Без грошей, але з ентузіазмом — НААН рухається у напрямку Європи
Без грошей, але з ентузіазмом — НААН рухається у напрямку Європи

Коефіцієнт аграрного  інтелекту на 1 м. кв  у приміщенні Національної академії  аграрних наук України (НААН) 23 березня зашкалював. Актовий зал на 300 осіб був ущерть заповнений академіками, докторами наук та прогресивними вченими з усієї мережі НААН. Підстава більш ніж достатня  сьогодні Загальні збори Академії, на яких підбивають підсумки 2016 року та намічають плани на цей рік. AgroPolit.com подає найцікавіше з побаченого.

Здобутки-2016: не завдяки бюджетній підтримці, а всупереч обставинам

За 15 хвилин до початку засідання в актовому залі Академії ніде яблуку впасти. Академічна еліта (переважно — чоловіки) зі щойно віддрукованим звітом із підсумками 2016 року в руках щось жваво обговорюють між собою та жестикулюють. Вітаються. Жінки-науковці поправляють зачіски, гортають буклети, дехто робить позначки, позираючи на годинник. Рівно о 10.00 президія НААН займає місця на сцені. Президент  НААН Ярослав Гадзало вітається  й затверджує порядок денний разом зі своїми колегами-науковцями.

Дивитися до теми: Фоторепортаж зі з'їзду.

Найперше говорять про досягнення 2016 року.

«У 2016 році ми працювали під прискіпливою увагою уряду, міжнародних експертів та ЗМІ — і з честю вистояли цей свого роду пресинг, не отримавши негативних оцінок. Діяльність Академії як була, так і буде прозорою, результативною, а інтелектуальна продукція – конкурентоспроможною», — підкреслив у вступному слові президент НААН Ярослав Гадзало.

Присутні в залі розуміють, про що йдеться.  Останнім часом на адресу Академії постійно лунали симптоматично схожі заяви окремих політтехнологів, депутатів та представників агрохолдингів про неефективність аграрної науки. Як нещодавно з’ясував AgroPolit.com у журналістському розслідуванні, «ноги» таких заяв можуть рости від окремих людей, які хочуть вгамувати свої земельні апетити за рахунок земель НААН і забезпечити свої особисті інтереси. Гадзало лише однією фразою пригадує «доброзичливців» і починає говорити про результати  аграрної науки.

«Минулого року 13 наукових установ, державних підприємств та апарат Президії відзначено державними нагородами. Ми розпочали виконання понад 1500 фундаментальних і прикладних завдань, які, відповідно до пріоритетних тематичних досліджень інноваційної діяльності, об’єднані у 45 програм наукових досліджень», — інформує  він.

Академік впевнено розповідає про конкретні напрацювання, час від часу поглядаючи на густо заповнений зал.

У 2016 році ми експортували удвічі більше насіння, ніж 2015-го. Загальна цифра експорту склала більше $17 млн. Ученими Академії розроблено галузеву програму «Зерно України», якою передбачено збільшити виробництво зерна до 70—80 млн тонн у 2018—2019 роках. До 2025 року — більше 100 млн т. Завдяки впровадженню нових технологій та гібридів зернових, урожайність зросла удвічі. Рекордні валові збори зернових в Україні залежали, більшою мірою, і від впровадження високоурожайних сортів і гібридів наукових установ Академії, площі посівів під якими займають від 40 до 98%... Стратегічним завданням аграрної науки та Мінагрополітики є також відродження галузі вітчизняного тваринництва. Для цього нашими вченими підготовлено «Програму розвитку тваринництва України на період до 2025 року», яка передбачає шляхи нарощування поголів’я тварин і збільшення виробництва продукції галузі за рахунок високопродуктивних вітчизняних порід тварин. Дана програма потребує відповідної законодавчої підтримки, тому Академія завершила розробку проекту Закону України «Про тваринництво», — назвав два першочергові досягнення Гадзало.

