Весна прийшла – пора сіяти, або Чому депутати, політтехнологи та представники холдингів штурмують НААН?
Весна прийшла – пора сіяти, або Чому депутати, політтехнологи та представники холдингів штурмують НААН?

У південних областях України розпочалися весняно-польові роботи. Уже засіяно перші 600 га. Старт посівної кампанії породив нову хвилю розмов довкола ефективності використання земель Національної академії аграрних наук (НААН). Наче гриби після дощу, в інформаційному просторі почали з’являтися майже ідентичні тези про «неефективність аграрної науки», «надмірні обсяги земель у її користуванні», які озвучували різні «голови». AgroPolit.com розбирався у ситуації, щоб з’ясувати, що ж  відбувається: дійсно НААН – неефективний управлінець земель, чи її гектари муляють комусь очі, бо весна прийшла і пора сіяти?

Проаналізувавши наявну в ЗМІ інформацію та поспілкувавшись із учасниками ринку, вималювалося два варіанти пояснень.

Депутати хочуть землі – хто за цим стоїть?

Нещодавно політтехнолог Олексій Якубін заявив, що президент НААН Ярослав Гадзало лобіює зняття мораторію на продаж земель с/г призначення через Конституційний Суд. Нагадаємо, що «батьком» та реалізатором подання є нардеп від БПП, двоюрідний брат аграрного магната Андрія Веревського Олексій Мушак. То як це розуміти?

У прес-службі Академії наведені Якубіним дані називають неправдивими і вказують на «відверто наклепницький та замовний характер» інформації.

Нам здається не випадковою ситуація, коли різні ЗМІ практично одночасно подають майже ідентичну інформацію (можете переконатися у цьому, порівнявши скріни новини), яка не підтверджена конкретними  фактами. Ньюзмейкером такої інформації виступив очевидний не фахівець в аграрних питаннях, маловідомий політолог Олексій Якубін. Аналіз його публікацій у ЗМІ та на сторінці у ФБ чітко вказує на те, що ця людина не має аграрної освіти, а специфіка його діяльності – активне коментування політичних тем, починаючи від відносин із Росією, і закінчуючи «латвійським слідом у вбивстві Бузини». Цікаво, що Якубін згадується у списках «політтехнологів» та «експертів» Медведчука», – так прокоментували в Академії випад з боку політтехнолога. 

Втім, неофіційно джерела видання на ринку розповіли, що виступ Якубіна – лише ширма,  за якою ховається цілком практичний інтерес окремих депутатів. Як твердить наше джерело на ринку, наче б то керівництво НААН відмовило депутату з БПП Олександрові Жолобецькому у призначенні на керівну посаду ДП в Миколаївській області його людини. Як  твердить джерело, на посаду буцім-то пропонували людину без аграрного диплому («із суднобудівельним дипломом»), яка б керувала фінансовими потоками ДП у ручному режимі, сидячи за комп’ютером в іншій області. Нагадаємо, що Жолобецький у лютому 2017 року разом із кількома нардепами (Геннадій Ткачук, Ірина Суслова та Олександр Лівік) звернулися до Генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням комплексно перевірити діяльність керівництва НААН щодо його можливої причетності до схем розкрадання академічних земель. Цікаво, що жоден із цих депутатів не входить до профільного  аграрного  комітету.

AgroPolit.com попросив Ярослава Гадзала прокоментувати, чи дійсно такий факт був. Втім, прямої відповіді не отримав:

Я дивуюся тим народним депутатам, які підписують звернення після того, як побували 10 разів у Академії, вимагаючи віддати їм землю, дослідне господарство, чи поставити свого керівника, який немає вищої аграрної освіти».

Ми також намагалися зв’язатися з народним депутатом Олександром Жолобецьким по телефону, щоб отримати  його  коментар. Однак, на момент здачі матеріалу він так і не  вийшов  на зв’язок.  Ми готові надати  його відповідь,  якщо  вона буде.

