Аграрний рік у Верховній Раді – скільки аграрних законів вдалося ухвалити 2020 року
Аграрний рік у Верховній Раді – скільки аграрних законів вдалося ухвалити 2020 року

Протягом 2020 року у Верховній Раді було ухвалено 11 важливих законів, які напряму стосуються роботи АПК. AgroPolit.com детально проаналізував ініціативи народних обранців та відстежив результати голосування кожного з 30 членів аграрного комітету за той чи інший закон.

Варто відзначити, неприємним сюрпризом став той факт, що в аграрному комітеті опинилися народні обранці, які, судячи за результатами їхньої діяльності, зацікавлені у чому завгодно, але точно не у покращенні умов роботи агропромислового комплексу України, адже вони за два роки роботи у комітеті не взяли участі у створенні жодного профільного закону, а також відзначилися байдужістю до голосування за аграрні ініціативи інших нардепів.

Детальніше ознайомитися з роботою аграрних нардепів минулого року можна у матеріалі: Аграрна Рада – законодавці та лобісти агробізнесу України

AgroPolit.com підготував перелік ухвалених законів, їх короткий опис та результати голосування нардепів у 2020 році.

1.

340-ІХ Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», ухвалений 13.01.2020 року.

Набуття чинності – закон 340-ІХ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2, абзаців першого – третього підпункту 3, підпункту 4 пункту 1, пунктів 2 та 3, підпунктів 27-9 пункту 8, абзацу другого підпункту 8 пункту 10, абзаців першого – третього підпункту 5, підпункту 6, абзаців восьмого та дев’ятого підпункту 13, підпункту 21 пункту 11, абзаців першого – третього підпункту 1, абзаців першого – третього підпункту 2, підпункту 4 пункту 12, пункту 13 розділу I цього закону, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування документу.

З 16 липня 2020 року почали діяти нововведення, які стосуються поновлення договору оренди землі. Законодавець просто виключив частину 6 статті 33 із Закону України «Про оренду землі» та помістив її в новій редакції в Земельний кодекс України (надалі також – «ЗК України»), доповнивши главу 19 статтею 126-1.

Статтею 32-2 Закону України 340-ІХ «Про внесення змін» визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.

Натомість, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» також встановлено процедуру поновлення договору оренду землі.

Запроваджує низку антирейдерських заходів та встановлює дієві запобіжники щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок з метою запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.

Читати до теми: Як уберегти власну земельну ділянку чи свій аграрний бізнес від «реєстраційного» рейдерства?

Законом 340-ІХ передбачено такі зміни до ЗУ «Про оренду землі»:

  • Переважне право на поновлення договору, якщо орендар не пізніше одного місяця до закінчення строку дії договору, якщо інше не передбачено договором, звертається до орендодавця з листом-повідомленням про намір поновити строк дії такого договору. До листа-повідомлення додається  проєкт додаткової угоди, і сторони між собою узгоджують всі істотні умови договору оренди земельної ділянки на майбутнє (ч. ч. 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»).

    У випадку, якщо орендар, котрий належно виконував умови договору оренди, після спливу строку дії такого договору продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачувати за таке користування орендну плату, а орендодавець, у свою чергу, впродовж місяця не висловив своїх письмових заперечень щодо такого землекористування після спливу строку договору, то договір оренди вважається автоматично поновленим на тих самих умовах і той самий строк, які були вказані у договорі оренди (ч. ч. 6-8 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»).

Також відбудуться такі зміни:

Стаття 126-1 ЗК України буде регулювати питання поновлення низки цивільно-правових договорів, у тому числі договорів оренди земельних ділянок. У договорі оренди земельної ділянки сторони можуть додатково передбачити умову поновлення такого договору. У разі, якщо сторони передбачили у своєму договорі умову поновлення договору оренди і не мають заперечень одна до одної, то таке поновлення відбувається автоматично, тобто державна реєстрація речового права (права оренди) продовжується на той самий строк.

