Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту
Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту

Уряд ухвалив проєкт закону про держбюджет на 2021 рік. У Мінфіні проєкт назвали «бюджетом можливостей для розвитку». Але аналіз змісту документа викликає низку запитань як про можливості, так і про розвиток. А особливо змушують «морщити лоба» питання дефіциту та пошуку ресурсів, які уряду доведеться залучити для наповнення скарбниці.

«Дефіцит бюджету може бути покрито через міжнародні кредити, допомогу та запозичення на ринку, а також через імплементацію коротко- та середньострокових ініціатив, які сприяють зростанню економіки і, як наслідок, стимулюють збільшення надходжень до державного бюджету», – йдеться в урядовій програмі стимулювання економіки-2020.

Залучення міжнародних кредитів – це одна з найпоширеніших практик у світі, яку активно використовує й Україна, але варто пам'ятати, що українська влада складно долає шлях співпраці з міжнародними партнерами, тому варто звернути увагу на внутрішні ресурси, які можуть суттєво полегшити фінансові проблеми держави. Особливо, коли йдеться про перспективи аграрного комплексу, завдяки якому формується значна частина валютних надходжень.

AgroPolit.com з'ясував перспективи новоухваленої бюджетної програми та роль українського АПК у наповненні державної скарбниці.

Бюджет, дефіцит і держпідтримка АПК

Заплановані макропоказники бюджету-2021

  • ВВП номінальний – 4 505,9 млрд грн
  • ВВП реальний – р/р 4,6%
  • Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року – 7,3%
  • Індекс цін виробників, грудень до грудня попереднього року – 8,7%
  • Середньомісячна заробітна плата – 13 632 грн
  • Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією МОП, до економічно активного населення – 9,2 %
  • Експорт товарів і послуг, р/р – 2,9 %
  • Імпорт товарів і послуг, р/р – 10,6 %

Проєкт бюджету-2021 передбачає доходи на рівні 1,071 трлн грн і видатки – 1,350 трлн грн. Документ розроблено на основі доволі оптимістичного офіційного урядового прогнозу розвитку України. Наприклад, МВФ прогнозує Україні повільне зростання ВВП на 1,1%, а уряд закладає 4,6%.

Окрім зростання видатків передбачено ще й суттєве зростання дохідної частини бюджету. Загалом планують зібрати 1,07 трильйона грн податків, зборів та інших державних доходів — це на 9,4% більше, ніж в плані за 2020 рік.

Зростання надходжень очікується зі всіх ключових податків, однак чи не найбільшим воно буде для податку на додану вартість (з товарів, вироблених на території України) – на 69,4% або ж 53 млрд гривень.

Крім цього, уряд закладає ще й зростання ПДВ з імпортних товарів — до 332,5 млрд грн (на 9,4%) при тому, що за 7 місяців 2020 року план збору цього ПДВ виконано лише на 46%.

Зі своїх доходів українцям наступного року доведеться заплатити майже на 25% більше податку на доходи фізичних осіб – загалом 138,86 млрд гривень. Податки з прибутків підприємств наступного року також мають зрости – до 105,9 млрд гривень (на 7,8%).

Також пропонується скасувати заборону на встановлення рівня дефіциту бюджету більшого 3% ВВП, заборону надавати державні гарантії на суму понад 3% планових доходів загального фонду бюджету та заборону надавати їх поза напрямками, визначеними у законі про бюджет. Також уряд пропонує дозволити збільшити державний борг понад 60% ВВП.

У свою чергу, за прогнозами НБУ, Україна у 2020 році може зіткнутися з падінням експорту (-10%), імпорту (-14.5%), розширенням дефіциту бюджету (8% ВВП) і зростанням рівня безробіття (до 9.5%).

Близько 45% ВВП України формується за рахунок експорту продукції та послуг усіх секторів економіки, з яких більше половини прибутків надходить від аграрного експорту.

«У структурі ВВП частка сільського господарства та харчової промисловості, разом з їхніми «тіньовими» складовими, може сягати 25%. Близько 28-30% валютних надходжень в економіку України формує АПК», – впевнений Павло Коваль к. ек. н., генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація». 

