Земельний слід — хто й чому знову розхитує аграрну науку?
Земельний слід — хто й чому знову розхитує аграрну науку?

Землі аграрної науки не дають багатьом спокою. Останнім часом вони знову стали магнітом для різноманітних звинувачень у ЗМІ на адресу Національної академії наук України (НААН). Ще б пак, контроль над 364 тис. га чорнозему принесуть новому «власникові» солідні прибутки за рахунок української науки та державного бюджету. Звідки росли ноги у попередніх аграрно-наукових сенсацій AgroPolit.com розбирався раніше у рамках журналістського розслідування «Весна прийшла – пора сіяти, або Чому депутати, політтехнологи та представники холдингів штурмують НААН?». Щоб з’ясувати, що ж відбувається зараз довкола Академії, AgroPolit.com проаналізував останні публічні дані у ЗМІ, а також співставив її з даними, які оприлюднили вчені НААН на останніх загальних зборах Академії.

(Не)ефективна НААН?

Один з основних закидів, котрі повторюють опоненти НААН, — неефективність роботи Академії. Мовляв, землі та ресурсів багато, а результату мало.

У НААН не згідні з негативним висновком, адже за останні декілька років прибуток Академії суттєво зріс, ефективність використання земель також стрибнула вгору, а кількість нових наукових розробок та інновацій б’є рекорди. Ось основні з досягнень: відновлено роботу 26 господарств та повернуто 111 тис. га землі, яку раніше було передано у приватну власність і погашено 170 млн грн збитків від дій колишніх керівників; збільшено виробництво інтелектуальної продукції з 2,3 млрд грн у 2014 році до 4,78 млрд грн за 9 місяців 2017 року.

Читати до теми: Бюджетна політика уряду може поставити під удар науковий потенціал агросектору

Сума коштів на спецрахунку підприємств НААН подвоїлася: з 221 млн грн у 2013 році до 411 млн грн. Академія стала ефективнішою: якщо раніше на 1 бюджетну гривню НААН заробляла 50 коп., то у 2017 році досягла показника в 1,5—2 грн. Академія є одним із найбільших платників податків у с/г галузі, перерахувавши у 2017 році у бюджет 1 млрд грн. Водночас, бюджетне фінансування становить 395 млн грн.

Читати до теми: Аграрна наука заплатить до бюджету майже 850 млн податків за землі

«Зі 146 дослідних господарств, проблемних — близько 8. Там вводяться штучні процедури банкрутства. Земельний банк цих установ — близько 50 тис. га землі. Якщо брати в цілому, то за два роки підприємства НААН збільшили виробництво інтелектуальної продукції з 500 млн грн до 3,5 млрд грн, — розповідав у інтерв’ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало. — Це стосується виробництва насіння практично всіх культур, а особливо — круп’яних і гороху. Ми організували роботу Миронівського Інституту пшениці. Сподіваємося, що у 2017—2018 рр.і в ньому вироблятимуть насіння на майже 3 млн га. Нові сорти, які ми вивели, мають урожайність до 10—12 тонн (і більше) зерна з одного гектара».
 

Читати до теми: Без грошей, але з ентузіазмом — НААН рухається у напрямку Європи

До того ж Академія забезпечує аграріїв, новими сортами та гібридами культур, новими породами тварин, а також створює робочі місця для тисяч спеціалістів у галузі сільського господарства.

60—80% усього садивного матеріалу — сорти, гібриди та селекції НААН. Селекцією окремих важливих культур (гречка, просо) займаються лише установи Академії. Від 80 до 85% поголів’я тварин в Україні — селекція установ НААН. Нашу інтелектуальну продукцію активно закуповують фермери. Наші сорти пшениці дають по 100 ц з га. Наші гібриди кукурудзи є посухостійкими та стійкими до спеки. На півдні в умовах зрошення вони дають 15 т із га. Такого не дають навіть іноземні сорти. Тому наші установи почали працювати з повною віддачею. Три роки тому ми заробляли 50 коп., а зараз — 1,5 грн. До кінця року ми заробимо на спецрахунок 600 млн грн. НААН — це також 11 тис. людей, які мають роботу і зарплату», — так прокоментував AgroPolit.com роботу НААН президент Академії.

