Держбюджет 2021: що дістанеться українському агросектору, селу, громадам та бізнесу
Держбюджет-2021

5 листопада парламент у першому читанні ухвалив проект закону №4000 «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Документ передбачає держпідтримку аграріїв на рівні 4,5 млрд грн. Це на 500 млн грн більше, ніж пропонували у редакції законопроекту до того, як до нього внесли правки народні депутати. Також у проекті закону заклали фінансування громад за новою моделлю, передбаченою реформою децентралізації. Про ключові напрямки фінансування, а також що з важливих пунктів, запропонованих депутатами, не увійшло до редакції законопроекту, ухваленого у першому читанні, окрім того, щодо яких напрямків фінансування тривають дискусії, вивчав AgroPolit.com.

Основні макропоказники бюджету-2021

  • ВВП номінальний – 4 505,9 млрд грн
  • ВВП реальний – р/р 4,6%
  • Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року – 7,3%
  • Індекс цін виробників, грудень до грудня попереднього року – 8,7%
  • Середньомісячна заробітна плата – 13 632 грн
  • Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією МОП, до економічно активного населення – 9,2 %
  • Експорт товарів і послуг, р/р – 2,9 %
  • Імпорт товарів і послуг, р/р – 10,6 %
  • Проект бюджету-2021 передбачає доходи на рівні 1,071 трлн грн і видатки – 1,350 трлн грн.

 

Як зазначають у висновку Комітету Верховної ради України з питань бюджету для розрахунку показників закладали прогнозний курс валюти на рівні 29,2 грн/$. Прогнозний курс на кінець 2021 року складає 28,8 грн/$. Для порівняння – до бюджету 2020 року первинний прогноз був закладений на рівні 27 грн/$, тепер первинний прогноз на 31.12.2020 р. складає 27,5 грн/$. До бюджету 2019 р. первинний прогноз закладали 25,8 грн/$, а на 31.12.2019 р. фактичний курс був 23,7 грн/$.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що вказаний прогноз пропонує найбільш вірогідний сценарій розвитку економіки у середньостроковій перспективі в умовах «перезапуску» після поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CОV-2, та переходу до стійкого розвитку з урахуванням впливу реформ відповідно до пріоритетів, визначених у стратегічних документах уряду», – зазначають у висновку бюджетного комітету.

Читайте до теми: Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту

Очікування та можливості бюджету на 2021 рік

Фото взято з: voxukraine.org

Комітет із питань бюджету песимістично ставиться до очікуваного зростання економіки:

  • Прогнозоване на 2021 рік зростання економіки є досить оптимістичним, враховуючи, що одним із основних факторів можливого зростання економіки є статистичний ефект низької бази порівняння, враховуючи очікуване значне падіння (на думку Рахункової палати, ризиком недосягнення прогнозованого зростання економіки є скорочення підприємствами й організаціями освоєння капітальних інвестицій, відтік прямих іноземних інвестицій та фактичне зменшення кредитування);
  • прогнозоване зменшення частки експорту товарів і послуг у структурі ВВП у 2021 році та випереджальне зростання імпорту товарів і послуг збільшує ризики витіснення з окремих внутрішніх ринків вітчизняних підприємств-виробників, а зростання споживчого попиту домогосподарств натомість може фактично стимулювати розвиток економік інших країн;
  • у випадку меншої, ніж передбачено урядом, у 2021 р. девальвації офіційного курсу гривні до іноземних валют втрати державного бюджету від зменшення доходів будуть більшими за економію видатків;
  • у випадку меншої, ніж передбачено Урядом, інфляції на 2021 рік є ризики невиконання окремих податків державного бюджету, частка яких у загальному обсязі доходів складає 45% (зазначено, що в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2021 рік і середньострокову перспективу, схвалених рішенням Ради НБУ 10.09.2020 р., показник інфляції є нижчим: за прогнозом споживчі ціни на кінець 2021 р. зростуть на 5,5%, у середньому – на 5,8%).
  • Національний банк України також зауважує, що покладені в основу проекту державного бюджету на 2021 рік окремі макропоказники є надто оптимістичними та завищеними, а тому їх використання може призвести до нереалістичних прогнозів бюджетних показників, при цьому основні ризики недовиконання доходів існують насамперед через високий показник номінального ВВП та закладений слабкий обмінний курс гривні.

