Як реформувати землі НААН і не втратити науку?

Питання непросте, бо ця структура сьогодні володіє сотнями тисяч гектарів сільськогосподарських  угідь. Напередодні земельної реформи вони муляють очі великим латифундистам. Місяць тому на одному із засідань комісії при Кабміні керівництво Національної академії аграрних наук України запропонувала кращий, як на мене, вихід: повернути державі, точніше — в розпорядження Держгеокадастру частину сільськогосподарських земель, які, перебуваючи в постійному користуванні, нерідко використовувалися не за призначенням, фігурували в судових процесах щодо кредитних зобов’язань, які виникли внаслідок шахрайських дій за сприяння попередніх керівників.

Читати до теми: Тарас Кутовой: НААН будет реформирована — безсумніву

Переконаний, що таке рішення вплинуло б на ряд важливих питань:

— забезпечення земельними ділянками учасників АТО;

— розпаювання між колишніми працівниками підприємств, ошуканих в результаті створення КСП;

— проведення прозорих аукціонів на право продажі оренди, в результаті чого право користування нею отримали б ті, хто запропонував кращу орендну плату.

Що стосується розвитку аграрної науки, моя позиція проста: якщо ми не збережемо наш академічний потенціал, то за кілька років будемо сіяти всяке закордонне сміття, забудемо про вітчизняне тваринництво, садівництво чи овочівництво. На моє глибоке переконання, наука, яка сьогодні потребує системної підтримки, така ж пріоритетна, як і державні символи, основа успішного майбутнього, яке треба розвивати та гідно підтримувати. Альтернативою цьому може стати — не дай, Боже, — просування України на світовому ринку, як сировинної держави із дешевою робочою силою. Вважаю, що академія повинна змінити підходи до малоефективного, в окремих випадках, використання величезних земельних площ та піти шляхом державно-приватного партнерства, яке примусить світові аграрні компанії інвестувати в українську перспективну галузь. Збудувавши колосальний науковий потенціал, ми не маємо права на помилку.