Частка доходів від агро у бюджет велика, а коштів на підтримку практично немає! 

«В проєкті закону про Державний бюджет України на 2021 рік №4000 прогнозується розвиток економіки в умовах «перезапуску» після пандемії COVID-19. Проте, коштів на підтримку агросфери закладено стільки ж, як у 2020-му», – прокоментував ситуацію народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

За словами Чайківського, якщо у 2020 році 4 млрд грн були розподілені так:

  • Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств – 380 млн грн.
  • Фінансова підтримка на поворотній основі (безвідсоткові кредити) через Український державний фонд підтримки фермерських господарств – 67 млн грн.
  • Державна підтримка через доплати на користь застрахованих осіб – членів/голів СФГ – 20 млн грн.
  • Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с/г продукції – 1 млрд грн.
  • Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства – 400 млн грн.
  • Часткова компенсація вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 437 млн грн.
  • Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів — 1,2 млрд грн.

То в проєкті держбюджету на 2021 рік зовсім не передбачено зростання витрат за цими ж статтями.

Як уряду варто було б діяти в цих умовах?

На думку депутата Верховної ради України, голови міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» у Верховній Раді України 9-го скликання Андрія Богданця, потрібно зробити наступні кроки:

Перше – щоб уникнути гальмування темпів розвитку агросектору, який формує 40% валютної виручки, потрібно мінімум удвічі збільшити держпідтримку на 2021 рік, довівши її до 1% аграрного ВВП. Йдеться про 8 млрд 442 млн грн. Паралельно внести зміни до Бюджетного кодексу та закріпити у ньому норму, що щорічний обсяг коштів державного бюджету України на АПК не менший від 1% аграрного ВВП. Навіть за таких умов обсяг держпідтримки буде меншим, ніж у країнах Європи.

Друге – змістити фокус держпідтримки із великих товаровиробників та перенаправити їх на постраждалих від посухи аграріїв. Переважно це фермери. Всю держпідтримку агросектору на 2021 рік варто віддати фермерам. А не так, як у попередні роки, коли їм створювали лише проблеми для отримання бюджетних коштів. Якщо цього не зробити, частина фермерських господарств зазнає значних збитків і просто зникне. А це підтримка соціальної інфраструктури села та розвиток сільських територій.

Третє – серед програм держпідтримки окрему увагу слід приділити агрострахуванню, здешевленню страхових платежів (премій) за договорами страхування сільськогосподарських культур від ризиків загибелі. Для цього до кінця року слід проголосувати закон про агрострахування та частину коштів з держпідтримки віддати на ці цілі.

Четверте — надзвичайно гостро стоїть питання розвитку зрошення. Зрошення для аграрної України – це головна умова подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва.


Фактичний дефіцит 

Фактичний розмір дефіциту бюджету на 2021 рік, наразі ніхто не береться прогнозувати. Уряд планує дефіцит на рівні 6 %.

«Бюджет-2021 передбачає загальні державні витрати в обсязі 46% ВВП і дефіцит бюджету в розмірі 6% ВВП. Ми вважаємо, що дані цифри є від початку завищеними і загальний рівень держвидатків вдасться утримати на рівні 42,1% ВВП, а дефіцит – на рівні 3,5-4%»,– заявив економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза.

Є низка ключових питань у зменшенні дефіциту

Перше – чи зможе уряд взагалі профінансувати дефіцит держбюджету, який є рекордним для України щонайменше за останні п'ять років? Друге – що відбувається з фінансуванням державного бюджету?

Крім того, економісти прямо вказують на потребу зменшити дефіцит бюджету.

 «Уряду варто скоротити дефіцит бюджету у проєкті на 2021 рік, щоб повернутися до політики скорочення боргів. Що сталося цього року? Коронавірусна епідемія, криза, доходи впали. Щоб не поглиблювати кризу (в принципі, правильно уряд зробив), — не знизили видатки, і МВФ це погодив. Далі треба поступово знижувати цей дефіцит бюджету, щоб повернутися до політики зниження боргів», — заявив директор з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ), колишній виконувач обов'язків міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта.