Про можливе розбалансування економіки попередили і у Рахунковій палаті та Нацбанку. Серед факторів, які про це свідчать – надмірна залежність від закордонних запозичень, яку очікують щонайменше впродовж  3 років.

Рахункова палата зауважує, що у середньостроковій перспективі не вдасться досягти рівня, що не перевищує встановленого обмеження (прогнозований рівень дефіциту у 2023 р. становитиме 3,5%), і надмірний дефіцит державного бюджету впродовж 2019-2023рр., основним джерелом покриття якого передбачені державні запозичення, призведе до збільшення боргового навантаження на державний бюджет у 2021 р. та надалі. НБУ вважає, що передбачений у законопроекті розмір дефіциту державного бюджету є складним для фінансування та створює ризики розбалансування економіки», – зазначають у висновку бюджетного комітету парламенту.

Про загрози для держбюджету у 2021 році розповів під час розгляду законопроекту у сесійній залі голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

«Уряд прогнозує зростання економіки на 4,6% – це досить оптимістично. Враховуючи ситуацію, яка склалася, таке зростання не буде досягнуто. Карантинні обмеження до кінця року триватимуть, статистика демонструє збільшення хворих на COVID-19 як в Україні, так і у світі, триває рецесія у промисловості та інших галузях, зменшилось кредитування економіки та притік іноземного капіталу, суттєво скоротились капітальні інвестиції. Це призведе до ненадходження доходів у визначених бюджетом обсягах», – сказав у виступі перед народними обранцями Пацкан. 

Міністр фінансів України Сергій Марченко запевняє – бюджет покриває необхідні на 2021 рік потреби.

14 вересня уряд вчасно подав до ВРУ проект державного бюджету на 2021 рік, як це визначено Конституцією та Бюджетним кодексом. Проект є досить збалансованим і реальним до виконання. Це не просто фінансовий кошторис – це інструмент розвитку і зростання країни. У бюджеті передбачено достатньо для фінансування всіх пріоритетних потреб держави», – заявив з трибуни парламенту Марченко.

З 1 липня 2020 року, одночасно з запланованим відкриттям ринку землі, закладають зростання прожиткового мінімуму. У ст. 7 і 8 законопроекту №4000 передбачили такі соціальні гарантії на 2021 рік:

Читайте до теми: 5 кроків для голови новоствореної ОТГ у земельних відносинах

Основні бюджетні показники для АПК, земельної, територіальної реформи та децентралізації:

Не передбачено у проекті держбюджету коштів на створення МінАПК та відділення функцій забезпечення аграрної політики та розвитку від Мінекономрозвитку. Немає в документах і обіцяних коштів на держпідтримку з метою сприяння придбання землі після запланованого на липень 2021 року відкриття ринку.

Держпідтримка аграріїв менша за 1% ВВП

У складних для бюджету умовах на програму держпідтримки за основними напрямками не вдалося залучити суму більшу за 1% аграрного ВВП. На початку заклали на дотації 4,2 млрд грн. Це 4 млрд грн з основного фонду держбюджету та 200 млн грн зі спецфонду. Під час доопрацювання у бюджетному комітеті до цієї суми додали ще 500 млн грн. Таким чином, у першому читанні проголосували за проект закону з дотаціями для аграріїв на рівні 4,7 млрд грн. Основні напрямки фінансування, запропоновані МЕРТом та Мінфіном попередньо такі:

Читайте до теми: Агросектор у піке – причини падіння виробництва сільськогосподарської продукції в Україні

1. Як пропонували у парламентарі

У перші дні жовтня 2020 року на засіданні підкомітету (аграрного комітету) з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець пропонував виділити на держпідтримку АПК 8,4 млрд грн. Тобто, більше як 1% аграрного ВВП.

Пропонували розділити цю суму видатків у 8,4 млрд грн на такі напрямки:

  • фінансова підтримка заходів в АПК (страхування та кредитування) — 2,25 млрд грн,
  • підтримка виробництва нішевих культур, таких, як гречка, просо, овес, жито — 295 млн грн,
  • підтримка фермерства — 727 млн грн,
  • розвиток садівництва, виноградарства, хмелярства – 414 млн грн,
  • виробництво картоплі — 160 млн грн,
  • підтримка тваринництва – 3,63 млрд грн,
  • компенсація вартості сільськогосподарської техніки – 957 млн грн.