Однак вказані правила не стосуються договорів оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, крім випадків, коли на такій ділянці перебуває майно орендаря.

У свою чергу, ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» зазнала суттєвих змін, і вказаною нормою буде регулюватися переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Після 15.07.2020 процедура переважного права на поновлення договору, яка наразі прописана у чинній редакції ч. ч. 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», залишається майже без змін, проте законодавець прибрав процедуру так званого автоматичного поновлення договору у новій редакції ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Читати до теми: 18 аграрних законів нового парламенту: держпідтримка, земля, соєві правки та карантин
 

Автори закону 340-ІХ:

Головний комітет: Комітет з питань аграрної та земельної політики 

Результати голосування: за: 362, проти: 0, утрималися: 5, не голосували: 32, всього: 399.

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або були відсутні троє представників:

  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Сергій Лабазюк (позафракційний) – не голосував,
  • Артур Герасимов (ЄС) – відсутній,

2.

552-ІХ Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», ухвалений 01.04.2020 року.

Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування закону.

Суть закону 552-ІХ: 

1. Запуск ринку землі – з 1 липня 2021 року для фізичних осіб. 

2. Право придбання землі одразу після відкриття ринку отримують українці, а через два роки – з 2024 року – юридичні особи.

3. Комунальні та державні землі не дозволяється продавати. Державні землі передадуть у розпорядження громад, і вони зможуть лише здавати їх в оренду, але не продавати. Аналогічно буде з тими землями, які залишаться у держави.

4. Граничні розміри володіння землею для фізичних осіб – до 100 га, для юридичних осіб (з 2024 року) – 10 тис. га.

Читати до теми: Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок

ПРИ ЦЬОМУ: Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше ніж десять тисяч гектарів. При цьому, якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на лише окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

5. Право власності на земельні ділянки можуть набувати банки в порядку звернення стягнення на них як предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на торгах протягом 2 років із дня набуття права власності. 

6. Юрособи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, можуть набувати право власності на землю сільгосппризначення з дня та за умови схвалення цього на референдумі.

7. Взагалі забороняється право власності на земельні ділянки (навіть у випадку схвалення допуску іноземців на референдумі):

  • юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземці — на землі державної та комунальної власності, а також — на землі, виділені власникам паїв і розташовані ближче ніж 50 км від держкордону України (крім держкордону, який проходить морем);
  • юрособам, учасниками або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни РФ;
  • особам, які належали або належать до терористичних організацій;
  • юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземні держави;
  • юрособам, де неможливо встановити кінцевого бенефіціара;
  • юрособам, бенефіціари яких зареєстровані в офшорних зонах;
  • фізичним та юрособам, щодо яких застосовані санкції;
  • юрособам, зареєстрованим у державах, включених до списку тих, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

8. Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться у безготівковій формі.

9. Не допускатиметься набуття права власності за відплатними договорами у разі відсутності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

Також є похідні пункти до закону 552-ІХ:

  • Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону має розробити та затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
  • Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій, кошти з якого спрямовуються на видатки розвитку: інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників;
  • Привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;
  • Забезпечити перегляд і приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

Автори закону:

Сольський Микола Тарасович

Нікітіна Марина Вікторівна

Нагаєвський Артем Сергійович

Богданець Андрій Володимирович

Шол Маргарита Віталіївна

Гайду Олександр Васильович

Кириченко Микола Олександрович

Тимофійчук Володимир Ярославович

Чорноморов Артем Олегович

Гузенко Максим Васильович

Бунін Сергій Валерійович

Костюк Дмитро Сергійович

Салійчук Олександр В'ячеславович

Литвиненко Сергій Анатолійович

Результати голосування: за: 240, проти: 52, утрималися: 57, не голосували: 16, всього: 365.

