Верховна Рада: голосування за відкритий ринок землі — реакція агроринку і політиків
Верховна Рада: голосування за відкритий ринок землі — реакція агроринку і політиків

Верховна Рада вже проголосувала в першому читанні за законопроект №2178-10 про ринок землі. Соцмережі в цей час бурхливо обговорювали обставини і питання зняття мораторію на продаж землі.

AgroPolit.com зібрав низку актуальних висловлювань та думок із цього приводу і пропонує вам ознайомитися з реакцією на події в Раді.

З перебігом голосування за вільний ринок землі можна ознайомитися тут.

Олексій Гончарук, прем’єр-міністр України

Так! 240 — «за» у першому читанні! Нарешті це сталося!
13 листопада — день, який увійде в історію України. Народні депутати проголосували за лібералізацію українського ринку землі. Закінчується епоха де народу — мораторій, а «своїм людям» — усе.
Нарешті ми можемо здійснити перехід від феодалізму до реальних ринкових відносин як повноцінна, розвинута країна. Українці мають право вільно розпоряджатися своїм майном! Дякую колегам-депутатам за підтримку!

Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Закон прийнято. В першому читанні. Цифри земельної реформи.

37 млн га земель сільськогосподарського призначення під мораторієм
~7 млн осіб отримали земельні паї, з яких 1,5 млн вже померли, так і не дочекавшись права розпорядитися своїм майном.

460 тис. га земель в оренді на 49 років за договорами емфітевзису. Це фактично продаж землі, але за «сірою» схемою й нижчою ціною, ніж за відкритого ринку землі.

Площа державних і комунальних с/г земель за неповні 4 роки скоротилася на 10%
2016 – 10,5 млн га*
2019 – 9,4 млн га**

* за даними Держгеокадастру станом на 01.01.2016
** за даними Держгеокадастру станом на 1.10.2019

Всього лише 6 країн світу не мають вільного ринку землі: Північна Корея, Таджикистан, Конго, Венесуела, Куба та Україна. Саме там живуть найбідніші селяни й, на жаль, наші серед них.

Унікальні українські чорноземи зараз здаються в оренду в 6 разів дешевше, ніж у Німеччині, а в Данії земля дорожча у 19 разів.

Скасування мораторію – це відкрита можливість кожному українцеві розпоряджатися власним майном, продати або купити землю.

Олексій Мушак, радник прем'єр-міністра, активіст земельної реформи

Друзі, голосування за відкриття ринку землі – це велика, хоча й запізніла перемога, до якої Україна йшла багато років.

Інколи здається, що нас свідомо відштовхували від цього шляху.

Дякую всім, хто не здавався та роками активно працював над земельною реформою. І тим, хто взяв на себе політичну відповідальність сьогодні в залі. Все класне та драйвове лише починається!

Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Закон про обіг земель — прийнято! Дякую всім, хто підтримав важливу для країни реформу.

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина»

«Батьківщина» – категорично проти!

З трибуни розповіла, що треба зробити:

1. Не загострювати ситуацію і зняти питання з розгляду. Народ кипить, навіть якщо він не під стінами парламенту!
2. Виконати обіцянку президента і провести референдум. Не про продаж землі іноземцям, а взагалі щодо можливості продажу землі.
3. Вивчити весь світовий досвід і запровадити найкращий варіант використання землі на користь українців!

Сутність правильного управління державою – стратегічність, а не ситуативність.

Ви ж знаєте, що за соціологією 75% українців проти продажу землі. Я буквально благаю кожного депутата: перед тим як натиснути зелену кнопку – подумайте, що ви входите в історію України. Або як ті, хто «кінчає» Україну в стратегічній перспективі, або як ті, хто захищає її майбутнє.

Не боротьба в залі важлива, а майбутнє нашої України!

Інна Мєтєлєва, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

 фото www.zerno-ua.com

Нову владу обирали для змін.
Ми — не старі політики, які вже вісім скликань поспіль з року в рік бездумно продовжують мораторій, заохочуючи рейдерів вдібирати за безцінь землю селян.

Ми не можемо зробити життя мільйонів громадян, котрі живуть у селах, кращим, якщо нічого не змінюватимемо, якщо держава й надалі буде управляти землями селян та не давати можливості людям самостійно розпоряджатись своєю землею.
Земельна реформа — це наш виклик!

Земельна реформа — це не про розпродаж землі. Це про відновлення справедливості та про права людини самостійно вирішувати, що робити зі своїм паєм — продати, працювати на ньому чи здавати в оренду.
1,5 мільйона українців вже померли, так і не отримавши жодного прибутку від своєї землі, вони не змогли навіть передати пай в спадок своїм дітям.
Я не хочу, щоб така ж доля була і у майже 6 млн пайовиків, у яких поки що є земля!

Сьогодні парламент в першому читанні буде розглядати законопроекти про обіг землі. Для України це дуже важливий день.

Перш ніж виносити цей законопроект на розгляд громадськості, ми проводили численні консультації та переговори, опрацьовували декілька десятків можливих сценаріїв. Потім протягом двох місяців у нас був постійний діалог, як із прихильниками, так і з противниками цієї ініціативи, з метою пошуку спільного знаменника.

Ми не можемо задовольнити усіх, наше завдання — балансувати інтереси всіх стейкхолдерів (а не однієї певної групи), встановлювати прозорі правила гри і підтримати чесну конкуренцію.
Ця реформа робиться в першу чергу для українців та в інтересах українців.