Виділення видатків та їхнє збільшення за напрямками держпідтримки аграріїв пропонуємо здійснити за рахунок надходження від приватизації підприємств агропромислового комплексу, зокрема за рахунок приватизації підприємств спиртової галузі та інших кроків», – пояснював тоді Богданець.

Однак, у законопроекті №4000 ці цифри дотацій не з’явилися. Тепер бюджетний комітет доручив урядовцям займатися розподілом 4,5 млрд дотацій, які закладено у загальному фонді та 200 млн у спецфонді держбюджету на 2021 рік.

Читайте до теми: «Національна економічна стратегія-2030»: як розвиватимуть агросектор — сектори, податки, держпідтримка, кадрова політика, інновації, зрошення

2. Як пропонувала стратегія МЕРТ розподіл дотацій на 2021 рік

Також у стратегії розвитку АПК на 2021-2023 рр. МЕРТ передбачав на 2021 рік фінансування за такими напрямками:

  • Пряма підтримка галузі тваринництва
  • Фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування)
  • Здешевлення компенсації техніки та обладнання вітчизняного виробництва
  • Програма розвитку фермерства 
  • Рослинництво (поділяється на садівництво/зрошення).

 

Окрім того, у вересні 2020 року у МЕРТ пропонували у бюджеті на 2021 рік передбачити фінансування таких напрямків:

  • рибне господарство – 106,1 млн грн.
  • лісова галузь – 596,1 млн грн.
  • Держпродспоживслужба (забезпечення покращення епізоотичної ситуації) – 578,6 млн грн.
  • державний ветеринарно-санітарного контролю та проведення лабораторно-діагностичних та профілактичних робіт державними лікарнями ветеринарної медицини та державними ветеринарними лабораторіями– 3 527 млн  грн.
  • земельна реформа – 51 млн грн.
  • інвентаризації землі та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру – 237,8 млн грн.
  • забезпечення державного контролю за додержанням санітарного-епідеміологічного благополуччя населення, ринкового державного нагляду, а також законодавства про захист прав споживачів – 83,7 млн грн.

 

Як саме МЕРТ та уряд розподілять 4,7 млрд грн дотацій можна буде дізнатися згодом.

3. Як розподіляли дотації у 2019-2020 рр.

Фото взято з: blin.mk.ua

Як відомо, у 2020 році розподіл 4 млрд грн держпідтримки за програмою «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» здійснювався за такими напрямками:

  • Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств – 380 млн грн.
  • Фінансова підтримка на поворотній основі (безвідсоткові кредити) через Український державний фонд підтримки фермерських господарств – 67 млн грн.
  • Державна підтримка через доплати на користь застрахованих осіб – членів/голів СФГ – 20 млн грн.
  • Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с/г продукції – 1 млрд грн.
  • Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства – 400 млн грн.
  • Часткова компенсація вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 437 млн грн.
  • Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів — 1,2 млрд грн.

 

У 2019 році на держпідтримку аграріїв було передбачено 5,9 млрд грн., у 2018 році – 6,3 млрд грн. 

Читайте до теми: Держпідтримка аграріїв-2020. Скільки кому дісталося 

Як шукали грошей на бюджетні потреби

Народні депутати, які подавали правки до законопроекту, де пропонували збільшити держпідтримку АПК пропонували знайти фінансування шляхом отримання коштів від приватизації аграрних ДП, а також зменшенням фінансування для ДБР, митниці та прокуратури.

2 правки до законопроекту з проханням збільшити обсяги держпідтримки подав безпосередньо комітет з питань аграрної та земельної політики. 12 – народні депутати різних фракцій. Серед ініціаторів від депутатської групи «Партія «За майбутнє» Тарас Батенко, Ігор Колихаєв та група депутатів, від депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч, Антон Поляков та група депутатів, Андрій Богданець, Артем Чорноморов, Марина Нікітіна, Анатолій Костюх з партії «Слуга народу» та група депутатів, Вадим Івченко з політичної партії ВО «Батьківщина», 

Про гроші, які ще мають залучити від приватизації державних підприємств, зазначали і народні депутати, які пропонували у своїх правках до законопроекту джерела фінансування для аграрної галузі та потреб села і громад, так і, зокрема, бюджетний комітет з посиланням на цифри Фонду держмайна. Враховували чуттєві надходження як від великої, так і від малої приватизації. Однак, щоб гроші потрапили до українського бюджету, ще слід ухвалити додаткові закони, зазначили народні обранці.