За його словами, на практиці у проєкт бюджету на наступний рік заклали дуже великий дефіцит.

«Щоб повернутися до політики зниження боргу, я думаю, цей бюджет треба переглядати, треба десь на чверть зрізати дефіцит бюджету. $10 млрд перетворювати десь на $7 млрд. Бажано це робити в уряді, це безвідповідально було — такий бюджет подати в парламент», — зазначає експерт.

Він також висловив сумнів у тому, що МВФ погодив дефіцит розміром у 6% ВВП у проєкті бюджету на наступний рік.

Пошук внутрішніх ресурсів

Опитані нами експерти стверджують, що є декілька джерел: кредит від іноземних фінансових організацій, зменшення контрабанди, збільшення емісії національної валюти (надрукують гроші), а також вихід з тіні аграрних ринків. Якщо перші три не входять до компетенції нашого видання, то четвертий точно стосуватиметься АПК. Ось що про це кажуть опитані нами експерти. За їхніми словами, йдеться про дві реформи, проведення яких принесе додаткове наповнення бюджету і покращення економічних позицій країни – земельна детінізація та відбілювання ринку зерна. 

Земельна детінізація

Бюджети різних рівнів і Україні багато років поспіль недоотримують кошти через проблему, яка досі залишається невирішеною – тіньова оренда сільськогосподарських земель та інші шахрайські оборудки.

«Дефіцит бюджету в нинішніх умовах, коли ми маємо проблему, пов'язану з економічною кризою та наслідками коронавірусу, має бути перекритий і ми повинні мати впевненість у цьому. Наприклад, якщо це робити за рахунок цінних паперів, емісію яких робить уряд – це створює ще більшу небезпеку, як на мене. Тож, у нас є інші джерела покриття дефіциту, більш безпечні, такі як детінізація ринку землі. Ми маємо безліч прикладів, коли суб'єкти господарювання обробляють землю в «тіньовому» режимі і не сплачують жодних податків. Втрати бюджету від цього оцінювалися в 2018 році, приблизно в 4,7 млрд грн. Думаю, що зараз ця сума навіть збільшилася, адже у нас збільшилися суми орендної плати в перерахунку за гектар. Тож суми несплачених податків, приблизно перевалили за 5 млрд грн», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію президент Української аграрної конфедерації, народний депутат України 8-го скликання Леонід Козаченко.

Його позицію підтримав заступник голови Ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

«Сьогодні приблизно третина сільськогосподарських земель України знаходиться в тіньовому обробітку. Тобто власники просто не укладали договори оренди і, відповідно, ніхто не сплачує податки, ПДФО немає, тобто 7 млн помножити на 1,5 тис. грн = 10,5 млн грн – це і будуть кошти недоотримані бюджетами різних рівнів», – заявив Мартин.

За словами експертів, ще одним джерелом наповнення бюджету може стати детінізація ринку сільськогосподарської продукції, передусім це торгівля зерновими культурами.

Відбілювання ринку зернових 

За різними оцінками, частка тіньового ринку зерна в Україні складає 50% від загального обсягу зернового ринку, що вкрай непокоїть гравців, які є добросовісними платниками податків. 

«Ми знаємо, що у нас є тіньовий ринок землі, але на цій землі вирощується продукція, яка також потрапляє на тіньовий ринок. Варто додати, що ця проблема стосується не лише хлібних зернових, але й соняшника та олійних культур, а також інших продуктів аграрного комплексу. І це все спричиняє втрати бюджету, тому потрібно навести лад у галузі», – заявив Козаченко.

Проведення відповідних реформ у галузі не тільки допоможе фактичним наповненням державної скарбниці, а й дасть сигнал іноземним інвесторам, які воліють бачити в Україні верховенство права у якості основи будь-яких кредитних програм чи спільних бізнес-проєктів.

Чимало кроків для покращення ситуації вже зроблено. Наприклад, Верховна Рада прийняла закон №554-ІХ (реєстраційний номер №2370) «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», який вводиться в дію з 1 січня 2021 року. Про його переваги можна прочитати тут.