Читати до теми: Ярослав Гадзало: Академія працює прибутково – на одну гривню з бюджету ми повертаємо близько двох

На загальних зборах академіки додали, що загалом цьогоріч показники кращі, ніж у 2016 році.

Прикладами ефективної роботи є практично всі дослідні підприємства та господарства НААН. Наприклад, ДП «Дослідне господарство «Степне» збільшує виробництво насіння і товарного зерна, підвищує ефективність розведення ВРХ і свиней. Чистий дохід ДП «Дослідне господарство імені Декабристів» з розрахунку на 1 га ріллі становить 12,061 тис. грн, що є значним показником в Україні. Водночас ДП має одні з кращих показників у рослинництві та тваринництві, а також у сфері садивного матеріалу та племінних тварин.

Читати до теми: У 2017 році рентабельність виробництва продукції тваринництва збільшиться

В ексклюзивному коментарі AgroPolit.com директор Інституту біології тварин, академік НААН Василь Влізло наголосив на здобутках у сфері тваринницької галузі. Інститут, за його словами, активно впроваджує інноваційні технології, зокрема нанотехнології, працює з новими речовинами та продуктами.

У 2017 році ми маємо гарні результати, котрі пов’язані як з наукою, так і з інноваціями, готовими до використання у виробництві. Перше — це інноваційні розробки з нанотехнологій. Ми працюємо з полімерами, які можуть бути носіями діючих речовин лікарських препаратів, наприклад, антибіотиків. Замість наповнювача, якого багато в речовині, носієм є полімер. Це також посилить скеровану дію такої речовини. Другий напрям — створення преміксів та кормових добавок із життєво необхідних речовин — вітамінів та мінералів», — наголосив академік.

Також інститут має розробки у сфері поліпшення умов утримання та годівлі тварин, а також ветеринарії — створення власних сироваток і вакцин на базі лабораторно-діагностичних центрів. Паралельно інститут співпрацює за декількома напрямами з партнерами із Китаю, Польщі та Словаччини, що у перспективі є можливістю вийти з інноваційною продукцією на ці та інші ринки.

В уряді також відзначають досягнення НААН. Так, віце-прем’єр-міністр Степан Кубів, котрий також прийшов на засідання, зробив акцент на науковій традиції Академії та її значенні для АПК як випробувального полігону:

Аграрна академія має велику історію, вона відображена в ідентичній пам’яті, в бібліотеці, у вашому приміщенні. Це ідентифікація. Прикладна наука повинна бути консервативною, істинною, та водночас розуміти завдання».

Читати до теми: Ярослав Гадзало: На 2018 рік на потреби Академії в бюджеті закладено лише половину від необхідної суми
 

Сьогодні досягнення української науки досить гідні та, як правило, стримуються одним ключовим фактором — фінансування.

Колись у відомого лікаря Амосова запитали, яка у нас медицина, він відповів, що яке ВВП охорони здоров’я, така й медицина. Тому якщо сьогодні наука має фінансуватися в розмірі 1,7%, а реально виділяється 0,17 %, то така й наука. Для прикладу, бюджет університету штату Айова — 1,5 млрд. Це означає, що фінансування 1 університету у США — бюджет усіх університетів України», — говорить у ексклюзивному коментарі AgroPolit.com ректор Національного університету біоресурсів і природокористування Станіслав Ніколаєнко.

Земельна корупція чи час нарощувати земельні банки?

Найбільше критики до НААН летить у частині використання земель. Окремі експерти заявляють, що сьогодні землі використовуються тіньовим способом і на них заробляють $120 млн щороку. В НААН називають це брехнею і пояснюють, що землі використовуються за призначенням. Але доходи науки не можна міряти принципами агробізнесу, бо вона не заробляє, а виробляє інтелектуальний продукт. В Академії додають, що на земельному питанні акцентують увагу ті, хто хоче позбавити її матеріальної бази. За 25 років земельний банк дослідних господарств уже зменшився на майже 300 тис. га.