Фонд державного майна поінформував, що за оптимістичним прогнозом готовий забезпечити надходження від приватизації державного майна у розмірі 12 млрд грн (з яких 3 млрд грн від продажу об’єктів малої приватизації, а млрд грн – великої приватизації), для цього необхідно забезпечити відповідний рівень видатків на заходи з підготовки об’єктів до приватизації та функціонування цього Фонду, виключення п. 7-2 р. V ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», що дозволить проводити аукціони з продажу об’єктів великої приватизації, а також прийняття ряду законопроектів з відповідних питань», – зазначають у бюджетному комітеті парламенту.

Натомість у висновках бюджетного комітету повідомляють про попередження Рахункової палати, де стверджують, що інвестицій у придбання ДП може забракнути.

Враховуючи економічну кризу в країні, яка розпочалася ще наприкінці 2019 р., значимими є ризики незалучення в 2021 р. широкого кола інвесторів до придбання державної власності і продажу об’єктів великої приватизації та суттєвого знецінення об’єктів державної власності», – цитують у комітеті висновок Рахункової палати.

Читайте до теми: Прогнози попиту та експорту зернових та зернобобових у сезоні 2020-2021

Попри дискусії про залучення інвестицій ряд депутатів на етапі підготовки до першого читання подали свої пропозиції у вигляді поправок до проекту бюджету, де пропонували додати коштів на держпідтримку аграріїв від продажу аграрних ДП, як ПАТ «Аграрний фонд» і ДСБУ «Аграрний фонд» та спирт заводи. Про ці ж джерела фінансування дотацій зазначили у рекомендації бюджетного комітету. Кошти пропонували направити за такими аграрними статтями:

  • видатки для надання державних гарантій на будівництво та відновлення внутрішньогосподарських меліоративних систем (відхилено);
  • за новою бюджетною програмою «Державна підтримка виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях» у обсязі 200 млн грн. (враховано), нар. деп. А. Чорноморов, І. Молоток, О. Соломаха;
  • збільшити держпідтримку до рівня більше, як 1% аграрного ПДВ до 8,4 млрд грн (враховано частково).

 

Завдяки тому, що бюджетний комітет у своєму висновку повідомив про очікувані кошти від приватизації ДП, можна очікувати, що кошти, про які зазначали народні депутати, впродовж року можуть надійти до бюджету та дискусія щодо їхнього залучення до аграрних статей держпідтримки може продовжитись.

Окрім того, парламентарі пропонували збільшити кількість коштів за статтею «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» на 1 млрд 442 млн грн. Та, зрештою, забезпечити загальну суму держпідтримки на рівні 5 млрд 442 млн грн. Отримати кошти на аграрні статті хотіли шляхом зменшення витрат на митницю, ДБР та навчання прокурорів. Також коштами, які надходять від діяльності виробничих аграрних та неаграрних підприємств та скорочення бюджету споживання пропонували забезпечити з загального фонду нові бюджетні програми:

  • «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» –  400 млн грн.
  • «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» – 500 млн грн,
  • «Бюджетна тваринницька дотація» – 2,2 млн грн.
  • «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» – 300 млн грн.
  • «Селекція в тваринництві на підприємствах агропромислового комплексу» – 300 млн грн.
  • «Фінансова підтримка громадян для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення» – 500 млн грн.
  • «Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції» – 672 млн грн.
  • «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» – 800 млн грн;
  • «Фінансова підтримка сільськогосподарських кооперативів» – 200 млн грн;
  • «Державна підтримка галузі тваринництва» у обсязі 1 млрд грн.

 

Як наслідок, розраховувати на зменшення фінансування інших неаграрних статей та покриття коштів на держпідтримку АПК у бюджетному комітеті не стали, натомість рекомендували у відповідь на всі 14 правок про збільшення фінансування на держпідтримку  виділити 500 млн грн на дотації та таким чином, принаймні частково відповісти на поправки депутатів. На який саме напрямок підуть ці додаткові кошти – не зазначили, але вказали, що ця бюджетна зміна враховує частково кожну з перелічених вище запропонованих поправок. Таким чином АПК отримує 4,7 млн грн держпідтримки.

Читайте до теми: Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки

Видатки, пов’язані з територіальною реформою та децентралізацією

Проект закону №4000 передбачає ряд видатків, які пов’язані з реформою децентралізації, а також фінансування територіальних громад.