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або виступили проти 9 представників:

  • Микола Кириченко («Слуга Народу»)  – відсутній,
  • Олександр Матусевич («Слуга Народу») – відсутній,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – не голосував,
  • Вадим Івченко («Батьківщина») – проти,
  • Ігор Колихаєв («За майбутнє») – проти,
  • Микола Кучер («За майбутнє») – відсутній,
  • Петро Юрчишин («За майбутнє») – відсутній,
  • Сергій Лабазюк (позафракційний) – проти.

3.

554-ІХ Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», ухвалений 01.04.2020 року.

Набуття чинності – з 1 січня 2021 року.

Закон 554-ІХ (реєстраційний номер №2370) про національну інфраструктуру геопросторових даних передбачає:

  • встановлення правових основ діяльності та функціонування геопросторових даних, а також створення національної інфраструктури геопросторових даних.
  • має на меті забезпечити міжгалузеву інтеграцію геопросторових даних та даних кадастрів і формування сучасної системи забезпечення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації.
  • забезпечить відкриття у мережі Інтернет геопросторових даних та метаданих, які створюються у публічному секторі та підприємствами-монополістами.

Закон України 554-ІХ «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» визначає: 

  1. Адміністратора геопорталів Державної геодезичної мережі та банку топографічних даних;
  2. Перелік геопорталів, якими здійснюється користування геодезичними та картографічними даними в електронному вигляді, зокрема такими, як державна геодезична мережа, банк топографічних даних, національна інфраструктура просторових даних.

Передбачено, що державна геодезична мережа та банк топографічних даних є геодезичною та картографічною основою для державного земельного кадастру, містобудівного кадастру та інших кадастрів.

Визначено, що функції адміністратора геопорталів державної геодезичної мережі та банку топографічних даних здійснює державне унітарне підприємство, що визначене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності та віднесене до сфери його управління.

Читати до теми: Земельна реформа 2021 – дорожня карта запуску ринку землі

Для безоплатного доступу до оприлюднених даних Державного земельного кадастру у мережі інтернет створюються та забезпечується функціонування таких електронних сервісів:

  • сервіси пошуку даних;
  • сервіси перегляду (візуалізації) даних;
  • аналітичні сервіси;
  • сервіси для вивантаження даних.

Автори:

Гончарук О. В. (Кабінет Міністрів України)

Головний комітет: Сольський М.Т. (Комітет з питань аграрної та земельної політики)

Результати голосування: за: 243, проти: 7, утрималися: 101, не голосували: 45 всього: 396

Роман Лещенко – про передачу державних земель народу, інвентаризацію, корупцію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або виступили проти 6 представників:

  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – проти,
  • Вадим Івченко («Батьківщина») – відсутній,
  • Ігор Колихаєв («За майбутнє») – утримався
  • Микола Кучер («За майбутнє») – утримався,
  • Петро Юрчишин («За майбутнє») – не голосував.

4.

678-ІХ Закон України «Про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», ухвалений 04.06.2020 року.

Закон 678-ІХ передбачає продовження на один рік (до 17 травня 2021 року) чинних повноважень регіональних служб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд на кордоні. Це пропонують зробити, щоб уникнути зупинення здійснення контролю і нагляду при здійснені експортно-імпортних операцій, яке може мати місце внаслідок накладених в умовах карантину обмежень на проведення конкурсів на призначення державних службовців.

Відповідно до ухваленого 18 травня 2017 р. Верховною Радою України ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» повноваження мали завершитись 18 травня 2020 року. У випадку, якщо закон не ухвалять, працівники, які перебувають у підпорядкуванні Держпродспоживслужби, мають пройти конкурс та стати держслужбовцями. На думку авторів законопроєкту, це ускладнить роботу фахівців на кордонах. 

Автори закону:

Чернявський Степан Миколайович

Чорноморов Артем Олегович

Результати голосування: за: 213, проти: 0, утрималися: 5, не голосували: 10, відсутні: 20.

