Вісім місяців аграрного заступника Тараса Висоцького — що зроблено? Провал за ключовими позиціями.
Вісім місяців аграрного заступника Тараса Висоцького — що зроблено? Провал за ключовими позиціями.

Майже вісім місяців минуло з моменту призначення на посаду аграрного заступника Тараса Висоцького. Після ліквідації Мінагрополітики саме він отримав де-факто «булаву» першості в агросекторові, а де-юре вона у міністра економіки. Треба сказати, що заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства Тарас Висоцький пережив кадрові перетасовки в КМУ, коли хвилею змін знесло Тимофія Милованова та майже весь склад КМУ Олексія Гончарука. Втім, останнім часом крісло під ним захиталося. Причин кілька: від виконання обіцянки старших людей з Офісу розплатитися з депутатською групою імені Верьовки за голоси під час голосувань у парламенті, до банального «бо нічого за 8 місяців не зроблено в агросекторі».

Нещодавно навіть з’явився колективний лист низки аграрних асоціацій на підтримку Висоцького на посаді. AgroPolit.com проаналізував, що (не) зробив Тарас Висоцький для агросектору та аграріїв із 29 вересня 2019 року і досі. Що ми побачили? За вісьмома ключовими позиціями (реанімація Мінагрополітики, ринок землі, державна підтримка, дешеві кредити, детінізація с/г земель, інвестиції, експортна політика, сільгоспмашинобудування) — провал. 

1. Реанімація Мінагрополітики — повний уперед на дно.

2 вересня 2019 року уряд прийняв постанову №829 про реорганізацію Мінагрополітики шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Про хибність цього рішення заявляли в один голос усі учасники ринку і вимагали поновити відомство для галузі, яка формує майже 20% ВВП країни. Після Давоського форуму здалося, що голос бізнесу почули в Офісі президента Володимира Зеленського, бо пообіцяли реанімувати Мінагро. Але вже 26 квітня 2020 року в «Урядовому кур’єрі» з’явилася інформація, що кредитори Мінагрополітики мають два місяці на висування своїх умов відомству з дня публікації інформації про реорганізацію відомства. Іншими словами, замість реанімації забили останні цвяхи в Мінагро. Паралельно завершується процес передачі аграрних держпідприємств до інших відомств. Ви скажете, що в таких умовах могли зробити МЕРТ та конкретно аграрний заступник міністра Тарас Висоцький? Щонайменше, постійно публічно піднімати цю тему та пропагувати її перед президентом Володимиром Зеленським, який прихильно ставиться до аграріїв і підтримує їх у цьому питанні. Висоцький міг паралельно створити фінансовий бекграунд для роботи Мінагрополітики, закладаючи у змінах до бюджету кошти на поновлення Мінагро вже у 2020 році. Але…

 Читати до теми: Ліквідація Мінагрополітики – реакція ринку

2. Державна підтримка агросектору — затримка з виплатами у 2020-му та борги за 2019 рік. 

По-перше, уже травень 2020 року, а коштів із бюджету за 5-ма державними програмами агросектор не побачив. Тільки обіцянки, що «покращать», «розширять», «поглиблять» і так далі. Знову будемо наздоганяти в останні місяці року і рятувати ситуацію з нерозподіленим залишком держпідтримки з допомогою парламенту, як це було в попередників за часів Максима Мартинюка?

По-друге, замість обіцяних на вході 4,5 млрд грн на 2020 рік, агросектор дорогою до фінальної версії бюджету втратив на програми держпідтримки 0,5 млрд грн. Звісно, тут треба сказати: «Дякуємо, що хоч ці копійки лишили». Але наявних 4 млрд грн — це не тяжкою працею Висоцького, а завдяки наполегливій позиції уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка, який постійно підіймав це питання перед гарантом Володимиром Зеленським. А мав би цим займатися саме аграрний заступник.