«Районні бюджети не матимуть взаємовідносин з державним бюджетом. У 2020 р. 448 районних бюджетів отримують відповідні трансферти з державного бюджету. На 2021 рік законопроектом встановлюються відносини державного бюджету з 1463 місцевими бюджетами. Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2021 рік становить 161,7 млрд грн, враховуючи з загального фонду – 137,3 млрд грн, спеціального фонду – 24,4 млрд грн», – зазначають у бюджетному комітеті парламенту.

1. Ліквідація районів

У зв’язку з ліквідацією районів ст. 23 законопроекту передбачає 1,2 млрд грн видатків за бюджетною програмою «Забезпечення окремих видатків районних державних адміністрацій, пов’язаних з ліквідацією районів», з них 1 млрд грн на оплату праці. 

2. Дотації з загального фонду держбюджету

Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам дотації у сумі 24,3 млрд грн. Це на 2,7 млрд грн(12,4%) більше, ніж було визначено на 2020  рік. З них базова дотація складає 15,7 млрд грн, що на 2,4 млрд грн (18,1%) більше порівняно з попереднім роком. Кошти отримають 20 обласних бюджетів та 1075 бюджетів територіальних громад (74,8% від кількості громад, що мають взаємовідносини з державним бюджетом).

Стартових грошей для новостворених громад у 2021 році більше не даватимуть, оскільки поділ офіційно здійснено у 2020 році.

«Не передбачено надання стабілізаційної дотації (на п. р. затверджена у сумі 200 млн грн, але скасована законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), яка надавалася до завершення процесу об’єднання територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», – зазначають у бюджетному комітеті.

Читайте до теми: Місцеві вибори до об’єднаних громад: 10 підсумків

Водночас, громади отримають у 2021 році субвенції на такі потреби:

  • заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти (1 млрд грн);
  • розвиток  спортивної інфраструктури (0,5 млрд грн);
  • розвиток  мережі надання адміністративних послуг (489,8 млн грн);
  • розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (62,6 млн грн).

 

Також у проекті держбюджету на 2021 рік зазначена субвенція передбачена у складі загальнодержавних видатків Мінрегіону на суму 1650 млн грн, враховуючи за загальним фондом – 450 млн грн, та за спеціальним фондом – 1200 млн грн (за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку).

Місцеві бюджети, відповідно до ухваленого у першому читанні законопроекту, мають отримати компенсацію земельного податку внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності та літакобудування – 668,7 млн грн (на 263,6 млн грн, або на 65,1%, більше ніж на 2020 р.).

3. Ремонт доріг в ОТГ

Бюджети ОТГ отримають фінансування на ремонт доріг. Документом передбачили, що зі спеціального фонду буде надано місцевим бюджетам субвенції в обсязі 24,4 млрд грн. З цієї суми на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 21,3 млрд грн. Загалом видатки дорожнього фонду країни складають 71,48 млрд грн (це на повернення боргів за запозиченнями під дороги загального користування та на розвиток мережі у 2021 році). Таким чином, із неборгових коштів громади на дороги отримають більше третини ремонтної суми.

4. Водопостачання у селі

Депутати подали 5 поправок про забезпечення водопостачанням жителям різних регіонів. Серед пропозицій – будівництво Болградського та Суворівського водопроводів в Одеській області, також у Малинському районі Житомирської області, у м. Галич Івано-Франківської області. Просили від сум у 50-300 млн грн для окремих об’єктів до 2,6 млрд для водопостачання у різних регіонах. Бюджетний комітет вирішив частково врахувати такі правки та забезпечити в частині збільшення видатків розвитку на 110 млн грн на створення систем сільгоспводопостачання. Також комітет вирішив зробити доручення уряду щодо реалізації програми «Питна вода в Україні». Депутати подавали щодо цього питання про реалізацію програми на Львівщині на суму 150 млн грн та загалом на території України на суму 2 млрд грн та інші депутати  на ці ж цілі – 3 млрд 164 млн грн.

5. Протидія негоді: засуха та паводки

Подаючи правки до законопроекту депутати пропонували кроки на подолання несприятливих кліматичних обставин. Зокрема, пропонували передбачити Міндовкілля видатки розвитку за загальним фондом за новою бюджетною програмою «Реалізація державного інвестиційного проекту «Заходи з забезпечення комплексного протипаводкового захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь у Львівській області». Пропонували суми від 75 до 90 млн грн. Щодо цього питання було передано доручення Уряду щодо розподілу державних капітальних вкладень Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів. Депутати подали 3 правки про те, щоб передбачити в законопроекті кошти на побудову систем меліорації (без зазначення суми), але їх відхилив бюджетний комітет парламенту.

