Відставка голови аграрного комітету Миколи Сольського та нова коаліція «Слуга народу-Батьківщина-Довіра» — є контакт?
Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Фракція «Слуга народу» збереться 1 лютого 2021 року, щоб розглянути пропозицію 13-ти членів аграрного комітету відкликати з посади цього комітету «слугу» Миколу Сольського. Його називають людиною колишнього голови Офісу президента Андрія Богдана.

Розбір польотів довкола фігури Миколи Сольського намічався давно: після звільнення Андрія Богдана — це було питанням часу, яке постійно відкладалося.

Один з депутатів розповідає off-record про хвилю пристрастів у середині аграрного комітету:

Сольський заходив по квоті Богдана — і це не було для когось секретом. Коли Андрій пішов, то вже тоді по атмосфері в комітеті було зрозуміло — комітет поділився навпіл: ті хто за Миколу Сольського, і ті, хто проти нього. З того часу розпочався саботаж роботи комітету. Крім того, сам Сольський, як й інші «слуги» голови парламентських комітетів, розраховували, що вага і міць монобільшості будуть постійними, тому він теж був не дуже далекоглядним в окремих питаннях роботи комітету».

Інші співрозмовники видання певні, що відбувається банальний перерозподіл «у верхах» і Микола Сольський потрапив під роздачу.

Все трималося купи, аж до тепер з кількох причин, кажуть опитані депутати.

Спочатку потрібно було завершити прийняття непопулярного закону  552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», щоб в разі суспільної критики «повісити на когось всіх собак». Далі не було голосів на кадрову заміну, хоча таке бажання було.

Плюс до всього керівництво Офісу та «Слуги народу» боялися і реакції своїх, бо ніхто не розумів, як відреагують депутати, коли влуплять по великому своєму. Голова комітету — велика фігура, тож тут два варіанти очікувань. Перший — у результаті відставки Сольського всі інші «слуги» стануть ручними і їх простіше буде загнати в «стійло». Другий — відбудеться більший розкол партії, бо всі депутати усвідомлять, що кожен із них потенційно під ударом.

Читати до теми: Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок

Зараз же склалися умови для цього рішення, тому процес пішов. Як стверджують наші парламентські та урядові джерела, логічна причина тому одна — зрушення у формуванні нового формату парламентської коаліції у склад «Слуга народу», «Батьківщина» та «Довіра». І аграрного коня вирішили змінити на переправі.

 Засідання аграрного комітету — 13-ть депутатів пропонують відкликати Сольського

Опитані AgroPolit.com члени аграрного комітету говорять off-record і в один голос кажуть: розмова про кадрову заміну почалися активно у парламенті вже в понеділок.

До членів аграрного комітету активно підходили депутати так званої групи павлюківців, які пропонували підтримати відставку голови аграного комітету Миколи Сольського», — розповідає один з депутатів-«слуг».

На виході таких походів і підходів, буцім-то з’явився лист за підписом 16-ти депів аграрного комітету з пропозицією до їх колег зробити відвід голові. Проте наразі ніхто, з ким вдалося поспілкувати, сам лист не зміг надати.

Серед тих хто просив підтримки про відвід Сольського називають прізвище Артема Чорноморова та Сергія Буніна.

Такий збір тривав аж до засідання комітету в середу. У середу на засідання аграрного комітету було винесено кілька питань. Ось порядок денний аграрного комітету із сайту парламенту:

 І. Законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено головним:

Проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України (р.№2289, друге читання).

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин (р.№4396, н.д. П.Юрчишин та ін.).

Інші питання:

  1. Інформація про поточний стан та перспективи розвитку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів на 2021-2023рр.
  2. Пропозиції Комітету до проекту порядку денного п’ятої сесії.
  3. Звіт про роботу Комітету за період четвертої сесії.
  4. План роботи Комітету на період п’ятої сесії.
  5. Презентація основаних положень проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту постійного користування земельними ділянками.

Тож ми бачимо: у порядку денному немає жодного слова про кадрові ротації. Пізніше, буцім-то, це перелік з 5-ти питань розширили до 9-ти, але на сайті Ради він незмінний. 

Тож як до цього дійшли? 

Заявка на зміну голови аграрного комітету пролунала з голосу від народного депутат Сергія Буніна. Це підтвердив у розмові з AgroPolit.com сам Микола Сольський.

Цікавий момент: на засіданні зареєструвалося 25 народних депутатів із 30 членів комітету. Після реєстрації пішов з засідання В. Петьовка. Тож фактично на засіданні мало би бути 24 особи. Але їх кількість варіювалася, залежно від того, що розглядали.

Були й присутні кілька представників аграрних асоціацій: зокрема, як стверджують наші співрозмовники, серед них були представники ВАФ, Агро-Продовольча рада, ЄБА.

Далі депутати пішли по заявленому порядку денному.