По-третє, як так сталося, що дуже тихо і спокійно прибрали пункт про те, що держпідтримка АПК не може бути більш ніж 1% ВВП? Де було МЕРТ? Чому Висоцький мовчав, коли в агросектору забирали гарантовану законом держпідтримку на 5 років, яку раніше пролобіював Тарас Кутовий? З якої причини цю підтримку профукали?

По-четверте, заборгованість за попередній рік за держпрограмами є. Минуло пів року, а віз і нині там.

Перші виплати будуть у травні, це 163 млн грн компенсації вітчизняної сільськогосподарської техніки... Далі все залежатиме від програм: по садівництву та тваринництву в IV кварталі, за компенсацією відсоткової ставки — починаючи з січня і далі щомісячно», — розповідав нещодавно Тарас Висоцький.

 Звісно, у цьому велика заслуга Мінфіну, який є розпорядником бюджетних коштів. Але МЕРТ і, зокрема, аграрний заступник мав би чітко уголос постійно піднімати всі вищеперераховані питання, бо держпідтримка — одне з ключових питань для учасників ринку.

 3. Закон про землю — квазіринок.

З одного боку, добре, що МЕРТ намагався будувати діалог з ринком про земельний закон 552-IX (реєстраційний №2178-10). Відтак прийняття закону зняло політичну напругу довкола питання землі в парламенті та суспільстві. З іншого боку, погано те, що інформаційна компанія МЕРТу та Кабміну в цілому у земельному питанні провалилась. Голос логіки було чути лише з табору Офісу президента від уже згаданого Романа Лещенка. Відтак, в агросектору до фінального варіанту закону та пропонованої ним моделі земельного ринку було більше запитань, аніж відповідей. Як результат, за що боролися, на те й напоролися: квазіземельний ринок.

 

 

 

 

Читати до теми: Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок

Ключове завдання закону 552-IX — залучити інвестиції та стимулювати розвиток агросектору — не виконано. Уже зараз банкіри говорять, що кредитування для дрібних аграріїв під заставу землі не буде щонайменше 2 роки. Крім того, не варто чекати й капіталізації середнього та великого агробізнесу від підписаного закону 552-IX. Якщо буде позитив від прийнятого закону, то лише точковий.

4. Детінізація земель — почали зі схеми.

Відбілити українську сільськогосподарську землю — мета благородна. А от із методами — біда. Під егідою Тимофія Милованова та Тараса Висоцького агросектор намагалися відбілити «по-своєму», спробувавши підсунути учасникам ринку кота у мішку. Кабмін підготував IT-схему детінізації сільськогосподарських земель, за якою із кожної зібраної аграріями тонни зернових врожаю-2020 мали сплатити 1 долар спеціальній компанії-контролеру ТОВ «Менора-Агро». Втім, протягнути цю схему за принципом мовчазної згоди не вдалося, тож пізніше Тарасу Висоцькому довелося в одній із відеорозмов з агросектором виправдовуватися, що його не так зрозуміли і що це був лише один варіант. Так, варіант, але який — який розмах, яка глибина та широта думки, вражає. Якби «варіант» схвалили, то агросектор щороку давав би ТОВ «Менора-Агро» сумарно $60-100 млн як плату за прозорість сільськогосподарських землі.

5. Доступні кредити — ні.

Коротко й по суті — їх немає.

Якщо дивитися на статистику за 2019 рік: на всі види кредитування бізнесу, об’єм скоротився на 13%, для агросектору — на 9%. Сказати, що статистика погана, все ж  не можна. Чому так сталося? Темпи нового кредитування не встигають за темпами погашення старих кредитів. Коло корпоративних позичальників у нас дуже обмежене і не збільшується. Агрохолдинги давно закредитовані, банки більше фокусуються на кредитуванні малого та середнього бізнесу. Але цей сегмент не надто помітний за обсягами. Якщо банк видав сотню нових кредитів фермерам, а водночас отримує погашення кредиту від великого агрохолдингу, загальна сума візуально не збільшиться, а може навіть і зменшиться. Наступний фактор — торішнє зміцнення гривні з’їло основну частину валютних кредитів, а вони в нас у статистиці відображаються у гривні. Якщо говорити про обсяг портфеля агрокредитів, то він скоротився менше, у порівнянні з кредитами решти секторів економіки», — розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Звісно, є сподівання на те, що ситуація з кредитуванням виправиться після повноцінного запуску ініційованої Кабінетом міністрів України та Національним банком програми пільгових кредитів під 5-7-9% річних. На разі вона ще на етапі запуску.  

