади. На той час першою людиною у службі була перший заступник голови Людмила Шемелинець. Водночас було звільнено керівників Держгеокадастру у 20 регіонах.

На посаду голови Держгеокадастру під час оголошеного 15 липня урядового конкурсу претендувало спочатку п'ятеро осіб, але залишилося троє: Гладуняк Роман МиколайовичПриходько Людмила Олександрівна та Улютін Денис Валерійович. Однак 7 серпня на офіційному сайті Національного агенства України з питань державної служби повідомили, що жоден із кандидатів не підійшов.

А 10 вересня 2019 року не дочекавшись призначення нового начальника за власним бажанням звільнилась і Людмила Шемелинець. Після того презентувати плани розвитку Держгеокадастру став перший заступник голови Олександр Краснолуцький. А вже наступного дня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що у невідкладних планах уряду – віднайти «патріотичну людину», яка очолить Держгеокадастр, та очистити службу.

Читати до теми: Андрій Мартин: «Фокуси» Держгеокадастру — що не так у «навколоземельному» відомстві?

Новий конкурс на посаду голови служби було оголошено 29 вересня. До участі у змаганнях претендували 11 кандидатів. Подавати заявки можна було до 15 жовтня. Але потім, щоб збільшити шанси для потенційних претендентів, фінальну дату прийому заявок продовжили ще на 2 дні.

Таким чином, після кількох місяців лояльних процедур та, як запевняють в уряді, ретельних відборів, 20 листопада повідомили про призначення на посаду голови Держгеокадастру Дениса Башлика, який до того працював у цій службі директором департаменту міжнародного співробітництва та ринку земель.

Як обирали Башлика з-поміж останніх трьох кандидатів фіналу конкурсу, можна було побачити онлайн із трансляції, яку зробив на сторінці у Фейсбуку очільник МЕРТу Тимофій Милованов. Після призначення Дениса Башлика буде оголошено конкурс та призначено керівників у 20 регіонах.

Назвав ще одну проблему, якою мають займатися очільники служби у регіонах, перший заступник голови Олександр Краснолуцький, який до призначення Башлика керував Держгеокадастром, а тепер стає його підлеглим і правою рукою, якщо, звісно, втримається у кріслі. Це забезпечення передачі земель воїнам АТО.

«Є такі скарги, що учасникам АТО не дістається. Хоча держава має їм в першу чергу надавати. На такі скарги реагуватимемо», – заявив Краснолуцький.

Читайте до теми: Аналіз 14 земельних проектів: вільний ринок землі, Держгеокадастр, оренда, електронні аукціони, землі оборони

Денис Башлик

Клятва «земельного Гіппократа»

Під час співбесіди у МЕРТ Денис Башлик відповідав на подібні питання, що й інші два фіналісти на посаду голови Сергій Власенко та Андрій Богданов. Зокрема міністр Милованов, запитував, чи погоджуються кандидати, що у Держгеокадастрі були факти корупції, та як її подолати. Якщо Власенко й Богданов відповідали, що корупційна складова була присутня як на місцях, так і в центральних органах управління, Денис Башлик, запевнив, що за час роботи у департаменті держслужби не чув про корупційні схеми, які б могли реалізовуватися центральним апаратом, натомість у регіонах процвітає корупція.

Я не корупціонер. Ніколи в таких питаннях не брав участі, але багато скарг читав із цього приводу, тож вважаю, що цю ситуацію потрібно виправляти… Я звик працювати на благо держави, на благо громадян. І я люблю свою роботу в тому, що я можу зробити щось корисне… Щодо центрального аппарату – я ніколи не бачив таких випадків, і вони ніколи офіційно не були зафіксовані. Ми завжди чуємо, що щось відбувається в областях, тому що вони мають право розпоряджатися чимось, а це утворює корупціогенні фактори», – сказав у відповіді на запитання Тимофія Милованова Денис Башлик.

Читайте до теми: Держгеокадастр може очолити колишній «кадр» Максима Мартинюка

Кандидат на посаду розповів, що брав участь у проекті, який разом із Київською школою економіки розробив ресурс, куди розмістили відомості про судові справи, котрі стосуються земельних відносин.

Ми зібрали дані щодо земельних відносин  з усіх органів влади, які мали ці дані, вони були безкоштовними. Зробили такий збірник, щоб проаналізувати кількість судових справ щодо інвентаризованих земель. Багато цікавих речей ми знайшли, і це нині працює», – повідомив Башлик.  

Відповіді Дениса Башлика щодо пріоритетів розвитку Держгеокадастру не різнились від того, що казали його конкуренти – допомога в реалізації земельної реформи та заміна кадрів на місцях, а ще – запровадження електронних сервісів кращої якості.