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або були відсутні 6 представників:

  • Микола Сольський («Слуга Народу») – відсутній,
  • Павло Халімон («Слуга Народу») – відсутній,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Петро Юрчишин («За майбутнє») – не голосував
  • Сергій Лабазюк (позафракційний) – відсутній.

5.

711-ІХ Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель», ухвалений 17.06.2020 року.

Набуття чинності – закон 711-ІХ набирає чинності через один рік з дня його опублікування, крім абзаців другого-четвертого підпункту 12 пункту 8 розділу I та пункту 4 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону.

Закон 711-ІХ вносить зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про Державний земельний кадастр», якими запроваджується можливість складання схем просторового планування території громади як інструменту комплексного управління у галузі використання земель громади, встановлення їх призначення, зонування території та визначення напрямів її збалансованого розвитку

Починаючи з 2015 року, в Україні створено близько 840 міських, селищних та сільських об’єднаних територіальних громад, які не можуть повноцінно функціонувати (не є спроможними), оскільки не мають владних (управлінських) повноважень щодо земель у межах їхньої території, що розташовані за межами населених пунктів. У комунальну власність за межами населених пунктів ОТГ отримали за розпорядженням Кабінету Міністрів України не більше ніж 10-15 відсотків земель з тих, які мають перейти у власність таких громад», – ідеться у пояснювальній записці.

Закон 711-ІХ ропонує врегулювати питань:

  • встановлення меж громад;
  • комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою;
  • унормування питань, пов’язаних із її затвердженням;
  • нормування формування електронної картографічної основи для планування території;
  • забезпечення реального зв’язку програм соціально-економічного розвитку із документацією із просторового планування;
  • створення прозорого та неконфліктного механізму врахування громадських та приватних інтересів через прозорі громадські обговорення.

Автори закону:

Чорноморов Артем Олегович (IX скликання)

Нагаєвський Артем Сергійович (IX скликання)

Костюк Дмитро Сергійович (IX скликання)

Шуляк Олена Олексіївна (IX скликання)

Сольський Микола Тарасович (IX скликання)

Халімон Павло Віталійович (IX скликання)

Чайківський Іван Адамович

Салійчук Олександр В'ячеславович

Тарасов Олег Сергійович

Гайду Олександр Васильович

Гузенко Максим Васильович

Кунаєв Артем Юрійович

Результат голосування: за: 320, проти: 0, утрималися: 37, не голосували: 28, всього: 385

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або утрималися 4 представники:

  • Сергій Бунін («Слуга Народу») – відсутній,
  • Вадим Івченко («Батьківщина») – утримався,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – не голосував,
  • Ігор Колихаєв («За майбутнє») – не голосував,

6.

819-ІХ Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію», ухвалений 21.07.2020 року.

Набуття чинності – Закон 819-ІХ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Альтернативний документ до законопроєкту № 6527 про розвиток с/г кооперації.

Ним пропонується низка змін:

  • статус неприбутковості для кооперативів;
  • отримання в оренду державної і комунальної землі без проведення аукціону для сінокосіння і випасання худоби;
  • запуск кооперативних банків;
  • право тимчасово надавати послуги особам, які не є членами кооперативу, за умови, що сукупно розмір таких послуг не перевищує 20% загального обороту кооперативу за попередній податковий (звітний) рік;
  • ведення бухобліку за загальними та окремими правилами;
  • державна підтримка;
  • моніторинг сільськогосподарських кооперативів.