Паралельно  аграрна наука займається питанням якості та безпечності продуктів, зокрема, допомагає боротися з такими хворобами, як АЧС та дерматит у ВРХ. «Ми наполягаємо прискорити створення на базі академічних наукових установ референт-центрів із розробки та впровадження профілактичних заходів, діагностикумів і вакцин для вирішення цих проблем, як це практикується в Європейських країнах», — продовжував Ярослав Гадзало. За його словами, завдяки науковим здобуткам українських вчених у генетиці, селекції та насінництві й використанню біотехнології, за останні роки збільшилося виробництво зерна в країні, розмір валютних надходжень від аграрного експорту за останній рік зріс удвічі.

 «Удосконалено технології вирощування культур продовольчого та кормового використання, а також – введення насінництва для органічного землеробства. У рамках виконання програми «Наукові дослідження. Стале використання водних ресурсів та меліорованих земель» завершується розробка системи зрошення України, яка передбачає залучення коштів Світового банку. Це допоможе налагодити водозабезпеченість південних регіонів України завдяки залученню водних ресурсів річки Дунай; до того ж, визначено потреби води для сільського господарства, водопостачання та зрошення в Одеській та Миколаївській областях. Також розроблено нові конструкції споруд для очистки підземних та поверхневих вод із використанням нових фільтруючих матеріалів», — звітує очільник Академії. Окрім того, науковці розробили й своє бачення обігу земель сільскогосподарського призначення — і його схвалили на парламентських слуханнях наприкінці минулого року.

Хтось не втримується і з зали кидає: «І це за такого мізерного фінансування з бюджету». Статистика від Ярослава Гадзало  у доповіді підтверджує — держава таки дійсно  витрачає на аграрну науку копійки. На 2016 рік на потреби НААН виділили лише 298,5 млн грн. Цьогоріч фінансування зросло на 100 млн грн, але хіба це допоможе вирішити наявні проблеми Академії? У розвинених країнах подібні суми коштів виділяються мало не на одну наукову розробку.

За абсолютним обсягом видатків на науку у світі безперечним лідером є США. Витрати на науку там складають майже $400 млрд на рік. У Японії на наукові розробки та дослідження виділяють понад $130 млрд, у Німеччині — понад $50 млрд. Затрати ж на одного вченого у світі становлять $190 на рік, тоді як в Україні — $9,3 на рік (у19 разів менше, Карл (!).  — Авт.). Діяльність одного вченого у США обходиться у 300 тис. доларів, у Німеччині — у $250 тис., у Франці та Японії — $200 тис., у Південній Кореї — близько $200 тис., у Китаї — $74 тис.», — констатує Гадзало. 

Залом шириться гул незадоволення. Ймовірно, науковці знають про це, але в цю мить почуте особливо вражає.

Президент НААН продовжує:

Зарплатня науковця зі стажем ледве сягає 3300—3500 грн. Це дуже мало. Це непристойно мало. Тому нам потрібно налагоджувати зв’язки із європейськими партнерами. Таким чином ми матимемо додаткове фінансування. Зарубіжні експерти радять нам активніше брати участь у міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі «EUREKA», яка створена для здійснення конкурентоспроможних  досліджень і розробок на світовому ринку. Україна входить до її складу із 2006 року. Перші успішні кроки у рамках програми «Горизонт 2020» нами уже було зроблено. Інститут біогенетичних культур і цукрових буряків нашої Академії проводить наукові дослідження за міжнародною програмою «Стале вирощування біомаси на маргінальних землях у Європі» із сумою фінансування у 180 тис. євро. Ще два дослідницькі проекти даного Інституту в рамках програми «Горизонт  2020» на загальну суму 420 тис. євро пройшли конкурсний відбір».

Далі Гадзало додає, що 22 наукові установи НААН подали заявки на участь у програмі «Горизонт  2020». Зареєстровано 44 проекти, вартість яких складає 23 млн євро. Він зауважує, що участь у таких проектах за нинішнього курсу долара — це як іще одне державне фінансування. Тож науковці шукають інші варіанти вижити, а не просто чекають на допомогу держави.

Таке неуважне ставлення чиновників до української науки дає свої плоди: кількість науковців в Україні складає 6 осіб на 1000 економічно-активного населення, тоді як у Фінляндії15 осіб, у Японії11 осіб, США 10 осіб, Південній Кореї та Франціїбільше 9 осіб». 