Тим часом випадки, коли представники влади наживаються на землях аграрної науки, вже були. Завдяки славнозвісному розпорядженню №113-р від 6 лютого 2012 року, прем’єр Микола Азаров передав низку підприємств НААН із більш ніж  111 тис. га в оренду приватній компанії «Украгропром»,  яку пов’язували з бізнесменом, а нині – народним депутатом, Сергієм Тарутою. За таку далекоглядність в управлінні аграрним майном науковці й досі розплачуються – виплачують борги, які штучно наростив кредитор-орендар, а тепер штучно доводить господпрства до банкрутства.

Великі холдинги на низькому старті – Ліссітса попереду?

Постійним критиком діяльності Академії виступає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний  директор агрохолдингу «Індустріальна молочна компанія» Алекс Ліссітса. У своєму блозі він спробував проаналізувати ефективність діяльності  Академії та її кадровий склад. У відповідь НААН дала свій аналіз наведених Ліссітсою даних і поставила риторичне питання:

Чим продиктована така цікавість Алекса Ліссітси до земель НААН? Можливо, тим, що він очолює одну з найбільших галузевих асоціацій, у складі якої великі холдинги? До речі, Ліссітса – один із небагатьох, хто виступає за відкриття ринку землі, що, у свою чергу, призведе до приватизації земель НААН».

Сам Алекс Ліссітса каже, що це не так.

Як твердять джерела AgroPolit.com на ринку, такий контекст цікавості до аграрних земель у Ліссітси може бути, але в цій історії є ще один відтінок. За словами джерела, генеральний  директор агрохолдингу «Індустріальна молочна компанія» Алекс Ліссітса начебто образився на керівництво Академії, бо  воно не допомогло призначити на посаду академіка його родичку. AgroPolit.com звернувся до Алекса Ліссітси з проханням прокоментувати цю  інформацію. Втім як повідомила заступник генерального директора з комунікацій УКАБ Зоряна Гошовська, Ліссітса відмовився коментувати ці питання.

Визначену президентом УКАБ генеральну лінію в питанні неефективності використання земель НААН, у своєму блозі закріпив генеральний директор асоціації УКАБ Тарас Висоцький. Як і його керівник, Висоцький культивує тезу про те, що Академія – «найбільш неефективний латифундист  країни». Цікаво, що автор статті чомусь забуває про важливі фактори, які позначаються на роботі НААН, наприклад, штучно створені борги попередниками-псевдоінвесторами, які теж потрібно обслуговувати, непідконтрольні землі в зоні АТО та в Криму, землі під управлінням арбітражних керуючих тощо. Цей перелік можна продовжити, але за умови, що людина розуміє тему глибоко, або якщо вона хоче показати об’єктивну картину в НААН. Про те, що аграрна наука повертає в бюджет майже 2,5 гривні податків на одну інвестовану, мабуть, представники великого бізнесу й не чули.

Тож, вочевидь, земельний пиріг аграрної науки не дає спокою багатьом. Весна, мабуть, посилює цей «апетит»:  пора сіяти – потрібна земля. А думаючи про ефективність її використання треба в першу чергу думати про науково-обґрунтовані системи землеробства та дотримання технологій виробництва, що рекомендує наука, тоді напевно у нас небула б урожайність пшениці у 2016 році 4,2 т з 1 га, яка є 25-м показником в світі, а десь хоча б 6,5-8,0 т з 1 га, як у Європі. 

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 березня 2017
НААН спростовує, що  Ярослав Гадзало лобіює зняття мораторію на продаж земель
Національна академія аграрних наук України (НААН) спростувала раніше поширену в ЗМІ інформацію, що її  президент Ярослав Гадзало лобіює...
9 січня 2017
НААН відкриє новий насіннєвий завод
Інститут зрошуваного землеробства НААН України, який знаходиться в Херсоні, заявив про будівництво заводу з виробництва насіння. Про це повідомляє...
28 грудня 2016
НААН повертає державі вдвічі більше прибутків аніж на неї витрачає бюджет
Національна академія аграрних наук (НААН) України попри недофінансування з бюджету нарощує відрахування податків в казну. Про це повідомляє в...