 6. Сільгоспмашинобудування — півмільярда заборгованості за 2019 рік.

За 2019 рік є декілька напрямів держпідтримки, за якими не відбулися виплати у зв'язку з недостатньою кількістю бюджетних коштів, розповідав раніше заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства .

Коли ми говоримо про компенсацію техніки, де найбільша недоплата (жовтень-листопад ) — 563 млн грн, то відповідну постанову прийнято. Ми зараз чекаємо затвердження паспорта, тож кошти в травні буде виплачено», — зазначив Тарас Висоцький. Досягнення. Наочне.

 7. Експортна політика — форс-мажори. 

Швидка переорієнтація українського аграрного експорту з одного на інший ринок та єдиний алгоритм державної підтримки бізнесу у випадку форс-мажору на торговельних ринках — виклик, який МЕРТ за 8 місяців так і не вирішив. Лише два форс-мажорні випадки (збитий літак в Ірані та коронавірус) вивели з гри частину експортних потоків, зокрема й українського агробізнесу, а іншу поставили під питання. AgroPolit.com уже збирав думки ринку про це і з’ясував, що сигнальної системи перемикання експорту з одного на інший ринок наразі немає.

8. Інвестиції в «мінусі».

За рік капітальні інвестиції в сільське, лісове та рибне господарство скоротилися на 11,3%. Про це свідчать дані Держстатистики. Так, у 2019 році капітальні інвестиції у сільське господарство становили 58,4 млрд грн, тоді як у 2018 році65,9 млрд грн. Зокрема, капітальні інвестиції у сільське господарство та мисливство скоротилися на 15,8% до 54,6 млрд грн.

Чи є модель залучення інвестицій у АПК? Ми вже говорили, що ринок землі не забезпечить цього. То як тоді залучати інвестиції? А вони потрібні. Їх обсяг ви можете побачити на прикладі тваринництва: необхідність залучення інвестицій в основні засоби оцінюють на рівні 1,2 млрд грн на рік. Сюди входить відшкодування близько третини вартості будівництва та 50 млн грн на одну особу, яка займається тваринництвом. Це може потенційно збільшити поголів’я свиней на 18%, ВРХ на 11%, та на 5% виробництво молока.Необхідність залучення інвестицій в оборотні засоби оцінюють на рівні 1,9 млрд грн на рік. 

І на останок: на ринку шириться інформація, що Тараса Висоцького поки що чіпати не будуть, бо, наче б то домовилися... разом з окремими представниками аграрного комітету заробляти на різних корупційних схемах. Наразі підтвердження цього ми не знайшли. Однак AgroPolit.com обов'язково вивчить цю інформацію детальніше і якщо знайдемо щось цікаве, то розкажемо вам про це. Якщо ж у вас є важлива інформація на дану тему, діліться з нами. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

Вибір редакції

24 червня 2020
Декларації голів фракцій парламенту та урядовців: які статки показали владні мужі
Лідери фракцій і груп у Верховній Раді України, а також представники уряду задекларували свої статки. Особливість декларацій – більшість майна...
23 червня 2020
Ярослав Погорілий: Настільки вичерпаний Держрезерв і важкий технічний стан, що завданням є виживання до нового сезону
Державний резерв України – велика бездонна бочка, в яку багато років вкладали ресурси, а потім вони зникали у невідомому напрямку. Власне ці...
22 червня 2020
Продовольча безпека України на чотирьох – як її гарантують ДПЗКУ, Держрезерв, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд»
Під час засідання в ООН генеральний директор ФАО Цюй Дуньюй заявив, що в умовах оголошеного в усьому світі карантину для запобігання поширення...