Якщо взяти до уваги, яку зарплатню отримують науковці, то 6 осіб — це ще й забагато. Адже вони фактично працюють на «голому» ентузіазмі та, вочевидь, не заради грошей, а заради наукового майбутнього країни.

Гадзало ж додає: «Ми можемо й уміємо працювати, попри будь-які негаразди. Минулого року ми передали на державне випробування 30 сортів зернових, 16 гібридів кукурудзи (22 зареєстровано), 7 гібридів соняшнику і 5 батьківських компонентів (зареєстровано 10 гібридів соняшнику та 12 батьківських компонентів гібридів) тощо. За програмою «Технологія вирощування зернових культур. Селекція кукурудзи і сорго» розробили моделі агротивних технологій вирощування, які забезпечують підвищення врожайності та якості сучасних сортів та покращують рентабельність виробництва».

У кінці доповіді президент НААН підводить фінальну риску, пояснюючи, що Академія має на меті закріпити свої позиції на Європейському «науковому ринку» і робить практичні кроки  у цьому напрямку: співпрацює із 67 науковими центрами Європи, співробітники активно відвідують міжнародні конференції та інші заходи й стажування за кордоном. Є досягнення і у грандовій системі співпраці з міжнародними організаціями: «Уклали 77 угод, із яких 40 — вартістю 5,5 млн грн, із них 37 — творчих. Ще 171 — пролонгована, із них 18 — вартістю 45 млн грн, а 153 — на творчих засадах. Виконувалося 18 грантів з обсягом фінансування у майже 5 млн грн», — завершив доповідь Гадзало.  

«НАГОРІ» НЕ ХОЧУТЬ ПОМІЧАТИ ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Після цього слово взяв депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко. Він вибачився, що порушує регламент, але має у ВР невідкладні справи.

Сьогодні наука — це майбутнє України, шанс заявити про себе на весь голос. У Верховній Раді, я вам скажу чесно, це не всі розуміють. Ярослав Михайлович знає, яких зусиль докладає Президія, щоб зберегти фінансування Академії.  Я також намагаюся підтримувати Академію, за можливості пояснюю депутатам, що не можна науку роздробити на шматки й продати. Бо сьогодні наше головне завдання — зберегти те, що вже є, і примножити ці здобутки», — заявив народний депутат. 

Після нього свою позицію висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова. Вона, як і Гончаренко, входила цього року до складу Президії.

Я вдячна академікам за доповіді, адже тепер зі ще більшою упевненістю я можу сказати, що Міністерству аграрної політики та продовольства України, спільно з НААН, є чим пишатися. Я сама «родом» із науки, тому знаю, що таке важка наукова праця. Усі ваші досліди та розробки, які сьогодні було представлено, відповідають міжнародним зобов’язанням нашої країни та цілям Стратегії сталого розвитку «Україна-2030». Я та уряд можемо лише привітати й підтримати ці напрацювання», — прокоментувала Ковальова. 

Фінанси НААН: рахуємо копійки

Наступним до мікрофона вийшов перший віце-президент НААН Михайло Бащенко й почав сипати  цифрами. Слухати було цікаво, бо він показав, яких високих результатів досягла Академія, попри тиск із боку особливо зацікавлених «партнерів» та відсутність належного фінансування. 

Бащенко розпочав доповідь з «удару».

 У 2016 році Академія отримала із загального фонду державного бюджету лише 48% необхідних коштів. Бюджетні призначення за загальним фондом склали 298,5 млн грн. До спеціального фонду, за плану в 235,4 млн грн, у 2016 році надійшло за всіма бюджетними програмами 453,5 млн грн, що майже на 134 млн грн (або на  42%) більше від рівня 2015 року. Водночас загальна сума сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету установами, підприємствами та організаціями Академії щорічно зростає, і за 2016 рік склала 748 млн грн, що у 2,5 разу більше, ніж фінансування Академії із загального фонду Державного бюджету 2016 року», — розповів академік. 

Тобто НААН отримала менше половини потрібної суми, але змогла утриматися на плаву, розробити нові гібриди рослин і повернути державі майже утричі більше коштів, ніж отримала від неї. Єдина проблема, яку Академії все ж не вдалося обійти, — скорочення кадрів, адже не всі готові працювати за 3300 грн  на місяць.