Плани Дениса Башлика на посаді голови Держгеокадастру:

1. Запровадження електронних адміністративних сервісів

Перше – перезавантаження влади, дерегуляція, діджиталізація. Кадрове перезавантаження не є порятунком, бо в будь-якому випадку, якщо є розпорядчі функції й контакт із чиновником, будуть корупціогенні фактори. Тому моя особиста думка – треба запроваджувати електронні сервіси, адміністративні, сервісоорієнтовані, але обов’язково за екстериторіальним принципом. От, наприклад, ви реєструєте земельну ділянку в Київській області. Якщо ви сьогодні подаєте, київський реєстратор розглядає цю ділянку, можна домовитися з ним. А якщо це рандомно розглядатиметься, в будь-якій області, буде об’єктивний аналіз», – сказав Башлик.

Читайте до теми: Бізнес запропонував своє бачення концепції «Держава у смартфоні»

2. Приховати інформацію про те, хто із представників влади вносить відомості до реєстрів і перевіряє документи

Новий керівник Держгеокадастру запропонував зберегти публічною на онлайн-ресурсах будь-яку інформацію про земельну ділянку та її власників, окрім відомостей про представників влади, які ухвалюють рішення щодо цих ділянок, щоб власники та покупці не знали, кому давати хабара чи домовлятися.

У нас сьогодні є пілотний проект. З документацією щодо землеустрою потрібно зробити те ж саме, як і з реєстрацією земельних ділянок. Тому що тоді це неупереджено: чиновник не бачить хто це та де. Щоб не було зв’язку між тим, хто подає, і тим, хто приймає рішення. Це як роблять анонімні оцінювання», – сказав Башлик.

3. Забезпечити наповнення публічної кадастрової карти

Денис Башлик розповів, яким чином наповнюватиметься публічна кадастрова карта, створити яку вимагає прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Потрібно наповнювати публічну кадастрову карту інформаційними шарами. Плани розпаювання – потрібно розпаювати й показати на кадастровій карті. Тому що всі знають, що приблизно на 2 мільйони земельних паїв є акти, але вони не зареєстровані в державному земельному кадастрі… Держава та люди будуть розуміти, що тут є земля, вона приватна. Але вона не до кінця оформлена. І вже ніхто не проситиме свої два гектари там, не використовуватиме в тіньовому обробітку… Під’єднати дистанційне розмежування земель до публічної кадастрової карти з метою вироблення механізму автоматичних інспекцій. Тобто, якщо земельна ділянка не зареєстрована, використовується з року в рік – значить, треба виїхати подивитися, чи це так, чи немає документів, чи не внесено в кадастр», – сказав Башлик.

Читайте до теми: Як удосконалити вітчизняну кадастрову систему обліку землі — експерт

4. Активне використання аерофотозйомки для отримання геопросторових даних

Під час конкурсної співбесіди Тимофій Милованов запитав Дениса Башлика, як використовуватимуть супутникові дані, яки зараз збирають науковці в рамках проекту, який презентував міністр. Денис Башлик відповів, що це вкрай цікаве питання, бо вважає, 60-70% його колег інспекторів лише витрачають бюджетні гроші на відрядження та пальне з поїздками регіонами. А завдяки аерофотозйомкам могли б усі ці відомості отримувати, не виходячи з кабінету.

Маємо «Держгеокадастр у смартфоні»?

Як бачимо, що кращі знання інформатики та онлайн-технологій, то перспективніший фахівець Держгеокадастру. Реформована служба має стати сервісним центром, яким керуватимуть менеджери. А звітність, комунікація та ревізії – поза повноваженнями. Як на ділі реалізується такий проект та чи вдасться сумістити функції збору відомостей про землю, державної служби, роботи з громадянами та одночасно бути виконавчою ланкою у процесі обігу земель – покаже час.

Оксана Тупальська, AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

13 листопада 2019
Держгеокадастр почав публікувати план перевірок земельних ділянок
Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру починає оприлюднювати інформацію про заплановані заходи державного контролю за...
22 жовтня 2019
Держгеокадастр у Київській області очолить Дмитро Бабак
Щойно очільником головного управління Держгеокадастру у Київській області був призначений Дмитро Бабак. Про це повідомляє AgroPolit.com. ...
12 жовтня 2019
Держгеокадастр розпочав наповнення Публічної кадастрової карти
Держгеокадастр на виконання доручення Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука щодо розробки єдиної інтегрованої системи державних кадастрів,...

Вибір редакції

6 грудня 2019
Обіцяли – зробили? Як оцінила агроспільнота перші 100 днів уряду
Агроспільнота оцінила 100 днів роботи нового уряду з розвитку сектору. Для цього AgroPolit.com провів опитування «Відповідають за...
4 грудня 2019
100 днів роботи уряду та Мінекономіки: що отримав агросектор — на раз упав, на два віджався
6 грудня минає 100 днів від початку роботи уряду Олексія Гончарука та парламенту імені «Слуг народу» на чолі з Дмитром Разумковим....
4 грудня 2019
Справи аграрні – 100 днів роботи парламенту: Держгеокадастр, ринок землі, бюджет
На календарях депутатів Верховної ради ІХ скликання – 100 днів з дня оголошення ними урочистої присяги на вірність українському народу. У...