Земля на межі. Вчені НААН — про 4 проблеми якості ґрунтів
Випробування якістю: чи переживуть занедбані чорноземи  вільний ринок 

Розгляд законопроекту про запуск ринку землі сільськогосподарського призначення заплановано на кінець жовтня. Суперечки про те, як має виглядати земельна реформа та під яким «соусом» її подати, тривають не перший місяць. Робочою групою при Держгеокадастрі пропонують запровадити концепт запуску ринку землі у кілька етапів. У Мінагрополітики додають: якщо продавати, то попервах лише українцям і з обмеженнями,  а тоді вже відкривати ринок і для іноземців. У політиці розвелося багато  спекулянтів на земельній темі: ТОП-трійка виглядає так – радикали, «батьківщинці» та АПУ.  Торгують темою землі всі, кому не ліньки! Та мало хто звертає увагу на те, в якому стані перебуває сама земля і чи є що ділити взагалі. Питання збереження родючості українських чорноземів підіймаються здебільшого в наукових колах. Як зберегти якість  українських ґрунтів  і що зробити, щоби після відкриття ринку чорноземи лишилися «в строю»? Дорожню карту з  цих питань  складали під  час Всеукраїнського круглого столу «Моніторинг та охорона земель: напрями відродження» вчені  Національної академії аграрних наук України (НААН).

ЗЕМЕЛЬНИЙ «БАГАЖ» УКРАЇНИ

Землі сільськогосподарського призначення приватної форми власності займають близько 30 млн га. На користування більш ніж половиною з них укладено 4,7 млн договорів оренди. Близько 10 млн га складають площі державного земельного банку. Укладено 56 тис. договорів оренди державних сільськогосподарських земель на площу 2,5 млн га.

Читати до теми: Стратегія уряду управління державними землями: ключові тези 

«Цінність українських земель визначається за двома показниками. Перший — родючість ґрунтів, яких не мають інші країни світу. Другий — собівартість робочої сили та досвід людей, бо Україна віддавна була аграрною державою. Ще одна перевага України — індустріальне сільське господарство. Зберегти родючість ґрунтів — означає зберегти конкурентоспроможність і високий потенціал галузі», — розповідає народний депутат України, президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко.

Директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» Святослав Балюк додає, що на території України є понад 800 видів ґрунтів. Проте 60% земель — чорноземи, відомі високим рівнем плідності. «За нашими розрахунками, родючість  чорноземів може забезпечити урожайність зернових на рівні 40—45 млн т, а за рахунок аграрного потенціалу — на рівні 70—80 млн т», ‒ наголошує директор Національного наукового центру.

20 МЛРД ГРН «НА ВІТЕР» ЧЕРЕЗ ДЕГРАДОВАНІ ҐРУНТИ

Невдале господарювання на землі призвело до того, що на території України площа деградованих земель складає, за різними даними, від 10 до 15 млн га. Вони гинуть через недостатню кількість зволоження та дефіцит живлення. «У ґрунтах зменшується наповнення гумусом, який передусім і визначає родючість ґрунтів. За останні 130 років українські землі втратили 30% гумусу. Якщо ми не зупинимо цю тенденцію, землі будуть ставати гіршими й гіршими. І це тоді як наука має достатньо засобів для того, щоб покращити цей показник», — розповів Святослав Балюк.

Негативні результати отримали і спостереження вчених щодо насичення ґрунтів мінеральними поживними елементами. За останні 15 років наповнення ними землі на території України знизилося до дефіцитного рівня.

Сьогодні насиченість ґрунтів мінеральними елементами складає у різних місцевостях від 80 до 130 кг/га. Тоді як для забезпечення бездефіцитного балансу необхідно вийти на рівень 150 кг/га. А для продуктивності, яка дозволяє збирати урожай 80 млн т  зерна, насиченість мінеральними елементами має бути понад 190 кг/га», ‒ розповідає директор «Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».  

Читати до теми: Карта ґрунтів України

Дослідник ґрунтів Дмитро Штибляк нагадав, що на півночі України ґрунти потерпають від радіаційного зараження внаслідок аварії на ЧАЕС: «У нас велика кількість земель зараження радіонуклідами — цезієм, стронцієм. Щоб відбувся їхній розпад, необхідно, щоб минуло 300 років».

Вірусологи-науковці відзначають шкоду для ґрунтів через відміну сівозміни у приватних господарствах. Через це до 60% земель заражені вірусами цукрового буряку, пшениці, кукурудзи та соняшнику, розповідає представник наукової школи вірусології НААН України Анатолій Бойко.

Нині існує необхідність запровадити вірусологічну карту та негайно почати заходи, які заборонять висаджувати на виснажених землях рослини, котрі там росли багато років поспіль, і почати лікування ґрунтів…», — пояснює він.

Читати до теми: Закон про ринок землі розглянуть у жовтні, — Мартинюк

Без  цього агросектор  чекають неприємності. «Якщо ми не звернемо увагу на якість наших земель і не почнемо негайно про них дбати, то за 25 років на місці ґрунтів може бути пустеля», — наголосив Дмитро Штибляк.