Читати до теми: В Академії аграрних наук кажуть про тиск «згори» — заява

Так, за даними НААН, станом на 1 березня 2017 року в землекористуванні всіх установ, підприємств та організацій академії перебуває 465,3 тис. га землі, з яких 364 тис. — ріллі. Значні площі були втрачені через анексію Криму та окупацію окремих районів на Донеччині та Луганщині. У користуванні державних підприємств дослідних господарств перебуває 420 тис. га.

Читати до теми: Через дії судів з управління аграрної науки випало 70 тис. га земл

Водночас із січня по вересень 2017 року Академія перерахувала до держбюджету 640 млн грн, а отримала в бюджеті-2017395 млн грн. Як бачимо, за 9 місяців НААН не лише повернула, а й додатково наповнила бюджет. За підрахунками, до кінця року надходження до бюджету зростуть до 1 млрд грн.

Читати до теми: Кому вигідний дерибан земель НААН

Маленький нюанс: кошти, які виділяються на діяльність НААН із загального фонду держбюджету, ідуть лише на фінансування неприбуткових бюджетних наукових установ НААН — науково-дослідні інститути та науково-дослідні станції. В Академії зазначають, що суб’єкти господарської діяльності, які хоч і на 100% перебувають у держвласності, проте жодної гривні із скарбниці на свою діяльність не отримують. Попри це, дані підприємства, зазначають у НААН, демонструють хороші показники роботи.

Читати до теми: Агробізнес проти аграрної науки?

За словами науковців, дослідні господарства НААН працюють за принципом господарського розрахунку, при цьому станом на 1 жовтня 2017 року забезпечують робочими місцями на селі 11 тис. осіб за середньої заробітної плати одного працівника у 5175 грн. З розрахунку на 1 га ріллі державними підприємствами та науковими установами НААН у 2016 році перераховано до бюджету: 748,1 млн грн/364,0 тис.га = 2055 грн/га.

Тож землі науки приносять дохід бюджету, хоч заробляти — це не основне завдання установ Академії. У науковців інша мета — розробляти дієві наукові розробки для розвитку АПК.

Читати до теми: НААН готується передати Держгеокадастрові 80 тис. га землі

До того ж, в Академії не тримаються за землю. Навпаки, в рамках заявлених раніше планів готуються передати її частину у розпорядження Мінагрополітики, щоб зняти з себе головний біль з управління ДП, які зависли у арбітражних керуючих і тому фактично не контролюються НААН. За даними AgroPolit.com, відповідні листи з переліком підприємств до передачі й підконтрольних їм земель вже направлено першому заступникові міністра аграрної політики та продовольства Максимові Мартинюку та прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману. Нагадаємо, що сьогодні в мережі НААН є 11 підприємств («Руно», ім. О.В. Суворова, «Таврія», «Червоний землероб», «Чувиріно», «Затишне», «Червоний Жовтень», «Борки», «Мерефа», «Новоселівське» та Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова»), де з названих причин гальмується проведення наукової діяльності й нове керівництво Академії фактично лише покриває накопичені борги (за 3 роки діяльності вдалося погасити 170 млн грн із 340 млн грн накопичених боргів), але впливу на них де-факто немає.

Читати до теми: Чому буксує оформлення земель НААН?

З одного боку, це похвально — передати неконтрольовані Академією землі в управління Мінагрополітики. З іншого, можливо, й не варто. Адже, по-перше, не може в найбільшій аграрній державі Європи Аграрна академія бути без землі, інакше на які наукові здобутки розраховувати? По-друге, у державній власності й так перебуває 10 млн га земель, інвентаризація яких так і не проведена. Кому перейдуть держземлі за умов старту земельної реформи, не важко здогадатись? Потенційних покупців державних земель (а саме ці землі, за задумом батьків земреформи, повинні першими піти на продаж) вже чути й видно на всіх бізнесових та аграрних форумах, яким так і кортить держземель, бо вільних ласих земельних шматків по Україні для нарощування зембанків уже практично не лишилося. Інша справа — державна земля як резерв!