6. Фінансування лісового господарства

Бюджетний комітет підготував доручення уряду щодо фінансування лісового господарства. Депутати подавали поправки, де вимагали коштів:

  • на створення комплексів з вирощування садивного матеріалу для лісів (21,1 млн грн),
  • на заходи з лісовпорядкування, розведення та відновлення (100 млн грн),
  • на відновлення лісів та створення лісосмуг у Запорізькій області (80 млн грн),
  • на ведення лісового та мисливського господарства (1 млрд грн).

 

Пропонували депутати зменшити видатки розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері агропромислового комплексу» НААН на 50 млн грн, на видатки розвитку спеціального фонду на 100 млн грн. Бюджетний комітет вирішив зробити доручення уряду у частині зменшення видатків розвитку загального фонду держбюджету.

Читайте до теми: На кожну гривню, яку виділила держава, НААН заробляє 2 грн

7. Інвестиційний клімат та проекти

На потреби, які пов’язані з аграрним сектором планують залучити 1 млрд 176 млн грн інвестицій від міжнародних організацій. 

Перелік кредитів, що залучаються державою до спец фонду Держбюджету на 2021 рік від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів:

Кредитор – Європейський інвестиційний банк:

  • «Проект модернізації української залізниці» (500 млн грн).
  • Проект «Основний кредит для аграрної галузі– Україна» –  Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою (526 млн грн)

 

Кредитор – Уряд Французької Республіки:

  • Проект з постачання питної води у м. Маріуполі (150 млн грн)

Бюджетним комітетом було враховано запропоновану депутатами поправку про збільшення видатків на роботу експортно-кредитного агентства на суму 23,7 млн грн. 

 

Підсумовуючи, враховуючи економічну ситуацію, яка виникла у 2020 році, коли спад сільськогосподарського виробництва складав більше 10% та зменшення індексу продукції рослинництва с/г підприємств на понад 20%, кризу, пов’язану з COVID-19 та погіршення макроекономічних показників у 2020 році, сектор АПК не отримали на 2021 рік держпідтримку на рівні 1% аграрного ВВП. На початку було заплановано у проекті бюджету 4,2 млрд грн, та після того, як депутати подали низку поправок до документу, цю суму було збільшено на 500 млн грн до 4,7 млрд грн. У питанні продовження реформи децентралізації громади уже не отримують 200 млн грн стабілізаційної дотації, натомість з держбюджету заплановано фінансування на розробку планів розвитку територій та потреби громад на загальну суму 24,3 млрд грн із загального фонду бюджету. 

Оксана Тупальська, AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 листопада 2020
Верховна Рада підтримала проект Держбюджету на 2021 рік у першому читанні
5 листопада Верховна Рада України підтримала проект Державного бюджету на 2021 рік у першому читанні. Про це повідомляє прес-служба уряду. За...
31 жовтня 2020
Від земельної детінізації очікують отримати до держбюджету $1 млрд щороку
Від земельної детінізації очікують отримати надходжень до держбюджету на рівні $1 млрд щороку. У цьому запевнив у інтерв'ю AgroPolit.com голова...
19 жовтня 2020
Рада не розгляне держбюджет до виборів, — Разумков
Спікер Дмитро Разумков підтвердив, що Верховна Рада на засіданні 20 жовтня не зможе розглянути в першому читанні законопроєкт про держбюджет на...

Вибір редакції

20 листопада 2020
Агросектор і бюджет 2021 рік – повернути 1% аграрного ВВП та змінити пріоритети фінансування  
Народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового...
23 листопада 2020
 Зниження експортної ставки ПДВ до 14%: що приховано від аграріїв за лаштунками законопроекту 3656
Депутати Верховної Ради на засіданні 17 листопада поточного року прийняли за основу до другого читання законопроєкт №3656 «Про внесення змін до...
25 листопада 2020
Зміна підходу до розрахунку нормативної грошової оцінки землі  – що зміниться для аграріїв та власників паїв?
Кабінет Міністрів України пропонує затвердити нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки (НГО) земельних ділянок. Відповідний проєкт...