Також в Раді зареєстрований законопроєкт №3131-д «Щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції». Назва проекту каже сама за себе. Варто зауважити, що цей закон пропонує встановлення мінімальної суми податків, яку має заплатити орендар або власник землі — поставлене податкове зобов'язання (ППЗ).

Передбачається, що ППЗ запроваджуватиметься поетапно. Перехідний період для середніх і великих аграрних підприємств — три роки, після цього ставка ППЗ становитиме 4,5% від нормативної грошової оцінки землі (НДО) — приблизно 1220 грн за гектар. Для дрібних аграріїв і сімейних ферм умови м'якші — два роки буде діяти пільговий період, після чого ПНО буде встановлено на рівні 2% від НДО, що становить близько 540 грн за гектар.

Власники земельних паїв, які здають їх в офіційну оренду, й селяни, які самі обробляють свої земельні ділянки площею до 1 га, під дію закону не підпадають.

Однак, не варто забувати, що аграрії не від солодкого життя працюють в тіні. Адже коли держава вимагає сплачувати податки, натомість вона має забезпечувати відповідний контроль за дотриманням закону та допомагати у скрутну годину. Але у справі допомоги, на жаль, ми бачимо, що навіть такий мінімум, як держпідтримка АПК, а також компенсації за збитки – ці програми кульгають на обидві ноги.

«У 2017-2021 роках із держбюджету щороку (відповідно до Бюджетного кодексу України) мають виділяти на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників не більше від 1% аграрного ВВП. Однак у бюджеті на 2020 рік обсяг бюджетної підтримки заклали в межах 4 млрд грн, тобто приблизно 43% від потрібної суми. Інакше кажучи, на цей рік для агросектору уряд заклав у бюджет менше половини 1% аграрного ВВП! », – заявив депутат Верховної ради України, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» у Верховній Раді України 9-го скликання Андрій Богданець.

На його думку, щоб уникнути гальмування темпів розвитку агросектору, який формує 40% валютної виручки і може суттєво покращити фінансовий стан країни, потрібно мінімум вдвічі збільшити держпідтримку на 2021 рік, довівши її до 1% аграрного ВВП. Йдеться про 8 млрд 442 млн грн. Паралельно внести зміни до Бюджетного кодексу та закріпити у ньому норму, що щорічний обсяг коштів державного бюджету України на АПК не менше 1% аграрного ВВП. Навіть за таких умов обсяг держпідтримки буде менший, ніж у країнах Європи.

Тож, наостанок можна сказати лише одне: для того щоб виповзти з дефіцитної та боргової ями, потрібно мобілізувати зусилля всіх гілок влади на впровадженні реформ, і пам'ятати, що верховенство права – це не пустий звук для міжнародних кредиторів. В іншому випадку ми ризикуємо побачити, що до кінця 2021 року або падишах помре, або ішак (економіка України) здохне.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 вересня 2020
Реалізація молокопродуктів збільшить субсидування експорту з держбюджету
Реалізація молокопродуктів збільшить субсидування експорту з державного бюджету. Про це розповів у коментарі AgroPolit.com голова...
24 вересня 2020
У НБУ очікують фактичний дефіцит бюджету у 2020 році на рівні 6-6,5% ВВП
У Нацбанку очікують фактичного дефіциту бюджету у 2020 році на рівні 6-6,5% ВВП замість закладених у прогнозі 7,5%. Про це в інтерв'ю...
24 вересня 2020
Нардеп пояснив, як бюджет 2021 року вплине на аграрний сектор
В проєкті закону про Державний бюджет України на 2021 рік №4000 прогнозується розвиток економіки в умовах «перезапуску» після пандемії...

Вибір редакції

15 жовтня 2020
Указ президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських земель об’єднаним територіальним громадам
Текст указу президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських  земель об’єднаним територіальним...
14 жовтня 2020
Представники тваринництва поставили уряду чіткі вимоги для розвитку галузі
Представники молочної галузі звернулися до уряду з проханням відреагувати на спад виробництва та зниження поголів'я худоби та здійснити ряд заходів...
7 жовтня 2020
Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?
Представники молочної галузі презентували концепцію розвитку молочного тваринництва на наступні 10 років. Її обговорення відбулося під...