ІТ-РОЗРОБКИ — ДЛЯ ЗБОРУ ДАНИХ  ЩОДО  ЯКОСТІ ҐРУНТІВ

Науковці наполягають на необхідності проводити регулярний моніторинг якості ґрунтів і контроль за діяльністю сільськогосподарських підприємств представниками та профільними спеціалістами.

«В Україні не існує ані алгоритму для проведення моніторингу якості землі, ані засобів для покарання за порушення під час роботи з землею, — зазначає завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України МОН Андрій Мартин. ‒ Моніторинг повинна проводити незалежна інституція. Бо якщо цю роботу віддати в руки державного органу, він виконуватиме репресивну функцію. Краще, якщо це буде академічна інституція, як Національна академія аграрних наук, чи інша — подібна, будуть люди, які вивчають, викладають результати на веб-портал, до якого отримають доступ і контролюючі органи, й науковці для досліджень і виведення засобів покращення якості ґрунту».

Сьогодні основними джерелами вивчення ґрунтів на території України є матеріали 1957—1961 років. Моніторинги, які науковці проводили у 1995—2017 роках, потребують уточнень і регулярнішого проведення. Для цього існують сучасні методи, такі, як нагляд за станом земель із супутника та за допомогою дронів.

Левова частка земельних ресурсів — приватна власність. Зі звичайними обстеженнями на земельну ділянку не зайти. Якщо в радянські часи можна було спокійно заїхати у будь-який колгосп, провести там моніторинг земель, то тепер це складно. Тому варто запровадити дистанційну перевірку якості землі — з супутника та за допомогою безпілотних літальних апаратів. Україна в списку лідерів у застосуванні безпілотних технологій у сільському господарстві. Є понад 20 виробників такої техніки. Випускають безпілотники переважно на АТО, але ці технології наявні в Україні. Є й програмне забезпечення, яке дозволяє досить швидко та плідно проводити аналіз. За результатами аерозйомки ви побачите все: від незаконної забудови, до того, наскільки інтенсивно використовуються сільськогосподарські угіддя», — пояснює Андрій Мартин.

СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ НААН ІЗ FAO ТА ПОШУК ГРОШЕЙ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКОСТІ  ҐРУНТІВ

Перевірка якості ґрунтів, яка сьогодні проводиться в Україні, здійснюється силами наукових центрів, приватних фермерів та закордонних партнерів.  

На базі Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського на замовлення Продовольчої та сільськогосподарської організації об’єднаних нації FAO та глобального партнерства  було розроблено карту ґрунтового вуглецю на території України. Вона мала стати частиною глобальної світової карти, яку презентують 5 грудня 2017 року у штаб-квартирі FAO.  «Україна стала першою в світі, де підготували таку карту. Завдяки цій інформації зможемо контролювати і вийти на нейтральний рівень деградації. Працювали над картою близько року, в процесі брали участь 10 наукових установ  Національної академії аграрних наук України та 5 вищих навчальних закладів, зібрали максимальну кількість інформації», — розповідає Святослав Балюк.

Приватні фермери використовують дрони з фотокамерами для власних потреб — під час обприскування ґрунтів та для того, щоб слідкувати за якістю посівів, визначати, де їх розміщувати. Цю інформацію зберігають для потреб свого бізнесу, користуватися нею в масштабах країни немає можливості. Та й вона надто обмежена, щоби лягти в основу державної програми. Наприклад, приватна компанія Dron.ua за літо 2017 року на замовлення великих агрохолдингів перевірила 190 га землі. А держава має щороку отримувати інформацію про сотні тисяч гектарів землі. Науковці зазначають, що не мають змоги практично використовувати дослідження у контексті всеукраїнських проектів, бо вчені, які працюють в лабораторіях у різних регіонах, використовують різні методики та підходи до розрахунків.

«Необхідно створювати аналітичні лабораторії, де можна буде робити спільні дослідження, складати карти й мати достовірні дані, на це необхідно гроші. Фінансувати національну програму охорони ґрунтів повинні з державного, місцевих бюджетів, землекористувачі, власники земель», — вважає Балюк.

В «Українській аграрній конфедерації» зазначають, що очікувати грошей на такі дослідження від тих, хто користується земельним багатством, не варто. Люди, які працюють на землі, не відчувають за неї відповідальності, не вважають своєю власністю і поводяться, як із тимчасовим ресурсом, котрий має служити прибуткам, а не суспільній користі.

Сьогодні у нас немає фактичної приватної власності на землю. А якщо ви не власник землі, то примусити вас вкладати кошти у збереження родючості неможливо. Тому необхідно коштом держави проводити моніторинги в рамках пілотних проектів, а потім поширювати на всю країну, нарощувати бази. І років за три це можна робити ефективно», — вважає Леонід Козаченко.

ПОЛОВИНЧАСТЕ ЗАКОНОДАВСТВО

2001 року в Україні прийняли Земельний кодекс. У комплекті з ним йшли 27 законів, які забезпечували його повноцінну реалізацію, зокрема в контексті захисту ґрунтів. Проте з необхідних земельних законів було прийнято 18.

