Ринок зернових України 2025-2027 МР: що буде з урожаєм, цінами, експортом та запасами пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку, сої?

Внутрішній зерновий ринок та експорт: чого в Україні буде вдосталь? 

Загалом ми налаштовані оптимістично й чекаємо на цілком нормальний врожай. Оскільки зерно ще стоїть у полях, а попереду на нас чекає тривалий період погодних ризиків, буду обережним у прогнозах. Зазначу головне: зернових нам точно вистачить із лишком, а от щодо олійних культур, на жаль, прогнозуємо певний дефіцит. 

Що стосується зовнішнього ринку, то тут експортні пропозиції поки що залишаються стриманими. Через постійні атаки на нашу інфраструктуру накопичувати товари в портах складніше, ніж зазвичай. Попри це, ми чітко бачимо основні напрямки для кожної культури.

Пшениця: очікуємо хороші відвантаження в бік Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.

Ячмінь: орієнтуємося на Східну Азію та Близький Схід.

Кукурудза: тут географія традиційно ширша — Європа, Північна Африка та Азія.

Ріпак: робимо ставку як на локальну переробку, так і на ринок Європи. До речі, вперше в історії ми можемо переробити майже половину всього врожаю всередині України.

Соя: головні напрямки — Близький Схід, Північна Африка та Європа. Внутрішня переробка теж демонструє результати — плануємо охопити понад 50% від очікуваного врожаю (це близько 2,6–2,7 млн т із загальних 5,1 млн т).

Варто відзначити, що на світовому ринку українська продукція виглядає дуже гідно й навіть преміально. Наші виробники зараз непогано забезпечені обіговими коштами. Це дає їм змогу не поспішати, притримувати продажі, пересиджувати експортерів і в результаті фіксувати преміальні ціни.

Читати до теми: Основні податкові та законодавчі зміни: чого чекати аграріям у 2026 році?

Нові горизонти для переробки ріпаку

Завдяки законодавчим правкам (зокрема, миту для посередників-експортерів) внутрішня переробка ріпаку показала вражаючий рух угору: вона зросла з 450 тис. т у сезоні 2024/2025 до 1280 тис. т у 2025/2026. Ба більше, у сезоні 2026/2027 ми маємо всі шанси досягти позначки в 1,5 млн т. Ці зміни залучили додаткові об'єми сировини на внутрішній ринок (до 1 млн т). У підсумку виграли наші переробники — їм вдалося дещо скоротити дефіцит сировини для заводів.

Читати до теми: Соєво-ріпакове експортне мито схвалили: хто виграє – аграрії чи переробники?
 

Що буде з цінами на зернові?

Під час збору врожаю ціни опиняться під тиском, проте згодом ми очікуємо на їхнє поступове структурне зростання. На це впливають кілька факторів: фермери поки що не поспішають укладати форвардні контракти, а на півдні країни є непогані перспективи щодо врожаю ранньої групи. Водночас завдяки фінансовій стійкості та через об'єктивне зростання собівартості виробництва (пальне, добрива тощо) наші аграрії будуть значно стриманішими й виваженішими у продажах, захищаючи свій заробіток.

Читати до теми: Експортна стратегія України 2030 року: як не втратити аграрні ринки
 

Погляд на пшеничний меморандум

За нашими оцінками, залишки пшениці становитимуть близько 4 млн т, тому особливого практичного сенсу в підписанні нового меморандуму я, щиро кажучи, не бачу. Новий врожай має сягнути близько 22 млн т, а експортне завдання на новий сезон — понад 20 млн т. Через обмеженість логістичних ланцюжків (що є прямим наслідком ворожих атак) упоратися з таким обсягом буде справжнім викликом. Тому, якщо меморандум зрештою і з'явиться, він, найімовірніше, матиме суто символічний, церемоніальний характер.