Автори закону:

Бакуменко Олександр Борисович (VIII скликання)

Лабазюк Сергій Петрович (VIII скликання)

Івченко Вадим Євгенович (VIII скликання)

Галасюк Віктор Валерійович (VIII скликання)

Мірошніченко Іван Володимирович (VIII скликання)

Юрчишин Петро Васильович (VIII скликання)

Давиденко Валерій Миколайович (VIII скликання)

Люшняк Микола Володимирович (VIII скликання)

Кучер Микола Іванович (VIII скликання)

Вадатурський Андрій Олексійович (VIII скликання)

Хлань Сергій Володимирович (VIII скликання)

Заболотний Григорій Михайлович (VIII скликання)

Бриченко Ігор Віталійович (VIII скликання)

Кіт Андрій Богданович (VIII скликання)

Петьовка Василь Васильович (VIII скликання)

Кулініч Олег Іванович (VIII скликання)

Лунченко Валерій Валерійович (VIII скликання)

Дідич Валентин Володимирович (VIII скликання)

Мартиняк Сергій Васильович (VIII скликання)

Головко Михайло Йосифович (VIII скликання)

Гуляєв Василь Олександрович (VIII скликання)

Немировський Андрій Валентинович (VIII скликання)

Головний комітет: Сольський М.Т. (Комітет з питань аграрної та земельної політики)

Результати голосування: за: 238, проти: 0, утрималися: 27, не голосували: 36, всього: 301.

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або були відсутні 10 представників:

  • Андрій Богданець («Слуга Народу») – не голосував,
  • Тетяна Грищенко («Слуга Народу») – відсутня,
  • Максим Гузенко («Слуга Народу») – відсутній,
  • Маргарита Шол («Слуга Народу») – відсутня,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Вадим Івченко («Батьківщина») – утримався,
  • Ігор Колихаєв («За майбутнє») – не голосував,
  • Петро Юрчишин («За майбутнє») – не голосував,
  • Василь Петьовка («Довіра») – відсутній.

7.

963-ІХ Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками», ухвалений 04.11.2020 року.

Набуття чинності – закон 963-ІХ набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Усуває двояке тлумачення у законі 963-ІХ при передачі в оренду водних об’єктів у комплексі із земельними ділянками.

Метою  закону 963-ІХ є посилення захисту прав вітчизняних сільгосптоваровиробників.

Автори закону:

Хлань Сергій Володимирович (VIII скликання)

Лівік Олександр Петрович (VIII скликання)

Жолобецький Олександр Олександрович (VIII скликання)

Бриченко Ігор Віталійович (VIII скликання)

Головний комітет: Сольський М.Т. (Комітет з питань аграрної та земельної політики)

Результат голосування за закон: за: 203, проти: 0, утрималися: 1, не голосували: 3, відсутні: 39, кількість депутатів: 246

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або утрималися 9 представників:

  • Андрій Богданець («Слуга Народу») – відсутній,
  • Сергій Бунін («Слуга Народу») – відсутній,
  • Микола Кириченко («Слуга Народу») – відсутній,
  • Олег Тарасов («Слуга Народу») – відсутній,
  • Артем Чорноморов («Слуга Народу») – відсутній,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – не голосував,
  • Петро Юрчишин («За майбутнє») – відсутній,
  • Сергій Лабазюк (позафракційний) – не голосував.

8.

985-ІХ Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції», ухвалений 05.11.2020 року.

Закон 985-ІХ передбачає створення єдиного аграрного реєстру – єдиної державної інформаційної системи, що міститиме відомості про виробників сільськогосподарської продукції та забезпечуватиме ефективне адміністрування державної підтримки. А також:

  • виключення положень із закону, які стосуються врегулювання питань державної аграрної інтервенції як форми державного втручання;
  • надання визначень, які необхідні для належного функціонування системи державної підтримки (виробник сільськогосподарської продукції; сільськогосподарська діяльність, сільськогосподарський товаровиробник тощо);
  • визначення принципів, на яких надається державна підтримка (прозорість, публічність, цільове використання наданих коштів);
  • запровадження законодавчих підстав для функціонування Державного аграрного реєстру;
  • виключення положень, які стосуються державного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію та державних заставних закупівель зерна;
  • надання права на отримання бюджетної тваринницької дотації суб’єктам, які займаються козівництвом та аквакультурою;
  • уточнення положень щодо виправлення помилок Державного земельного кадастру з використанням програмного забезпечення Державного аграрного реєстру.