 Ольга Трофімцева, колишня в. о. міністра аграрної політики та продовольства України

Змішані відчуття від сьогоднішнього дня. Ніколи не приховувала, що була і є прибічником запровадження ринку землі в Україні.
З одного боку, цивілізований ринок землі та відміна мораторію на купівлю-продаж земель с/г призначення потрібні для ефективного розвитку АПК та національної економіки.
З іншого, в такому вигляді й таким чином здійснювати одну з найважливіших реформ — м'яко кажучи, не дуже добре. І є побоювання, що після сьогодні протистояння між противниками і прибічниками лише посилиться, і в результаті відкине або зупинить цю реформу.
Залишаюсь при своїй думці: за наявних умов запровадження ринку має бути поетапним і з низкою запобіжників та обмежень на перших етапах і одночаснних інструментів для підтримки малих/сімейних фермерів та агровиробників. Особливо тих, хто займається тваринництвом, садівництвом/виноградарством, органікою тощо.
Сподіваюсь, до другого читання буде відкрита і прозора дискусія з усіма стейкхолдерами АПК, а не агресивне намагання просувати саме свій варіант ЗП без врахування позиції сектору. Бо такий тиск може призвести до прикрих наслідків

Микола Кучер, народний депутат, член аграрного комітету 

Монобільшість сьогодні прийняла за основу в першому читанні комітетську версію законопроєкту про ринок землі №2178-10.
Наша група «За майбутнє» не підтримала цей проєкт.
Після пленарного засідання та сутичок під куполом, вже на Комітеті з питань аграрної та земельної політики депутати працювали більш злагоджено та продуктивно.

Ухвалили до першого читання та за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України», співавтором якого я є.
Хочу зауважити, що раніше законотворцями була допущена помилка в нормі, відповідно до якої, обов’язковою умовою завезення та застосування в Україні дослідних партій пестицидів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.
Тож, якщо гербіцид виробляється в Європі, а там його не вносять на жодному гектарі, то який сенс їм реєструвати його?
Який сенс їм реєструвати фунгіцид з направленою дією для України? Який сенс реєструвати інсектициди для іншої країни?
Тому я за те, щоб забути всі ті фейки та замовні статті, в яких нас лякали попередні два роки, та прийняти цей законопроєкт. Допустити на український ринок сучасні препарати, і зробити так, щоб в нас була не спотворена, а чесна та відповідальна конкуренція.

Підтримали проєкт Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель».

Іван Слободяник, голова об'єднання «Агро-Продовольча рада»

Ця редакція про ринок землі — помилка, яка відгукнеться авторам концепту. Можна ж по-людськи було все зробити. От навіщо через коліно ламати було в догоду кільком інтересантам... Замість того щоб зробити все поетапно, запропонувати нормальні правила і нарешті забути про мораторій.... І фермери були б щасливі та й інтересанти згодом теж.... А тепер нас чекає бютівський мегадеструктив та шантаж та ймовірний зрив реформи взагалі...Дуже хочеться помилитись.

Павло Кухта, перший заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України

Ринок землі проголосовано в першому читанні — 240 за! Дякуємо фракції СН за принципове голосування!

Олег Ляшко, народний депутат України VIII скликання, лідер Радикальної партії Олега Ляшка

Сумарно «ЄС», «Батьківщина», «ОПЗЖ», «Голос» і «За майбутнє» – пять фракцій і груп, які не голосували за дерибан землі — мають аж 127 депутатів. Уявіть, якби у мене було 127 депутатів? Влада за жодних умов не змогла б прийняти закон про продаж нашої землі, хоч би на головах стояли! Згадайте, як у минулій Раді нас було усього 20 спартанців, але ми не дозволили Порошенку, який мав більшість, зірвати президентські вибори під приводом воєнного стану і змусили з собою рахуватися.

На жаль, свинопасів і піарників багато, а козаків мало, тому й перемагають блазні. Але вірю, що скоро буде шанс це виправити!

Григорій Опанасенко, головний технолог з рослинництва ТзОВ «Бучачагрохлібпром»; головний агроном ТОВ «ДУНАЙ АГРО»

Дивлюся Прямий, де представниця «Слуги народу» виступає за продажу землі іноземцям і при цьому не користується жодною логікою. Вона говорить, якщо будуть іноземці, то ціна землі буде набагато вищою. Але якщо ціна буде вища, то чи зможе цю землю купити український фермер? Але якщо й купить і держава компенсувати відсоткову ставку, то що вища ціна, то менше людям вистачить цих грошей для компенсації відсоткової ставки. Незрозуміло, чому вона не розуміє таких простих речей? Може тому, що блондинка? А може тому, що з партії «Слуга народу»?

Микола Стрижак, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України

фото: Терен

На жаль, нашу владу нічому не вчить історія, навіть найближча. Сьогодні депутати знехтували думкою українських громадян та проголосували закон, який відкриває ринок землі й створює умови для її продажу олігархам та іноземцям.

Тому з сьогодні ми починаємо другу фазу протестів під гаслом «ВЛАДУ ГЕТЬ!».

Владі пора зрозуміти й запам’ятати на майбутнє, українці – не та нація, яка проковтне приниження власних інтересів та інтересів держави.

Дмитро Скорняков, генеральный директор агрохолдингу «HarvEast»

Л — логіка. Якщо всі старі політики, які майже 30 років вели Україну до приголомшливого успіху, який ми маємо зараз, виступають за продовження мораторію, то ті кого поточний стан справ не влаштовує, повинні бути за його скасування.

PS: Смішно і сумно в ХХІ столітті серйозно дискутувати про скасування кріпосного права.

Вадим Івченко, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

Закон про ринок землі підтриманий монобільшістю в першому читанні. Ганебний день для українського парламентаризму! Землю – іноземцям. Багатіям – по 210 тисяч гектарів. Чи цього прагнув український народ, коли голосував за зміни? 

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...