«Існують колізії між земельним, водним, лісовим та природоохоронним законодавством. Немає інтегрованої земельної політики», — зазначає директор Навчально-наукового інституту економіки природних ресурсів та екології землекористування Антон Третяк.

У наукових колах із 2013 року чекають на розгляд Верховною Радою проекту Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості». Він розділяє поняття «земля» і «ґрунти» та визначає правовий статус ґрунтів як окремого об’єкту правової охорони. 

У Верховній раді також було зареєстровано проект закону «Про зонування земель». Він передбачав запровадження громадських слухань та узгодження з громадою процедури зміни цільового призначення земельних ділянок, обговорення, де варто розміщувати засоби для дренажу, водогони, місця для розвантаження відходів та інших зон, які можуть бути шкідливими для ґрунтів власника та його сусідів. Прийняття цього закону у Верховній Раді відхилили.

Незадоволені й чинною редакцією Закону України «Про охорону земель», бо він не містить необхідних пунктів, які б дозволяли оберігати ґрунти.

«Із 75 державних стандартів, норм і правил, які мали б бути передбачені в розрізі закону, прийнято 15. То про яку охорону можна говорити? Як можна моніторити й контролювати? Немає розроблених індикаторів, за якими маємо право відслідковувати, що відбувається з землею», — каже Третяк.

Читати до теми: Держгеокадастр пропонує два етапи відкриття ринку землі

Експерти з якості ґрунтів наполягають, що для тих, хто користується земельним ресурсом і бере у людей паї, необхідно запровадити систему штрафів на випадок недбалого господарювання.

«Треба розробити такий механізм, щоби той, хто безплатно отримав землю, знав, що йому слід провести моніторинг якості ґрунту раз чи два на 5 років. Якщо не зробить, запровадити штрафні санкції одночасно з санкціями за значне погіршення якості ґрунту через його помилки в роботі. Ми маємо отримувати результати, брати показники. Бо сьогодні, якщо перевірити, то штраф заплатили б 99 зі 100. А коли буде контроль — платитимуть 9 зі 100, будуть дбати про землю», ‒ підсумував директор ННЦ «Інституту землеробства НААН України» Віктор Камінський. 

Оксана Тупальська для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 березня 2018
Вітчизняні агровиробники поступово переходять до науково обгрунтованих сівозмін
Українські аграрії поступово починають входити в науково обґрунтовану сівозміну. Про це на Всеукраїнській конференції «День...
3 жовтня 2017
Держгеокадастр перейшов на технологію Blockchain
Міністерство аграрної політики та продовольства презентувало спільно з Державним агентством електронного  урядування та Трансперенсі...
25 вересня 2017
Чому Польща згортає вільний ринок землі?
У Польщі підходить до завершення дія закону, який обмежує продаж землі іноземним громадянам. Чому та як поляки закривають ринок перед іноземцями,...
16 вересня 2017
«Батьківщина» не підтримає свій старий законопроект про ринок землі, — Івченко
Парламентська фракція ВО «Батьківщина» не підтримає внесений 14 вересня цього року групою народних депутатів законопроект про ринок...
6 вересня 2017
У Держгеокадастрі 5 тис. земельних ділянок без кадастрових номерів
Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) підготувало законопроект, щоби прибрати «білі» плями щодо...
18 грудня 2017
Земельний слід — хто й чому знову розхитує аграрну науку?
Землі аграрної науки не дають багатьом спокою. Останнім часом вони знову стали магнітом для різноманітних звинувачень у ЗМІ на адресу Національної...
27 липня 2017
Гадання на кадастровій «гущі» – про рік роботи Держгеокадастру
Вже рік Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) працює без голови. Є «руки»,...
20 жовтня 2017
Ярослав Гадзало: На 2018 рік на потреби Академії в бюджеті закладено лише половину від необхідної суми
Діяльність Національної академії аграрних наук (НААН) завжди викликала цікавість ринку. Причин багато – потужний банк ідей та сучасних наукових...
1 лютого 2017
Вадим Івченко: Підлаштувати ринок землі під когось одного – не вийде!
Аграрний комітет парламенту як правило завжди працює синхронно при прийнятті важливих для галузі рішень. Це дозволяє проводити через Раду часто...
7 листопада 2017
Останній герой: вчені НААН просять Петра Порошенка захистити землю
Вчені НААН написали листа-звернення Президенту України Петрові Порошенку, спікерові парламенту Андрію Парубію та прем’єрові Володимиру...
4 липня 2017
Шпаргалка для реформаторів: як не прогавити  цивілізований ринок землі
Нещодавно уряд презентував своє бачення управління державними землями. Однак написана ним стратегія на 50 сторінок так і не дала відповіді, а якою ж...
29 липня 2016
Держгеокадастр передали до МінАПК: чи будуть змінені функції?
Державна політика у галузі земельних відносин майже завжди виглядала розмінною монетою у політичних, економічних та особистісних інтересах...