Автори закону 985-ІХ:

Чернявський Степан Миколайович

Чорноморов Артем Олегович

Нікітіна Марина Вікторівна

Грищенко Тетяна Миколаївна

Колихаєв Ігор Вікторович

Гайду Олександр Васильович

Результати голосування: Кількість депутатів: 246.

За: 194, проти: 0, утрималися: 0, не голосували: 6, відсутні: 46.

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або утрималися 6 представників:

  • Сергій Бунін («Слуга Народу») – відсутній,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Ігор Колихаєв («За майбутнє») – не голосував,
  • Петро Юрчишин («За майбутнє») – відсутній,
  • Микола Кучер («Довіра») – відсутній.

9.

1033-IX Закон України «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів», ухвалений 24.11.2020 року.

Закон 1033-IX пропонує:

внесення одного пункту в Розділ X «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ», положення якого дозволятимуть використання кормових добавок у виробництві кормів, а також ввезення на митну територію України і обіг кормових добавок і кормів, виготовлених із використанням кормових добавок, якщо такі кормові добавки зареєстровані (дозволені) в Європейському Союзі.

Варто зазначити, що вказані зміни у законові 1033-IX мають тимчасовий характер і, відповідно, їх чинність припиняється через п’ять років після набрання чинності Законом України «Про безпечність та гігієну кормів». Очікується, що протягом передбаченого законопроєктом перехідного періоду система державної реєстрації кормових добавок запрацює відповідно до вимог зазначеного Закону і оператори ринку встигнуть отримати реєстрацію кормових добавок, адже передбачена в статті 18 процедура державної реєстрації тільки однієї кормової добавки займатиме більше ніж рік.

Закон 1033-IX підготовлено з урахуванням пропозицій, що надійшли від операторів ринку кормів та їх об’єднань.

Автори закону 1033-IX:

Сольський Микола Тарасович  

Нагаєвський Артем Сергійович  

Нікітіна Марина Вікторівна  

Салійчук Олександр В'ячеславович  

Тимофійчук Володимир Ярославович  

Халімон Павло Віталійович  

Юрчишин Петро Васильович  

Литвиненко Сергій Анатолійович  

Чернявський Степан Миколайович  

Чайківський Іван Адамович  

Кириченко Микола Олександрович  

Кучер Микола Іванович  

Вінтоняк Олена Василівна  

Галайчук Вадим Сергійович 

Мезенцева Марія Сергіївна  

Мельник Павло Вікторович 

Любота Дмитро Валерійович  

Рущишин Ярослав Іванович 

Лабазюк Сергій Петрович

Результати голосування: за: 268, проти: 3, утрималися: 40, не голосували: 36, всього: 347

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або утрималися 8 представників:

  • Андрій Богданець («Слуга Народу») – відсутній,
  • Микола Кириченко («Слуга Народу») – утримався,
  • Павло Халімон («Слуга Народу») – відсутній,
  • Артем Чорноморов («Слуга Народу») – не голосував,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Артур Герасимов (ЭС) – утримався,
  • Ігор Колихаєв («За майбутнє») – не голосував.

10.

1054-ІХ Закон про внутрішній водний транспорт (реєстраційний номер 1182–1-д), проголосований 16.12.2020 року. Очікує на підпис Президента.

Закон 1054-ІХ допоможе:

провести дерегуляцію галузі шляхом введення безкоштовного проходження шлюзів і часткового звільнення суден внутрішнього плавання від зборів у морських портах, спростити адміністративні процедури при реєстрації суден та видачі кваліфікаційних документів, а також імплементувати європейські норми та привести українське законодавство у відповідність до європейського.

Документ також збільшує чинні штрафи за порушення правил охорони порядку і безпеки плавання на морському транспорті, порушення правил користування морськими суднами, правил пожежної безпеки тощо, одночасно поширюючи дію цих статей на внутрішній водний транспорт.