Депутатський інтерес до ДП?

Не дає спокою діяльність НААН і депутатським колам. Один із очевидних прикладів — боротьба за ДП ДГ «Пасічна» (у складі НВЦ «Соя» НААН). Раніше ми вже писали про це держпідприємство у матеріалі «Дійне… крісло, або як державне підприємство «Пасічна» втратила 7 мільйонів гривень». Через дії попереднього керівника підприємство зазнало збитків на суму 7 млн грн. І поки правоохоронні органи з’ясовують всі обставини, у НААН оголошено конкурс на пошук нового керівника ДП. Як стверджують джерела видання на ринку, саме це й спровокувало нову хвилю.

Нещодавно працівники ДП «Пасічна» звернулися з відкритим листом (має у своєму розпорядженні AgroPolit.com) до Президента України, голови Верховної Ради та президента НААН щодо намагання відібрати землю цього підприємства народним депутатом Петром Юрчишиним.

Трудовий колектив ДП ДГ «Пасічна» НВЦ «Соя» НААН та жителі с. Пасічна звертаються до Вас із переконливим проханням зберегти наше господарство. Доводимо до Вашого відома, що народний депутат Юрчишин Петро Васильович, землі агрофірми якого межують із нашими, всіма правдами і неправдами намагається втручатися у господарську діяльність нашого державного підприємства, щоб у майбутньому мати можливість прибрати і його до своїх рук», — сказано у листі за підписом більше 50 осіб.

У трудовому колективі вважають, що підприємство, яке є прибутковим та перспективним, будуть доводити до банкрутства. Нагадаємо, що до приходу в парламент народний депутат Юрчишин керував спільно з братом молочним бізнесом — ТОВ Хмільницький завод СЗМ «Молочний візит». Ми готові додати на своїх сторінках інші аргументи нардепа, якщо вони будуть.

Тут слід уточнити, що цій заяві працівників ДП передувало звернення нардепа Петра Юрчишина до аграрного комітету з проханням заслухати звіт НААН і провести перевірку цього підприємства. Адже, за його даними, ДП останні три роки підприємство працює неефективно.

Раціон відгодівлі не відповідає вимогам… Ферми огороджені не повністю… виявлено факти розкрадання державних коштів. Просимо заслухати на Комітеті ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин звіт про роботу НААН з прийняттям відповідних висновків», — йдеться в листі (має у розпорядженні видання) народного депутата Петра Юрчишина.

Якщо ж аналізувати офіційні показник роботи «Пасічна», то ситуація виглядає доволі оптимістично. Так, урожайність озимих у 2017 році на ДП становила 48,7 ц з га, цукрових буряків — 457 ц, а соняшнику — 2,5 т. У господарстві є близько 600 голів корів дійного стада, а середній надій становить 5200 л на корову (це взагалі єдине господарство у Старосинявському районі, де взагалі утримуються корови). Загальна ж цифра поголів’я ВРХ у господарстві складає 1758, також є понад 1000 свиней. За такого великого навантаження тваринами у 2016 році з розрахунку на 1 га обробленої землі реалізовано продукції майже на 19,4 тис грн! То це неефективно? Чи за заявами про неефективність є інші мотиви?

Для чого потрібні землі НААН?

Директор Інституту біології тварин Василь Влізло каже, що дискусії навколо землі відволікають увагу від ключового — наукової роботи Академії, яка не лише збагачує інформаційний потенціал, а й є прибутковою. «Усіх чомусь цікавить тільки земля, а розробки, які є в Академії, взагалі не цікавлять. Варто пам’ятати, що Академія передусім працює для науки», — наголосив він.

Що сьогодні можна записати у «багаж» досягнення науки?