Читати до теми: Аграрний рік у Верховній Раді – скільки аграрних законів вдалося ухвалити 2020 року
 

Законопроект 2289 — бунт на кораблі

 Законопроект 2289 про пестициди мали схвалити для передачі доя розгляду в сесійний зал до другого читання Раді. Перед голосуванням за проект 2289 двоє депутатів від фракції «Батьківщина» (Вадим Івченко та Олег Мейдич) вийшли із зали, в якій відбувалося засідання комітету, а згодом повернулися. Отже на момент голосування було 22 народних депутатів, проте для прийняття рішення потрібно 13 голосів від 25 зареєстрованих. З 22 депутатів 12 пролосувало «за». Із 10-ти інших (А.Чорноморов, С.Бунін, А.Нагаєвський, О.Гайду, М.Шол, С.Литвиненко, С. Чернявський, Т.Грищенко, М.Кириченко, А. Богданець) тільки один проголосував проти — Чорноморов, а решта 9 — ніяк не відреагували на законопроект 2289 (тобто вони були ні за, ні проти). Після цього сам Чорноморов запропонував провести окремий підкомітеті аграрного комітету і розглянути на ньому поправки до документу, бо, мовляв, їх ніхто не розглядав, тому нічого розглядати. Він нього надійшла цікава поправка (21) до статті 4 законопроекту 2289 — доповнити її новою частиною, де прописати, що обов’язковою умовою ввезення та застосування в Україні пестицидів та агрохімікатів, є подальше вилучення, утилізація та /або переробка тари від неї в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Хто утилізуватиме таку тару і скільки це коштуватиме? Питання наразі не озвучувалося, але «читалося» в очах учасників засіданні цього комітету.

Пікантний момент щодо розгляду законопроекту 2289: напередодні засідання аграрного комітету, яке було у середу, голова підкомітету, який відповідає за цей законопроект, Олег Тарасов пропонував депутатам зібратися на засідання в 12:00 в перерві пленарного засідання Ради у вівторок, бо це був перший сесійний день парламенту в новому році, але ті не прийшли чи не дійшли (у кого як вийшло). Про це розповів один з агарних депутатів. Поспілкуватися з самим Тарасовим нам не вдалося — він був по за зоною досяжності на момент виходу матеріалу. А вже в середу з’явилась пропозиція — «Давайте вже через тиждень!».

Депутати були не в захваті від такого.

Читати до теми:  18 аграрних законів нового парламенту: держпідтримка, земля, соєві правки та карантин

Ось як пояснив свої та аргументи колеги, які були за 2289, народний депутат Сергій Лабазюк

Ми, як народні депутати, зобов’язані проводити законопроекти, які сприяють розвитку агросектору в Україні. А те, що «завалили» даний законопроект — це просто злочин проти аграрного сектору, проти того, щоб його розвивати… Ми з колегами говорили про наслідки, якщо він не буде прийнятий, ми говорили про законодавство в Європі, яке вже прийняте, і про те, що даний законопроект не приймемо, то відстанемо ще на 5-10 років. Аргументували», — розповідає Сергій Лабазюк

Ну що ж — чекаємо наступного тижня.

Законопроект 4396 та Держпродспоживслужба

 В цій частині засідання аграрного комітету не було нічого цікаво. Так само, як і при розгляді питання діяльності Держпродспоживслужби.

Відставка голови аграрного комітету Миколи Сольського і нова коаліція «Слуга народу-Батьківщина-Довір» на горизонті

Оскільки більшість наших співрозмовників у комітеті показували на Артема Чорноморова, то ми поцікавилися у нього чому він збирав голоси за відставку Сольського та який його вплив на кадрові питання у комітеті.

А які кадрові питання? Я не маю впливу на кадрові питання… Я б сказав, що це було колективне рішення комітету. Щоб там окремо якось збирались голоси — такого не було… Це було колективне рішення. Його (відкликання Сольського) підтримало 13 депутатів. Щоб я очолював це — то я б не сказав би цього… Ми обговорювали з Миколою Тарасовичем навіть багато разів, що є певні позиції президента, які він не підтримує. А так, щоб я ходив і збирав голоси — ні, такого ну було», — повідомив сам нардеп у коментарі AgroPolit.com.

Він уточнив, що таке рішення «підтримали депутати не тільки партії «Слуга народу», але і інших фракцій».

 Поставив же питання про висловлення недовіри з голосу на засіданні комітету у середу депутат Сергій Бунін (залюбки готові послухати і дати його коментар).

Читати до теми: Список аграрних депутатів від «Слуги Народу», які провалили земельну децентралізацію Зеленського

Далі все пішло як по маслу. За відставку Сольського дали 10 голосів депутатів «слуг» (серед них А.Чорноморов, О. Гайду, М.Шол, С.Бунін, С.Литвиненко, А. Богданець. Д.Соломчук, Т. Грищенко, М. Кириченко), два від «Батьківщини» (В. Івченко та О. Мейдич) та один від ЄС (Артур Герасимов).