Автори закону 1054-ІХ:

Кісєль Юрій Григорович  

Ковальов Артем Володимирович  

Скічко Олександр Олександрович  

Клочко Андрій Андрійович  

Горенюк Олександр Олександрович  

Тищенко Микола Миколайович  

Клименко Юлія Леонідівна  

Зуєв Максим Сергійович  

Пономарьов Олександр Сергійович  

Козак Володимир Васильович  

Фролов Павло Валерійович  

Павловський Петро Іванович  

Васильковський Ігор Ігорович  

Струневич Вадим Олегович  

Дубнов Артем Васильович  

Сушко Павло Миколайович  

Вінтоняк Олена Василівна  

Потураєв Микита Русланович  

Кравчук Євгенія Михайлівна  

Мотовиловець Андрій Вікторович  

Ткаченко Олександр Владиславович 

Юраш Святослав Андрійович  

Крейденко Володимир Вікторович  

Мезенцева Марія Сергіївна  

Корнієнко Олександр Сергійович  

Батенко Тарас Іванович  

Корявченков Юрій Валерійович  

Пашковський Максим Ігорович  

Мурдій Ігор Юрійович  

Вацак Геннадій Анатолійович  

Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна  

Величкович Микола Романович  

Брагар Євгеній Вадимович  

Дубінський Олександр Анатолійович  

Бондарєв Костянтин Анатолійович  

Лабазюк Сергій Петрович  

Савчук Оксана Василівна  

Забуранна Леся Валентинівна  

Кінзбурська Вікторія Олександрівна  

Медяник В'ячеслав Анатолійович  

Задорожній Микола Миколайович  

Дунда Олег Андрійович  

Яременко Богдан Васильович  

Арахамія Давид Георгійович  

Негулевський Ігор Петрович

Результати голосування: за: 276, проти: 5, утрималися: 31, не голосували: 26, всього: 338.

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували або утрималися 8 представників:

  • Андрій Богданець («Слуга Народу») – відсутній,
  • Олександр Гайду («Слуга Народу») – відсутній,
  • Артем Чорноморов («Слуга Народу») – відсутній,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Вадим Івченко («Батьківщина») – не голосував,
  • Ігор Колихаєв («За майбутнє») – відсутній,
  • Василь Петьовка («Довіра») – не голосував.

11.

4000-д Закон про Державний бюджет України на 2021 рік, проголосований 15.12.2020 року.

У бюджеті на 2021 рік передбачається фінансування АПК на рівні 4,5 млрд грн.

Автори закону 4000-д: Шмигаль Денис Анатолійович (Кабінет Міністрів України).

Головний комітет: Арістов Ю.Ю. (Комітет з питань бюджету)

Інші комітети (в тому числі): Сольський М.Т. (Комітет з питань аграрної та земельної політики)

Результати голосування: за: 289, проти: 38, утрималися: 16, не голосували: 23, всього: 366.

Із 30 членів аграрного комітету за проєкт не голосували, утрималися або були проти 7 представників:

  • Микола Кириченко («Слуга Народу») – відсутній,
  • Павло Халімон («Слуга Народу») – відсутній,
  • Вадим Столар (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Федір Христенко (ОПЗЖ) – відсутній,
  • Артур Герасимов (ЄС) – проти,
  • Вадим Івченко («Батьківщина») – відсутній,
  • Ігор Колихаєв («За майбутнє») – відсутній,

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

17 січня 2021
Розробили законопроєкт, який передбачає спрощення оформлення землі та підключення будинків до електроенергії
Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг презентував проєкт Закону, який передбачає спрощення оформлення землі та підключення...
17 січня 2021
Мінекономіки розроблятиме законодавство для захисту географічних зазначень українських продуктів
Мінекономіки поглиблює співпрацю з експертами ЄС для захисту географічних зазначень українських продуктів. Про це повідомила прес-служба...
13 січня 2021
У Раді зареєстрували законопроєкт про європейські вимоги у сфері дитячого харчування
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №4554 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...