НААН сьогодні забезпечує левову частку створення та виробництва оригінального, елітного та сертифікованого насіння, інших с/г матеріалів, саджанців, племінної продукції тощо. За даними Академії, на насінництві спеціалізуються 46 наукових установ та 135 дослідних господарств, сортами — 550 і гібридами — 87. Однозначно 1—2 га не буде достатньо для цих цілей.

Скільки на це потрібно землі — науковці пояснюють із цифрами в руках. Так, загалом НААН щорічно виробляє 70 тис. т насіння зернових та зернобобових культур, що забезпечує посівним матеріалом 350 тис. га земугідь, 1,1 тис. т батьківських форм кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сорго, до 70 т насіння овочевих культур, 20 тис. т елітного насіння картоплі, 1,5 млн штук саджанців плодових культур та 1,5 млн штук саджанців винограду. Сумарно для виробництва цього насіння та іншого садивного матеріалу потрібно 150 тис. га земель, зазначають у НААН. Окрім цього, землі також потрібні для забезпечення інших видів науково-дослідних потреб:

  • для розміщення короткочасних та багаторічних досліджень потрібно 97,9 тис. га з можливістю розширення;
  • для потреб наукових розробок у сфері тваринництва та для забезпечення кормами з урахуванням необхідності проведення сівозміни щорічно використовується 61,1 тис. га;
  • для формування ізоляційних посівів кукурудзи соняшнику та зернових колосових культур потрібно 81,5 тис. га; для забезпечення потреб працюючих та пенсіонерів, соціальної сфери — 6 тис. га;
  • для закладки демонстраційних полігонів щорічно — 0,44 тис. га; 
  • для формування якісного садивного матеріалу картоплі згідно з вимог ЄС потрібно щонайменше 44,4 тис. га ріллі;
  • для розвитку овочівництва, розведення нових сортів та гібридів, випробувань тощо необхідно понад 12 тис. га.

Таким чином, кажуть у НААН, для нормальної роботи наукових установ потрібно не менше 400 тис. га ріллі. Станом на сьогодні, на балансі НААН (без урахування земель, до яких немає доступу) перебуває 364 тис. га ріллі.

Читати до теми: Як реформувати землі НААН і не втратити науку?

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, селекційні розробки НААН допомагають Україні вже 4 роки поспіль збирати понад 60 млн т зерна. На її думку, наука недостатньо фінансується, але для утримання лідерських позицій потрібно розвивати селекцію й надалі.

Однак науково-дослідницька діяльність — не єдине, чим живе НААН. Науковці підготували проект закону «Про засади аграрної політики до 2026 року», адаптований до європейського законодавства. Згідно з ним, люди мають отримати право вільно розпоряджатися своїми паями. Але перед зняттям мораторію потрібно потурбуватися і про збереження родючості ґрунтів, про що і йдеться в законопроекті.

Читати до теми: Останній герой: вчені НААН просять Петра Порошенка захистити землю

Потурбувалися й про галузь тваринництва. На базі 12 дослідних господарств у звітному періоді відпрацьовувалися 19 розробок. Спершу, спільно з аграрним комітетом було підготовано мапу поширення АЧС Україною за 2012—2017 роки та розроблено план боротьби з африканкою. Згодом, в Академії долучилися до ідеї розробки Стратегії розвитку галузі тваринництва на період до 2030 спільно з Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мінфіном, МОЗ і Держпродспоживслужбою. Що вийде з цих починань, покаже час. А поки вітчизняні науковці показали, яким хочуть бачити село ХХІ століття та розробили 5 моделей розвитку українського села. В Європі використовуються три основні: галузева, перерозподільна й територіальна. Та український уряд не звертає увагу поки на жодну з них.

Читати до теми: Земля на межі. Вчені НААН — про 4 проблеми якості ґрунтів

Серед останніх досягнень і дорожня карта збереження родючості українських чорноземів. У НААН вважають: якщо не звернути увагу на якість ґрунтів сьогодні, то за 25 років на місці ґрунтів отримаємо пустелю. Тому науковці наполягають на необхідності проводити регулярний моніторинг якості ґрунтів і контроль за діяльністю сільськогосподарських підприємств представниками та профільними спеціалістами. До слова, карта ґрунтів стала частиною глобальної світової карти, яку презентували 5 грудня 2017 року у штаб-квартирі FAO. Україна — одна з перших держав у світі, де взагалі таку карту підготували. Вона дозволяє контролювати процес та згодом вийти на нейтральний рівень деградації ґрунтів.