Сам Сольский у коментарі AgroPolit.com коротко прокоментував це рішення 13-ти колег:

Є таке рішення. Воно буде розглядатися парламентом відповідно до процедури. Більше мені нічого сказати».

Тепер за це рішення мають проголосувати у сесійній залі 226 народних депутатів, тобто більшість. За логікою процесу Миколу Сольського має відправити монобільшість «слуг». А кому ж як не їм? Чи будуть голоси «Слуги народу» за те, щоб вибити з крісла голови аграрного комітету свого? Це вже цікаво. Чому? Одні певні — не буде голосів, бо посипиться фракція «Слуги народу». А інші кажуть — будуть. Адже у парламенті активно точаться чутки, що наразі готується новий формат коаліції в форматі «Слуга народу»-«Батьківщина»-«Довіра». Чому так? Після санкцій США проти «слуги» Олександра Дубінського і його відмови на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським добровільно вийти зі складу фракції Володимиру Олександровичу лишається тільки одне: зібрати голоси на ВИКЛЮЧЕННЯ Дубінського з фракції, тобто разом з ним попрощатися ще з близько 30-ма голосами зі складу монобільшості депутатів-«слуг». Це так зване «крило Коломойського»  та «За майбах» у парламенті. Плюс в позу можуть стати і «соросята».

Печальна перспектива, правда ж? Як в тому анекдоті: і хочеться, і колеться. З одного боку ми бачимо санкції США і реакція має бути, тобто президент має очистити лави свої політсили. А з іншого — в такому разі не буде «зеленої» монобільшості. Яке з двох зол обрати? Вочевидь, друге, якщо ти маєш у рукаві тих, ким можна доповнити коаліцію. В форматі двух потенційних коаліціантів себе сплять і бачать «Довіра» (Добрий день, хор імені Верьовки! — читай агробізнесмен, засновник Кернел  Андрій Веревський). А також — одвічний революціонер парламенту «Батьківщина». Яка там політична пам’ять і особисті образи, коли мова іде про країну? Мабуть, так думають і в «Батьківщині», бо які такі інші теми для діалогу звели б до спільного діалогу лідерку цієї політсили Юлію Тимошенко та голову Офісу президента Андрія Єрмака, парламентську переписку яких бачили вже всі? Можливо, я помиляюся: все може бути, або не бути.

Читати до теми: Законопроект 3656 – зниження ставки експортного ПДВ до 14% для агросектору: боротьба зі скрутками чи преференція Андрію Веревському?
 

Хто буде новим головою аграрного комітету?

Бути чи ні новому голові — питання наступного тижня, або кількох (якщо нічого не переграють). Наразі чекаємо рішення фракції «слуг», а також — позиції спікера Дмитра Разумкова. Він грає свою парламентську гру обережно, але йому теж не вигідно руйнувати всю вертикаль у Раді. Чому? Бо можуть полетіти голови його людей з голів комітетів, а це втрата впливу. Зокрема, захитатися може крісло під головою комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою.

Якщо ж Сольського таки зіб’ють, то хто на заміну? Думки розійшлися.

Один з телеграм каналів «Темний рицар» уже повідомив, що на це місце сватають депутат з «Батьківщини» Вадима Івченко.

Починаємо з Артема Чорноморова — чи вже є кандидати на заміну? Відповідає: «Не чув». Щодо свого колеги по комітету Івченка резюмує: «Я такого не чув. Сумніваюся, що «слуги» підтримають це».

Запитуємо самого Вадима Івченко:

Ні я, ні моя фракція, ні «Батьківщина» не ведуть ні з ким переговори з приводу можливого мого призначення головою комітету, оскільки позиція Президента і монобільшості щодо ринку землі кардинально відрізняються від позицій «Батьківщини». Напевне, це буде не представник з опозиції. Я підтримав на засіданні комітету відставку голови комітету, бо згадав, як проводиться Закон «Про ринок землі», безліч порушень регламенту, пригадав конституційне подання щодо цього закону, що робили депутати щодо порушень по ринку землі. І я вважаю, що мавр зробив свою справу, мавр має піти, як казав Шекспір. Можливо, знадобиться більш сильніший голова комітету, але впевнений, що наступна кандидатура буле від фракції «Слуг народу».

Тож чекаймо нових деталей.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 січня 2021
Аграрний комітет подасть звернення до уряду щодо передачі контролю за Держпродспоживслужбою до Мінагрополітики
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики подасть своє звернення на ім’я прем’єра Дениса Шмигаля,...
30 грудня 2020
Озвучено ТОП-3 задачі 2021 року для парламенту, КМУ та президента
У наступному році влада має забезпечити успішну децентралізацію, земельну, податкову реформу, а також лад з правоохоронними органами. Про це у...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...