«Коштів не вистачає для виплати науковцям надбавки за вислугу років, доплат за вчене звання та науковий ступінь. Як результат, у наукових установах Академії у 2016 році відбулося скорочення кадрів із 12,7 тис. осіб до 5,7 тис. осіб, запроваджено режим неповного робочого тижня, відпусток без збереження заробітної плати», — зауважив Бащенко.

Також академік констатував, що НААН не отримує коштів і на фінансування наукових розробок. «Державним бюджетом на 2017 рік передбачено за загальним фондом лише 353,3 млн грн на фінансування фундаментальних досліджень, прикладних розробок та підготовку наукових кадрів», — наголосив академік.

Після цього озвучена вище думка Гадзала про активне освоєння європейських програм набуває ще чіткіших обрисів.

Попри таку державну турботу, аграрна наука справно платить  податки  у казну. «На кожну надану нам гривню ми повертаємо державі 1,67 грн. Але є Інститути, які працюють ще продуктивніше. Так, Інститут рису повертає на 1 бюджетну гривню — 4,46 грн, Інститут картоплярства — 4,32 грн, Інститут рослинництва імені ім. В.Я. Юр’єва — 3,28 грн, Інститут захисту рослин — 2,55 грн», — підкреслив Бащенко. 

Цей факт помітно оживив зал. Чути це було приємно, та водночас і сумно. Адже така ситуація свідчить тільки про одне: наука для держави не у пріоритеті, але використовувати її  можна як дійну корову.

Окремо Бащенко підкреслив, що, попри скруту, показники за головними напрямками позитивні. «За 2016 рік у підприємствах Академії надій молока на одну корову склав 5265 кг. До того ж, щодо племінного поголів’я цей показник сягає 6 тис. кг молока, а в кращих стадах перевищено 7-тисячний рубіж», — прокоментував він. 

А загалом результат господарсько-фінансової діяльності державних підприємств дослідних господарств із мережі Академії за 2016 рік є прибутковим. «Сума чистого прибутку — 139,9 млн грн. Найдохіднішими є державні підприємства: «Драбівське» — 18,9 млн грн, «Асканійське» — 16,6 млн.грн, «Елітне» Кіровоградської ДСГДС НААН — 11,5 млн грн, «Піонер» — 10,3 млн грн, «Ставидлянське» — 8,6 млн грн, «Забойщик» Донецької ДСГДС НААН — 7,5 млн грн та низка інших», — констатував Бащенко.

Голос науки: чи почують волаючого в пустелі?

Після виступу Бащенка розпочалася перерва. Замість того, щоб відпочити та відволіктися від думок про роботу, науковці активно обговорювали почуту інформацію. Кожному з них було що сказати. AgroPolit.com поспілкувався з кількома із них про проблеми агронауки й очікування від  влади. Ось що вони розповіли.

Святослав Балюк, академік, директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»:

— Академія справді досягла високих результатів і гідно пройшла випробування. І сталося це завдяки тому, що в багатьох Інститутах створено наукові школи, які очолюють лідери. А вони звикли тримати планку. Скажімо так, багато роботи сьогодні виконується лише на ентузіазмі. Однак, попри це, за останні роки Інститути обновили свою матеріально-технічну базу завдяки зарубіжній підтримці. Наприклад наш Інститут отримав від голландської фірми нові прилади на суму 2,5 млн грн. Після цього до нас потяглася молодь. Не так давно два юних науковці пройшли стажування у Голландії та Іспанії, освоїли методи сучасного ґрунтованого картографування. У мене, як у директора Інституту, зараз є розуміння, що держава переживає не найкращі часи. Але поки це триває, молодь утікає, а мені б дуже хотілося її «затримати», зацікавити не пустими обіцянками, а далекоглядними перспективами.

Світлана Ковтун, член-кореспондент НААН, головний вчений секретар Президії НААН:

— Можливо, я скажу зараз банальну річ, але бути науковцем — не складно, якщо є бажання працювати й розвиватися. Сьогодні ми почули, що навіть за відсутності коштів нам є чим пишатися. І це прекрасно. Не можна сподіватися лише на державу. Так, вона повинна звертати увагу на наші проблеми і вона це робить у міру своїх можливостей, але частину з них ми можемо вирішити самі. На мій погляд, Академія встояла на плаву лише завдяки тісній співпраці дослідних господарств та Інститутів. І лише за такої співпраці зможе рухатися далі.