У лещатах тиску

Тиснути на НААН зібралися і під час загальних зборів Академії. Так, після початку засідання група з 40 чоловіків, частина з яких була у балаклавах та в іншому захисному одязі, увірвалася в конференц-зал, де йшли збори. Чоловіки, які назвали себе ветеранами АТО, зірвали засідання, вимагаючи отримати пояснення про діяльність НААН. Щоправда, між ними не було єдиного розуміння вимог: одні кричали «геть президію», а інші прийшли по землю для ветеранів АТО. На це із зали почали лунати виклики «Ганьба» та «Геть звідси!». Зчинивши галас і нічого не досягнувши, вони за 3 години були змушені залишити будівлю НААН.

У відповідь на «земельні» звинувачення віце-президент НААН Михайло Бащенко заявив, що Академія допомагає учасникам АТО отримати землю і виділяє з цією метою земельні ділянки, які є у власності наукових установ та господарств.

Жодного разу президія не відмовила хлопцям, де досі є держпідприємства. Ми підтверджували документи і президія ухвалювала тільки позитивні рішення», — відреагував він на звернення ветеранів АТО.

Ярослав Гадзало натомість запевнив, що НААН буде боротися за своє майно: «Мир і спокій є запорукою досягнення високих наукових здобутків. Тому ще раз наголошу: Академія працює. Вчора ми провели збори відділень. У нас показники кращі, ніж у попередньому році. Маємо добрі задатки на перспективу. Ми не дамо нікому розпоряджатися майном і землею Академії».

Що буде далі?

Українська наука вже й так на мілині. Залишилося лише необачно штурхнути її, і вона впаде та зникне разом з надією на прогресивний розвиток України. Напевно, комусь дуже кортить, не зважаючи на її значення, взяти під контроль майно, яке залишилося. НААН — ідеальний кандидат, адже 400 тис. га родючої землі — це можливість дуже добре підзаробити.

 Олександр Ярощук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 грудня 2017
У НААН відхрестилися від будь-якої підтримки Саакашвілі та інших  політиків
Національна академія аграрних наук (НААН) спростовує розповсюджену інформацію  про підтримку президента Академії Ярослава Гадзала...
1 грудня 2017
В НААН розповіли: купив чи ні Хорошковський їхнє приміщення
Національна академія аграрних наук (НААН) заперечує поширену низкою ЗМІ інформацію про продаж її приміщення на вул. Михайла Омеляновича-Павленка...
22 жовтня 2017
НААН проводить конкурс на керівника одного зі своїх держпідприємств
У ДП ДГ «Пасічне» триває конкурс з обрання керівника. Про це розповів у ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав...
18 жовтня 2017
Земля на межі. Вчені НААН — про 4 проблеми якості ґрунтів
Розгляд законопроекту про запуск ринку землі сільськогосподарського призначення заплановано на кінець жовтня. Суперечки про те, як має виглядати...
29 березня 2017
Без грошей, але з ентузіазмом — НААН рухається у напрямку Європи
Коефіцієнт аграрного  інтелекту на 1 м. кв  у приміщенні Національної академії  аграрних наук України (НААН) 23 березня зашкалював....
13 лютого 2017
Чому буксує оформлення земель НААН?
Реформа земель аграрної науки пробуксовує, бо по дорозі виникають проблеми з оформленням цих земель. Більше 10% земель, які перебувають у...
7 листопада 2017
Останній герой: вчені НААН просять Петра Порошенка захистити землю
Вчені НААН написали листа-звернення Президенту України Петрові Порошенку, спікерові парламенту Андрію Парубію та прем’єрові Володимиру...