Снітинський Володимир Васильович, академік, ректор Львівського національного аграрного університету:

— Академія переживає непрості часи. Фінансування належного немає, це правда, але хіба нам це заважає працювати? Сьогоднішня зустріч укотре доводить, що ні. Звісно, нам би дуже хотілося, щоб уряд звертав більшу увагу на проблеми й запити НААН. Адже від фінансування залежить те, наскільки якісним буде науковий продукт, котрий ми розробимо, як багато талановитих молодих людей виявить бажання із нами працювати. На мій погляд, Академія продовжує роботу лише завдяки ентузіазму наших науковців, інших причин я не бачу.

Тож Академія працює злагоджено й чітко. Попри недостатнє фінансування, науковці знаходять кошти для розробок і намагаються йти в ногу із часом. Насправді, це дивує і вражає. Люди присвячують життя науці, наперед знаючи, що отримають за це лише вдячність. Хотілося б, щоб голос науки почули в уряді і переглянули своє ставлення поки ще  є  час і запал  у академіків приносити результати фактично за "Дякую".

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 січня 2017
Ярослав Гадзало: НААН збільшили виробництво інтелектуальної продукції до 3,5 млрд грн
Попри скорочення кадрового складу виробництво інтелектуальної продукції українською аграрною наукою збільшується. Про це повідомляє...
31 грудня 2016
Гадзало: НААН залишається науковим центром українського АПК
НААН була, є і залишається головним науковим центром розвитку галузей агропромислового комплексу України. Про це у ексклюзивному інтерв'ю...
22 грудня 2016
Гадзало: Запровадження ринку земель повинно стимулювати розвиток інвестування
За активної участі вчених Національної аграрної академії наук (НААН) розроблено модель ринку земельниї відносин. Про це під час парламентських...
8 липня 2016
НААН повернула 84 млн грн боргів ― Гадзало
Початкова сума боргів перед "Украгропромом" 26 підприємств НААН становила 340 млн грн, вже вдалося повернути 84 млн грн. Про це у ексклюзивному...
7 липня 2016
Підприємства НААН віддають в казну вдвічі більше коштів, аніж отримують на розвиток ― Гадзало
Підприємства НААН віддають в казну вдвічі більше коштів, аніж отримують на розвиток від бюджету. Про це у ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com...
21 червня 2016
Сорти пшениці інститутів НААН дають 10-12 т/га врожаю ― Гадзало
Близько 90-95% посівних площ країни, що знаходяться під зерновими, засіяні сортами та гібридами української селекції. Про це повідомив Президент НААН...
16 червня 2016
Нестача фінансування та значний податковий тиск стримують українську селекцію — Гадзало
Національна академія аграрних наук озвучила умови як посилити конкурентоздатність свого насіння. Про це повідомив президент НААН Ярослав Гадзало. ...
1 червня 2016
Сорти культур, розроблені НААН, займають 97% площі країни — Гадзало
Частка в посівних зайнятих сортами НААН від загальної посівної площі основними продовольчими зерновими культурами складає від 83 до 97%. Про це на...
1 червня 2016
НААН зберегла якісний потенціал навіть при скороченні фінансування — Гадзало
Протягом останніх 10 років в результаті проведення оптимізації мережі академії вдалось зберегти якісний потенціал. Про це сьогодні на засіданні...
7 квітня 2016
Підприємства НААН сплатили бюджету з 1 га ріллі — 1397,8 грн — Гадзало
Про це під час загальних зборів Національної академії аграрних наук України (НААН) повідомив її президент Ярослав...
18 грудня 2017
Земельний слід — хто й чому знову розхитує аграрну науку?
Землі аграрної науки не дають багатьом спокою. Останнім часом вони знову стали магнітом для різноманітних звинувачень у ЗМІ на адресу Національної...
7 липня 2016
Ярослав Гадзало: Ми проти розбазарювання земель Академії…
Національна академія аграрних наук (НААН) та її діяльність останнім часом знаходиться під прискіпливою увагою громадськості. Причина – значні...